Механічна вентиляція

Принциповий пристрій системи механічної приточної вентиляції пасажирських вагонів без використання рециркуляції повітря показане на рисунку 6.1. Система складається з наступних основних частин: забірних ґрат, фільтрів, вентиляційного агрегату, дифузора, конфузору, нагнітального повітроводу і випусків. Дифузор і конфузор власне кажучи є частинами нагнітального повітроводу, у якому встановлений калорифер. Між дахом і підшивною стелею проходить нагнітальний повітропровід.

Забірні ґрати являють собою пристрій для проходу зовнішнього повітря, прикритий із зовнішньої сторони нерухомими жалюзі і постачене регулювальною заслінкою, а також лабіринтом для затримки атмосферних опадів і великих часток пилу і видалення їх назовні вагона.

Фільтри в системі вентиляції необхідні для очищення зовнішнього повітря від пилу й інших механічних домішок.

Рисунок 6.1 - Схема механічної притокової вентиляції без рециркуляції повітря

Вентиляційний агрегат вагона складається з двох відцентрових вентиляторів низького тиску (до 1 кПа) і електродвигуна, змонтованих на спеціальній металевій рамі (рисунок 6.2). Електродвигун розміщується на гумових амортизаторах. Робочі колеса вентиляторів насаджені на вільні кінці його вала.

Рисунок 6.2 - Вентиляційний агрегат

Випуски або вентиляційні ґрати дуже різноманітні по типах і конструкціям.

Відповідно до Типових вимог по техніці безпеки і виробничої санітарії для проектування і будівлі пасажирських і вантажних вагонів кількість повітря, подаваного через кожен випуск, не повинне відрізнятися від середньої величини більш ніж на 10%. При регулюванні подачі повітря через який-небудь випуск змінюється подача і через інші випуски, тому що загальна кількість повітря, що надходить у вагон, практично не міняється. Тому регулювання рівномірності роздачі повітря по випусках при виготовленні вагона або після ремонту вимагає визначених навичок. Його варто робити і при максимальної, і при мінімальної передбаченої проектом продуктивності вентилятора.

Загальна кількість подаваного у вагон повітря регулюється шляхом зміни положення заслінки в забірних ґратах. Перехід на високу (улітку) і на низьку (узимку) продуктивність вентиляторів здійснюється за рахунок зміни частоти обертання вала електродвигуна.

Усі місця з'єднання елементів системи вентиляції повинні бути ущільнені, тому що при наявності витоків повітря виникають утрати тепла узимку або холоду влітку і порушуються комфортні умови для пасажирів.

Дата добавления: 2015-12-07