Законний представник підозрюваного, обвинуваченого

(ст. 44 КПК)

Якщо підозрюваний, обвинувачений є неповнолітнім або особою, визнаною у встановленому порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі у процесуальній дії разом з ними залучається його законний представник.

Неповнолітньою особою є дитина, яка на момент вирішення питання про допуск законного представника до участі в кримінальному провадженні не досягла вісімнадцятирічного віку (п.12 ч.1 ст. 3, ч.3 ст. 484 КПК).

Згідно зі ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними. Суд може обмежити цивільну дієздатність особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними або якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності – опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім’ї, а також представники органів опіки і піклування, установи і організації, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.

Про залучення законного представника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд-постановляє ухвалу, копія якої вручається законному представнику.

У разі якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим із числа осіб, вказаних вище.

Законний представник користується процесуальними правами особи. яку він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена представнику.

Захисник (ст. 45 КПК)

Відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” від 5 липня 2012 р. захист – вид адвокатської діяльності з забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, щодо якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого,засудженого, виправданого, особи. стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).

Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу.

Участь захисника є важливою процесуальною гарантією захисту прав та законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та інших осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження. КПК обмежує коло осіб, які можуть бути захисниками, адвокатами, тобто особами які мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю і виконують функцію захисту на професійній основі. До того ж це має бути адвокат, відомості про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України. Це відповідає положенням Конституції України, ч. 2 ст. 59, про те, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах діє адвокатура.

Неприбуття захисника для участі в проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов’язковою.

Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому ст. 53 КПК.

Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше 5-ти захисників одного обвинуваченого.

Інші права та обов’язки захисника передбачено ст. 46-47 КПК.

Підтвердження повноважень захисника (ст. 50 КПК) на участь у кримінальному провадженні підтверджується копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні; копією витягу з Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень встановленого зразка; ордером встановленого зразка або договором з підприємством, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого.

Обов’язкова участь захисника передбачена ст. 52 КПК (опрацювати самостійно).

Відмова від захисника або його заміна (ст. 54 КПК) повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.

Відмова від захисника не приймається у випадку, коли його участь є обов’язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому КПК, для здійснення захисту за призначенням.

---

Дата добавления: 2015-11-26