|
(ст. 385). 3 об'єктивної сторони злочин: 1) вчинюється шляхом
бездіяльності; 2) полягає у відмові: а) свідка — від давання показань, б) експерта — від виконання обов'язків експерта, в) перекладача — від виконання обов'язків перекладача; 3) відбувається під час провадження дізнання, досудового слідства, судочинства або розслідування тимчасової слідчої чи спеціальної комісії Верховної Ради України; 4) визнається закінченим із моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь. Якщо на боці свідка, експерта чи перекладача є поважні причини (поганий стан здоров'я, недостатність матеріалів, наданих для здійснення експертного дослідження чи перекладу тощо), які перешкоджають виконанню цими особами їх обов'язків, відповідальність за ч.1 ст. 385 КК виключається.
На всіх стадіях процесу свідок, експерт і перекладач попереджаються про відповідальність за відмову від виконання покладених на них обов'язків. Наявність такого попередження є, з одного боку, обов'язковою умовою відповідальності за ч.1 ст. 385 КК, а, з іншого, - ознакою, що відокремлює цей злочин від ухилення від з'явлення (нез'явлення) до органів дізнання, досудового слідства чи до суду, що тягне за собою лише адміністративну відповідальність за статтями 1853 та 1854 КпАП.
Суб'єктивна сторона злочину — тільки прямий умисел.
Частина 2 ст. 385 КК конкретизує ст. 63 Конституції України, згідно з якою не підлягає відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження дізнання, досудового слідства або в суді щодо себе самої, а також членів її сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено у п.11 ст. 32 КПК та ч.2 ст. 3 СК.
Суб'єкт злочину спеціальний — свідок, судовий експерт чи перекладач. Потерпілий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, цивільний позивач та відповідач за відмову від давання показань відповідальності не несуть.
Покарання за злочин: за ч.1 ст. 385 — штраф від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців.
Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку (ст. 386). 3 об'єктивної сторони злочин визнається закінченим із моменту вчинення хоча б одного з таких діянь: пере-
шкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта до органів дізнання, досудового слідства, до суду або до тимчасової слідчої чи спеціальної комісії Верховної Ради України; 2) примушування цих осіб до відмови від давання показань чи висновку шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або шляхом погрози розголошенням відомостей, що їх ганьблять; 3) примушування зазначених осіб тими самими способами до давання завідомо неправдивих показань чи висновку; 4) підкуп свідка, потерпілого чи експерта з тією самою метою; 5) погроза вбивством, насильством, знищенням майна, розголошенням ганебних відомостей із помсти за раніше надані цими особами показання чи висновок.
Суб'єктивна сторона злочину — прямий умисел і спеціальна мета: перешкодити з'явленню свідка, потерпілого чи експерта до слідчо-судових органів; примусити чи схилити цих осіб шляхом підкупу до відмови від давання або до давання неправдивих показань чи висновку; помститися за виконання цими особами їх обов'язків.
Суб'єкт злочину - будь-яка особа, що досягла 16-річного віку. Якщо примушування до давання неправдивих показань здійснюється під час допиту особою, яка провадить дізнання чи досудове слідство, вчинене кваліфікується за ст. 373 КК.
Покарання за злочин: за ст. 386 — штраф від п'ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців.
§ 5. Злочини, які перешкоджають своєчасному розкриттю та присіченню злочинів
Закони України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 р.1, а також статті 521 — 525 КПК перелічують коло осіб, на яких такий захист поширюється; регулюють виді заходів, які спрямовані на охорону їх життя, здоров'я, майна та особистої
________________________
1 Див.: Відомості Верховної Ради України. - 1994. — №11.- Статті 50 та 51.
недоторканності; встановлюють органи, які уповноважені приймати та виконувати рішення про застосування таких заходів; регламентують їх права та обов'язки, а також підстави, порядок та види відповідальності за порушення цих обов'язків. За найбільш небезпечні порушення вимог цих законів встановлено кримінальну відповідальність у статтях 380 та 381 КК. За інші злочинні діяння, які також перешкоджають розкриттю та присіченню злочинів, кримінальна відповідальність настає за статтями 387,395 і 396 КК.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 142 | Нарушение авторских прав