Гармонізація міжнародних стандартів за ДСТУ 1.7-2001

Як випливає з табл. 2.1 –2.4, фактично реальне співвідношення ДСТУ з МС складає 3-5 %. Зазначимо, що серед чинних ДСТУ і ГОСТ’ів переважно всі є гармонізованими МС, це лише зайвий раз свідчить про відверте нехтування міжнародними нормами, яке в останнє десятиліття склалося в Україні щодо стандартизації ІТ. Гармонізація ISO/IEC-стандартів, на які має право інтелектуальної власності національний орган стандартизації України, на порядки здешевлює і пришвидшує розробку ДСТУ. Проте ця справа просувається низькими темпами, а з серпня 2002 р. із реорганізацією Дерстандарту України у Держспоживстандарт, який не визнає за споживчі стандарти щодо ІТ, стандартизація ІТ загальмувалася в Україні. Технічні комітети не переєрестровані Держспоживстандартом і тому мають замало юридичних підстав репрезентувати колективну думку ІТ-фахівців України, формуючи пропозиції щодо коригування проектів ISO/IEC-стандартів і підтримуючи безпосередні зв’язки з підкомітетами і робочими групами JTC1 ISO/IEC.

Згідно з ДСТУ 1.7-2001 (табл. 2.6), тексти ISO/IEC-, CEN- і деяких інших МС можна трансформувати методом прямого впровадження у так звані ідентичні та модифіковані національні стандарти України (тобто ДСТУ). Із обов’язковими посиланнями на стандарт-відповідник на основі текстів МС можна розробляти негармонізовані, так звані нееквівалентні ДСТУ.

Таблиця 2.5 - Ступені відповідності розробки ДСТУ, що гармонізовані з МС

Ступінь відповідності	Опис	Скоро­чен­ня
Ідентичний (гармонізований)	ДСТУ ідентичний до МС, якщо: а) національний стандарт ідентичний за технічним змістом, струк­турою та вживанням слів, або б} національний стандарт ідентичний за технічним змістом, але він може містити мінімальні редакційні зміни, згідно з 4.2 ДСТУ 1.7-2001. Слід дотриматися принципу зворотності, щоб однозначно встановлювати відповідність фрагментів текстів, поданих різними мовами.
Модифікований (гармонізований)	ДСТУ модифікований щодо МС, якщо дозволені технічні відхилення чітко визначено та пояснено. ДСТУ відтворює структуру МС, але дозволені зміни у структурі допустимі за умови, що змінена структура дає змогу порівнювати зміст обох стандартів. Модифіковані стандарти також включають зміни, дозволені в разі ідентичної відповідності. Принципу зворотності не дотримано	MOD
Нееквівалент­ний (не гармонізова­ний)	ДСТУ нееквівалентний МС, якщо має зміни в тех­нічному змісті і структурі, будь-які зміни чітко не визначено, відсутня чітка відповідність між ДСТУ та МС. Цей ступінь відповідності не узаконює прийняття	NEQ

Допускаються такі методи прийняття МС як ДСТУ:

- підтвердження МС як національного стандарту України, коли це визначається у спеціальному Підтверджувальному повідомленні;

- обкладинки, коли фактично обкладинку МС замінюють перекладом українською мовою;

- перевидання трьох різновидів – передрук, переклад і перероблення (прийняття за новим проектом). Причому перевидання методом перероблення не може застосовуватися до модифікованих (тим більше до ідентичних) ДСТУ. Передрук відрізняється від перевидання тим, може не мати перекладу тексту, але обов’язково має національну обкладинку та національний вступ і/чи передмову. Переклад передбачає обов’язкове подання тексту українською мовою або двомовне подання тексту за принципом зворотності.

У табл. 2.6 показані різні варіанти ступенів відповідності і методів прийняття ДСТУ за текстами чинних МС. Зазначимо, що ДСТУ з табл. 2.1-2.3 розроблені методом прямого впровадження як ідентичні чи модифіковані та прийняті методом перекладу. Для складних і здебільшого громіздких стандартів з ІТ цей метод найдоцільніший, оскільки обов’язково подає текст українською мовою і допускає певний рівень тлумачення національно-українських культурних елементів ІТ.

Щодо позначення методів розробки і прийняття ДСТУ, згармонізованих з МС, то на обкладинці модифікованого ДСТУ до його назви додається нумерація МС з позначкою MOD, а у разі ідентичного ДСТУ його номер складається з номеру і виду МС. Так, у рядку 96 табл. 2.1 наведена назва модифікованого ДСТУ 4071-2001, до назви якого у дужках додано “(ISO/IEC 13244:1998/ Amd 1:1999, MOD)”. У рядку 92 тієї ж таблиці наведено назву ідентичного стандарту ДСТУ ISO/IEC 10021-1-2001, згармонізованого з ISO/IEC 10021-1:90.

У такий спосіб з’ясовується невідповідність різновидів нормативних документів міжнародної і національно-української стандартизації. Так, рекомендаційним документам JTC1-стандартизації ISO/IEC TR та престандартам CEN ENV надається статус національних стандартів ДСТУ. Наприклад, проект ДСТУ у рядку 9 табл. 2.2, згармонізований з ISO/IEC TR 9573-11:1992, щодо засобів підтримки SGML неминуче буде мати номер ДСТУ ISO/IEC TR 9573-11:<рік затвердження ДСТУ>, незважаючи на те, що цей TR виду 2 і може у будь-який час модифікуватися, як це сталося з ISO/IEC TR 15504 випуску 1998 року (рядки 35-43 табл. 2.2), дев’ять частин якого зараз переробляються JTC1 на п’ять частин ISO/IEC-стандарту.

Таблиця 2.6 - Зв'язок між ступенями відповідності і методами прийняття МС

Ступінь відповідності	Метод прийняття	Дозволені зміни
Редакційні зміни	Структура	Технічні відхилення
Ідентичний	Підтвердження	Ні	Ні	Ні
Обкладинка	Так [із технічними виправленнями]	Ні	Ні
Перевидання (включає пере­друк, ідентичний переклад)	Те саме	Ні	Ні
Модифікований	Обкладинка	Так	Неприпустимо	Так[2]
Перевидання	Так	Так[3]	Так^5
Нееквівалентний	Перевидання	Так	Так	Так

Окрім того, за Законом “Про стандартизацію” загальноприйняте у міжнародній стандартизації поняття профілю трансформовано в Україні на такі різновиди нормативно-правових документів та актів:

- кодекс усталеної практики (звід правил), що містить практичні правила чи процедури проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування, експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів. Кодекс усталеної практики може бути стандартом або частиною стандарту;

- технічні умови - документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси чи послуги. Технічні умови можуть бути стандартом або частиною стандарту;

- технічний регламент, який прийнятий органом державної влади і встановлює технічні вимоги до продукції, процесів чи послуг безпосередньо або через посилання на стандарти чи відтворює їхній зміст.

Фактично національні стандарти в Україні не мають безпосередньої дії. Вони обов’язкові до виконання суб’єктами господарювання тільки за допомогою додаткових нормативно-правових документів чи у складі таких. Особливо це помітно, коли йдеться про підтвердження відповідності (сертифікацію) продукції чи послуг (див.розділ 5).

Дата добавления: 2015-11-26