Традиційні форми ведення бухгалтерського обліку

ДИПЛОМНА РОБОТА

НА ТЕМУ:

«обробка графічної інформації»

ВИКОНав: шевчук о.б.

ГРУПА: ОКБ 21

КЕРІВНИК РОБОТИ: цокол с.о.

ЗМІСТ

І. Теоретична частина............................................................... 3

вступ........................................................................................................ 4

1. Традиційні форми ведення бухгалтерського обліку........................ 7

1.1. Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку.............. 7

1.2. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку................. 9

1.3. Спрощена форма ведення бухгалтерського обліку.................. 13

1.4. Журнальна форма ведення бухгалтерського обліку................. 16

2. Методичні рекомендації із застосуванням регістрів бухгалтерського обліку Журнальної форми обліку................................................................. 18

Механізовані і автоматизовані форми ведення бухгалтерського обліку. 20

3.1. Створення механізованих і автоматизованих форм бухгалтерського обліку. 20

3.2. Вимоги при переході до автоматизації обліку.......................... 21

3.3. Основні критерії оцінки автоматизованої системи обліку........ 23

3.4. Програмні продукти, що використовуються в Україні для автоматизації обліку............................................................................................... 24

висновки............................................................................................. 28

список використаної літератури....................................... 30

іі. Практична частина............................................................. 32

Додатки................................................................................................ 34

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Вступ

Встановлення ринкових умов зумовлює потребу перегляду положень бухгалтерського обліку доходів, а також методики формування й обробки одержаної облікової інформації, виходячи з існуючого господарського механізму та наявної обчислювальної техніки.

Саме тому тема дипломної роботи «Форми бухгалтерського обліку» є досить актуальною.

За час існування бухгалтерського обліку застосовувались різні форми. На самому ранньому ступені розвитку облік вівся самим власником господарства для організації спостереження і контролю за збереженням його майна та розміром одержуваного доходу. Відомо, що самою ранньою була стара італійська форма, описана італійським вченим-математиком Лукою Пачолі в його роботі «Трактат про рахунки і записи», виданій в 1494р. у Венеції. В ній він писав, що для зручності і легкості потрібні три книги: Меморіал (Пам’ятна книга), Журнал і Головна книга. Операції записувались із слів власника або з його Пам’ятної книги (вона замінювала собою документи) в хронологічний регістр – Журнал (де зазначались кореспондуючі рахунки), а потім в систематичний регістр – Головну книгу. Рахунки в Головній книзі велись як індивідуальні, їх відкривали на кожний об’єкт обліку (наприклад, рахунок Коштів, рахунок Зерна, рахунок купця Мозиря тощо). За даними Головної книги складався баланс.

Таким чином, наприкінці ХІV століття вперше була описана книжкова форма обліку. Вона задовольняла потреби купців і дрібних ремісників. Проте із зростанням обсягу діяльності, збільшенням кількості господарських операцій виникла потреба в узагальнених (синтетичних) показниках. Тоді Головна книга перетворилася в регістр синтетичного обліку, паралельно якому став вестись аналітичний облік в окремих допоміжних книгах. Так наприкінці ХІV століття появилась нова італійська форма бухгалтерського обліку.

У другій половині ХVІІІ століття стали застосовувати меморіально-касову або німецьку форму обліку, при якій суворо розмежовувались касові і не касові операції. Для цього Журнал було поділено на кілька хронологічних регістрів – Касовий журнал, Меморіал тощо. Ця форма з середини ХІХ століття застосовувалась і в Росії.

Розвиток виробництва, торгового капіталу, банківських операцій потребував дальшого розподілу праці облікових працівників. Для цього була розроблена багато журнальна або французька форма бухгалтерського обліку, при якій хронологічні записи здійснювались в декількох журналах (касовому журналі, журналах обліку товарів, продажу, купівлі тощо). Від щоденних записів у Головну книгу перейшли до записів в неї місячними підсумками, для підготовки яких було введено заведений журнал (що складався шляхом вибірок з щоденних журналів). Поступово для обґрунтування записів в регістри почали використовувати документи.

Отже, форми бухгалтерського обліку постійно удосконалюються. Це зумовлено загальним розвитком народного господарства, ускладненням економічних відносин, зростанням обсягу інформації, що підлягає обліку, удосконаленням практики самого обліку, а також впровадженням високопродуктивної обчислювальної техніки для механізації й автоматизації обчислювальних робіт. Прогресивною вважається така форма обліку, яка на основі впровадження обчислювальної техніки забезпечує своєчасне одержання якісної інформації, необхідної для управління, а також системи показників звітності – при мінімальних затратах праці і засобів на ведення обліку.

Метою даної дипломної роботи є вивчення форм бухгалтерського обліку та їх вплив на формування інформаційних потоків підприємства в сучасних економічних умовах в Україні.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

ü визначити сутність поняття «форма обліку»;

ü розглянути меморіально-ордерну форму обліку;

ü розглянути форму бухгалтерського обліку Журнал-головна;

ü розглянути та виділити особливості журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку;

ü розглянути спрощену форму бухгалтерського обліку;

ü виконати практичні завдання.

Традиційні форми ведення бухгалтерського обліку

Форма ведення бухгалтерського обліку – це сукупність різних регістрів аналітичного і синтетичного обліку, їх взаємозв’язок, послідовність і способи облікових записів з метою узагальнення й одержання фінансової звітності.

Форма бухгалтерського обліку, як певна система регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них, обирається підприємствами самостійно з додержанням єдиних засад бухгалтерського обліку та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

В Україні традиційними є такі форми бухгалтерського обліку:

1. Меморіально-ордерна;

2. Журнально-ордерна;

3. Спрощена форма бухгалтерського обліку (для малих підприємств з простим технологічним процесом виробництва, який здійснює за місяць не більше 300 господарських операцій);

4. Журнальна.

1.1. Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку

На підприємствах тривалий час застосовувалася Меморіально-ордерна форма обліку, при якій складалися книжкові та карткові облікові регістри малюнок 1. Нині цю форму обліку використовують переважно на невеликих підприємствах. Синтетичний облік при цій формі ведеться у книгах або відомостях. Для аналітичного обліку використовують книги, відомості, картки. Бухгалтерські проведення оформляють меморіальними ордерами таблиця 1 (додаток 1), які складаються за звітний період і реєструються у реєстраційних журналах таблиця 2 (додаток 2), Облік наявності грошових коштів ведеться у спеціальній Касовій книзі.

Картотека аналітичних рахунків

Групувальні й накопичувальні відомості

Первинні документи  

Меморіальні ордери

		Оборотні відомості за аналітичними рахунками

звірення підсумків

послідовність облікових записів

Малюнок 1. Загальна схема Меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку

1.2. Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку

Журнально-ордерна формабазується на принципах нагромадження даних первинних документів безпосередньо у реєстрах аналітичного і синтетичного обліку. При даній формі обліку використовують Журнали-ордери, реєстри і допоміжні відомості. Допоміжні відомості застосовують у разі, коли необхідні аналітичні показники у Журналах-ордерах не передбачені.

Журнали-ордери і допоміжні відомості побудовані за кредитовою ознакою реєстрації господарських операцій на синтетичних рахунках. Синтетичні дані реєструють тільки за кредитом відповідних рахунків у кореспонденції з рахунками, що дебетуються.

До перенесення підсумків до Журналу-ордера дані первинних документів групують у нагромаджувальних реєстрах.

Наприкінці місяця підсумки Журналів-ордерів переносять до Головної книги, на основі якої, з використанням показників облікових регістрів, складають сальдовий Баланс та інші форми звітності.

Обороти за дебетом для відповідного синтетичного рахунку виявляються у різних Журналах-ордерах. Обороти за дебетом кожного рахунку визначають після перенесення підсумкових даних з усіх Журналів-ордерів до Головної книги. Правильність записів у Головній книзі перевіряють на основі рівняння сум дебетових і кредитових оборотів, а також дебетових і кредитових сальдо.

Характерні особливості Журнально-ордерної форми обліку такі:

· принцип кредитової ознаки реєстрації господарських операцій у Журналах-ордерах;

· поєднання хронологічних і систематичних записів;

· одночасність записів даних синтетичного й аналітичного обліку;

· ведення реєстрів із зазначенням кореспонденції рахунків, номенклатури статей аналітичного обліку і відповідних показників для складання звітності;

· можливість контролю ведення синтетичного й аналітичного обліку.

Записи в накопичувальних регістрах виконуютьза показниками, необхідними для управління і контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, а також для складання періодичної та річної фінансової звітності.Основними регістрами при цій формі обліку єЖурнали-ордери,що ведуться за кредитом синтетичних рахунків (синтетичного обліку) і дебетом кореспондуючих рахунків. Використовують також регістри аналітичного обліку – відомості, таблиці, книги і картки.

Наприкінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із Журналів-ордерів переносять до Головної книги, в якій підраховують обороти за дебетом кожного рахунка. Головну книгу використовують для узагальнення даних Журналів-ордерів, взаємної перевірки зроблених записів за окремими рахунками і складання звітного Балансу.

У Головній книзі відображаютьпочаткове сальдо, поточні обороти і сальдо на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) за кожним синтетичним рахунком. За методом подвійного запису суми дебетових і кредитових оборотів,а також дебетових і кредитових сальдо мають бути відповідно між собою рівними. Головна книга відкривається на рік.

Загальна схема – послідовність облікових записів при Журнально-ордерній формі обліку наведено на малюнку 2.

Картотека окремих аналітичних рахунків

Допоміжні та групувальні відомості (книги)

Журнали-ордери

Головна книга

Відомості за окремими аналітичними рахунками

	БАЛАНС

	Фінансова звітність

звірення підсумків

послідовність облікових записів

Малюнок 2. Загальна схема Журнально-ордерної форми обліку

Порядок ведення обліку за Журнально-ордерною формою для великих промислових підприємств (17 Журналів-ордерів ) визначено Інструкцією з використання єдиної Журнально-ордерної форми обліку №63, затвердженою Міністерством фінансів СРСР 8 березня 1960 р.з подальшими змінами. Для малих підприємств порядок ведення обліку за скороченою Журнально-ордерною формою (8 Журналів-ордерів)затверджено Інструкцією Мінфіну від 6 липня 1960 р.

У таблиці 3 (додаток 3) наведено склад регістрів Журнально-ордерної форми обліку, що використовуються на хлібозаводі згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій, введеного з 1 січня 2000 р. (Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291. Зареєстровано у Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. за № 892/4185; із змінами, внесеними згідно з наказом Мінфіну України № 1012 від 9.12.2002 р., №591 від 24.09.2004 р.; № 717 від 20.10.2005 р.) у редакції наказу Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1591. Зареєстровано в Міністерстві юстиції 28.12.2011 р. за № 1557/20295.

Наказом Мінагрополітики № 390 від 04.06.2009 р.затверджено нові форми журнально-ордерної форми обліку для сільського господарства з урахуванням змін до діючих та впровадження нових національних стандартів бухгалтерського обліку.

Регістри журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку (журнали-ордери і відомості) побудовані за наступними назвами і призначеннями:

1. Облік грошових коштів їх еквівалентів та грошових документів (Ж-О 1 с.-г. за кредитом рахунків №№:30, 31, 33, 38) з відповідними відомостями (дебет рахунків).

2. Облік довгострокових та короткострокових позичок (Ж-О 2 с.-г. за кредитом рахунків №: 50,60) з відповідними відомостями (дебет рахунків).

3. Облік розрахунків, довгострокових та поточних зобов’язань з відповідними журналами-ордерами та відомостями.

4. Облік запасів та витрат діяльності з відповідними журналами-ордерами та відомостями.

5. Облік власного капіталу і забезпечення зобов’язань з відповідними журналами-ордерами та відомостями.

6. Облік поточних біологічних активів з відповідними журналами-ордерами та відомостями.

7. Загальні регістри.

1.3 Спрощена форма ведення бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік на малих підприємствах базуєтьсяна єдиних методологічних принципах.

Створення, прийом і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів бухгалтерської звітності здійснювалось відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 р.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України №112 від 31 травня 1996 р. затверджені Вказівки про склад і порядок заповнення облікових регістрів малими підприємствами(зареєстровано в Міністерстві юстиції України № 297/1322 від 13.06.96 р.).

Малі підприємства,на балансі яких обліковуються власні основні засоби, виробничі запаси, товари і готова продукція і які здійснюють за місяцьбільше 100 господарських операцій, ведуть бухгалтерський облік з використанням таких облікових регістрів:

Ø форма № В-1 “Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу)”;

Ø форма № В-2 “Відомість обліку Виробничих запасів, готової продукції і товарів”;

Ø форма № В-3 “Відомість обліку витрат на виробництво”;

Ø форма № В-4 “Відомість обліку грошових коштів”;

Ø форма № В-5 “Відомість обліку розрахунків та інших операцій”;

Ø форма № В-6 “Відомість обліку реалізації”;

Ø форма В-7 “Відомість обліку операцій з постачальниками”;

Ø форма В-8 “Відомість обліку заробітної плати”;

Ø форма В-9 “Відомість (шахматна)”.

Кожна відомість, як правило, використовується для обліку операцій по одному з використовуваних рахунків бухгалтерського обліку.

Сума за будь-якою операцією записується у двох відомостях одноразово: у першій – за дебетом рахунка з використанням шифру рахунка, який кредитується (у графі “Кореспондуючий рахунок”), а у другій – за кредитом рахунка з аналогічним записом шифру рахунка, що дебетується. В обох відомостях у графі “Зміст операції” записується на підставі форм первинної облікової документації зміст здійснюваної операції або пояснення, шифри та ін.

Залишки коштів у окремих відомостях мають зіставлятися з відповідними даними первинних документів, на підставі яких було зроблено записи (крім касира, виписка банку).

Дані про фінансово-господарську діяльність малого підприємства за місяць з усіх відомостей переносяться до відомості форми №9, на підставі якої складається оборотна відомість. Оборотна відомість використовується для складання Балансу. У використовуваних відомостях вказується місяць, за який вони складаються, а в необхідних випадках – назва рахунків бухгалтерського обліку. Відомості підписуються особами, які проводили записи.

Зміни оборотів у поточному місяці по операціях, що належать до минулих періодів, відображаються у регістрах звітного місяця додатковим записом (зменшення оборотів – методом “сторно”).

Мале підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку, виходячи з потреб свого виробництва і управління, їх складності та чисельності працівників.

Підприємствам, що зайняті у матеріальній сфері виробництва, рекомендуєтьсявикористовувати регістри, передбачені Журнально-ордерною формою бухгалтерського обліку.Підприємства торгівлі, громадського харчування і постачальницько-збутових видів діяльностіможуть використовувати регістри спрощеної форми бухгалтерського обліку.

Виходячи з потреб виробництва й управління, мале підприємствоможе пристосувати регістри бухгалтерського обліку відповідно до специфіки своєї роботи з дотриманням вимог:

· єдина методологічна основа (принцип подвійного запису);

· взаємозв’язок даних аналітичного і синтетичного обліків;

· суцільне відображення всіх господарських операцій у регістрах обліку на підставі первинних облікових документів;

· накопичення і систематизація даних первинних документів у розрізі показників, необхідних для управління і контролю за господарською діяльністю малого підприємства, а також для складання і подання фінансової звітності та декларації з оподаткування.

Початковим етапомбухгалтерського обліку на малому підприємстві є суцільне документування всіх господарських операцій. Малі підприємства для документування операцій можуть використовувати типові міжвідомчі форми первинної облікової документації та відомчі форми.

Наступним етапом обліку є:

· реєстрація відомостей, відображених у первинних документах, у застосованих регістрах бухгалтерського обліку;

· складання фінансової звітності;

· використання даних бухгалтерських регістрів для одержання іншої інформації, яка необхідна для самого підприємства і зовнішніх користувачів.

Малі підприємства з простим технологічним процесом виробництва продукції, виконання робіт,надання послуг які здійснюють за місяць не більше 300 господарських операцій, можуть використовувати спрощену форму бухгалтерського обліку.

Спрощена форма бухгалтерського облікуможе застосовуватися за двома видами:

· проста форма (без використання регістрів обліку майна малого підприємства);

· форма бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства.

1.4 Журнальна форма ведення бухгалтерського обліку

Журнальна форма обліку заснована на використанні принципу систематизації та накопичення даних первинних документів безпосередньо у регістрах синтетичного і аналітичного обліків відповідно до Методичних рекомендацій із застосування регістрів бухгалтерського обліку, затверджених Наказом Міністерства фінансів України №356 від 29.12.2000 р.

Записи у накопичувальних регістрах виконують за показниками, необхідними для управління та контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, а також для складання періодичної та річної фінансової звітності.

Основними регістрами при цій формі обліку є журнали, які ведуться за кредитом синтетичних рахунків (синтетичного обліку) та дебетом кореспондуючих рахунків. Використовують також регістри аналітичного обліку: відомості, таблиці, книги.

Наприкінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів із Журналів переносять до Головної книги, у якій підраховують обороти за дебетом кожного рахунка. Головну книгу використовують для узагальнення даних Журналів, взаємної перевірки виконаних записів за окремими рахунками і складання звітного Балансу.

У Головній книзі відображають початкове сальдо, поточні обороти та сальдо на кінець звітного періоду (місяця, кварталу, року) за кожним синтетичним рахунком. Згідно з методом подвійного запису, суми дебетових і кредитових оборотів повинні бути рівними між собою. Головна книга відкривається на календарний рік.

Послідовність облікових записів при Журнальній формі обліку наведена на малюнку 3 (додаток 4).

Регістри бухгалтерського обліку побудовані відповідно до кореспонденції рахунків, встановленої Інструкцією з використання Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.09.99 р. (у редакції наказу Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1591. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.12.2011 р. за № 1557/20295.

Дата добавления: 2015-07-14