Аерокосмічні дистанційні радіотеплові (РТЗ) і інфрачервоні (ІЧЗ) зйомки є специфічними методами терморозвідувальних досліджень, результати яких широко використовуються для дослідження природних ресурсів Землі і, зокрема, для вивчення районів активного вулканізму і гідротермальної діяльності, геологічного картування і пошуків деяких корисних копалин, інженерно-геологічних і гідрогеологічних зйомок, вирішення задач ґрунтознавства і меліорації, вивчення снігового і крижаного покрову, динаміки ландшафтів, охорони природного середовища і вирішення інших задач.
Методика радіотеплових (РТЗ) і інфрачервоних (ІЧЗ) аерокосмічних зйомок практично така ж, як і при фототелевізійних зйомках. Цінною їх перевагою є можливість проведення зйомки в темряві, а при відповідному виборі довжин хвиль - і практично при будь-якій погоді. Наприклад, в інфрачервоному діапазоні виявлений ряд "вікон прозорості": 0,95¼1,05; 1,2¼1,3; 1,5¼1,8; 2,1¼2,4; 3,3¼4,2; 4,5¼5,1; 8¼13 м-6 тощо, на яких можна вести зйомки в різних погодних умовах (наприклад, багатоканальний скануючий пристрій МСУ-В, встановлений на космічному апараті “Океан-О”, здійснював зйомку з просторовим розрізненням 50-250 м на каналах з довжиною хвиль: 0,48¼0,52 м-6; 0,54¼0,61 м-6; 0,63¼0,73 м-6; 0,78¼0,92 м-6; 0,92¼0,99 м-6; 1,47¼1,62 м-6; 2,06¼2,38 м-6; 10,6¼12,0 м-6 [7]). Аномалії на отриманих знімках формуються за рахунок теплових потоків із надр, екзотермічних процесів на денній поверхні (див. рис. 6.6) і відбиття сонячної енергії. Вони залежать від оптичних, теплових і, меншою мірою, електромагнітних властивостей гірських порід верхньої частини геологічного середовища. Радіотеплові й інфрачервоні зйомки ускладнені термічними перешкодами, пов'язаними з нерівномірним тепловим обміном земної поверхні з атмосферою, змінами кліматичних і метеорологічних умов, станом атмосфери та дією інших чинників. Опрацювання і інтерпретація радіотеплових і інфрачервоних знімків загалом такі ж, як і при дешифруванні знімків видимого діапазону (аерокосмознімків).
Застосовуваний в Російській Федерації при складанні геотермічних карт дистанційний геотермічний метод, первинною інформацією для реалізації якого слугують багаторазові інфрачервоні аерокосмічні зйомки масштабу 1:1 000 000 – 1:200 000 і дані метеорологічних спостережень для того ж часового проміжку [3,9], дозволяє отримувати інформацію щодо величини конвективного теплового потоку, теплової інерції та швидкості випаровування вологи з денної поверхні (похибки алгоритму складають 3 Вт/м2, 100 Дж/{м2×с0,5×K.) та 0,1 мм/добу, відповідно).
Отримані дані з успіхом застосовуються для: геотермічного районування (з визначенням сучасних областей і палеопозицій посиленої мантійної конвекції), для виділення локальних аномалій конвективного теплового потоку (в тому числі при пошуках геотермальних ресурсів), космічної спектрометрії в тепловому діапазоні спектру (уточнення просторової поширеності сульфатів, карбонатів, кварцвмісних порід і сірки), для космічного моніторингу теплового балансу міст і стану земель та рослинності.
За даними НДЦ екологічної безпеки РАН [9] на площах які сумарно складають близько 5-10 % від всієї території Бореальної зони Європейської частини Росії конвективний виніс ендогенного тепла досягає десятків Вт/м2 (на три порядки перевищуючи зафіксовані по вимірам у свердловинам величини кондуктивного теплового потоку). Площі з аномальною величиною конвективного теплового потоку тут мають вищу сільськогосподарську продуктивність, їх реліктові фітоцинози є відносно теплолюбними і не характерні для зони тайги.
Наземні і маловисотні аерозйомки із використанням тепловізорів дозволяють достатньо надійно виділяти (за зростанням чи зниженням тепловиділення) місця розвитку деформацій і різноманітних порушень в однорідних масивах та інженерних конструкціях. Дуже інформативною є інфрачервона зйомка теплотрас, каналізацій, різноманітних підземних комунікацій.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 106 | Нарушение авторских прав