Правові відносини під час розробки родовищ 8 страница

Якщо неможливо усунути значних підземних витікань і міжпластових перетоків флюїдів, свердловина повинна бути ліквідована з додержанням умов ізоляції нафтогазоносних горизонтів згідно з положенням (інструкцією) про ліквідацію свердловин.

21.3.10. Освоєння і експлуатація видобувних і нагнітальних свердловин повинні проводитись при відповідному обладнанні устя свердловини, яке повинно бути герметичним, запобігати можливості викиду і відкритого фонтанування нафти і газу, втратам і розливам (просочуванням) закачуваних робочих агентів.

21.3.11. Експлуатація дефектних видобувних і нагнітальних свердловин (з порушеною герметичністю експлуатаційної колони, відсутністю цементного каменю за колоною, пропусками фланцевих з’єднань і та ін.) не допускається.

21.3.12. У випадку утворення скупчень або покладів газу вторинного характеру у верхніх пластах у процесі розробки родовища внаслідок витікання і міжпластових перетоків газу, необхідно виявити джерела живлення таких скупчень та прийняти міри з локалізації і запобігання подальшого накопичення газу в них.

Для ліквідації скупчень газу вторинного характеру на родовищах, що розробляються, необхідно дегазувати їх шляхом контрольно-дренажних дегазаційних свердловин з випуском газу через них до повного виснаження вказаних скупчень.

Дегазація покладу здійснюється на основі рекомендацій науково-дослідних організацій та погоджується з Держгірпромнаглядом.

21.3.13. Для послаблення інтенсивності міжпластових перетоків газу (нафти) в заколонному просторі в діючих видобувних свердловинах, а також для зменшення нафтогазопроявів аварійних свердловин, на близькій відстані можуть бути закладені розвантажувальні експлуатаційні свердловини. Основне завдання цих свердловин – тимчасове створення максимально допустимих депресій на пласт, що дегазується несправною експлуатаційною або аварійною свердловиною. Після того, як розвантажувальна свердловина виконала своє призначення, вона переводиться з форсованого режиму експлуатації на оптимальний або консервується на погляд нафтогазовидобувного підприємства.

21.3.14. Під час появи в процесі експлуатації в продукції нафтогазовидобувних свердловин води, окрім контролю за обводненістю продукції, необхідно проводити спеціальні геофізичні, гідродинамічні дослідження з метою визначення місця припливу води в свердловину, джерела обводнення і глибини його залягання.

У свердловинах з виявленою обводненістю сторонньою водою повинні бути проведені ремонтно-ізоляційні роботи з обмеження (ліквідації) водоприпливу, а за необхідності – наступна ліквідація свердловини.

21.3.15. Під час проведення у видобувних і нагнітальних свердловинах нових заходів з підвищення продуктивності (приймальності) свердловин шляхом впливу на присвердловинну зону пласта повинно бути забезпечено збереження експлуатаційної колони обсадних труб і цементного кільця вище і нижче продуктивного горизонту.

21.3.16. Проведення заходів з інтенсифікації в технічно несправних свердловинах (з негерметичністю експлуатаційної колони, порушенням цементного кільця за колоною, з міжпластовими перетоками за колоною) забороняється.

21.3.17. В свердловинах, в яких непроникний прошарок (перемичка) між нафтоносним і газоносним, нафтоносним і водоносним, газоносним і водоносним пластами невеликий, заходи з інтенсифікації видобування нафти або газу повинні проводитись за умов створення допустимого перепаду тиску на перемичку.

21.3.18. Проведення заходів з інтенсифікації видобування нафти або газу в свердловинах, які розташовані поблизу контактів нафта – вода (ВНК), газ – вода (ГВК), нафта – газ (НГК), газ – нафта (ГНК) забороняється.

21.3.19. Якщо до обробки присвердловинної зони руйнування скелету пласта і винесення породи не спостерігалося, а після обробки почалось інтенсивне надходження породи з пласта у свердловину, необхідно обмежити відбір нафти (рідини) або газу із свердловини і визначити інтервали надходження породи, здійснити заходи з обмеження доступу породи пласта на вибій свердловини.

21.3.20. Практичному здійсненню методів інтенсифікації видобування нафти, газу на кожному новому родовищі повинні передувати експериментальні дослідження, які проводяться з метою обґрунтування (одержання) основних параметрів процесу інтенсифікації, додержання яких забезпечує збереження колони обсадних труб і цементного кільця за колоною.

21.3.21. Припинення експлуатації видобувної свердловини визначається границею рентабельності експлуатації свердловини.

21.3.22. У випадку, коли призупинення експлуатації нерентабельної свердловини може призвести до погіршення екологічного стану (забруднення водоносних горизонтів мінеральних вод і загазованості території), продовження експлуатації таких свердловин повинно вирішуватись окремо.

21.4. Охорона навколишнього природного середовища

21.4.1. Охорона навколишнього природного середовища під час проведенні пошуково-розвідувальних робіт, будівництва свердловин, облаштування і розробки родовищ нафти і газу повинна здійснюватись відповідно до Законів України “Про охорону навколишнього середовища”, “Про охорону атмосферного повітря”, Водного Кодексу України, Земельного Кодексу України, Лісового Кодексу України, законодавства про охорону і використання рослинного і тваринного світу та інших нормативно-правових актів, що стосуються охорони природного середовища, чинними будівельними, санітарними, протипожежними нормами і правилами.

21.4.2. Охорона навколишнього природного середовища повинна передбачати комплекс організаційних і техніко-технологічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки населених пунктів, раціональне використання земель, вод, запобігання забруднення поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, збереження лісових масивів, заказників, охоронних зон тощо.

21.4.3. Оцінка впливу на навколишнє природне середовище (ОВНС) господарської діяльності підприємств і організацій під час розвідки, розбурювання і розробки родовищ нафти і газу повинна здійснюватись згідно з державними будівельними нормами України і виконується в проектах на споруджування свердловин і проектах облаштування родовищ нафти і газу.

21.4.4. Охорона навколишнього природного середовища в процесі розбурювання і розробки родовищ нафти і газу на континентальному шельфі Чорного і Азовського морів здійснюється згідно з правилами по безпечному веденню робіт на морських стаціонарних платформах і плавучих бурових установках.

21.4.5. Відповідальність за охорону навколишнього природного середовища покладається на керівників підприємств і організацій, які здійснюють розвідку, розбурювання і розробку родовищ нафти і газу.

21.4.6. Контроль за виконанням правил, положень, стандартів, норм і інструкцій з охорони навколишнього природного середовища під час розвідки, розбурювання і розробки родовищ нафти і газу здійснює Держгірпромнагляд.

21.5. Охорона навколишнього природного середовища під час буріння свердловин на родовищах нафти і газу

21.5.1. Охорона навколишнього природного середовища під час бурінні свердловин на родовищах нафти і газу повинна здійснюватись у відповідності з
ГСТУ 41-00032626-00-007-97 на всіх етапах циклу будівництва свердловини:

підготовка майданчика;

монтаж бурової установки;

буріння свердловини;

освоєння свердловини;

демонтаж бурової установки.

21.5.2. Заходи з охорони навколишнього природного середовища в процесі буріння пошуково-розвідувальних і експлуатаційних свердловин на родовищах нафти і газу повинні бути спрямовані на запобігання забруднення всіх складових навколишнього природного середовища (ґрунтів, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря) розчинами промивальними рідинами і хімреагентами, продуктами освоєння свердловин (нафтою, газом, газовим конденсатом і пластовою водою), вибуреною породою (шламом) і буровими стічними водами (БСВ), паливно-мастильними матеріалами (дизельним пальним і мастилами), продуктами згорання палива і іншими забруднюючими речовинами.

21.5.3. Заходи з охорони навколишнього природного середовища повинні включати:

вирівнювання і обвалування бурових майданчиків, ємностей з нафтопродуктами і хімреагентами;

застосування для зберігання промивальної рідиниі вибуреної породи (шламу) розбірних металевих (залізобетонних) ємностей або земляних амбарів з обов’язковою гідроізоляцією їх стінок і днища;

багаторазове використання промивальної рідини, за необхідності, його нейтралізацію і захоронення безпосередньо на свердловині або вивіз його і шламу в спеціально відведені місця (сховища);

збір, очищення і повторне використання бурових стічних вод і їх нагнітання в підземні водоносні горизонти після закінчення будівництва свердловини;

раціональне використання і обов’язкову рекультивацію землі після закінчення будівництва свердловини;

створення сітки контрольних пунктів для спостереження за складом поверхневих і підземних вод, приземного шару атмосфери, а також, за необхідності, ґрунтів в межах санітарно-захисних зон свердловин, що створюються, обов’язково, а за їх межами – за погодженням з Мінприроди України.

21.5.4. Під час буріння свердловин на родовищах нафти і газу, на території яких є зони санітарної охорони, заповідники, а також розташованих в акваторіях моря, повинен застосовуватись безамбарний спосіб циркуляції, очищення та зберігання промивальної рідини.

21.5.5. Проектна документація на споруджування свердловин в обов’язковому порядку повинна містити частини, в яких передбачено питання охорони навколишнього природного середовища і рекультивацію землі (технічну і біологічну).

Проектна документація на споруджування свердловин, в частині охорони навколишнього природного середовища, повинна бути погоджена з Мінприроди України.

21.5.6. Під час буріння розвідувальних і експлуатаційних свердловин в акваторіях моря заходи з охорони морського середовища і атмосферного повітря повинні включати в себе спеціальні технології і обладнання для збору, очищення і утилізації промивальної рідини і вибуреної породиого шламу), бурових стічних вод і продукції, що утворюється під час випробуванні і освоєнні свердловин, вихлопних газів від двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ), сміття морських платформ.

21.5.7. Для запобігання забруднення морського середовища під час бурінні свердловин в акваторіях конструкція свердловин повинна передбачати перекриття всієї товщі води водоізолюючою колоною.

Вибурена порода (шлам), відпрацьована промивальна рідина, сміття морських платформ вивозяться суднами на берег і захороняються в спеціальних шламонакопичувачах та сміттєзвалищах, а бурові стічні води закачуються в підземні горизонти через поглинальні свердловини.

21.5.8. Для запобігання забруднення підземних горизонтів питної води під час бурінні розвідувальних і експлуатаційних свердловин водоносний горизонт повинен розкриватись на спеціальних розчинах, які не містять хімічних реагентів І та ІІ класу небезпеки відповідно до ГОСТ 12.1.007-76, з наступним перекриттям їх кондуктором.

21.6. Охорона навколишнього природного середовища під час розробки родовищ нафти і газу

21.6.1. Охорона навколишнього природного середовища повинна здійснюватись на всіх етапах розвідки і розробки родовищ нафти і газу, включаючи пробну експлуатацію свердловин, дослідно-промислову та промислову розробку.

21.6.2. В технологічних проектних документах на облаштування родовищ нафти і газу передбачаються (розробляються) основні заходи з охорони навколишнього природного середовища та погоджуються Мінприроди України.

21.6.3. Заходи з охорони навколишнього природного середовища в процесі експлуатації видобувних і нагнітальних свердловин, проведення на них підземних і капітальних ремонтів та методів інтенсифікації видобування нафти і газу, під час зборі, промисловій підготовці і транспорті продукції свердловин повинні бути спрямовані на запобігання забруднення землі, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу (флори і фауни) нафтою, газом, конденсатом, промисловими стічними і супутньо-пластовими водами, хімреагентами і поверхнево-активними речовинами (ПАР), які застосовуються в технологічних процесах видобутку нафти і газу, та іншими забруднювачами, а також раціональне використання землі і прісної води.

21.6.4. Заходи з охорони навколишнього природного середовища повинні включати:

застосування закритої герметизованної системи збору, промислової підготовки і транспорту продукції свердловин;

повну утилізацію супутнього, розчиненого (нафтового) та газліфтного газу,;

повну утилізацію супутньо-пластових вод шляхом нагнітання їх в продуктивні пласти з метою підтримання пластового тиску або в підземні поглинальні горизонти;

обладнання видобувних і нагнітальних свердловин вибійними і устєвими відсікачами з метою запобігання витікання нафти, газу, закачуваних в свердловину робочих агентів під час розгерметизації устєвого обладнання і прориві трубопроводів;

застосування антикорозійного покриття, інгібіторів для запобігання корозії свердловин, нафтопромислового обладнання і трубопроводів, бактерицидів для обробки закачуваної в продуктивні пласти води з метою запобігання насичення її сульфатовідновлювальними бактеріями;

швидку ліквідацію аварійних розливів нафти, конденсату, споруджування нафтовловлювачів на річках і зливових стоків;

виключення під час нормальному веденні технологічних процесів попадання на землю, у поверхневі і підземні води питного водопостачання кислот, лугів, ПАР, полімерних розчинів і інших хімреагентів, що використовуються в технологічних процесах видобування нафти і газу, підвищення нафтогазоконденсатовилучення і для інших цілей;

створення сітки контрольних свердловин і пунктів для спостереження за складом поверхневих і підземних вод;

організацію регулярного контролю за станом свердловин і трубопроводів;

екологічний моніторинг на всьому процесі розробки родовищ нафти і газу.

21.6.5. Під час розробки родовищ нафти і газу на шельфі Чорного і Азовського морів основна увага повинна бути зосереджена на запобіганні забруднення морського середовища різними забруднювачами. Під час проведення підземних і капітальних ремонтів, методів інтенсифікації видобування нафти і газу повинно бути застосовано замкнуту систему циркуляції промивальної рідини і спеціальне обладнання для відмивання піску від нафти, очищення супутніх пластових вод.

Тверді відходи (пісок, порода), сміття з морських платформ вивозять суднами на берег і захороняють в спеціально відведених місцях.

Супутньо-пластові води, які утворюються під час видобування вуглеводнів, повертають в підземні горизонти через нагнітальні свердловини для підтримання пластового тиску (ППТ) або в поглинальні свердловини.

Скидання супутньо-пластових вод в морське середовище допускається тільки за умов їх очищення до якості, яка відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів.

22. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ ЗА БЕЗПЕЧНИМ ВИКОНАННЯМ РОБІТ ПІД ЧАС РОЗРОБКИ РОДОВИЩ
НАФТИ ТА ГАЗУ

22.1. Державний нагляд (контроль) за якістю робіт з видобування вуглеводнів та станом гірничих споруд, технологічних об’єктів і комунікацій та за виконанням проектних рішень документів на розробку родовища (експлуатаційного об’єкта) з розробки за встановленим порядком та відповідно до своїх повноважень, здійснює Мінприроди України та Держгірпромнагляд.

22.2. Державний нагляд за безпечним веденням робіт з видобування вуглеводнів під час розробки родовищ здійснюють з метою дотримання користувачем надрами чинного законодавства та нормативно-правових актів, вимог до безпечного виконання робіт, запобігання та ліквідації їх шкідливого впливу на населення, навколишнє природне середовище, сусідні ділянки надр, гірничі виробки, що експлуатуються або знаходяться в консервації, а також будівлі та споруди.

22.3. Контроль за технічним станом нафтових і газових свердловин, що експлуатуються або знаходяться в консервації/ліквідації, здійснює користувач надрами та у терміни, що передбачені проектним технологічним документом на розробку родовища. Перевірки мають проводитись не рідше одного разу на рік, а також у випадку аварійної ситуації або стихійного лиха.

23. ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД ТА КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ ВИМОГ ЦИХ ПРАВИЛ

23.1. Державний нагляд та контроль за дотриманням користувачем надрами вимог цих правил здійснюють Мінпаливенерго, Держгірпромнагляд та Мінприроди України.

23.2 Користувач надрами, який не дотримується вимог проектного технологічного документу на розробку родовища повинен бути позбавлений спеціального дозволу на користування надрами на цей вид діяльності.

23.3 Особи, які винні у порушенні майнової цілісності свердловин та експлуатаційного обладнання та облаштування, а такж законсервованих або ліквідованих споруд на родовищі, що призвело до забруднення навколишнього природного середовища, несуть кримінальну відповідальність згідно з Кримінальним кодексом України та адміністративну відповідальність відповідно до Кодексу України „Про адміністративні правопорушення”.

24. Вимоги промислової, пожежної безпеки та охорони праці

24.1. Користувач надрами та інші суб’єкти господарської діяльності, що виконують роботи з розробки родовища повинен дотримуватись положень щодо безпеки праці в нафтогазопромисловій галузі згідно з НПАОП 11.1-1.01, де встановлені вимоги безпеки під час буріння та експлуатації, капітальному ремонті та дослідженні нафтових та газових свердловин, промислового та міжпромислового збору нафти і газу та підготовки нафти і газу до транспортування магістральними трубопроводами.

24.2. Під час розробки родовищ газу і нафти пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом виконання вимог Закону України „Про пожежну безпеку”, НПАОП 0.00-5.12 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 р. за № 541/5732), НАПБ А.01.001 (наказ МНС України від 19.10.2004 № 126, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 р. за № 1410/10009), НАПБ В.02.009 (наказ Мінпаливенерго від 24.04.2007 р. № 212, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.09.2003 р.), НАПБ В.02.010 (наказ Мінпаливенерго від 24.04.2007 р. № 213, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.06.2003 р.), НПАОП 11.1-1.01-08, НАПБ В.01.027, НАПБ 01.035, НАПБ В.01.040, а також інших чинних в Україні нормативно-правових актів та нормативних документів з пожежної безпеки.

Додаток 1

(довідковий)

Бібліографія

1 Правила разработки нефтяных и газовых месторождений”, утверждены Министерством нефтяной промышленности СССР, 1984 г. (Правила розробки нафтових та газонафтових родовищ)

2 Правил разработки газовых и газоконденсатных месторождений”, утвержденных Госгортехнадзором СССР, 1970 г. (Правила розробки газових та газоконденсатних родовищ)

3 Регламент составления проектов и технологических схем разработки газовых и газоконденсатных месторождений (РД-39-9-479-80, 1980 г) (Регламент складання проектів та технологічних схем розробки газових та газоконденсатних родовищ)

4 Методические рекомендации по проектированию разработки нефтяных и газонефтяных месторождений (приказ Министерства природных ресурсов Росийской Федерации от 21.03.2007 № 61) (Методичні рекомендації з проетування розробки нафтових та газонафтових родовищ)

5 "О модельном Кодексе о недрах и недропользовании для государств - участников СНГ" Постановление Межпарламентская Ассамблея государств - участников Содружества Независимых Государств от 7 декабря 2002 г. №20-8

6 Правила разработки углеводородных месторождений Туркменистана

7 Единые правила разработки нефтяных и газовых месторождений Республики Казахстан (утверджены постановлением Правительства Республики Казахстан)

8 Положення про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємств, затверджено постановою Кабінету Міністрів від 27.01.1995 р. № 58

9 Положення про Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, затвержено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 р. за № 1640

10 СОУ 11.2-00013741-001:2007 Свердловини нафтогазової галузі. Порядок ліквідації та списання витрат на їх споруджування, наказ Мінпаливенерго України від 18.05.2007 р. № 249

11 НПАОН 11.2-4.02-89 Положення про порядок консервування свердловин на нафтових, газових родовищах, підземних сховищах газу (ПСГ) та родовищах термальних вод

12 НПАОН 00.0-5.05-85 Інструкція щодо порядку ліквідації і консервації підприємства з добування корисних копалин

13 Положення про надання гірничих відводів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 59

14 Порядок погодження питань ліквідації та консервації гірничодобувних об’єктів або їх ділянок, наказ Держнаглядохоронпраці Україні від 12.03.1999 р. № 41

15 Порядок ведення обліку нафтових і газових свердловин, наказ Державного Комітету природних ресурсів України від 20.04.2005 р № 76

16 Порядок державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.1995 р. № 75

17 Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 р. № 33

18 Положення про порядок техніко-економічного обґрунтування кондицій для підрахунку запасів родовищ нафти і газу, наказ Державної комісії по запасах корисних копалин № 316 від 27.11.2006 р.

19 Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2001 р. № 308

20 Положення про Державну геологічну службу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2005 р. № 980.

21 Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 р. № 432

22 НПАОП 11.1-1.01-08 Правила безпеки у нафтогазовидобувній промисловості

23 НАПБ В.01.027-85/112 Правила пожарной безопасности в нефтяной промышленности (Правила пожежної безпеки в нафтовій промисловості) (бібліографія)

24 НАПБ 01.035-97 Правила пожежної безпеки в газовій промисловості України

25 НАПБ В.01.040-2006/112 Правила пожежної безпеки на морських нафтогазопромислових спорудах континентального шельфу, наказ Мінпаливенерго України

26 Наукові та методичні засади дослідження пластових вуглеводневих систем для підрахунку запасів нафти і газу: В.О. Федишин, М.М. Багнюк, В.Я Синіцин та ін. – ЛВ УкрДГРІ; Г.І.Рудько. В.І. Ловинюков, - ДКЗ України, Київ-Львів, Черкаси: Видавець ТОВ „МАКЛАУТ”, 2008. – 168 с.

27 Справочное руководство по проектированию разработки и эксплуатации неефтяних месторождений. Добыча нефти. Под общей редакцией Ш.К.Гиматудинова. М, Недра, 1983, 455 с.

28 Справочное руководство по проектированию разработки и эксплуатации неефтяних месторождений. Проектирование разработки. Под общей редакцией Ш.К.Гиматудинова. М, Недра, 1983, 463 с.

29 Добыча, подготовка и транспорт природного газа и конденсата. Справочное руководство в 2-х томах. Под редакцией Ю.П.Коротаева, Р.Д.Маргулова. – М., Недра 1984. Т1 – 360 с. Т2 – 288 с.

30 Эксплуатация газовых и газоконденсатных месторождений: Справочное пособие. – Недра, 1988. – 575 с.: ил.

31 Теория и проектирование разработки газовых и газоконденсатных метсорождений: Учебное пособие для вузов. – М.: Недра, 1989. – 334 с.: ил.

32 Економіка нафтогазорозвідувальних робіт. Навч. посібник. – Івано-Франківск: Місто НВ, 2004. – 324 с.

33 Проектний аналіз: Підручник/Бардиш Г.О. – 2-ге видання.. стер.- К.: Знання, 2006. – 415 с.

34 Основы разработки шельфових нефтегазовых месторождений и строительство морских сооружений в Арктике (Основи розробки шельфових нафтогазових родовищ та будівництво морських споруджень в Арктиці): Учебное пособие/А.Б.Золотухин, О.Т.Гудместад, А.И.Ермаков и др – М.ГУП Изд-во «Нефть и газ» РГУ нефти и газа им. И.М. Губкина, 2000.-770 с.

35 Проектирование обустройства морских нефтегазовых месторождений (Проектування облаштування морських нафтогазових родовищ) – М.: ООО «ЦентрЛитНефтегаз», 2005.-496 с.

36 Обустройство морских нефтегазовых месторождении (Облаштування морських нафтогазових родовищ): Учебник для вузов. – М.: ФГУП Изд-во «Нефть и газ» РГУ нефти и газа им. И.М. Губкина, 2003.-608 с.

37 Довідник з нафтогазової справи/Заг.ред.докторів технічних наук В.С. Бойка, Р.М. Кондрата, Р.С. Яремійчук. – К.: Львів, 1996. –620 с.

Методические указания по созданию постоянно действующих геолого технологических моделей, 2 кн., Москва, 2003 -164с.

38 Моделювання геологічної будови покладів нафти і гідродинаміки процесів їх розробки: Єгер Д.О., Ковальчук М.Р., Ковальчук Р.М., Григоренко В.В., Дорошенко В.М., Зарубін Ю.О., Лизун С.О.; Львів, Київ, – 2005 – 364 с.

39 Закон України «Про ліцензування певних видів діяльності»вiд 01.06.2000 № 1775-III.

40 РД 39-0147035-214-86. Методическое руководство по расчету коэффициентов извлечения нефти из недр. МНП., Москва, 1986.

41 A.І. Акульшин, О.А.Акульшин, В.М. Кучеровский Російсько-український термінологічний словник з нафтопромислової справи. Івано-Франківськ: Екор», 1998.-318 с.]

42 Положення про Центральну комісію Мінпаливенерго з питань розробки газових, газоконденсатних, нафтових родовищ та експлуатації підземних сховищ газу (наказ Міністерства палива та енергетики України від 22.04.2003 р.).

43 Код УДКН_____________________

Ключові слова: родовище, поклад, запаси, нафта, газ, розробка, користувач надрами, свердловина, устя, видобування, експлуатаційний об’єкт, об’єкт розробки

Керівник роботи, Головний науковий співробітник відділу розробки родовищ нафти і газу і газу, д.т.н., професор		Ю. Зарубін
Завідувач Центру розробки нафтових і газових родовищ		М. Гунда
Заступник завідувача відділення-завідувач відділу розробки родовищ нафти і газу		А. Васеньова
Завідувач відділу техніко-економічних досліджень ефективності розробки родовищ нафти та газу		О. Ластовецька
Завідувач відділу видобутку нафти і газу		О. Панасенко
Завідувач сектора моделювання систем розробки родовищ відділу розробки родовищ нафти і газ		П. Сміх
Завідувач сектора баз даних проектів розробки родовищ відділу розробки родовищ нафти і газу		О. Горбунов
Завідувач сектора видобутку нафти і газу		О. Рябуха
Завідувач сектора проектування систем розробки		В. Ніколайчук
Інженер І категорії відділу розробки родовищ нафти і газу		А. Павлів
Інженер І категорії відділу техніко-економічних досліджень		Р. Боднарук

Дата добавления: 2015-07-15