Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Третій об’єкт – Собор Антонія і Феодосія

Читайте также:
  1. IV. КАК СЛАВНЫЙ КОРОЛЬ КАРЛ ПОЖЕЛАЛ, ЧТОБЫ НА СОБОРЕ БЫЛ КОЛОКОЛ, И ПРИГЛАСИЛ ИЗ СЕН‑ГАЛЛЕНА ЗНАМЕНИТОГО ЛИТЕЙЩИКА ПО ИМЕНИ МАСТЕР ТАНКО
  2. А) водні об’єкти в межах природно – заповідного фонду
  3. Вартість будівництва об’єктів визначається відповідно до будівельних норм, державних стандартів і правил.
  4. Види об’єктів цивільних прав
  5. Витрата води на прийняття душу працівниками виробничого об’єкта
  6. Георгиевский войсковой собор
  7. ГЛАВА О СОБОРНОЙ МЕЧЕТИ, КОТОРУЮ СОИЗВОЛИЛ ПОСТРОИТЬ В СТОЛИЧНОМ ГОРОДЕ САМАРКАНДЕ ЕГО ВЕЛИЧЕСТВО, УБЕЖИЩЕ ХАЛИФСКОГО ДОСТОИНСТВА 1 страница

Собор Антонія і Феодосія — православний собор у місті Василькові Київської області розташований на пануйочому над містом пагорбі серед давніх валів по вулиці Соборній, 61, зразок архітектури українського бароко.

Собор побудований в середині XVIII століття кріпосним майстром Києво-Печерської лаври С. Д. Ковніром на замовлення лаврського архімандрита (за легендою, від васильківського собору до лаври прокладений підземний хід).

Розміри храму 20 х 20 метрів, висота центрального куполу в інтер'єрі 28 метрів[1]. Чотирі бокові куполи увінчують квадратні приміщення між рукавами апсид. Вікна прикрашені фігурними наличниками. Характерною деталлю архітектури вважаються фронтони з карнизами подвійної кривизни (скульптор С. Тальянець). Будівля собору зовні нагадує Козелецький собор Різдва Богородиці. В інтер'єрі збереглися розписи В. Бібібкова.

У 1961 році радянська влада закрила храм. До 1990 року його приміщення або використовувалось не за призначенням, або взагалі було без всякого догляду. У 1990 році, після попередніх реставраційних робіт, які тривали 8 років, храм відновив свою діяльність[2].

Головна святиня — чудотворна ікона Божої Матері Триручниці.

Четвертий об’єкт - Меморіа́льний музе́й-сади́ба Іва́на Семе́новича Козло́вського — музей присвячений життю і творчості видатного українського співака Івана Семеновича Козловського.

Після огляду м. Василькова, ми вирушаємо до с. Мар'янівка

Структура

Меморіальний музей-садиба Івана Семеновича Козловського обіймає понад два гектари, обмежені річкою Протока та вулицею Шкільною. Її основою є стара садиба роду Козловських, що сформувалася в XIX столітті. На ньому розташовані хата Козловських з музейною експозицією, пам'ятник І. С. Козловському (скульптор Валентин Зноба, архітектор Анатолій Ігнащенко) та парк. Олександра Сомова так описує його: «Музей-садиба Івана Козловського потопає у різнобарв'ї мальв, які веселим вінком обгорнули білу хатину під солом'яною стріхою, а далі — розбіглися між яблунями аж до берега, а ще далі — лугове пишнотрав'я і таємничі верби над водою».

Експозиція та фонди

Експозиція відтворює інтер'єр хати Козловських, в якому знайшли своє місце родинні світлини, особисті речі Івана Семеновича (оперні костюми, клавіри, книги з власної бібліотеки) та етнографічний матеріал. Особливе значення має рукописна та музична спадщина І. С. Козловського, зосереджена в музеї-садибі (зокрема, 25 листів повоєнного періоду, кіно- та відеоматеріали, раритетні аудіозаписи 1945—1975 рр.).

Парк

Був задуманий в 1960-ті рр. та спланований І. С. Козловським разом з архітектором парків Я. Друцьким. В плані парк має вигляд хреста в терновому вінку (подібний до кельтського хреста). В його формуванні використано платани, липи, пірамідальні дуби, туї, айвові кущі. Частиною парка є яблуневий сад Олександра Довженка, висажений самим І. С. Козловським, а також його друзями, зокрема, Максимом Рильським, Павлом Тичиною, Олесем Гончаром тощо.

 


Дата добавления: 2015-12-07; просмотров: 123 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)