Читайте также: |
|
1) Як вище с. 64 Претвич зве його просто Вишневецьким, але Вишневецьких не було богато, і порівняннє з наведеним вище документом (с. 97) не лишає сумнїву, що се Дмитро. Лїтерату див. в статї моїй про Байду.
2) Ми бачили вище, що таку гадку вкладає в уста Бельский Дашковичу на пьотрківськім соймі — с. 104-45.
3) Думаю, що про сї замки згадує Жиґимонт-Авґуст в листї 1553 р. — порівняти його лист з 1554 р. (як низше). Давнїйші дослїдники, почавши від Бартошевича, думали про Канїв і Черкаси, але ті замки в сих часах держав Дмитро Сангушко.
4) Listy Zygmunta Augusta c. 58, перші поголоски про се ще перед тим — с. 54 (червень 1553 р.).
5) Listy c. 76.
6) Ibid c. 131.
7) Ibid с. 107-108, пор. 94, 110.
8) Посол. книга І с. 135.
9) Акты Зап. Рос. І с. 186 (се вважають дїлом Дашковича напр Кулїш Ист. возсоед. І с. 59, вповнї правдоподібно, що й він так поступав, але лист ханський належить до пізнїйших часів і говорить про пізнїйших старост).
10) Никоновская лЂтоп. (Пол. собр. лЂтоп. XIII) с. 269. Д. Каманїн, в останнє переглядачи звістки про Вишневецького, особливу увагу надавав звісткам лїтописи Нормантского (Временникъ моск. общ. ист. V). Але ся пізнїйша компіляція не дає про Вишневецького нїчого понад те, що маємо в Никонівській
11) Никонов. лЂтоп с 271.
12) Памятн. снош. съ поль.-литов. госуд. II с. 530-1.
13) Никон. л. с. 275.
14) Див. виїмок з листу короля 1556 р.
15) Посол. книга І с. 130 і 133-5.
16) Посол. книга І с. 139.
17) Посол. книга І с. 135.
18) Никон. лЂтоп. с. 277.
19) Посол. книга І с. 158.
20) Посол. книга І с. 139, Никонов. лЂтоп. І с. 280.
21) Акты Ю. З. Р. II ч. 130. Лист без дати, ало порівняннє його з актами Посол. книги показує виразно, що він писаний не скорше мая 1557 р., бо по висланню до Крима Довґірда. Вольф хибно клав його на часи перед кампанїєю 1556 р.
22) Про се Вишневецький писав до Москви в жовтнї 1557 р. — Никон. с. 286; думаю одначе, що не зараз по своїм приходї до Черкас тим похвалив ся, а тодї як переконав ся, що з литовського боку нїчого не осягне.
23) Памятн. снош. съ Польско-литов. гос. І с. 543, Никон. с. 286.
24) Московські посли казали 30 тисяч, але се мабуть побільшена цифра; Курбский рахує се військо тільки на 5 тис., але се мабуть якась частина тільки тих сил, якими мав роспоряджати Вишневецький.
25) Памятники II с. 542-3, Никон. с. 288.
26) Памятники II с. 547, пор. с. 539 і Никон. с. 289, Посольская кн. I с. 141-2, 143, 144.
27) Памятники II с. 593.
28) Памятники II с. 541-3.
29) Памятники с. 545-9.
30) Памятники II с. 557-9.
31) Памятники II с. 567-579.
32) Посол. книга І с. 160.
33) Ibid. ч. 91-3, 98-102.
34) Сказанія, вид. 1833 І с. 80-2.
35) Никон. с. 296.
36) Временникъ моск. общ. V с. 142-4, Курбский I с. 81-2, Памятн. II c. 584.
37) Временникъ V с. 145, виписка з лїтописи у Карамзїна VIII прим. 566.
38) Як бачимо, нема що здогадувати ся якихось спеціальних причин, чому Вишневецький схотїв вертати ся назад на Україну (Вольф думав, що на нього вплинула переміна в характері царя Івана, Соловйов підозрівав якісь „незвісні причини”).
39) Акты.Ю. З. Р. II ч. 142-4.
40) Listy Z. Augusta c. 129, 131.
41) Бєльскій c. 1145.
42) Бєльский с. 1148.
43) Charrière Negotiations de la France dans le Levant II c. 741-2 і відти y Hurmuzaki — Dokumente privitore la istoria Românilor, supplem. l vol. I c. 19.
44) Перекази зібрані у Нєсєцкого sub voce.
45) Антоновичъ и Драгомановъ І с. 145-6; пропускаю деякі непотрібні амплїфікації й допускаю малу реконструкцію.
Дата добавления: 2015-07-18; просмотров: 90 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Примітки | | | III. Зріст і орґанїзація козачини в передостаннїх десятилїтях XVI віку. |