Хід заходу

а) гра»Мікрофон». Зустріч весни, обряди, повязані з народженням дитини, закликання весни, народні свята, календарні свята. Кожна країна, кожен народ має свої звичаї, які виробилися протягом багатьох століть. Цікавими звичаями та обрядами багата і наша країна.

б) Читання «святкового кола». Різдвяні свята. Різдво як символ народження, появи нового. Обряди і звичаї, повязані з народженням нового, початком нового року, нового циклу природних процесів. Колядування, щедрування, рядження, ворожіння як намагання прогнозувати майбутній врожай, закликати вищі сили на допомогу у сільськогосподарських роботах. Святе Водохреща. Водохреща як символ освячення води, святості води, її надзвичайно важливої ролі у природі, як джерела і ознаки життя. Купання у холодній воді як ознака здоровя - фізичного і психічного, очищення від негативного. Великдень. Великдень як символ відродження, оновлення, оживлення природи, початку життєвих процесів у живій природі. Яйце, крашанка як символ життя і народження нової істоти. Свято матері. Матір як джерело життя будь-якої істоти. Кожне живе має матір, без матері нема життя. Свято Трійці. Символ єднання людини з природою, наближення до довкілля. Символ буйності і всесильності природи, віри у силу довкілля, обожнення природи. Виполювання бурянів у Зелену суботу - ознака бажання допомогти природі очиститися від негативного. Можна рубати гілки дерев і рвати квіти - як символ подяки вищим силам за створення природи і людини. Івана Купала. Свято Купала як символ оновлення природи. Перескакування вогнища як очищення від негативного. Пошук квітки папороті як намагання знайти універсальний засіб творення добра, щастя всьому живому. Вінкоплетіння як символ єднання з природою. Свято Маковія. Літнє свято, повязане з очікуванням і заклинанням доброго врожаю. Мак як символ великої родючості. Свято Спаса. Спас як символ порятунку і одночасно закликання хорошого врожаю. Паляниця з медом і маком як символ доброго врожаю.

в) Обговорення приказки: «Від Введення до Благовіщеня земля відпочиває та сили набирається». В цей час не можна працювати на землі, оскільки земля зігрівається, рослини пробуджуються. Традиції шанобливого ставлення до землі-годувальниці - як прагнення зберегти майбутній урожай. Обряди освячення поля - з тією ж метою.

г) Обговорення і виявлення прихованого екологічного змісту хліборобських приказках: «На Юрка сховається в житі курка»; «На Прокопа жита копа»; «Як прийде Ілля, то наробить в полі гнилля»; «Дочекався Луки: ані хліба, ні муки»; «Хто не посіяв до Богослова, той не варт доброго слова» тощо. Усвідомлення, що глибинну основу вказаного зв'язку між хліборобським змістом та екологічними традиціями розкриває саме система календарних обрядів і традицій.

Дата добавления: 2015-07-11