Технічна ревізія

Для перевірки холодильного й електричного обладнання установки кондиціювання повітря вагон ставлять на колію, обладнану колонкою, підключеною до мережі перемінного струму напругою 380/220 В, так як акумуляторні батарей також проходять ревізію і на весь час роботи відключаються від електричних ланцюгів вагона. Під кузовом вагона типу 47 К є розподільний ящик для підключення до зовнішній мережі трьохфазного двигуна приводу генератора.

Порядок дії при підключенні електрообладнання холодильної установки до зовнішнього джерела струму наступний. Спочатку тригранним ключем відгвинчують бовт і відкривають кришку коробки, в якій змонтована трьохфазна розетка. Потім з’єднувальний кабель підключають одним кінцем до розетки колонки, а другим – до розетки вагона. В залежності від напруги в мережі ручку перемикача ставлять у положення 220 або 380 В. Упевнившись у правильності підключення, ручку при одночасному натисненні на кнопку ставлять у вертикальне положення. Кнопку треба держати, поки не заробить двигун перемінного струму.

При цьому необхідно пам’ятати, що від генератора підзаряджаються кислотні акумуляторні батареї з виділенням вибухонебезпечного гримучого газу. Для підсосу газу акумуляторні ящики обладнанні автоматично вмикаючимися вентиляторами. При включенні вентиляторів загорається лампа. В випадку несправності вентилятора всі перераховані операції по підключенню необхідно виконувати з відкритими акумуляторними ящиками.

Якщо термодатчик, налаштований на 12⁰ С, буде запобігати пуску компресора (температура навколишнього повітря в момент перевірки нижче 12⁰С), то необхідно поставити на розподільному щиті ручку режимного перемикача в положення “Охлажденне”, багатопозиційного – “Охлаждение 1/3”. Потім уставити ключ у замок і з легким натиском повернути за годинниковою стрілкою. Після цього можна включати компресор натисненням відповідної кнопки на головному розподільному щиті. Зупинка агрегату виконується у зворотній послідовності.

Конструкція холодильної установки “Стоун-Кэрриер” також передбачає можливість її опробування від стороннього джерела струму з той лише різницею, що при низьких температурах навколишнього повітря остаточна операція при пуску компресора буде не натисненням кнопки, а постановкою дротової перемички на затиск, виведений на панелі головного розподільного щита.

Під час технічної ревізії все обладнання ретельно оглядають зовні, очищують від бруду й пилу і перевіряють систему на витік хладона–12 і при необхідності поповнюють його. Перевіряють також кількість мастила в компресорі і при необхідності замінюють його свіжим. Крім того, усувають дрібні несправності, які були виявленні під час експлуатації обладнання.

При обслуговування контрольно–вимірних приладів треба пам’ятати, що ці прилади мають невеликі габаритні розміри, складаються з дрібних деталей, бояться вологи, різких ударів і т. д. Наприклад, при технічній ревізії вагона необхідно перевірити цілісність скляної колби ртутно–контактного термостата й надійність кріплення його електричних контактів. В місцях їх, установки не повинно бути вологи або пилу. Вибірково перевіряють стан ртутного стовпа. Для цього термометр перевертають колбою догори й легко струшують. Ртуть повинна перетекти по капіляру в розширювач. При поверненні колби в первинне положення стовпчик ртуті повинен відновитися без утворення розривів і бульб повітря. Якщо ртуть вся або частково залишиться в розширювачі, то термометр замінюють справним.

Маноконтролер, реле різності тисків і пресостат перевіряють на спеціальному стенді в ремонтному цеху, але можна і на вагоні, наприклад, для перевірки маноконтролера установки МАВ-ІІ пускають компресор при відключеному вентиляторі конденсатора (знімають запобіжник на 25 А або відключають відповідний автоматичний вимикач). Роботу прибору контролюють по манометру нагнітання – в момент зупинки компресора стрілка повинна находитися проти тиску 0,2 МПа. Для визначення моменту спрацювання маноконтролера на включення компресор, треба знову включити вентилятори конденсатор і виждати час, поки пари хладона сконденсуються, тиск на стороні нагнітання знизиться до 0,15 МПа і компресор запрацює знову.

Щоб перевірити роботу реле різниці тисків, необхідно, як і в попередньому випадку, штучно підвищити тиск конденсації парів хладона, поки різниця тисків на стороні нагнітання й усмоктування не буде трохи більше 0,6 МПа. В цей момент поворотом режимного перемикача компресор зупиняють і через декілька секунд включають знову. Пуск повинен відбутися тільки після того, як різниця тисків буде менше 0,6 МПа. У розрегульованого реле потрібну різницю тисків установлюють зміною затяжки пружини всмоктувального сильфона. При цьому слід пам’ятати, вгвинчування гвинта веде до збільшенню різниці тисків, а відгвинчування – до зменшення.

Пресостат установки “Стоун-Кэрриер” перевіряють за тою ж методикою. Спочатку закривають всмоктувальний вентиль компресора і пускають установку. При тиску 0,1 МПа по манометру зі сторони всмоктування компресор повинен відключитися. Потім, якщо злегка відкрити вентиль, то при тиску 0,1 МПа компресор повинен запрацювати знову. При температурі охолоджувача повітря 20±5⁰С реле повинно забезпечити точність тиску відключення 0,002 МПа і тиску включення 0,01 МПа.

Осінній огляд виконуються перед тривалою перервою в роботі холодильної установки або перед постановкою вагона у відстій на зиму. При цьому після приведення холодильної установки в справний стан перекачують хладон – 12 у ресивер і відкривають всі вентилі холодильної установки. Основна задача полягає в збереженні хладона й попереджуванні корозії внутрішніх порожнин апаратів. При цьому не слід забувати, що мастило в компресорі, що не працює поступово стікає з поверхонь тертя найбільш відповідних деталей і, таким чином, створює сприятливі умови для появлення корозії. Для попередження цього явища рекомендують приблизно раз у місяць компресор включати в роботу на 10 – 15 хвилин.

Клинові паси привода вентилятора конденсатора рекомендують зберігати в теплому й сухому приміщенні. Якщо паси залишають на вагоні, то необхідно послабити їх натяжіння. Деталі, які можуть бути пошкодженні корозією, покривають шаром технічного вазеліну або солідолу.

Дата добавления: 2015-12-07