Рухи пальців стопи

Розгинання 1 пальця

В.п. — І палець розігнутий. Дослідник намагається зігнути палець, докладаючи зусилля до тильної поверхні І пальця

Згинання І пальця

В.п. — 1 палець зігнутий. Дослідник намагається розігнути палець, докладаючи зусилля до підошовної поверхні пальця

Розгинання II — V пальців

В.п. — II—V пальці розігнуті. Дослідник намагається зігнути їх, докладаючи зусилля до тильної поверхні пальців

Передній великогомілковий м. / глибокий малогомілковий н. L4—L5.S1

Задній великогомілковий м. / великогомілковий н. L5, S1

Приведення стопи

Для вибіркового тестування:

• передній великогомілковий м'яз — проводиться з в.п. — стопа приведена і розігнута. Дослідник намагається відвести і зігнути стопу, натискаючи на її медіальну поверхню

Довгий м.—згинач пальців / задній великогомілковий н. L5, SI—S2

Короткий м.—розгинач пальців / присередній підошовний н. L5, Si

Згинання II — V пальців

В.п. — II—V пальці зігнуті. Дослідник намагається розігнути їх, докладаючи зусилля до підошовної поверхні пальців

Фізична реабілітація

Р о з а і л 3. Фізична реабілітація

Проведене тестування м'язових груп і окремих м'язів на етапах дослід­жень оцінюють у балах. Запропоновано трьох-, чотирьох-, п'яти-, шестибаль­ну оцінку, але остання набула найбільшого поширення (табл. 3.5).

Та б л и ц я 3.5. Шестибальна шкала оцінки м'язової сили (за R.Braddom, 1996)

		Співвідношення сили
Бал	Характеристика сили м'язів	уражених та здорових м'язів,%	Ступінь парезу
	Рухи у повному обсязі при дії сили тяжіння з максимальною зовнішньою протидією		Немає
	Рухи у повному обсязі при дії сили тяжіння і невеликої протидії		Легкий
	Рухи у повному обсязі при дії сили тяжіння		Помірний
	Рухи у повному обсязі при умови розвантаження		Виражений
	Відчуття напруження при спробі довільного руху		Грубий
	Відсутність ознак напруження при спробі довільного руху		Параліч

Таким чином ефективність застосування ЛФК визначається зміною вихід­них показників функціонального стану організму під дією фізичних вправ у процесі відновного лікування. При соматичних захворюваннях найінформа-тивнішими є показники реакції серцево-судинної і дихальної систем, а при ру­хових порушеннях - сила м'язів і амплітуда рухів у суглобах.

з.2. лікувальний масаж

Масаж, що застосовують для лікування різних захворювань і ушкоджень, називається лікувальним. Він є ефективним засобом функціональної терапії І тому використовується на всіх етапах медичної реабілітації хворих. Масаж призначають дорослим і дітям у комплексному відновному лікуванні захворю­вань серцево-судинної, дихальної і нервової систем, опорно-рухового апарату, внутрішніх органів, шкіри. Його застосовують після травм, у хірургії, гінеко­логії, а також з метою профілактики.

Лікувального ефекту масажу досягають дозованими механічними діями на тіло хворого тими самими прийомами (табл. 3.6), що застосовують в інших ви­дах масажу: гігієнічному, косметичному та спортивному. Методику і техніку виконання основних прийомів масажу — погладжування, розтирання, розми­нання, вібрація, кожен з яких вміщує ряд допоміжних, вивчають у курсі спор­тивного масажу і тому це випущено з подальшого викладу матеріалу.

3.2.1. Механізми лікувальної дії масажу

Дозовані механічні подразнення тіла людини (рис 3.10), виконувані рука­ми масажиста чи спеціальними апаратами, викликають місцеві і загальні ней­рогуморальні зрушення в організмі, що зумовлено рефлекторними реакціями і виділенням біологічно активних речовин. У надзвичайно складному процесі дії масажу на організм людини виділяють три основних механізми: нервово-рефлекторний, гуморальний і механічний.

Нервово-рефлекторний меха-

Таблиця З.б. Основні і допоміжні ^нЬм & ^масажУ ^{поляга€ в} механіч-

прийоми лікувального масажу ^номУ подразненні різних рецепто-

ра О.Ф. Вербовим, 1966) рів, закладених у шкірі (екстероре-

Основний	Вид основного	Допоміжний
прийом	прийому	прийом
Погла-	Площинне:	Гребенеподібний
джування	поверхневе,	Граблеподібний
	глибоке	Щип цеподі бний
	Охоплююче: безперервне, уривчасте	Хрестоподібний
Розти-		Гребенеподібний
рання		Пиляння Штрихування Стругання Перетинання Щипце подібний
Розми-	Безперервне	Вижимання
нання	Уривчасте	Валяння Накочування Зміщення Пощипування (поем икування) Розтягування (витягування) Стискування (нати скування)
Вібрація	Безперервна	Стрясання Струшування П ідшто вхуван ня
	Уривчаста	Пункгування Рубання Поплескування Постукування Стьобання

цептори), сухожилках, зв'язках, фасціях, м'язах (пропріорецептори), судинах (ангіорецептори), внутріш­ніх органах (інтерорецептори). По­тік Імпульсів від збуджених рецеп­торів проходить до різних відділів центральної нервової системи (ЦНС), де вони синтезуються у за­гальну відповідну реакцію, що вик­ликає функціональні зміни у систе­мах і внутрішніх органах організму за типом моторно-вісцеральних рефлексів. Залежно від мети і мето­дики масажу, перебігу захворюван­ня, вихідного рівня функціонально­го стану нервової системи можна знижувати чи підвищувати її збуд­ливість, що сприяє утворенню прис­тосувальних реакцій.

Гуморальний механізм дії масажу пояснюється надходжен­ням у кров біологічно активних ре­човин — гістаміну, ацетилхоліну, продуктів розпаду білка (амінокис­лоти та поліпептиди), що утворю­ються у шкірі під безпосередньою механічною і тепловою дією маса­жу. Важливим є те, що вони не аку­мулюються тільки у ділянці прове­дення масажу, а з потоком крові і лімфи розносяться по всьому орга­нізму. Біологічно активні речовини розширюють судини і підвищують

Дата добавления: 2015-11-26