Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Таблиця-тренажер з української літератури

Читайте также:
  1. Вивчення літературних джерел. Методи добору фактичних матеріалів і складання огляду літератури
  2. Внесок харківської школи романтиків у розвиток української літературної критики. М. І. Костомаровяк критик
  3. Дослідження жанру української народної балади
  4. Змістовий модуль 1 ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЛІТЕРАТУРИ XX століття
  5. Значення спадщини Т. Шевченкадля утвердження і розвитку української літературної критики
  6. Історія критики та історія літератури, їх взаємозв’язок і проблема вивчення у вищій школі
  7. Історія української літератури раннього модернізму
Автор Назва Жанр, вид лірики, джерело Тема, ідея, проблематика твору, мотиви лірики Герої, образи Стиль, напрям, об'єднання Примітки
  Давня українська література, фо л ь к л о р
народ «Ой Морозе, Морозенку» історична пісня возвеличення подвигу козака Морозенка; метонімія, мета­фора образ Савур-могили   боротьба коза­цтва з татарами
    «Чи не той то хміль» історична пісня возвеличення боротьби проти поляків під проводом Б.Хмельницького Богдан Хмельни­цький   Національно-визвольна війна 1648-1654 рр.
    «Віють вітри» соціально-побутова пісня дівочі страждання у розлуці з милим; паралелізм, риторичні фігури     ймовірна автор­ка - легендарна співачка Мару­ся Чурай
    «Засвіт встали козаченьки» соціально-по­бутова пісня козак збирається в дорогу, лишає матір і кохану; форма діалогу козак, Мару­ся, мати    
    «Дума про Марусю Богуславку» дума звільнення козаків-невільників Марусею Богу-славкою з турецького полону Маруся, козаки   полонянка Маруся з Богу-слава - реальна особа
    «Бондарівна» балада загибель гордої Бондарівни через спротив свавільному панові; повтори, порівняння, форма діалогу Бондарівна, пан Каньов-ський (Потоцький)   реальна сюжет­на основа (XVIII ст.)
невідомий «Слово про Ігорів похід» поема (ге­роїчний епос) тема: похід князя Ігоря на по­ловців у 1185 p.; ідея: заклик руських князів до єднання в ім'я захисту рідної землі образ рідної землі, Ігор, Святослав, Ярославна орнаменталізм знайшов руко­пис А.Мусін-Пушкін
Нестор Літописець, 1113р.; ігумен Сильвестр, 1116 р. «Повість ми­нулих (временних) літ» літопис часів Київської Русі (XII ст.) висвітлює історію східних слов'ян і князівської влади; легенда про заснування Киє­ва; про помсту княгині Ольги (Ольга тричі помстилася древлянам за смерть Ігоря) Кий, Щек, Хорив, Либідь монументалізм оригінал не збе­рігся; найдав­ніший - Лаврентіївський список
Григорій Сковорода, 1722-1794рр. «Всякому місту - зви­чай і права», 1785 р. сатирична по­езія (збірка «Сад божест­венних пісень») гостра сатира на суспільне життя XVIII ст.; осуд бюро­кратів, пияк, ледарів; жити мудро, не заплямити совісті; тільки той, у кого чиста совість, не боїться смерті   бароко в діа­логах і філо­софській поезії; класи­цизм у бай­ках філософія: у природі -краса, гармонія, у суспільстві -несправедли­вість; «Світ ло­вив мене, та не спіймав»
    «De libеrtate» філософська поезія тема вольності та свободи; поезія присвячена Б.Хмель­ницькому          
    «Бджола та Шершень» байка (збірка «Байки хар­ківські») ідея «сродної праці»: пізнавай себе, свої нахили - у цьому щастя (Бджола); осуд людей-паразитів (Шершень); 2 час­тини: сюжет, «сила» (тлума­чення) Бджола, Шершень        
Література ХVІІІ-ХІХ ст.  
Іван Котля­ревський, 1769-1838рр. «Енеїда», видана 1798-1842 pp. травестійно-бурлескна поема (6 час­тин) тема: подорож Енея; ідея;, утвердження українського народу, його традицій, духу свободи і побратимства; в образах троянців - запо­рожці, богів - пани Еней, Вене­ра, Юнона, Зевс, Дідона, Ацест, Анхіз, Латин, Турн... класицизм сюжет запози­чив у Вергілія; перший україн­ський твір, на­писаний живою народною мовою
    «Наталка Полтавка», 1819 р. соціально-по-бутова драма, малоросійська опера (ав­торське) тема: життя і побут україн­ського села в XIX ст.; ідея: оспівування духовної величі людини з народу Наталка, Петро, воз­ний, вибор­ний, Терпилиха класицизм + елементи сентимен­талізму започаткував розвиток української драматургії; му­зика до твору М.Лисенка
Григорій Квітка-Основ'яненко 1778-1843 рр. «Маруся», 1832 р. повість тема: розповідь про нещасли­ве кохання дівчини-селянки та хлопця-сироти; життєвий соціально-побутовий конфлікт; трагічне завер­шення Маруся, Василь, Наум Дрот сентимен­талізм намагався дове­сти спромож­ність україн­ської мови пере­давати глибокі почуття; при­свячено дру­жині Анні Квітці
Тарас Шевченко, 1814-1861 рр. Шевченко –основополож­ник україн­ської літера­тури. 1-ше видання «Кобзаря» -1840 р. (8 творів) «Катерина», 1839 р. соціально-по­бутова поема (рання твор­чість) зображення трагічної долі жінки - покритки; особливості композиції: ліричні відступи Катерина, москаль, батьки, коб­зар, малий Івась романтизм (рання творчість) присвячено В.Жуковському
«До Основ'яненка», 1839 р. громадянська лірика (по­слання) ран­ня творчість) тема: героїчне минуле України; ідея: пробудження в українців національної пам'яті, гідності      
«Гайдамаки», 1839-1841 рр. героїко-історична поема (2 вступи, 10 розділів, епілог), рання творчість змалювання картин селянського повстання 1768 р. (Колі­ївщини); ідея: звеличення подвигу гайдамаків, осуд шляхетського свавілля; 2 сю­жетні лінії: зародження руху народних мас, любов Яреми й Оксани Максим Залізняк, Іван Гонта, Ярема Галайда, Оксана критичний реалізм присвячено В.Григоровичу  
«Сон» («У всякого своя доля»), 1843 р. сатирична поема (коме­дія - авторсь­ке) (період «трьох літ») заклик до боротьби проти свавілля і жорстокості росій­ського царату; форма сну; умовно 3 частини: Україна, Сибір, Санкт-Петербург; за­соби комічного: іронія, сати­ра, сарказм, гротеск   Кирило-Мефодіївське брат­ство написано під враженням від подорожі в Україну в 1843 р.
«Кавказ», 1845 р. сатирична поема (період «трьох літ») осуд колоніальної політики самодержавства на Кавказі; заклик до боротьби проти за­гарбницької політики імперії; гімн героям-кавказцям, які боролися за волю образи-сим-воли: Проме­тей (народ), Орел (імперія)   присвячено другові поета Я. де Бальмену, який загинув у бою з черкеса­ми
«І мертвим, і живим...», 1845 р. послання (період «трьох літ») своєрідний заповіт україн­ській інтелігенції, яка має бу­ти разом з народом, просвіти­ти його      
«Заповіт», 1845 р. громадянська лірика (пе­ріод «трьох літ») монологічне звернення до на­ступних поколінь     назву «Заповіт» дав віршу М.Костомаров
«Мені однаково», 1847 р. громадянська лірика (меди­тація) (не­вольнича поезія) цикл «В казематі»; пережи­вання ліричного героя за до­лю батьківщини, почуття відповідальності за неї митець, яко­го висила­ють до Сибіру    
Пантелеймон Куліш, 1819 -1897 рр. «Чорна рада», 1857 р. історичний роман (пер­ший), роман-хроніка (за автором) історичний час: період Руїни; дві сюжетні лінії: історична (боротьба за владу Сомка та Брюховецького) і любовна (Петро, Леся, Сомко) Сомко, Шрам, Пет­ро, Леся, Че­ревань, Брюховецький романтизм, Кирило-Ме-фодіївське братство спирався на ро­мани Вальтера Скотта
Марко Вов­чок (Марія Вілінська), 1833-1907 рр. «Максим Гримач» баладне оповідання (збірка «На­родні опо­відання») тема: трагічне кохання Катрі Тримач; почуття вини та відповідальності за смерть доньки; мотив свободи Катря, Мак­сим Тримач, Семен романтизм оповідь від 1-ї особи
Іван Нечуй-Левицький, 1838-1918 рр. «Кайдашева сім'я», 1879 р. соціально-по­бутова, сати­рично-гумо­ристична повість висміювання життя україн­ського села в перші десяти­ліття скасування кріпацтва; основна проблема: стосунки батьків і дітей Маруся, Кайдаш, Карпо, Лаврін, Мотря, Мелашка реалізм окремі герої ма­ють прототипів
Панас Мирний, 1849-1920 рр., та Іван Білик (брати Рудченки) «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», 1875 р. перший соціально-психологічний роман (4 час­тини) історія життя і морального падіння Чіпки Варениченка («пропащої сили»); конфлікт між соціально-політичним станом селянина в пореформеній Україні та сильною індивідуальністю Чіпка, мати, Грицько, Га­ля, Максим, Лушня, Мат­ня, Пацюк критичний реалізм Іван Білик до­опрацював істо­ричні картини; основа твору - повість «Чіпка»
Іван Карпен­ко-Карий (Тобілевич), 1845-1907 рр. «Мартин Боруля», 1886 р. трагікомедія проблема: підміна етичних цінностей становою належ­ністю (бажання Мартина Борулі стати дворянином) Мартин Бо-руля, Красовський, Степан, Ма­рися реалізм сюжет побудо­вано на фактах із життя роди­ни Тобілевичів
Іван Франко, 1856-1916 рр. Перекладач, науковець, фольклорист «Гімн», 1887 р. громадянська лірика (збірка «3 вершин і низин») зображення незламного оп­тимізму, віри в оновлення життя, своєрідний гімн україн-ського народу; музична інтерпретація М.Лисенка алегоричний образ вічно­го революціонера реалізм  
«Чого яв­ляєшся мені у сні?» любовна ліри­ка (збірка «Зів'яле лис­тя») осмислення власних душев­них переживань, мотив нерозділеної любові      
«Мойсей», 1905 р. філософська поема (лірич­ний пролог і 20 пісень) проблематика твору: історич­ний шлях нації, визначна осо­бистість як її провідник, про­будження національної свідо­мості, історичної пам'яті Мойсей, на­род (Датан, Авірон, Єгошуа)   біблійна основа сюжету: шукан­ня Обітованої землі ізраїльтя­нами - це історія пошуку українцями національного і духовного відродження
Література XX ст.
Ольга Кобилянська, 1863-1942 рр. «Земля», 1902 р. соціально-психологічна повість земля як сенс життя для се­лянина; одвічні проблеми: людини і землі, злочину й ка­ри, батьків і дітей; мотив бра­товбивства Івоніка та Марія, Ми­хайло, Сава, Анна, Рахіра символізм, реалізм сюжет узято з реального життя
Леся Українка (Лариса Косач), «Contra spem spero», 1890 р. філософська лірика (збірка «На крилах пісень») боротьба і віра в перемогу над хворобою та кривдою в суспільстві     назва (пере­клад) «Без надії сподіваюсь»
1871-1913рр. «Лісова пісня», 1911 р. драма-фєєрія (пролог, 3 дії: весна, літо, осінь) вічні проблеми:сила матері­ального і духовного; краса людської душі і тягар побуто­вого гніту; гуманістичні ідеї перемоги гармонії природи і краси в житті людини Лукаш, мати, дядько Лев, Мавка, лісові істоти, Килина неоромантизм метафорич­ність, символіч­ність, неоро­мантична проблематика
Михайло Коцюбин-ський, 1864-1913 рр. «Intermezzo» (перепочи­нок), 1908 р. психологічна новела з автобіографічною основою внутрішній монолог; філо­софська проблема: людина і суспільство, людина і природа Моя утома, Людське го­ре, Залізна рука города, Сонце імпресіонізм; «Братство тарасівців» присвята: «Присвячую кононівським полям»
  «Тіні забутих предків», 1911 р. повість тема: показ життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, єдності людини і природи; гімн при­роді, чистоті почуттів; осуд бездуховного життя Іван Палій-чук, Марічка, Палагна, Юра, нявка, щезник   написана під враженням від перебування в Карпатах
Василь Стефаник, 1871-1936 рр. «Камінний хрест», 1900 р. новела тема еміграції (в основі справжній факт); трагізм роз­ставання з рідною землею; камінний хрест - символ страдницької долі селянина Іван Дідух, Катерина, діти, селяни експресіо­нізм, імпре­сіонізм написана під враженням від масової eмiграції галицьких селян
Микола Вороний, 1871-1938 рр. «Блакитна Панна» інтимна ліри­ка (цикл «Гротески») єдність краси природи і мис­тецтва; абстрактний образ Блакитної Панни   неороман­тизм, сим­волізм репресований, розстріляний
Олександр Олесь (Кандиба), 1878-1944 рр.   «Чари ночі» інтимна ліри­ка, романс гімн молодості, коханню, філософське осмислення ско­роминущості життя і його вічності; прийом обрамлення   символізм     романс «Смі­ються, плачуть солов'ї» (музи­ка В.Безкоровайного)
«О слово рідне! Орле скутий!..» громадянська лірика роль поетичного слова в жит­ті народу; осуд національного безпам'ятства, зневаги до рід­ного слова   поезія - відгук на революційні події 1917 р.
Володимир Винниченко, 1880-1951 рр. «Момент» (з оповідань тюремної Шехерезади) новела тема: перехід героїв через кордон; філософський підтекст: роздуми про миттєве і вічне, про сенс жит­тя, щастя людини оповідач, Семен, Муся імпресіонізм збірка оповідань «Краса і сила» (1906 р.)
Павло Тичина, 1891-1967 рр.   «О панно Інно» інтимна ліри­ка глибокі переживання лірич­ного героя, що згадує про юнацьке кохання Інна - Нюся Коновал елементи різних течій модернізму: символізму, імпресіонізму   збірка «Сонячні кларнети»; кларнетизм -світоглядно-ес­тетична кон­цепція П.Тичини виражена через різні поетичні засоби  
«Арфами, ар­фами», 1914 р. пейзажна лірика (напи­сана вер­лібром) оптимістичний пафос; музичність поезії (алітерація, асонанс), символіка кольорів  
«Ви знаєте, як липа шелестить...» інтимна ліри­ка (елегія) мотив кохання; паралелізм картин природи і людських переживань  
Максим Рильський, 1895-1964 рр. «Молюсь і вірю» пейзажно- психологічна лірика оспівування земних насолод, захоплення красою і неосяж­ною величчю світу   неокласи­цизм поезія нале­жить до ранньої лірики
Юрій Яновський, 1902-1954 рр.   «Подвійне ко­ло», 1935 р. 1-ша новела роману в но­велах «Вершники»(8 но­вел) проблема розпаду роду, роди­ни як трагедія народу; засу­дження братовбивства заради «світлого майбутнього» брати По­ловці: Анд­рій, Оверко, Опанас, Сашко, Іван неороман­тизм     порушено бать­ківський заповіт «Тому роду не­ма переводу,в котрому браття милують згоду»
«Шаланда в морі» 3-тя повела утвердження високих загаль­нолюдських ідеалів вірності та любові Мусій Поло­вець, Половчиха, Чубенко Половчиха - образ-символ чекання
Микола Хвильовий (Фітільов), 1893-1933 рр. «Я (Романти­ка)», 1924 р. новела (збір­ка оповідань «Сині етю­ди»); присвя­та: «Цвітові яблуні» проблема гуманності і фана­тичної відданості революції; протистояння добра і зла в душі героя, роздвоєність («я чекіст, але і людина»); тема: складна революційна дійсність «Я», матір Марія, док­тор Тагабат, Андрюша, дегенерат імпресіонізм, експресіо­нізм, роман­тика вітаїзму заснував В АПЛІТЕ, очо­лив літературну дискусію (памфлети «Ка­мо грядеши?», «Україна чи Малоросія?»)
Володимир Сосюра, 1898-1965 рр. «Любіть Україну», 1944 р. громадянська лірика (фор­ма послання) заклик бути патріотами; за гірш автора звинувачено в «націоналізмі»; деякі рядки було змінено   символізм, романтизм двоїстість поета (націоналіст і комуніст)
Валеріан Підмогиль-ний, 1901-1937 рр. «Місто», 1928 р. перший урба­ністичний ро­ман (має два епіграфи) історія розвитку людини, яка потрапила з провінції до сто­лиці; філософські питання буття; неоднозначність обра­зу Степана Степан Рад-ченко, Ви-горський, Зося, Борис екзистен­ціалізм репресований 1935 р., розстрі­ляний 1937 р.; роман був забо­ронений
Остап Вишня (Павло Губенко), 1889-1956 рр. «Моя автобіо­графія» художня автобіографія гумор і легка іронія в роз­повіді про дитинство та юність: сім'ю, навчання, поча­ток літературної діяльності   реалізм; «Плуг», «Гарт» репресований 1933 р., 10 років заслання. Увів жанр «усміш­ка» - синтез анекдоту і пей­зажної лірики
«Сом» усмішка (збірка «Мисливські усмішки») гумористична оповідь про ри­балок, які намагалися спійма­ти сомів на Осколі, Дніпрі; поетизація природи дід Панас, пан, рибалки    
Микола Куліш, 1892-1937 рр. «Мина Мазайло», 1929 р. сатирична комедія змалювання процесів україні­зації у 20-х роках XX ст.; за­судження міщанства, націо­нальної упередженості; засо­би комічного: гротеск, сатира Мина, Рина, Уля, Мокій, тьотя Мотя, дядько Тарас експресіо­нізм розстріляний у 1937 р.; 2-й президент ВАПЛІТЕ
Богдан-Ігор Антонич, 1909-1937 рр. «Різдво» календарно-обрядова по­езія (збірка «Три персні») поєднання язичницьких і християнських мотивів; зв'язок з лемківським фольк­лором     був забороне­ний як поет-містик
Олександр Довженко, 1894-1956 рр. Режисер, кіно­сценарист «Зачарована Десна», 1956 р. автобіогра­фічна кіно­повість поетизація краю дитинства, його людей, природи; спогади про сім'ю, село, повінь, війну; «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє» Сашко, дід Семен, бать­ко, мати, дядько Са-мійло, баба Марусина реалізм і ро­мантизм, елементи експресіо­нізму «Гарт», ВАПЛІТЕ. 1958 р. - «Зем­ля» О.Довжен­ка серед 12-ти найкращих фільмів у світі. «Так не підко­рятися і так умирати, як умирають укра­їнці, можуть лише люди ви­сокої марки» (Ернест фон Крауз)    
«Україна в огні» (заборо­нена, 1941— 1943 рр.) кіноповість зображення початку війни з німецькими загарбниками, відступу військ; проблема національної свідомості та історичної пам'яті Лаврін Запо­рожець, За­брода, Ернест фон Крауз, Оле­ся, Христя
Андрій Малишко, 1912-1970 рр. «Пісня про рушник», 1959 р. пісня (музика П.Майбороди) мотив материнської та синівської любові, патріотиз­му; рушник - символ дороги, символіка кольорів; пісню пе­рекладено 35 мовами світу образи-сим-воли класичний стиль, народ­нопоетична основа на музику покладено 100 віршів
Василь Симоненко, 1935-1963 рр. «Лебеді мате­ринства», 1981 р. колискова два мотиви: дивосвіт дитин­ства, мотив дороги як вибору життєвого шляху дитиною; рефрен образи-сим-воли шістдесят­ник; класич­ний стиль 15 років заборо­няли; посмерт­но - Державна премія ім. Т.Шевченка
Григір Тютюнник, 1931-1980 рр. «Три зозулі з поклоном», 1966 р. новела (збір­ка «Зав'язь»; «Любові Все­вишній при­свячується») автобіографічні моменти; складність людських сто­сунків; героїв єднає страж­дання та любов як найвище мірило людських цінностей оповідач (син), Ми­хайло, Соня (батьки), Марфа Яркова імпресіонізм написано під впливом пісні «Летіла зозуля через мою хату»
Олесь Гончар, 1918-1995 рр. «За мить щас­тя» новела художнє осмислення краси і сили кохання, короткочаснос­ті щастя; події відбуваються в післявоєнний час; трагічна кінцівка: за вбивство Ларисиного чоловіка Сашка розстрі­люють Сашко Діденко, Лариса романтизм суперечливість, двоплановість в оцінці вчинків героїв
Іван Драч, І936 р. «Балада про соняшник», 1962 р. балада, напи­сана верлібром (збірка «Со­няшник») асоціативність, символ, мета­форичність; роль поезії і по­ета, тема обдарованості соняшник (поет), сонце (поезія) шістдесят­ник; симво­лізм, імпре­сіонізм перекладач, журналіст, го­лова Народного Руху; поема «Чорнобиль­ська мадонна»
Василь Стус, 1938-1985 рр. «Як добре те, що смерті не боюсь я» громадянська лірика (збірка «Палімпсести») відповідь ув'язненого Стуса своїм «суддям»; своєрідний заповіт; передчуття трагічної смерті, мужність     шістдесят­ник; екзи­стенціалізм, символізм; «Українська Гельсінська група»     репресований, дисидент (2 арешти), по­смертно - Шев­ченківська премія    
«О земле втрачена, явися...» патріотична лірика (збірка «Палімпсести») духовний зв'язок ЛЮДИНИ 3 рідною землею; світлі спогади про рідний край і сумна дійс­ність; прийом обрамлення
Ліна Костенко, 1930 р.   «Маруся Чурай» історичний роман у вір­шах (9 розді­лів, ключовий розділ -«Сповідь») 2 сюжетні лінії: нещасливе кохання Марусі та Грицька у поєднанні з широкою карти­ною України XVII ст.; проб­леми: вірність і зрада, митець і народ Маруся, Іван Іскра, Грицева мати шістдесятни­ця; модер­нізм   в основі твору балада «Ой не ходи, Грицю»; роман відзначе­но Шевченків­ською премією
«Страшні слова, коли вони мов­чать» філософська лірика (цикл «Іскри історії») ліричний роздум про значен­ня слова в житті, свідомості людини; «Поезія - це завжди неповторність, якийсь без­смертний дотик до душі»      
«Українське альфреско» філософська лірика (книж­ка «Сад нета­нучих скульп­тур») переосмислення атрибутів української свідомості; мотив самотності  
Твори письменників-емігрантів
Іван Багря­ний (Лозов'яга), 1906-1963рр. «Тигролови» (1-ша на­зва «Звіроло­ви»), 1944 р. пригодниць­кий роман (елементи автобіограф-фізму) трагедія України в часи то­талітарного режиму, відобра­ження впливу сталінського терору на долі інженера-авіатора Г.Многогрішного Григорій Многогріш­ний, Мед-вин, Сірки, Наталка екзистенціа­лізм, неоро­мантизм репресований, 1940 ре­еміграція в Німеччину
Євген Маланюк, 1897-1968рр. «Стилет чи стилос?» громадянська лірика роздум про творчу місію мит­ця і його покликання; стилет і стилос, зброя й перо, сила і краса символізують боротьбу за ідеали народу   модернізм; МУР, Празь­ка школа концепція мис­тецтва Маланюка: завдання поета - служи­ти Україні, втілювати за­гальнонаціо­нальні ідеї
Сучасний літературний процес
Напрям - постмодернізм. Зародився в 1980-х роках з появою літературного угруповання «Бу-Ба-Бу». Основні літературні угруповання: «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск, Балаган, Буфонада) - Львів, 1985 р.; «Пропала грамота» - Київ, 1991 р.; «Нова дегенерація» - Івано-Франківськ, 1992 р.; «ЛуГоСад» - Львів, 1984 р. та ін. Утворення АУП - Асоціації українських письменників - Київ, 1997 р. Ю.Андрухович (Бу-Ба-Бу, АУП) - поет, прозаїк, есеїст. Найвідоміші романи: «Рекреації», «Московіада», «Перверзія»; О.Забужко - поет, прозаїк, есеїст, літературознавець. Збірки поезій «Травневий іній», «Автостоп», роман «Польові дослідження з українського сексу»; І.Римарук (віце-президент АУП, редактор ж. «Сучасність») - поет. Збірки поезій «Висока вода», «Упродовж снігопаду»
                       

 


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 824 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)