На альбатросів тих, що в вишині над ними

ДОМАШНЯ КАРКА

(БОДЛЕР «Альбатрос»)

* За поданим планом схарактеризуйте різні переклади твору у порівнянні з підрядником.

План порівняльного аналізу різних перекладів твору.

1. Чи відповідає текст перекладу змісту підрядника? (*Знайдіть відповідності (невідповідності) на рівні образів, спираючись на виділені ключові слова в підряднику).

2. Як побудовано вірш? Чи збігається його структура зі структурою оригіналу (за підрядником)?

3. Який з перекладів є найбільш емоційним? У чому це виявляється? Наскільки емоційним є оригінал? (*За допомогою яких художніх засобів перекладач передає загальний емоційний фон художнього твору?)

4. Чи вдалося передати провідну ідею твору в перекладі? (*Порівняйте останні строфи підрядника і перекладу).

5. Ваше загальне сприйняття перекладу. *Чи можна говорити про переклад як про творіння автора-перекладача? Що важливіше в перекладі: наближеність до оригіналу чи яскрава особистість перекладача?

ПІДРЯДНИК

Нерідко, щоб розважитись, члени судової команди

Ловлять альбатросів, великих морських птахів,

Прямуючих, подібно бездіяльним супутникам,

За кораблем, що сковзається за гіркими безоднями.

Ледь вони потрапляють на палубу (пласкі дошки),

Ці королі блакиті, незграбні й сором’язливі,

Жалюгідно тягнуть свої білі крила

Вздовж боків, подібно до весел.

Цей крилатий мандрівник незграбний і безпорадний,

Він, раніше такий вродливий, який кумедний і потворний!

Один тикає йому в дзьоб люлькою,

Інший, шкутильгаючи, передражнює каліку, що колись літав.

Поет подібний до цього принца хмар,

Який знається з бурею і сміється з лучників:

Він вигнаний на землю в гущавину гикання та свисту,

Крила велетня заважають йому ходити.

Альбатрос (переклад В. Левіка)

Временами хандра заедает матросов,
И они ради праздной забавы тогда
Ловят птиц Океана, больших альбатросов,
Провожающих в бурной дороге суда.

Грубо кинут на палубу, жертва насилья,
Опозоренный царь высоты голубой,
Опустив исполинские белые крылья,
Он, как весла, их тяжко влачит за собой.

Лишь недавно прекрасный, взвивавшийся к тучам,
Стал таким он бессильным, нелепым, смешным!
Тот дымит ему в клюв табачищем вонючим,
Тот, глумясь, ковыляет вприпрыжку за ним.

Так, Поэт, ты паришь под грозой, в урагане,
Недоступный для стрел, непокорный судьбе,
Но ходить по земле среди свиста и брани
Исполинские крылья мешают тебе.

Шарль Бодлер, «Альбатрос».

Перевод П. Якубовича

Когда в морском пути тоска грызет матросов,Они, досужий час желая скоротать,Беспечных ловят птиц, огромных альбатросов,Которые суда так любят провожать. И вот, когда царя любимого лазуриНа палубе кладут, он снежных два крыла,Умевших так легко парить навстречу буре,Застенчиво влачит, как два больших весла. Быстрейший из гонцов, как грузно он ступает!Краса воздушных стран, как стал он вдруг смешон!Дразня, тот в клюв ему табачный дым пускает,Тот веселит толпу, хромая, как и он. Поэт, вот образ твой! Ты также без усильяЛетаешь в облаках, средь молний и громов,Но исполинские тебе мешают крыльяВнизу ходить, в толпе, средь шиканья глупцов.

Альбатрос», пер. І. Драча

Буває, пливучи дорогами морськими,

Аби розвіятись, полюють моряки

На альбатросів тих, що в вишині над ними

Дата добавления: 2015-11-28