130. Трухіна засуджена згідно із ч. 2 ст. 194 КК України за умисне знищення майна в особливо великих розмірах до 4 років позбавлення волі. Враховуючи, що Трухина з’явилася з повинною, а також стан її здоров’я, матеріальний і сімейний стан (вона хвора на туберкульоз, має невеликий заробіток і одна виховує малолітню дитину) і, пославшись на її обіцянку своїми силами і коштами усунути заподіяну шкоду, суд на підставі ст. 75 КК України звільнив підсудну від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.
Прокурор вніс апеляцію на вирок суду, в якій заначив, що суд не мав права застосовувати ст. 75 КК України, оскільки вчинений Трухіною злочин відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України належать відноситься до числа особливо тяжких, а заподіяна злочином велика матеріальна шкода свідчить про наявність у справі обтяжуючої покарання обставини, вказаної у п. 5 ч. 1 ст. 67 КК України.
Дайте аргументований висновок у справі, обговоривши доводи, викладені у вироку суду і апеляційній скарзі прокурора.
131. Шмигля був засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України до 2 років обмеження волі і на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Після закінчення 1 року і одного місяця Шмигля вчинив дрібне хуліганство, за яке був притягнений до адміністративного арешту. Органи внутрішніх справ направили в суд подання про це правопорушення і суд на підставі ч. 2 ст. 78 КК України скасував засудження з випробуванням і направив Шмиглю для реального відбування призначених йому 2 років обмеження волі.
Детально аргументуйте, чи мав право суд застосувати в цьому випадку ч. 2 ст. 78 КК України?
Як вирішувалося б це питання, якби дрібне хуліганство засуджений вчинив після закінчення 9 міс.?
Що розуміє закон (ч. 2 ст. 78 КК України) під систематичним здійсненням правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і що свідчать про небажання засудженого стати на шлях виправлення?
132. Штефан була засуджена за ч. 1 ст. 226 КК України до виправних робіт строком на 2 роки. Після закінчення 6 міс. від дня вступу вироку в силу вона звільнилася і виїхала за межі України. Через півтора роки вона була затримана після повернення в Україну.
Використовуючи положення ст. 80 КК України, обчисліть строк давності в цьому випадку.
Як вирішувалося б питання про строк давності, якби після закінчення 6 міс. від дня вступу вироку в силу Штефан вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України або ч. 1 ст. 122 КК України?
Чим відрізняється припинення від перерви перебігу строків давності?
133. Геращенко був засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі. Перебуваючи у слідчому ізоляторі після винесення вироку, засуджений захворів на відкриту форму туберкульозу. На думку лікарів, ця хвороба перешкоджала відбуванню засудженим покарання у вигляді позбавлення волі. Враховуючи це, суд на підставі ч. 2 ст. 84 КК України звільнив Геращенко від покарання. Після закінчення 6 міс. Геращенко вилікувався від хвороби. Посилаючись на ч. 4 ст. 84 КК України суд направив засудженого для відбування призначеного йому вироком покарання. При цьому у строк покарання з розрахунку день за день було зараховано 2 міс. перебування Геращенка у слідчому ізоляторі і 6 міс. – на лікуванні туберкульозу.
Використовуючи положення ст. 84, а також статей 92 – 96 КК, дайте аргументований висновок у справі.
Список додаткової літератури
Ломако В.А. Осуждение без реального отбывания лишения свободы: Учеб. пособие. – Х.: Юрид. ин-т, 1987. – 58 с.
Скибицкий В.В. Освобождение от уголовной ответственности и отбывания наказания. – К.: Наук. думка, 1987. – 183 с.
1.
Т е м а: Умовно-дострокове звільнення відвідбування
покарання (2 год)
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 103 | Нарушение авторских прав