Історико-мемуарна та паломницька проза.

«Синопсис». «Козацькі літописи» як етап історичного самоусвідомлення нації. Літопис Самовидця. «Сказання про війну козацьку з поляками» Самійла Величка. Літопис Григорія Граб’янки. «Історія Русів». Монастирське літописання. «Странствованія» Василя Григоровича-Барського.

Основна література:

1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 292-323.

2. Білоус П. В. Творчість В. Григоровича-Барського. – К.: Наук. думка, 1985.

3. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів, 1994. — Кн. 2. — С. 361-401.

4. Єфремов С. Історія українського письменства. – К.: Феміна, 1995.

5. Корпанюк М. Крайове та козацьке компілятивне літописання як історико-культурне явище. – К., 1997.

6. Корпанюк М. Слово. Хрест. Шабля: Українське монастирсько-церковне, світське крайове літописання XVI-XVIII ст., компіляції козацького літописання XVIII ст. як історико-літературне явище. – К.: Смолоскип, 2005.

7. Луценко Ю. Григорій Граб’янка і його літопис // Літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки. — К., 1992. — С. 3-9.

8. Мішуков О. В. «Історія Русів» у контактно-генетичних зв’язках і типологічних сходженнях. – К., 1998.

9. Франко І. Історія української літератури. — Ч.1. — Від початків українського письменства до Івана Котляревського// Франко І. Зібрання творів: У 50-ти т. — К., 1982. — Т. 40. — С. 330-331.

10. Чижевський Д. Історія української літератури. – К.: Академія, 2003. — С. 328-333.

11. Шевчук В. Муза Роксоланська: У 2-х кн. Книга друга. Розвинене бароко. Пізнє бароко. – К., 2005. — С. 483 –487; 472-502; 525-537; 561-578.

Додаткова:

1. Дзира Я. Вступ // Літопис Самовидця. — К., 1973. — С. 9-42.

2. Задорожна Л. М. Риси етнотипу та етнохарактеристики у системі розвитку української літератури. Літературна спадщина: навч. посіб. / Л. М. Задорожна. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2006. – 140 с.

3. Небесьо Б. Скільки прози може бути в козацькому літописі? Слово і час. – 1993. – № 9. – С. 22-30.

4. Павленко Г. І. Становлення історичної белетристики в давній українській літературі. – К., 1984.

5. Сарапин В. Україна й українці в літрписі Самійла Величка // Літературне краєзнавство: проблеми, пошуки, перспективи. — Полтава, 2002. — С. 61-68.

6. Сарапин В. “Реконструктор Хмельниччини” — гадяцький полковник Григорій Граб’янка // Слов’янський збірник. — Вип.5. — Полтава, 2006. — С. 189-196.

7. Соболь В. Літопис Самійла Величка як явище українського літературного бароко. – Донецьк: Отечество, 1996.

3. Шкільна драма. Декламації, діалоги, інтермедії.

Теоретичне підгрунтя розвитку барокової драматургії. Драми-містерії. «Слово про збурення пекла». Міраклі. «Володимир» Феофана Прокоповича. Мораліте. «Милість Божа», «Воскресіння мертвих» Георгія Кониського.Ранні декламації та діалоги. «Разговор Великороссии с Малороссиею» Семена Дівовича. Інтермедії до драми Якуба Ґаватовича «Tragedia albo wizerunek śmierci Jana Chrzciciela, przesłańca Bożego». Вертепна драма.

Література основна:

1. АндрущенкоМ. Парнас віршотворний: Києво-Могилянська академія і український літературний процес ХVІІІ ст. — К., 1999. — С. 76-99.

2. Білецький О.І. Зародження драматичної літератури на Україні // Білецький О.І. Зібрання праць: У 5-ти т. — К., 1965. — Т.1. — С. 277-353.

3. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 324-386.

4. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів: Світ, 1994. — Кн. 2. — С. 148-186.

5. Грицай М. Українська драматургія ХVІІ-ХVІІІ ст. — К., 1974. — С. 58-69.

6. Гудзій М. Феофан Прокопович // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5-ти т. — К., 1959. — Т. 1. — С. 574-599.

7. Драгоманов М. Найстаріші руські драматичні сцени // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5-ти т. — К., 1959. — Т. 1. — С. 257-261.

8. Історія української літератури: У 2-х т. — К.: Наукова думка, 1987. — С. 137-139.

9. Кіпніс М. Трагікомедія і сучасність // Радянське літературознавство. – 1989. – № 1.

10. Мороз З. Відображення дійсності в давній українській драматургії. Інтермедії // Вітчизна. – 2004. – № 11-12.

11. Сулима М. Українська драматургія XVII-XVIII ст. – К.: ПЦ «Фоліант»; ВД «Стилос», 2005.

12. Франко І. Южнорусская пасхальная драма // Франко І. Зібрання творів: У 50-ти т. — К., 1982. — Т. 30. — С. 262-313.

13. Франко І. Слово про збурення пекла. Українська пасійна драма // Франко І. Зібрання творів: У 50-ти т. — К., 1982. — Т. 37. — С. 456-499.

14. Шевчук В. Муза Роксоланська: У 2-х кн. Книга друга. Розвинене бароко. Пізнє бароко. — К., 2005. — С. 483 –487; 472-502; 525-537; 561-578.

15. Швець І. Вертеп як феномен християнства Київська старовина. – 1996. – № 2-3.

Додаткова:

1. Наєнко М. Драматургія українського бароко: погляд з відстані // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвуз зб. наук. статей. – Вип. Х: Лінгвістика і літературознавство. – К.: Знання України, 2005. – С. 211-219.

2. Новікова С. Феофан Прокопович: «Владимир» Українська мова та література. – 2005. – № 18.

3. Працьовитий В. Образ Богдана Хмельницького у шкільній драмі «Милость Божія» // Працьовитий В. Українська історична драма. – Львів: Ліга-Прес, 2002.

4. Сулима М. Дві античності й українська шкільна драма ХVІ-ХVІІІ ст. // Європейське Відродження та українська література ХVІ-ХVІІІ ст. — К., 1993. — С. 151-159.

5. Сулима М. Сюжетні схеми шкільниї драми // Слово і Час. — 1994. — №1. — С. 45-49.

6. Сулима М., Федас Й. Український народний вертеп // Радянське літературознавство. – 1989. – № 2.

Практичні заняття:

1. Барокова ораторсько-проповідницька проза

Ораторсько-проповідницька проза барокової доби. Динаміка жанру від синкретизму до диференціації. Лазар Баранович. Збірки «Меч духовний» і «Труби словес проповідних». Стильова залежність від середньовічних візантійських традицій. Іоаникій Галятовський як теоретик і практик барокового казання. «Наука, альбо способ зложення казання». Використання в них новітніх риторичних прийомів. Творчість Антонія Радивиловського. Вставні новели, джерела сюжетів і жанрове багатство новел. Зміст книг «Огородок Марії Богородиці» і «Вінець Христов».

Література основна:

1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 267-273.

2. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів, 1992. — Кн. 1. — С. 186-215.

3. Грушевський М. Історія української літератури: У 6 т., 9 кн. — К., 1993. — Т. 2. — С. 98-158; Т. 3. — 5-75; 132-196.

3. Давній український гумор і сатира / Упоряд. Л. Махновець. – К., 1959.

4. Історія української літератури: У 2-х т. — К., 1987. — Т. 1. — С. 22-28; 52-53.

5. Полєк В. Історія української літератури Х-ХVІІ століть: навч. посіб. — К., 1994. — С. 30-37.

6. Чижевський Д. Історія української літератури: від початків до доби реалізму. — Тернопіль, 1994. — С. 114-123; 161-174.

Додаткова:

1. Довга Л. Свобода волі у проповідях Антонія Радивиловського // Київська старовина. – 2002. – № 2.

2. Дмитро Туптало в світлі українського бароко. Львівська медієвістика. – Львів: Апріорі, 2007. – Вип. 1.

3. Ісіченко Ю. Містична перспектива літературного тексту в культурі українського бароко // Сучасність. – 1995. – № 5.

4. Левченко Т. Топіка проповідей Іоаникія Галятовського // Київські полоністичні студії: Зб. наук. пр. – К. – Т. 6: Українсько-польські літературні контексти доби бароко.

5. Матушек О. Образ Антонія Печерського у проповідях Лазаря Барановича // Вісник Харківського національного університету. – 2006. – № 745. – Сер. «Філологія».

6. Огієнко І. Провісник етнонаціонального відродження українців (Значення духовної спадщини Димитрія Туптала в українській церкві і в українській культурі) // Народна творчість та етнографія. – 2001. – № 4.

7. Сухарєва С. В. Біблійний вимір української польськомовної прози поберестейської доби. – Луцьк: Вежа, 2008.

8. Трофименко Т. Українська ораторсько-учительна проза (Друга половина XVI – перша половина XVII ст.) // Антипролог. Збірник наукових праць, присвячених 60-річчю М. Сулими. – К.: Стилос, 2007.

9. Чепіга І. Початки барокового проповідництва в українському письменстві // Мовознавство. – 1996. – № 6.

2. Барокове літописання. Паломницька проза.

Характеристика історіографічної та паломницької прози XVII-XVIII ст. «Синопсис». Літопис Самовидця. Літопис Григорія Грабянки. Літопис Самійла Величка як явище бароко: ідеологія, композиція, образність. «Історія Русів»: проблема авторства, синкретизм жанру, композиційні особливості, система образів. Крайове літописання. Монастирське літописання. «Странствованія» Василя Григоровича-Барського.

Основна література:

1. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 292-323.

2. Білоус П. В. Творчість В. Григоровича-Барського. – К.: Наук. думка, 1985.

3. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів, 1994. — Кн. 2. — С. 361-401.

4. Єфремов С. Історія українського письменства. – К.: Феміна, 1995.

5. Корпанюк М. Крайове та козацьке компілятивне літописання як історико-культурне явище. – К., 1997.

6. Корпанюк М. Слово. Хрест. Шабля: Українське монастирсько-церковне, світське крайове літописання XVI-XVIII ст., компіляції козацького літописання XVIII ст. як історико-літературне явище. – К.: Смолоскип, 2005.

7. Луценко Ю. Григорій Граб’янка і його літопис // Літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки. — К., 1992. — С. 3-9.

8. Мішуков О. В. «Історія Русів» у контактно-генетичних зв’язках і типологічних сходженнях. – К., 1998.

9. Франко І. Історія української літератури. — Ч. 1. — Від початків українського письменства до Івана Котляревського// Франко І. Зібрання творів: У 50-ти т. — К., 1982. — Т. 40. — С. 330-331.

10. Чижевський Д. Історія української літератури. – К.: Академія, 2003. — С. 328-333.

11. Шевчук В. Муза Роксоланська: У 2-х кн. Книга друга. Розвинене бароко. Пізнє бароко. – К., 2005. — С. 483–487; 472-502; 525-537; 561-578.

Додаткова:

1. Дзира Я. Вступ // Літопис Самовидця. — К., 1973. — С. 9-42.

2. Павленко Г. І. Становлення історичної белетристики в давній українській літературі. – К., 1984.

3. Сарапин В. Україна й українці в літрписі Самійла Величка // Літературне краєзнавство: проблеми, пошуки, перспективи. — Полтава, 2002. — С. 61-68.

4. Сарапин В. “Реконструктор Хмельниччини” — гадяцький полковник Григорій Граб’янка // Слов’янський збірник. — Вип. 5. — Полтава, 2006. — С. 189-196.

5. Соболь В. Літопис Самійла Величка як явище українського літературного бароко. – Донецьк: Отечество, 1996.

6. Небесьо Б. Скільки прози може бути в козацькому літописі? // Слово і час. – 1993. – № 9. – С. 22-30.

3. Шкільна драма. Декламації, діалоги, інтермедії.

Теоретичне підгрунтя розвитку барокової драматургії. Драми-містерії. «Слово про збурення пекла». Міраклі. «Володимир» Феофана Прокоповича. Мораліте. «Милість Божа», «Воскресіння мертвих» Георгія Кониського. Ранні декламації та діалоги. «Разговор Великороссии с Малороссиею» Семена Дівовича. Інтермедії до драми Якуба Ґаватовича «Tragedia albo wizerunek śmierci Jana Chrzciciela, przesłańca Bożego». Вертепна драма.

Література основна:

1. Андрущенко М. Парнас віршотворний: Києво-Могилянська академія і український літературний процес ХVІІІ ст. — К., 1999. — С. 76-99.

2. Білецький О. І. Зародження драматичної літератури на Україні // Білецький О. І. Зібрання праць: У 5-ти т. — К., 1965. — Т. 1. — С. 277-353.

3. Білоус П. В. Історія української літератури XI-XVIII cт.: навч. посіб. / П. В. Білоус. – К.: ВЦ «Академія», 2009. – С. 324-386.

4. Возняк М. Історія української літератури: У 2-х кн. — Львів: Світ, 1994. — Кн. 2. — С. 148-186.

5. Грицай М. Українська драматургія ХVІІ-ХVІІІ ст. — К., 1974. — С. 58-69.

6. Гудзій М. Феофан Прокопович // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5-ти т. — К., 1959. — Т. 1. — С. 574-599.

7. Драгоманов М. Найстаріші руські драматичні сцени // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5-ти т. — К., 1959. — Т. 1. — С. 257-261.

8. Історія української літератури: У 2-х т. — К.: Наукова думка, 1987. — С. 137-139.

9. Кіпніс М. Трагікомедія і сучасність // Радянське літературознавство. – 1989. – № 1.

10. Мороз З. Відображення дійсності в давній українській драматургії. Інтермедії // Вітчизна. – 2004. – № 11-12.

11. Сулима М. Українська драматургія XVII-XVIII ст. – К.: ПЦ «Фоліант»; ВД «Стилос», 2005.

12. Франко І. Южнорусская пасхальная драма // Франко І. Зібрання творів: У 50-ти т. — К., 1982. — Т. 30. — С. 262-313.

13. Франко І. Слово про збурення пекла. Українська пасійна драма // Франко І. Зібрання творів: У 50-ти т. — К., 1982. — Т. 37. — С. 456-499.

14. Шевчук В. Муза Роксоланська: У 2-х кн. Книга друга. Розвинене бароко. Пізнє бароко. — К., 2005. — С. 483–487; 472-502; 525-537; 561-578.

15. Швець І. Вертеп як феномен християнства // Київська старовина. – 1996. – № 2-3.

Додаткова:

1. Наєнко М. Драматургія українського бароко: погляд з відстані // Актуальні проблеми слов’янської філології: Міжвуз зб. наук. статей. – Вип. Х: Лінгвістика і літературознавство. – К.: Знання України, 2005. – С. 211-219.

2. Новікова С. Феофан Прокопович: «Владимир» // Українська мова та література. – 2005. – № 18.

3. Працьовитий В. Образ Богдана Хмельницького у шкільній драмі «Милость Божія» // Працьовитий В. Українська історична драма. – Львів: Ліга-Прес, 2002.

4. Сулима М. Дві античності й українська шкільна драма ХVІ-ХVІІІ ст. // Європейське Відродження та українська література ХVІ-ХVІІІ ст. — К., 1993. — С. 151-159.

5. Сулима М. Сюжетні схеми шкільниї драми // Слово і Час. — 1994. — №1. — С. 45-49.

6. Сулима М., Федас Й. Український народний вертеп // Радянське літературознавство. – 1989. – № 2.

Виконання самостійної роботи

№ 4

Барокова інтерпретація конфлікту Хмельницького і Барабаша (за літописом Самійла Величка), його фольклорне походження

—

2 бали;

Вивчити напам’ять:

«Милость Божія» – остання пісня Хору «Вічной похвали от нас єсть достоїн…» – 2 бали.

Дата добавления: 2015-12-07