|
Читайте также: |
Костянтин Кузьменко
6 жовтня, 2015 - 11:50
| Like |
ФОТО REUTERS
Інколи виникає відчуття, що Льюїс Керрол разом із Алісою і Котом щось таке передбачали про наші проблеми у Донбасі. Не можна не помітити, що їхня Країна Чудес і наша фейкова еЛДееНеРія якось дивно схожі. І чим далі — тим ця схожість дивніша і дивніша! А ще, схоже, що Україна з «ЛДНР» живуть у РІЗНІ боки: ми — туди, а вони — якось назад...
* * *
«План, що й казати, був чудовий; простий і зрозумілий, краще не придумати. Недолік у нього був тільки один: було абсолютно невідомо, як привести його у виконання...» («Аліса в Країні Чудес». Л. Керрол)
План, згідно з яким «молода республіка» повинна перетворитися на Країну Чудес, ніхто не бачив. Про нього багато говорили на мітингах, тепер багато говорять на зборах і обговорюють у соцмережах, але у всіх цих розмовах він виглядає наче посмішка Чеширського Кота: тобто, посмішка є, а ось Кота (плану!) — не спостерігається.
Натомість у Горлівці, як в еталоні «ДНР», неозброєним поглядом спостерігається інше.
У місті жорстокий кадровий голод.
З 28 опорних пунктів міліції працює тільки п’ять.
Практично всі медсанчастини переїхали у приміщення другої міськлікарні, тобто за фактом лікарня в місті залишилася тільки одна.
У школах не вистачає вчителів математики, фізики, інформатики й української мови.
Не працює промисловість. І внаслідок відсутності кадрів, а також, зокрема, через те, що на підприємствах немає електрики, з 19 введень у місті зараз працюють тільки два. Цього вистачає для побутових потреб (частково увімкнули навіть вуличне освітлення!) і для котельних на опалювальний сезон, але не для роботи підприємств.
«Голова» Роман Храменков у коментарі одному з сепаратистських інформресурсів розповів, що всі стратегічно важливі заводи і фабрики Горлівки законсервовані: «Наприклад, для запуску концерну «Стирол» і Горлівського машинобудівного заводу імені Кирова потрібно чотири електровведення. Ми не можемо зараз їх забезпечити енергопостачанням, якщо у нас на все місто тільки два введення. Всі наші підприємства припинили роботу... людей там немає, тільки охорона».
Але ж диво: біля Богоявленського собору працюють фонтани з підсвічуванням, на цю божественну розвагу вистачає і води, й електроенергії, які для решти міста в дефіциті. Бенкет під час чуми окремі представники громади завжди могли собі влаштувати.
Найбільш наполегливі постраждалі від обстрілів домагаються переселення в інше житло. Місцеві жителі розповідають, що декілька сімей погодилися на пропозицію міськвиконкому вселитися в «покинуте» житло у селищі Мирному, а залишені власниками будинки в селищі Широка Балка захопили сепаратисти. Питаннями, ким, коли і чи дійсно це житло покинуте, «переселенці» не переймаються, а на припущення про те, що господарі можуть повернутися, відповідають неприхованою агресією.
Попереду — чергова військова зима. Половина квартир у місті закрита, переконатися в тому, що стан опалювальних систем у нормі — проблематично. Ніхто доки не знає, хто платитиме за воду, електрику і газ: Україна чи Росія. Або ж — ніхто. І з цієї причини не буде ні води, ні електрики, ні газу.
Цим питанням заклопотані й міжнародні комісії. У місті з’явилися невідомі позашляховики, виявилося — Норвезька рада у справах біженців. А ще зачастили представники ОБСЄ. Представники компанії «Вода Донбасу» зазначили, що без їхньої допомоги ремонт каналу «Сіверський Донець — Донбас» був би під питанням. Але «...чи не все одно, про що запитувати, якщо відповіді все одно не отримаєш, правда?»
Там усе зараз під такими ось невідповідаємими запитаннями. Все повисло в очікуванні рішень «дядьком зверху». А у «дядька» свої плани: прості і зрозумілі, але які ніхто не знає, як виконати.
* * *
«Не сумуй. Рано чи пізно...все стане на свої місця... Стане зрозуміло, навіщо все це було потрібно...» («Аліса в Країні Чудес». Л. Керрол)
Зрозуміти, хто і як живе в «ДНР», добре чи погано, і взагалі — що там із системою соціального захисту, сьогодні абсолютно неможливо.
За словами місцевих жителів, немало горлівчан досить непогано влаштувалися: вони отримують пенсію і від «ДНР», і від України. А деякі взагалі аси, бо отримують ще й від Росії, тому що оформили її під час тимчасового там перебування! Такі спритні щиро пишаються своєю винахідливістю, що вчасно встигли і там, і там оформити пенсії та інші соціальні виплати.
Знайшлися й такі хитруни, які живуть на території України, але з’їздили в «ДНР», оформилися там і тепер їздять регулярно за пенсією! Як то кажуть, пенсійний туризм навпаки!
А ось скільки бабусь і дідусів, які ледве виживають на одну мізерну деенерівську пенсію або взагалі без пенсії, бо не змогли дійти до соціальних служб, тут ніхто не рахував і рахувати не збирається. Невідомо також, скільки людей похилого віку померло без надання їм медичної допомоги, хоча страшні розповіді про випадки смерті людей похилого віку з голоду в народі ходять...
І взагалі у соцмережах український народ потихеньку чманіє від усіляких «соціальних» чудес:
«Olya Lyaksandrovna: Недоміністр недоднр збирала недонараду, на якій чортів давала соц. службам, за те, що соціальних допомог багато призначено...
Верещала, що кожен снаряд, кожна кулька — це гроші «ДНР», а ви гроші на соцвиплати розбазарюєте...»
* * *
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 78 | Нарушение авторских прав