|
Читайте также: |
5) стратегічно важливі сировинні товари.
#1408 У чому згідно КК України полягає порушення порядку заняття господарською діяльністю?
1) здійснення господарської діяльності з порушенням умов ліцензування;
2) порушення правил торгівлі спиртними напоями;
3) зайняття господарською діяльність особою, яка має непогашену або не зняту судимість;
4) експлуатація дітей;
5) порушення правил охорони праці, техніки безпеки та промислової санітарії.
#1409 Наслідком порушення порядку зайняття господарською діяльністю, з яким законодавство пов’язує настання кримінальної відповідальності за таке посягання, є:
1) значна шкода;
2) великі розміри заподіяної шкоди;
3) отримання доходу у великих розмірах;
4) отримання доходу у значних розмірах;
5) надмірний дохід.
#1410 Яка негативна ознака передбачена у диспозиції статті „Заняття забороненими видами господарської діяльності”?
1) крім випадків, спеціально заборонених законом;
2) крім випадків, спеціально передбачених законом;
3) крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу;
4) за відсутності ознак розкрадання;
5) за відсутності ознак шахрайства.
#1411 В якій відповіді назване діяння, за вчинення якого щодо незаконно виготовлених підакцизних товарів встановлено кримінальну відповідальність однією із статей розділу „Злочини у сфері господарської діяльності”?
1) знищення;
2) самовільне використання;
3) зберігання з метою збуту;
4) викрадення;
5) придбання з метою особистого споживання.
#1412 Хто є суб’єктом злочину „Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті”?
1) суб’єкт злочину загальний;
2) особи, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи;
3) працівники підприємств, установ або організацій;
4) працівники банків нерезидентів;
5) працівники банків резидентів.
#1413 Хто не може бути суб’єктом злочину „Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків”?
1) громадянин України, що постійно проживає на її території;
2) службова особа підприємства, установи чи організації;
3) за дорученням службової особи – інша особа;
4) особа, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
5) всі зазначені вище особи можуть бути суб’єктом цього злочину.
#1414 Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом полягає у:
1) неповідомленні про джерела отримання доходів;
2) використанні таких коштів для придбання предметів споживання;
3) ухиленні від оподаткування;
4) отриманні таких коштів у подарунок;
5) вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження зазначених коштів.
#1415 Кримінальна відповідальність за простий вид злочину „Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)” настає, якщо суми податків, зборів (обов’язкових платежів) в ___1000____ і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
# 1416 Які дії не належать до незаконного переміщення предметів із приховуванням від митного контролю під час вчинення „Контрабанди”?
1) переміщення предметів контрабанди через митний кордон України поза зонами митного контролю;
2) переміщення предметів контрабанди з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників);
3) переміщення предметів контрабанди шляхом подання до митного органу України як підстави для переміщення предметів підроблених документів;
4) переміщення предметів контрабанди шляхом надання одним предметам вигляду інших;
5) переміщення з використанням засобів чи способів, що утруднюють виявлення предметів контрабанди.
# 1417 Які положення, що стосуються кваліфікації злочинів у сфері господарської діяльності, є правильними?
1) здійснення операцій з активами, які перебувають у податковій заставі, без письмової згоди податкового органу, що вчинене підприємцем – фізичною особою, який зареєстрований відповідно до закону і здійснює господарську діяльність, кваліфікується за відповідною частиною ст.364 КК України як зловживання владою або службовим становищем;
2) як ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) – за відповідною частиною ст.212 КК України, кваліфікується здійснення службовою особою операцій з активами, що перебувають у податковій заставі, без письмової згоди податкового органу;
3) збільшення розміру неоподатковуваного мінімуму (податкової соціальної пільги), яка відбулася після того, як ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) досягло стадії закінченого злочину, призводить до декриміналізації вчиненого діяння;
4) дії керівників підприємств, установ, організацій, які віддали підлеглим службовим особам наказ, вказівку, розпорядження підписати, чи подати до податкових органів недостовірні (фальсифіковані) звіти або сплатити податки не в повному обсязі, якщо підлеглі службові особи виконали такі незаконні наказ, вказівку чи розпорядження, мають кваліфікуватися за відповідною частиною ст.212 КК як дії виконавців цього злочину, вчинені за попередньою змовою групою осіб;
5) контрабанда, яка була вчинена з метою ухилитися від сплати ввізного чи вивізного мита, кваліфікується лише за відповідною частиною ст.201 КК України „Контрабанда”.
# 1418 Які положення, що стосуються кваліфікації злочину „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”, є правильними?
1) не настає кримінальна відповідальність за ст.209 КК України „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” у тих випадках, коли особа, котра вчинила предикатне діяння, була звільнена від кримінальної відповідальності в установленому законодавством порядку, а одержані внаслідок зазначеного діяння кошти стали предметом легалізації;
2) настає кримінальна відповідальність за ст.209 КК України „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” за використання коштів або іншого майна, одержаних внаслідок вчинення предикатного діяння, при здійсненні незаконної (в тому числі злочинної) діяльності за умови, що цим коштам не надається легального статусу;
3) „Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті” є предикатним діянням щодо злочину, передбаченого ст.209 КК України „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”;
4) кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст.209 КК України „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” настає у разі вчинення дій, спрямованих на приховання незаконного походження коштів або іншого майна, здобутих злочинним шляхом;
5) предметом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом можуть бути лише кошти або інше майно, що були одержані внаслідок вчинення предикатного діяння, передбаченого п.1 примітки до ст.209 КК, яке передувало легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, що надійшли лише з території України.
# 1419 Які положення, що стосуються ознак складу злочину „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” (ст.209 КК України), є правильними?
1) одержаними внаслідок предикатного діяння вважаються кошти, не сплачені як податки, збори, інші обов’язкові платежі;
2) предметом легалізації є придбані законно за межами України, але контрабандно ввезені в Україну товари, історичні та культурні цінності;
3) предметом легалізації є кошти або інше майно, одержані службовою особою внаслідок здійснення нею без письмового узгодження з податковим органом операцій з активами, що перебувають у податковій заставі і в подальшому використовуються суб’єктом господарювання;
4) під використанням коштів або іншого майна, одержаних внаслідок вчинення предикатного діяння, для здійснення господарської діяльності слід розуміти їх використання у процесі легального виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, торгівлі суб’єктами господарювання, зареєстрованими як такі в установленому законом порядку;
5) момент закінчення основного складу злочину „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”, відповідальність за який передбачена ч.1 ст.209 КК України пов’язується із отриманням доходу у великому розмірі.
# 1420 В якій відповіді наведено правильне положення, що стосується “Злочинів у сфері господарської діяльності”?
1) одержання пільг щодо податків у всіх випадках кваліфікується як “Шахрайство з фінансовими ресурсами”;
2) виготовлення, придбання, зберігання, транспортування з метою збуту, збут самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення потрібно кваліфікувати як “Зайняття забороненими видами господарської діяльності”;
3) у ст. 202 КК України “Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю” передбачена відповідальність за зайняття господарською діяльністю без державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності;
4) предметом контрабанди є історичні та культурні цінності, отруйні, сильнодіючі, радіоактивні або вибухові речовини, зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї) лише у великих розмірах;
5) одержання пільг щодо податків у всіх випадках кваліфікується як “Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)”.
#1421 Які кошти чи майно можуть бути визнані предметом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом?
1) кошти, не сплачені як податки, збори (обов’язкові) платежі;
2) придбані законно за межами України, але контрабандно ввезені в Україну товари, історичні та культурні цінності;
3) кошти або інше майно, одержані службовою особою внаслідок здійснення нею без письмового узгодження з податковим органом операцій з активами, що перебувають у податковій заставі і в подальшому використовуються суб’єктом господарювання;
4) кошти, отримані в результаті торгівлі людьми;
5) не повернена чи прихована виручка в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг);
6) кошти, отримані в результаті незаконного обігу наркотичних засобів.
#1422 Стосовно яких злочинів у сфері господарської діяльності розмір суспільно небезпечних наслідків, як ознаки їхнього юридичного складу, не роз’яснений у самому КК України?
1) „Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку”;
2) „Доведення до банкрутства”;
3) „Приховування стійкої фінансової неспроможності”;
4) „Незаконні дії у разі банкрутства”;
5) жодна з відповідей не є правильною.
#1423 У примітках до яких статей про злочини у сфері господарської діяльності роз’яснено розмір суспільно небезпечних наслідків як ознаки певних юридичних складів:
1) „Фіктивне банкрутство”;
2) „Доведення до банкрутства”;
3) „Приховування стійкої фінансової неспроможності”;
4) „Незаконні дії у разі банкрутства”;
5) „Шахрайство з фінансовими ресурсами”.
#1424 У примітках до яких статей про злочини у сфері господарської діяльності роз’яснено розмір суспільно небезпечних наслідків як ознаки закріпленого лише у цій статті складу злочину:
1) „Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї”;
2) „Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками, та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення”;
3) „Контрабанда”;
4) „Порушення законодавства про бюджетну систему”;
5) „Фіктивне банкрутство”.
#1425 У примітках до яких статей про злочини у сфері господарської діяльності роз’яснено розмір суспільно небезпечних наслідків, як ознаки закріпленого у цій статті складу злочину та складів злочинів, передбачених іншими – прямо названими у відповідній примітці статтями:
1) „Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї”;
2) „Контрабанда”;
3) „Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті”;
4) „Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”;
5) „Фіктивне банкрутство”.
#1426 У примітках до яких статей про злочини у сфері господарської діяльності роз’яснено розмір предмета, як ознаки закріпленого у цій статті складу злочину:
1) Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї;
2) Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками, та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення;
3) „Контрабанда”;
4) „Порушення законодавства про бюджетну систему”;
5) „Фіктивне банкрутство”.
15. Кримінально-правова охорона інтересів споживачів та правомірного господарювання в Україні
#1501 Яка ознака об’єктивної сторони складу злочину (крім діяння та наслідків) названа у диспозиції статті КК „Обман покупців та замовників”?
1) знаряддя вчинення злочину;
2) час вчинення злочину;
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 96 | Нарушение авторских прав