Стислі теоретичні відомості

Лабораторна робота № 1

ВИВЧЕННЯ ВИДІВ СИРОВИНИ, НАПІВФАБРИКАТІВ ТА ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Метою даної роботи є вивчення видів сировини, напівфабрикатів і готової продукції та готової продукції технологічних процесів заводів з переробки луб’яних волокон, а також подальшої переробки продукції й відходів виробництва.

Стислі теоретичні відомості

До лубоволокнистих культур, які мають промислове значення відносяться льон, коноплі, кенаф, рамі та джут. У Радянському Союзі, в тому числі й в Україні, вирощували три луб’яні рослини: льон, коноплі та кенаф. За обсягами випуску льону СРСР займав перше місце у світі, а УРСР – друге місце серед союзних республік.

Лляне волокно застосовують для виготовлення багатьох виробів: білизняних та одежних тканин, скатертин, рушників, серветок, брезентів, мішковини та ін. технічних тканин, кручених виробів. Волокно кенафу отримують на заводах первинної переробки стебел кенафу в Узбекистані та інших державах Середньої Азії. Його використовують для виготовлення тарних, меблевих і килимових тканин.

Важливою характеристикою всіх луб’яних волокон є висока гігроскопічність.

Волокно конопель називають прядивом. Прядиво використовується головним чином для виготовлення кручених виробів.

Текстильні волокна у стеблі луб’яної рослини знаходяться у тісному зв’язку з тканинами. Для видалення їх із стебла необхідно здійснити ряд операцій, за допомогою яких тканини руйнуються та відокремлюються від волокон. Послідовність операцій та їх характер можуть бути різними, що обумовлюється з одного боку, особливостями будови різноманітних луб’яних рослин, а з іншого боку техніко-економічними міркуваннями.

У наш час в промисловості застосовуються чотири способи переробки луб’яних волокон (різновиди технологічних процесів):

- обробка сухої трести;

- обробка мокрої трести;

- обробка сухого стебла;

- обробка зеленого стебла.

На різних стадіях обробки луб’яних культур матеріал має неоднаковий стан і відповідно різну назву.

Обмолочені стебла льону, конопель, кенафу називають соломою. Стебла, які пройшли технологічну чи хімічну обробку, в результаті якої зруйновані оточуючі волокно тканини, та послаблений зв’язок між волокнистим шаром і деревиною, називаються трестою.

Залежно від способу приготування треста буває рошенцевою, моченцевою, паренцевою тощо.

Підсушену тресту піддають механічній обробці. У процесі м’яття стебла переломлюються й одержують волокно-сирець.

Отже, пром’ята треста льону, конопель, кенафу – це волокно-сирець.

Сирець – це волокниста маса, сильно засмічена залишками зламаної деревини й покривних тканин. Надалі сирець очищується на тіпальних машинах від смітних неволокнистих домішок, перетворюючись у довге тіпане волокно, паралелізується та набуває м’якості.

Під час тіпання сирцю як відходи виділяється безформна маса коротких волокон, перемішаних з кострицею. Це відходи тіпання. Відходи тіпання є сировиною, з якої у процесі механічної обробки одержують коротке волокно. Для переробки на коротке волокно використовують також низькосортну тресту і плутанину.

Тіпане волокно й коротке волокно – готова продукція заводів з переробки луб’яних культур.

Довге тіпане волокно - основний вид готової продукції. Однак масова частка недоробки в ньому може становити 10-30%.

Недоробкою називають волокно, на якому на довжині не менше ніж 5 см є щільно з’єднана з ним деревина: суцільно або з невеликими проміжками. Довге волокно одержують у вигляді жмень, які формують спочатку в пакування, потім у кіпи.

Коротке волокно – це суміш непаралелізованих, різних за довжиною волокон, отриманих при обробці відходів тіпання й низькосортної трести та плутанини. Коротке волокно одержують у вигляді вільної пухкої маси, запресованої в кіпи, або у вигляді стрічки, сформованої в рулон.

Відходами виробництва є костриця, клоччя, пил.

Костриця – подрібнені ділянки деревної частини стебла, що виділяються при проминанні – зламуванні стебел. Костриця є сировиною для виробництва костроплит, лицювальних плит, різних за фактурою, які використовуються у меблевій промисловості й будівництві.

Клоччя – коротке непрядивне волокно, яке виділяється з костриці. Клоччя є сировиною для виробництва нетканих матеріалів у суміші з низькосортним коротким волокном, а також використовується як теплоізоляційний матеріал при будівництві.

Пил – складається із залишків подрібнених покривно-паренхімних тканин, ґрунту й інших рослинних домішок. Пресований у вигляді брикетів пил застосовують як паливо в котельнях.

Зараз на ряді заводів практикують переробку соломи й стебел на луб.

Луб – це лубоволокниста маса, отримана після м’яття соломи й стебел льону, конопель, кенафу.

Дата добавления: 2015-07-11