Виведена на орбіту Землі міжнародна космічна станція ISS – спільний проект космічних агенцій Росії (Роскосмос), США (NASA), Японії (JAXA), Європейського союзу (ESA), Канади (CSA), Бразилії (AEB). Початок будівництва 1998 рік, закінчення – 2011 рік. Найдорожчий науковий проект в історії науки, вартістю $100 млрд доларів. Найбільший техногенний предмет у космосі [7] Дослідження Марса у перше десятиліття третього тисячоліття розгорнулись з новим ентузіазмом. Численні роботизовані місії збирають інформацію для вирішення двох головних питань: існування життя на червоній планеті та висадки людей на планету. У 2001 році Марс Одисей запущений NASA, розпочав геологічне дослідження планети, у теперішній час виконує роль ретранслятора для марсоходів Спірит та Опорт'юніті. У 2008 році естафету його досліджень перехопив космічний зонд Фенікс. У 2003 році Європейське космічне агентство запустило на Марс космічний апарат Марс-експерс з посадковим модулем Бігль-2, що зазнав невдачі, на борту. У 2005 році NASA запустило Марсіанський розвідувальний супутник задля детального зондування поверхні планети [8].
Наразі американське космічне агентство спрямовує свої зусилля на проект марсоходу Марсіанської наукової лабораторії. Вартість проекту $2,3 мільярда доларів [9].
Розроблено космічний телескоп «Джеймс Вебб» JWST орбітальна інфрачервона обсерваторія, яка замінить у 2014 році космічний телескоп «Хаббл» та інфрачервону обсерваторію космічного базування «Спітцер» SIRTF (запущена 25 серпня 2003 року). Це спільний проект американської NASA, канадської CSA та європейської ESA космічних агенцій. Вартість проекту становить $824 млн доларів [10].
Радіотелескоп на низьких частотах (нижче 250 МГц), інтерферометр нового покоління Радіоантена площею в Квадратний Кілометр SKA буде введено в дію в Австралії або Південній Африці у 2017 році. Він стане заміною сучасного європейського масиву радіотелескопів LOFAR [11].
Фізика й енергетика
Розроблено рентгенівський лазер на вільних електронах XFEL для дослідження атомарних взаємодій. Найбільший у світі рентгенівський лазер у Гамбурзі, Німеччина. Старт призначений на 2013-2014 рік. За допомогою надкороткочасних лазерних спалахів (менше трильйонної частки секунди) можна буде «побачити» молекулярні і атомарні процеси. Вартість близько $1,5 мільярда доларів. Майже чверть витрат бюджету взяла на себе Росія в особі корпорації «Роснано» [12].
Найбільший у світі прискорювач елементарних частинок Великий адронний колайдер LHC, створений у Європейському центрі ядерних досліджень CERN, поблизу Женеви. Фінансування та супровід проекту здійснюють понад 10 000 науковців та інженерів з понад 100 країн світу. Вартість проекту становить $6 млрд доларів. Колайдер дозволить виявити бозони Хіггса і зімітувати стан Всесвіту через мільярдну частку секунди після Великого вибуху. Запроектований у 1984 році, реалізацію почали 2001 року, перший запуск здійснили 10 вересня 2008 року, офіційне відкриття 20 листопада 2009 року.
Прискорювач антипротонів та іонів FAIR, потрібен щоб відтворити субстанцію, яка утворилася в перші мікросекунди після Великого вибуху та вивчити сильну взаємодію. Проект німецького Центру Гельмгольца з вивчення важких іонів. Запланований запуск в 2015 році. Вартість проекту приблизно $1,7 млрд доларів [13].
Термоядерний синтез на лазерних імпульсах NIF – лазерний термоядерний реактор, розташований в Ліверморі, Каліфорнія, США. Будівництво завершено 31 березня 2009 року, продовжувалось 12 років й обійшлося в $3,9 млрд доларів. 192 надпотужних лазерів, націлених в одну точку, повинні згенерувати надкороткочасний спалах світла в 500 терават, щоб спровокувати термоядерну реакцію всередині невеличкого золотого циліндра, де буде дейтерій з тритієм [14].
Міжнародний експериментальний термоядерний реактор ITER, задля термоядерного синтезу на токамаці. Знаходиться у Кадараші, Франція, неподалік від Лазурного берега. Будівництво розпочато у 2006 році, у 2016-му повинно бути закінчено. Якщо експеримент піде успішно, то в 2020-х – 2030-х роках почнеться проектування комерційних термоядерних реакторів. Фінансовий внесок: Китай, Індія, Корея, Росія, США – по 1/11 загальної суми, Японія – 2/11, Європейський союз – 4/11. Вартість проекту $12-15 млрд доларів [15].
Біологія й медицина.
Роботизоване приготування зразків для МАЛДІ мас-спектрометрії людських протеїнів.
Глобальний перепис морської біоти CML стартував у 2000 році й розрахований на 10 років. Узагальнена доповідь 80 країн-участниць була представлена на конференції у Лондоні 2010 року. Робота ведеться у 14 напрямках польових досліджень та 4 напрямках теоретичних узагальнень отриманих даних. Вартість проекту $1 млрд доларів.
Організація з дослідження людського протеома HUPO створена у 2001 році й ставить собі на меті докладний опис усіх білків людського організму. Вартість проекту понад $1 млрд доларів [16].
Геологія.
Міжнародна програма з глибинного буріння дна океанів IODP стартувала у 2003 році й розрахована на 10 років досліджень геологічної будови океанічного дна планети [17].
Дата добавления: 2015-11-28; просмотров: 93 | Нарушение авторских прав