Читайте также: |
|
Як зазначалося у темі 1, філософія — це наука, предметом якої є загальне в системі «людина—світ». До цієї системи входять такі відношення: онтологічні, гносеологічні, аксіологічні, предметно-перетворювальні та ін. Тому все розмаїття проблем філософського світогляду можна звести до п’яти великих груп:
1) онтологічні;
2) антропологічні;
3) аксіологічні;
4) гносеологічні;
5) праксеологічні.
Більш детально галузі філософського знання та їх функції подано на схемі
№ п/п | Галузь філософії | Предмет осмислення | Функція | Аспект рефлексії світогляду |
Онтологія | Світ | Онтологічна | Чи можлива людина з її свідомістю у цьому світі? Яким має бути світ? | |
Гносеологія | Пізнання | Гносеологічна | Чи можливе адекватне пізнання? | |
Аксіологія | Ціннісно- орієнтаційна діяльність | Аксіологічна | Чи можлива реалізація життєвого сенсу, ключових цінностей? | |
Праксеологія | Перетворювання | Праксеологічна | Чи можливе ефективне | |
перетворення? | ||||
Соціальна філософія (філософія історії) | Сукупна людина (суспільство) | Соціально-історична | Яке співвідношення суб'єктивного та об'єктивного, скінченного та нескінченного в суспільстві? | |
Філософська антропологія | Людина як цілісність | Антропологічна | Яке співвідношення суб'єктивного та об'єктивного, скінченного та нескінченного в людині? | |
Методологія | Загальні підходи до розуміння світу (сукупність методів) | Методологічна | Які типи філософствування адекватно відповідають предмету філософії? | |
Історія філософії | Типи філософії і філософської діяльності | Метафілософська | Чи є загальні закони, принципи формування і розвитку різних історичних типів філософського знання? | |
Філософія релігії | Релігійне ставлення до світу | Релігійно-філософська | Чи можливе існування в світі божественного? | |
Філософська логіка | Форми і закони мислення | Логічна | Чи є універсальні способи мислення? | |
Етика | Спілкування | Етична | Що таке добро і зло? | |
Естетика | Естетичне опанування світу | Естетична | Як можлива діяльність | |
за законами краси? |
Онтологія описує категоріальний «кістяк» світу і будь-якого явища в ньому. Гносеологія осмислює чуттєві, логічні, інтуїтивні та емоційні шляхи адекватного істині пізнання. Аксіологія обґрунтовує набуту систему цінностей і життєвих сенсів. Соціальна філософія аналізує картину суспільства (сукупної людини), а філософська антропологія — людину як цілісну особистість. Філософія релігії осмислює певну релігійну (або атеїстичну) картину світу і відповідні їй принципи поведінки людини. Історія філософії потребує самоосмислення власного шляху, мети, перспектив розвитку філософського знання.
Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 86 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Діалектичний та історичний матеріалізм | | | Проблема систематизації законів і категорій філософії |