Наведена вище історична реконструкція відкриває дивовижну подібність між ситуацією в тодішній Палестині і нинішній Україні[491].
1. Географічно Україна і Московіязнаходяться на осі “Північ—Південь”, як і Галілея та Юдея.
2. Природно-кліматичні умови в Україні значно кращі, ніж у Московії. Так само Галілея була квітучим краєм порівняно з суворою Юдеєю.
3. Етноси українців і русскіх (московитів) були штучно об’єднані в одній імперії, яка згодом розвалилась. Євреї і ханаанці, а пізніше юдеї і галілеяни також були об’єднані в одній імперії. Московити стали головною імперською силою, хоча культура, наука, технології, музика, естетика йшли головно з України. Аналогічна ситуація з юдеями.
4. У Російській Федерації існує розкол між Москвою і рештою Росії. Промосковські шовіністи в основному зосереджені в столиці колишньої імперії Москві (тому росіяни їх зневажливо називають “мАсквічамі”), з часів СРСР вони мають привілеї стосовно решти росіян (як панівний етнос — див.: 3.2.3. “Масква і масквічі”). В імперії Давида і Соломона також був розкол на юдеїв та ізраїльтян, причому юдеї були сконцентровані в столиці імперії Єрусалимі і мали привілеї порівняно з іншими єврейськими племенами та місцевими ханаанцями.
5. Порівняно з русскіми в українців м’якша вимова, а масквічі відрізняються особливою вимовою і від решти росіян. Галілеяни також відрізнялися від євреїв м’якою вимовою, хоча обидва народи говорили арамейською.
6. Московія напочатку відчувала перед Україною комплекс меншовартості, який згодом перейшов у свою протилежність — манію величі (московське месіанство). Юдеї також відчували свою культурну неповноцінність стосовно ханаанців, що згодом стимулювало у них захисну реакцію — у формі юдейського месіанства.
7. Промосковські шовіністи ще й досі вважають українців селюками і “лохами”, як колись пихаті юдеї вважали селюками галілеян. Українську мову вони (шовіністи) вважають діалектом російської мови. Юдеї мову галілеян також вважали діалектом своєї мови.
8. Московити прийшли в Україну як завойовники, подібно до того, як євреї в Ханаан, де проживало автохтонне індоєвропейське населення.
9. Києво-Печерська лаврапісля розпаду СРСР лишилася окупованою ставлениками Московського патріархату, хоча вся її естетика, оздоблення, архітектура, мощі — українські, тому українці вважають її своєю святинею і місцем паломництва. Єрусалимський Храм після розпаду імперії Давида також дістався Юдеї, а не Ізраїлеві, проте галілеяни небезпідставно вважали його своїм Храмом і регулярно його відвідували.
10. Україну ще й досі за кордоном називають Росією, а українців — росіянами. Римляни називали Юдеєю всю Палестину[492], а галілеян, відповідно, юдеями. Московія стала Росією, привласнивши собі нашу прадавню назву Русь, так само нинішній Ізраїль привласнив собі назву давнього, індоєвропейського Ізраїлю.
11. Назву “Україна” московські шовіністи виводять від російського слова “окраїна” (українське “околиця”). Незрозуміло лише, “окраїна” чого, адже на момент першої літописної згадки назви “Україна” Московського царства не існувало навіть у проекті, Польща була ослаблена роздробленістю і міжусобними війнами, а Київська Русь все ще лишалася наймогутнішою і найкультурнішою державою Європи (крім того, жодний народ ніколи не називав свою землю околицею — власна земля для нього завжди в центрі світу). Подібно і юдеї, згідно зі своєю “народною етимологією”, виводили назву “Галілея” від еврейського слова “галіл”, тобто кільце, округ (та ж сама масковська “окраїна”).
12. Дружні стосунки між українцями і росіянами псують радикальні промосковські шовіністи. А в горах Галілеї переховувалися “ фанатики або бандити, або зилоти ”[493]. Зилотами (“ревнителями”) називали тих юдеїв, які з часів Маккавеїв у 1-2 ст. до н. е. і до падіння фортеці Масада у 73 р. н. е. були сповнені фанатичного юдейського шовінізму. Вони чинили жорстокості як проти римлян, так і проти всіх, хто симпатизував еллінізму (передусім проти галілеян і самарян)[494].
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 51 | Нарушение авторских прав