Визначення кольорового охоплення тріади фарб

Мета роботи: ознайомитись з методом кількісного відображення кольору за допомогою еталонів (атласу кольорів восьми фарбової системи змішування "Радуга"). Отримати поняття про кольорове охоплення тріади фарб.

Теоретичні відомості

Поряд з колориметричним способом кількісного вираження і систематизації кольору, широко використовується спосіб кольорових еталонів, на якому зупинимось більш детальніше.

В практичній роботі для визначення кольорів часто використовують набір шкал (таблиці), які містять кольорові зразки. З таких шкал складають атласи кольорів, які є упорядкованим набором різнопофарбованих і певним чином позначених зразків. Для будь-якого виробу або матеріалу, наприклад, фарбового відбитка на папері або тканині, в атласі можна знайти колір, який візуально не відрізняється або дуже близький до кольору виробу.

Кольорові зразки в атласі розташовуються за певною системою. Існує декілька таких систем. Наприклад, у прямокутній таблиці в вертикальному напрямку змінюють тільки одну з характеристик кольору – світлоту, а кольоровий тон і насиченість залишаються постійними. В горизонтальному напрямку змінюють тільки насиченість, а світлота і кольоровий тон залишаються постійними. Кольоровий тон змінюється від таблиці до таблиці. Таким чином, кожна таблиця – це ряд горизонтальних і вертикальних кольорових шкал, які перетинаються. В кожній шкалі змінюється тільки одна з характеристик кольору. 3і сказаного можна зробити висновок, що в цьому способі кількісні характеристики кольору безпосередньо зв'язані з суб'єктивними характеристиками кольору: світлотою, кольоровим тоном і насиченістю.

З перших двох лабораторних робіт вже відомо, що будь-який колір можна відтворити за допомогою трьох основних випромінювань – червоного, зеленого і синього при адитивному синтезі, і за допомогою трьох основних фарб – голубої, жовтої і пурпурної при субтрактивному синтезі.

Вибираючи для багатоколірного друку голубу, жовту або пурпурну фарби, дуже важливо, щоб вони утворювали всі шість основних кольорів (три субтрактивних і три адитивних), найбільш близьких до повно колірних. Повно-колірними називаються фарби, які забезпечують отримання найбільш світлих максимально насичених кольорів. З реальних фарб вони найбільш близькі за кольором до ідеальних фарб, і криві їх спектрального відбивання (пропускання) різко змінюються від одиниці до нуля. На білому папері цими трьома і четвертою чорною фарбою можна отримати найбільше число кольорових відбитків (кольорове охоплення), при цьому дуже важливо, щоб кольори попарних змішувань фарб – синьої, зеленої і червоної – в першу чергу наближались до повноколірних.

Оскільки насиченість кольорів реальних фарб завжди менша насиченості спектральних кольорів, то кольори фарб будь-якої тріади знаходяться на кольоровому графіку всередині локусу.

Якщо виміряти колірність фарб тріади, а такожїх попарного накладання і нанести точки на графік, з'єднавши їх прямими лініями, то отримаємо фігуру, площа якої визначає сукупність кольорів, що можуть бути отримані змішуванням фарб даної тріади. Чим більша площа фігури, тим більше кольорове охоплення тріади. Кольорове охоплення також може бути показане тілом кольорового охоплення і кольоровим атласом.

В поліграфії перевагу надають системам змішування фарб. Прикладом такої системи є атлас "Радуга", який розроблений у ВНДІКПП.

Набір зразків кольорів атласу дозволяє видавцям вибирати кольори, які найбільш повно відтворюються поліграфією в процесі друкування кольорових зображень, плакатів, реклам і упаковок, а друкарням без додаткових проб змішувати відповідні фарби за даними рецептурних таблиць атласу.

Основне призначення системи – забезпечити максимально можливе в поліграфії кольорове охоплення, використовуючи для складання змішаних фарб мінімальну кількість основних кольорових компонентів.

В основу системи "Радуга" покладені тріадні фарби європейської гами, які відповідають ОСТ 2937-78: голуба, пурпурна і жовта; три фарби, близькі за кольоровим тоном вторинним кольорам європейської гами – червона, зелена і синя; дві додаткові фарби, які вибрані для розширення кольорового охоплення в оранжевій і пурпурно-синій ділянках – оранжева і червоно-фіолетова, а також ще дві фарби – біла і чорна.

З використанням восьми кольорових фарб отримано 36 рівномірно розподілених за кольоровим тоном базових кольорів, які отримують при попарному змішуванні сусідніх за кольоровим тоном фарб у різних їх співвідношеннях. Для кожного з 36 базових кольорів складений семипільний тоновий ряд, отриманий змішуванням базового кольору з чорною або білою фарбою.

Після кожного тонового ряду наведені таблиці з колориметричними і рецептурними характеристиками і вказаний номер базового кольору. В рецептурній таблиці наведені вагові співвідношення компонентів змішаної фарби для кожного зразка. Якщо вибраний колір точно співпадає з одним із зразків атласу, то склад змішаної фарби визначають за даними рецептурної таблиці. Якщо ж він знаходиться між зразками, то склад змішаної фарби визначається методом інтерполяції за даними рецептурної таблиці. Якщо колір заданий у координатах кольору ХУZ, то за колориметричною таблицею атласу знаходять найбільш близький зразок, а склад змішаної фарби визначають також за даними рецептурної таблиці.

Якщо колір зразка, який визначаємо, заданий у координатах колірності х, у та яскравості В, то координати кольору х' і z' розраховуємо за формулами:

x΄ = (x/y)*B; z΄ = ((1 – (x + y))/y) * B.

Порядок виконання роботи

1. У викладача отримати завдання.

2. В атласі кольорів знайти номери зразків заданих трьох фарб і визначити їх вагомі співвідношення (див. табл. 1).

Таблиця 1

Приклади тріад фарб і їх суміші

№ прикладу	Фарби	Серії	Номери зразків	Номери зразків сумішей
	синя	2514 - 72	01-6	02-5
голуба	2514-331	05-5
зелена	2514-40	10-4	08=4
	жовта	2514-531	19-3
оранжева	2514-10	25-3	24-3
червона	2514-26	27-4	26-3
	жовта	2514-531	19-3
голуба	2514-331	09-5	10-4
пурпурна	2514-231	30-5	27-4

3. Визначити координати колірності фарб зразків і записати рівняння колірності.

4. Нанести точки колірності на графік ХУZ, з'єднати їх лініями для одержання фігури кольорового охоплення.

В звіті подати:

1. Таблиці зі знайденими координатами колірностей і їх ваговими співвідношеннями. Характеристика кольорів, які підлягають відтворенню.

2. Розрахунки.

3. Рівняння колірності фарб зразків і їх суміші.

4. Кольоровий графік із знайденими точками колірності і фігурою кольорового охоплення фарб.

5. Обговорення результатів.

Дата добавления: 2015-12-08