|
Читайте также: |
Злочини проти довкілля - це суспільно небезпечні й протиправні діяння, що посягають на навколишнє природне середовище та його компоненти, раціональне використання й охорона яких забезпечує оптимальну життєдіяльність людини, а також на екологічну безпеку населення та територій, і полягають в безпосередньому незаконному використанні природних об’єктів як соціальних цінностей, що призводить до їх негативних змін.
Ідентифікаційні ознаки злочинів проти довкілля: порушення прав особи на безпечне навколишнє середовище та достовірну інформацію про його стан; безпосередня якісна та кількісна зміна певних природних ресурсів; спрямованість на використання природних об'єктів, що прямо заборонено кримінальним законом.
Родовим об’єктом злочинів проти довкілля є суспільні відносини, що забезпечують охорону навколишнього середовища, його науково обґрунтоване раціональне використання та відтворення природних ресурсів, захист нормального екологічного стану біосфери. Власне поняття «довкілля» можна визначити як навколишнє природне середовище людини, тобто сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені до господарського обігу, так і не використовувані в народному господарстві в цей період (земля, надра, вода, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ, ландшафти й інші природні комплекси).
Безпосередній об’єкт цих злочинів - певні суспільні відносини, що забезпечують нормальне функціонування системи довкілля. Наприклад, безпосереднім об’єктом забруднення моря (ст. 243) є встановлений порядок використання водних ресурсів. При вчиненні такого злочину, як проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля (ст. 253), безпосередній об’єкт - суспільні відносини у сфері екологічної безпеки.
Додатковими факультативними безпосередніми об’єктами злочинів проти довкілля можуть бути життя та здоров’я особи, власність, інші блага тощо.
Усі без винятку злочини проти довкілля є предметними. Предметами аналізованих злочинів можуть бути:
1) підприємства, споруди, пересувні засоби та інші об’єкти, у зв’язку з проектуванням, експлуатацією яких існує небезпека негативного впливу на людину (ст. 236);
2) землі (статті 239 і 254);
3) атмосферне повітря (ст. 241);
4) континентальний шельф і його природні багатства (ст. 244);
5) рослини, а також їхні плоди (ст. 247);
6) території, взяті під охорону держави й об’єкти природно заповідного фонду (ст. 252);
7) проекти, інша аналогічна документація, в якій відсутні дані про обов’язкові інженерні системи захисту довкілля для споруд, що вводяться в експлуатацію, а також споруди без зазначених систем (ст. 253) тощо.
Об’єктивна сторона злочинів проти довкілля охоплює, зазвичай:
• учинення діяння (дії чи бездіяльності), що полягає в порушенні правил охорони навколишнього природного середовища, раціонального природокористування чи екологічної безпеки;
• настання передбачених законом наслідків (шкода здоров’ю людини чи довкіллю, загибель людей або інші тяжкі наслідки);
• причиновий зв’язок між ними.
Більшість складів екологічних злочинів є матеріальними. Деякі диспозиції статей сконструйовано таким чином, що порушення спеціальних правил або відповідного законодавства вважається злочином тільки за умови, якщо це спричинило небезпеку для життя чи здоров’я людей або настання інших тяжких наслідків (статті 239-244, 253). Одночасно деякі статті розділу VIII Особливої частини КК (ст. 238, ч. 2 ст. 244, ст. 250) містять формальні склади злочинів, інші - формально-матеріальні (наприклад, ч. 1 ст. 238, ч. 1 ст. 240, ч. 1 ст. 248 тощо).
У деяких нормах обов’язковими ознаками об’єктивної сторони згадуваних злочинів можуть бути засоби (наприклад, шкідливі для життя, здоров’я людей або довкілля речовини, відходи чи інші матеріали промислового або іншого виробництва - ст. 241), місце (наприклад, певна ділянка чи район континентального шельфу України - ст. 244) або спосіб (наприклад, вогнем чи іншими загально небезпечним способом -ст. 245) учинення діяння тощо.
Також слід зазначити, що більшість статей розділу VIII Особливої частини КК мають бланкетні диспозиції (наприклад, статті 236,239-242, 244 тощо).
Суб’єктами злочинів проти довкілля можуть бути фізичні осудні особи, котрі досягли 16-річного віку. Значна частина аналізованих злочинів може бути вчинена лише спеціальними суб’єктами, тобто особами, до обов’язків яких за нормативними актами належить виконання певних дій з організації робіт, контролю, впровадження заходів безпеки, стосовно яких встановлено спеціальний порядок діяльності, пов’язаний із службовим становищем або дорученням (наприклад, у статтях 236-239, 241, 243, 244, 253 тощо).
Суб’єктивна сторона злочинів проти довкілля характеризується переважно необережною чи змішаною формами вини. Передусім, це стосується всіх злочинів, передбачених у статтях із бланкетною диспозицією. Злочини, передбачені статтями 238, 240, 246 КК, а також ч. 1 ст. 243, ч. 2 ст. 244, ч. ст. 252 КК, вчиняються з умисною формою вини. Деякі посягання на довкілля можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність (наприклад, злочини, передбачені ч. 1 ст. 245, статтями 248-250).
Залежно від безпосереднього об’єкта, злочини проти довкілля можуть бути класифіковані на такі чотири види (групи):
1) злочини проти екологічно/безпеки (статті 236,237,238 і 253);
2) злочини у сфері землевикористання й охорони надр (статті 239, 240 і 254);
3) злочини у сфері охорони водних ресурсів і атмосферного повітря (статті 241-244);
4) злочини у сфері лісовикористання, захисту рослинного та тваринного світу (статті 245-252).
Питання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте об’єкт злочинів проти довкілля.
2. Охарактеризуйте предмет злочинів проти довкілля.
3. У чому виявляється об’єктивна сторона злочинів проти довкілля?
4. Чим характеризується суб’єктивна сторона злочинів проти довкілля?
5. На які види класифікуються злочини проти довкілля залежно від безпосереднього об’єкта?
6. У чому полягає об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 236 КК (Порушення правил екологічної безпеки)?
7. Охарактеризуйте предмет злочину, передбаченого ст. 237 КК (Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення).
8. При наявності яких обставин об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 239 КК (Забруднення або псування земель), може мати місце цей склад злочину?
9. Охарактеризуйте кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 240 КК (Порушення правил охорони надр).
10. З якого моменту злочин, передбачений ст. 241 КК (Забруднення атмосферного повітря), вважається закінченим?
11. Охарактеризуйте суб’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 242 КК (Порушення правил охорони вод).
12. У чому виявляється об’єктивна сторона знищення або пошкодження лісових масивів?
13. У чому виявляється об’єктивна сторона незаконної порубки лісу?
14. Що може бути предметом незаконного полювання?
Практичні завдання:
1. Уночі, переховуючись від сторонніх осіб, В., використовуючи електрострум і човен, виловив понад 150 кг коропів у ставку рибного господарства. Рибу він потім продав на ринку. Кваліфікуйте дії В. Відповідь поясніть.
2. У ніч проти 29 грудня в Голосіївському парку м. Києва водій одного з автогосподарств Ц. зрубав 25 ялинок. Завантаживши їх на закріплений за ним автомобіль, він потім відвіз їх на міський ринок, де і продав. Кваліфікуйте дії Ц. Відповідь поясніть.
3. Т. та Ф. на належній останньому автомашині «Жигулі» приїхали до лісу на полювання. Не маючи відповідного дозволу, вони біля трьох годин обережно ходили та вистежували лося, аж поки його не застрелили. М’ясо здобичі «мисливці» поділили між собою та автомашиною відвезли додому. Кваліфікуйте дії Т. і Ф. Відповідь поясніть.
4. Унаслідок порушення спеціальних правил майстром заводу «Скеля» Н. стався викид шкідливих речовин в атмосферне повітря міста, що створило небезпеку для життя та здоров’я людей. Про цей факт було негайно повідомлено керівнику заводу М., однак він приховав відомості про екологічний стан атмосферного повітря, що спричинило тяжкі захворювання понад ста людей. Кваліфікуйте дії Н. і М. Відповідь поясніть.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 76 | Нарушение авторских прав