Читайте также: |
|
Біла раса, як найбільш прогресуюча лінія неоантропів, досягла найбільших успіхів у розвитку первісної мови. Північна —бореальна— мова формувалася одночасно з бореальною расою.
Коли виникла ця мова?
“ Зародження і формування мови є процесом складним і не має певної дати свого початку. І все ж цілком очевидно, що рання бореальна прамова існувала вже в 35—30 тис. до н. е. ”[175].
Вірогідно, важливою подією в житті бореалів було те, що вони навчилися вимовляти звуки “а” і “о” (з’ясовано, що ці звуки були принципово недоступними для палеоантропів[176]), а пізніше і звук “ р ” — найбільш дзвінкий, вібруючий, енергійний. Можливо, що при цьому у них виникала така ж радість, як і у сучасних дітей, коли вони починають вимовляти цей звук і застосовувати його де треба і де не треба.
Оскільки освоєння цих звуків було чимось надзвичайним, то слова зі звуками “р”, “а”, “о” бореали почали використовувати для позначення всього ра дісного, світлого (ру сявого, яр кого), чистого (ра сового, п ор одистого), ен ер гійного (яр ого, уд ар ного, ра зячого), бойового (сам ар а), сонячного і божественного (Ра, Ар, Яр, Яр ило)[177].
Жіноча фігурка з мамонтового ікла. Пізній палеоліт, Костенки-1 (30—20 тис. до н. е.) |
За даними антропології, приблизно у 25 тис. до н. е. біла раса (а отже, і бореальна мова) вже сформувалася, тобто витворився підвид, добре пристосований до природно-кліматичних умов свого проживання.
Після вдалого пристосування у більшості випадків починається стрімке зростання населення і його поширення на нові землі. І справді, “ у 25—15 тисячоліттях до н. е. ми зустрічаємо кроманьйонців повсюдно від Піренеїв до Камчатки і від льодовиків на Півночі до південних околиць Африки (стоянка Нельсон-бей) ”[178]. Водночас, тобто починаючи з 25 тис. до н. е., популяція неандертальців у Європі різко скорочується. На думку дослідників, однією з причин цього були війни між неандертальцями і європеоїдами-кроманьйонцями.
Невеликі збройні сутички мали місце і між самими європеоїдами. Проте, згідно з даними археології, на бореальному етапі європеоїди не вели братовбивчих війн. Потужним стримуючим чинником була спільна мова. Ворожнеча між носіями бореальної священно-ритуальної мови була заборонена жерцями. “ Війни велись з пограничними племенами неандертальців, представниками Гомо еректус, змішаними племенами, тобто з «чужими, темними, поганими, німотними»”[179].
По мірі розселення від расотворчого центру до периферії зростало змішування з місцевими палеоантропами. Водночас у самому центрі, завдяки значному перевищуванню народжуваності над смертністю, підтримувався розвиток “чистої лінії” — відбувався “чистий процес”[180]. Подібно до чистої води поблизу джерела, з якого бере початок озеро. Крім того, навколишні споріднені племена створювали своєрідний “етнічний кокон”, який служив додатковим захистом від змішування.
Ядро білої раси витворилось у приполярному (до літосферного зміщення) Північному Надчорномор’ї, куди прийшла північна хвиля неоантропів. Згодом бореали опанували всю територію навколо Руського (Чорного) моря — т. зв. Циркумпонтійську зону. Далі вихідці з Півночі почали заселяти теплий Близький Схід і Месопотамію (батьківщину неоантропів), витісняючи з цих “райських” територій місцевих первинних неоантропів. Бореали мали достатньо сили для оволодіння цими землями, оскільки були розвиненішими за неоантропів-автохтонів. Як пише Юрій Пєтухов, у 25 тисячолітті до н. е. європеоїди, зберігаючи основні ознаки неоантропів, вже суттєво відрізнялися і від своїх пращурів, що 10 тисячоліть перед тим проживали на Близькому Сході, і від своїх родичів-сучасників, які проживали на тій самій прабатьківщині. Кілька тисячоліть безперервного руху — руху у постійній боротьбі за виживання — перетворили колишніх “розніжених” мешканців помірної зони на невибагливих, витривалих і надзвичайно стійких сіверян[181]. Імовірно, що через якийсь час більша частина європеоїдного населення проживала вже на територіях Малої Азії, Близького Сходу і Месопотамії.
Головними причинами особливої життєздатності європеоїдів були:
1) найбільш якісний вихідний людський матеріал (найвища чистота неоантропів через мінімальні змішування з неандертальцями);
2) найбільш жорсткий природний добір в умовах приполярної Європи.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 94 | Нарушение авторских прав