Іонізуюче випромінювання

Іонізуюче випромінювання – це випромінювання, взаємодія якого ыз середовищем призводить до утворення електричних зарядів (іонів) різних знаків.

Джерелами іонізуючих випромінювань у промисловості є: ядерні реактори, установки рентгеноструктурного аналізу, радіаційні дефектоскопи, медичні прилади, робота на комп’ютерах тощо.

Ступінь біологічного впливу іонізуючих випромінювань залежить від поглинання живою тканиною енергії та іонізації молекул, що виникає при цьому.

Під впливом іонізуючого випромінювання в організмі порушуються функції кровотворних органів, зростає крихкість та проникність судин, порушується діяльність шлунково-кишкового тракту, знижується опірність організму, він виснажується. Нормальні клітини перероджуються в злоякісні, виникають лейкози, променева хвороба.

Розрізняють експозиційну, поглинуту та еквівалентну дози іонізуючого випромінювання.

Експозиційна доза характеризує іонізуючу здатність випромінювання в повітрі. За одиницю дози в системі Сі прийнято Кл (кулог/кг) – це така доза випромінювання, при якій у 1 кг сухого повітря виникають іони, які несуть заряд у 1 кулон електрики кожного знаку. Для характеристики цієї дози часто використовують позасистемну одиницю – рентген (Р).

Рентген – це така доза гамма-випромінювання, під впливом якої в 1 см³ повітря виникає 2,08 млрд пар іонів.

Поглинута доза характеризує енергію ІВ, яка поглинута одиницею маси опроміненого середовища. Величина дози, одержана людиною, залежить від виду випромінювання енергії, його часток, цінності потоку та тривалості впливу випромінювання. Одиниця вимірювання поглинутої дози – грей (Гр) у системі Сі: позасистемна одиниця – рад.

Еквівалентна доза визначає біологічний вплив різних іонізуючих випромінювань на організм людини і є мірою для оцінки шкоди і небезпеки здоров’я людини. Еквівалента доза в системі Сі вимірюється у зивертах (Зв), а в позасистемній – у берах (бер).

Нормування іонізуючих випромінювань регламентується «Нормами радіаційної безпеки» (НРБУ-97) та «Основними санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання» (ОСП 72/87).

Згідно з нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97), гранично допустима потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання від екрана відеотермінала повинна відповідати дозі, еквівалентній 0,1 мбер/год.

Захист від іонізуючих випромінювань:

ü використання джерел з мінімальним випромінюваннями, перехід на менш активні джерела;

ü скорочення часу роботи з джерелами іонізуючого випромінювання;

ü віддалення робочого місця від джерела іонізуючого випромінювання;

ü екранування джерела іонізуючого випромінювання;

ü використання засобів індивідуального захисту.

Запитання для самоперевірки засвоєння матеріалу лекції:

1. Які є шкідливі виробничі фактори?

2. Які класи умов праці існують згідно з гігієнічною класифікацією умов праці?

3. Який вплив можуть справляти хімічні речовини?

4. Дайте визначення ГДК.

5. За якими ознаками класифікується вентиляція виробничих приміщень?

6. Які принципи використовуються при створенні генерального плану
підприємства?

7. Які основні вимоги до виробничих приміщень?

8. Які фізичні параметри характеризують вібраційні коливання?

9. Як поділяють загальну вібрацію за джерелом виникнення?

10. Які методи вітрозахисту ви знаєте?

11. Як впливає інфразвук на людину, особливості боротьби з інфразвуковими хвилями?

12. Які принципи нормування шуму?

13. Як здійснюється захист від шуму на виробництві?

14. Які заходи вживаються для зменшення рівня інфразвукових коливань?

15. Ультразвук, його характеристики, джерела виникнення, захист від
ультразвукових коливань.

Основна л-ра: [1, 2, 3, 6, 10].

Додаткова л-ра: [1, 2, 3, 6].

Дата добавления: 2015-07-14