Відмова свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача від виконання покладених на них обов'язків

(ст. 385). 3 об'єктивної сторони злочин: 1) вчинюється шляхом

бездіяльності; 2) полягає у відмові: а) свідка — від давання по­казань, б) експерта — від виконання обов'язків експерта, в) пе­рекладача — від виконання обов'язків перекладача; 3) відбу­вається під час провадження дізнання, досудового слідства, су­дочинства або розслідування тимчасової слідчої чи спеціальної комісії Верховної Ради України; 4) визнається закінченим із моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь. Якщо на боці свідка, експерта чи перекладача є поважні причини (пога­ний стан здоров'я, недостатність матеріалів, наданих для здійснення експертного дослідження чи перекладу тощо), які перешкоджають виконанню цими особами їх обов'язків, відпо­відальність за ч.1 ст. 385 КК виключається.

На всіх стадіях процесу свідок, експерт і перекладач попе­реджаються про відповідальність за відмову від виконання по­кладених на них обов'язків. Наявність такого попередження є, з одного боку, обов'язковою умовою відповідальності за ч.1 ст. 385 КК, а, з іншого, - ознакою, що відокремлює цей злочин від ухи­лення від з'явлення (нез'явлення) до органів дізнання, досудо­вого слідства чи до суду, що тягне за собою лише адміністратив­ну відповідальність за статтями 185³ та 185⁴ КпАП.

Суб'єктивна сторона злочину — тільки прямий умисел.

Частина 2 ст. 385 КК конкретизує ст. 63 Конституції Украї­ни, згідно з якою не підлягає відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або в суді щодо себе самої, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено у п.11 ст. 32 КПК та ч.2 ст. 3 СК.

Суб'єкт злочину спеціальний — свідок, судовий експерт чи перекладач. Потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, підсуд­ний, цивільний позивач та відповідач за відмову від давання показань відповідальності не несуть.

Покарання за злочин: за ч.1 ст. 385 — штраф від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.

Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експер­та, примушування їх до відмови від давання показань чи вис­новку (ст. 386). 3 об'єктивної сторони злочин визнається за­кінченим із моменту вчинення хоча б одного з таких діянь: пере-

шкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта до органів дізнання, досудового слідства, до суду або до тимчасової слідчої чи спеціальної комісії Верховної Ради України; 2) примушу­вання цих осіб до відмови від давання показань чи висновку шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або шляхом погрози розголошенням відомостей, що їх ганьблять; 3) примушування зазначених осіб тими самими способами до давання завідомо неправдивих по­казань чи висновку; 4) підкуп свідка, потерпілого чи експерта з тією самою метою; 5) погроза вбивством, насильством, знищен­ням майна, розголошенням ганебних відомостей із помсти за раніше надані цими особами показання чи висновок.

Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел і спеціальна мета: перешкодити з'явленню свідка, потерпілого чи експерта до слідчо-судових органів; примусити чи схилити цих осіб шля­хом підкупу до відмови від давання або до давання неправдивих показань чи висновку; помститися за виконання цими особами їх обов'язків.

Суб'єкт злочину - будь-яка особа, що досягла 16-річного віку. Якщо примушування до давання неправдивих показань здійснюється під час допиту особою, яка провадить дізнання чи досудове слідство, вчинене кваліфікується за ст. 373 КК.

Покарання за злочин: за ст. 386 — штраф від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців.

§ 5. Злочини, які перешкоджають своєчасному розкриттю та присіченню злочинів

Закони України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 р.¹, а також статті 52¹ — 52⁵ КПК перелічують коло осіб, на яких такий захист поширюється; регулюють виді заходів, які спрямовані на охорону їх життя, здоров'я, майна та особистої

________________________

¹ Див.: Відомості Верховної Ради України. - 1994. — №11.- Статті 50 та 51.

недоторканності; встановлюють органи, які уповноважені прий­мати та виконувати рішення про застосування таких заходів; регламентують їх права та обов'язки, а також підстави, порядок та види відповідальності за порушення цих обов'язків. За найбільш небезпечні порушення вимог цих законів встановле­но кримінальну відповідальність у статтях 380 та 381 КК. За інші злочинні діяння, які також перешкоджають розкриттю та присіченню злочинів, кримінальна відповідальність настає за статтями 387,395 і 396 КК.

Дата добавления: 2015-11-26