Читайте также:
|
|
Автор | Назва | Жанр, вид лірики, джерело | Тема, ідея, проблематика твору, мотиви лірики | Герої, образи | Стиль, напрям, об'єднання | Примітки | |||||
Давня українська література, фо л ь к л о р | |||||||||||
народ | «Ой Морозе, Морозенку» | історична пісня | возвеличення подвигу козака Морозенка; метонімія, метафора | образ Савур-могили | боротьба козацтва з татарами | ||||||
«Чи не той то хміль» | історична пісня | возвеличення боротьби проти поляків під проводом Б.Хмельницького | Богдан Хмельницький | Національно-визвольна війна 1648-1654 рр. | |||||||
«Віють вітри» | соціально-побутова пісня | дівочі страждання у розлуці з милим; паралелізм, риторичні фігури | ймовірна авторка - легендарна співачка Маруся Чурай | ||||||||
«Засвіт встали козаченьки» | соціально-побутова пісня | козак збирається в дорогу, лишає матір і кохану; форма діалогу | козак, Маруся, мати | ||||||||
«Дума про Марусю Богуславку» | дума | звільнення козаків-невільників Марусею Богу-славкою з турецького полону | Маруся, козаки | полонянка Маруся з Богу-слава - реальна особа | |||||||
«Бондарівна» | балада | загибель гордої Бондарівни через спротив свавільному панові; повтори, порівняння, форма діалогу | Бондарівна, пан Каньов-ський (Потоцький) | реальна сюжетна основа (XVIII ст.) | |||||||
невідомий | «Слово про Ігорів похід» | поема (героїчний епос) | тема: похід князя Ігоря на половців у 1185 p.; ідея: заклик руських князів до єднання в ім'я захисту рідної землі | образ рідної землі, Ігор, Святослав, Ярославна | орнаменталізм | знайшов рукопис А.Мусін-Пушкін | |||||
Нестор Літописець, 1113р.; ігумен Сильвестр, 1116 р. | «Повість минулих (временних) літ» | літопис часів Київської Русі (XII ст.) | висвітлює історію східних слов'ян і князівської влади; легенда про заснування Києва; про помсту княгині Ольги (Ольга тричі помстилася древлянам за смерть Ігоря) | Кий, Щек, Хорив, Либідь | монументалізм | оригінал не зберігся; найдавніший - Лаврентіївський список | |||||
Григорій Сковорода, 1722-1794рр. | «Всякому місту - звичай і права», 1785 р. | сатирична поезія (збірка «Сад божественних пісень») | гостра сатира на суспільне життя XVIII ст.; осуд бюрократів, пияк, ледарів; жити мудро, не заплямити совісті; тільки той, у кого чиста совість, не боїться смерті | бароко в діалогах і філософській поезії; класицизм у байках | філософія: у природі -краса, гармонія, у суспільстві -несправедливість; «Світ ловив мене, та не спіймав» | ||||||
«De libеrtate» | філософська поезія | тема вольності та свободи; поезія присвячена Б.Хмельницькому | |||||||||
«Бджола та Шершень» | байка (збірка «Байки харківські») | ідея «сродної праці»: пізнавай себе, свої нахили - у цьому щастя (Бджола); осуд людей-паразитів (Шершень); 2 частини: сюжет, «сила» (тлумачення) | Бджола, Шершень | ||||||||
Література ХVІІІ-ХІХ ст. | |||||||||||
Іван Котляревський, 1769-1838рр. | «Енеїда», видана 1798-1842 pp. | травестійно-бурлескна поема (6 частин) | тема: подорож Енея; ідея;, утвердження українського народу, його традицій, духу свободи і побратимства; в образах троянців - запорожці, богів - пани | Еней, Венера, Юнона, Зевс, Дідона, Ацест, Анхіз, Латин, Турн... | класицизм | сюжет запозичив у Вергілія; перший український твір, написаний живою народною мовою | |||||
«Наталка Полтавка», 1819 р. | соціально-по-бутова драма, малоросійська опера (авторське) | тема: життя і побут українського села в XIX ст.; ідея: оспівування духовної величі людини з народу | Наталка, Петро, возний, виборний, Терпилиха | класицизм + елементи сентименталізму | започаткував розвиток української драматургії; музика до твору М.Лисенка | ||||||
Григорій Квітка-Основ'яненко 1778-1843 рр. | «Маруся», 1832 р. | повість | тема: розповідь про нещасливе кохання дівчини-селянки та хлопця-сироти; життєвий соціально-побутовий конфлікт; трагічне завершення | Маруся, Василь, Наум Дрот | сентименталізм | намагався довести спроможність української мови передавати глибокі почуття; присвячено дружині Анні Квітці | |||||
Тарас Шевченко, 1814-1861 рр. Шевченко –основоположник української літератури. 1-ше видання «Кобзаря» -1840 р. (8 творів) | «Катерина», 1839 р. | соціально-побутова поема (рання творчість) | зображення трагічної долі жінки - покритки; особливості композиції: ліричні відступи | Катерина, москаль, батьки, кобзар, малий Івась | романтизм (рання творчість) | присвячено В.Жуковському | |||||
«До Основ'яненка», 1839 р. | громадянська лірика (послання) рання творчість) | тема: героїчне минуле України; ідея: пробудження в українців національної пам'яті, гідності | |||||||||
«Гайдамаки», 1839-1841 рр. | героїко-історична поема (2 вступи, 10 розділів, епілог), рання творчість | змалювання картин селянського повстання 1768 р. (Коліївщини); ідея: звеличення подвигу гайдамаків, осуд шляхетського свавілля; 2 сюжетні лінії: зародження руху народних мас, любов Яреми й Оксани | Максим Залізняк, Іван Гонта, Ярема Галайда, Оксана | критичний реалізм | присвячено В.Григоровичу | ||||||
«Сон» («У всякого своя доля»), 1843 р. | сатирична поема (комедія - авторське) (період «трьох літ») | заклик до боротьби проти свавілля і жорстокості російського царату; форма сну; умовно 3 частини: Україна, Сибір, Санкт-Петербург; засоби комічного: іронія, сатира, сарказм, гротеск | Кирило-Мефодіївське братство | написано під враженням від подорожі в Україну в 1843 р. | |||||||
«Кавказ», 1845 р. | сатирична поема (період «трьох літ») | осуд колоніальної політики самодержавства на Кавказі; заклик до боротьби проти загарбницької політики імперії; гімн героям-кавказцям, які боролися за волю | образи-сим-воли: Прометей (народ), Орел (імперія) | присвячено другові поета Я. де Бальмену, який загинув у бою з черкесами | |||||||
«І мертвим, і живим...», 1845 р. | послання (період «трьох літ») | своєрідний заповіт українській інтелігенції, яка має бути разом з народом, просвітити його | |||||||||
«Заповіт», 1845 р. | громадянська лірика (період «трьох літ») | монологічне звернення до наступних поколінь | назву «Заповіт» дав віршу М.Костомаров | ||||||||
«Мені однаково», 1847 р. | громадянська лірика (медитація) (невольнича поезія) | цикл «В казематі»; переживання ліричного героя за долю батьківщини, почуття відповідальності за неї | митець, якого висилають до Сибіру | ||||||||
Пантелеймон Куліш, 1819 -1897 рр. | «Чорна рада», 1857 р. | історичний роман (перший), роман-хроніка (за автором) | історичний час: період Руїни; дві сюжетні лінії: історична (боротьба за владу Сомка та Брюховецького) і любовна (Петро, Леся, Сомко) | Сомко, Шрам, Петро, Леся, Черевань, Брюховецький | романтизм, Кирило-Ме-фодіївське братство | спирався на романи Вальтера Скотта | |||||
Марко Вовчок (Марія Вілінська), 1833-1907 рр. | «Максим Гримач» | баладне оповідання (збірка «Народні оповідання») | тема: трагічне кохання Катрі Тримач; почуття вини та відповідальності за смерть доньки; мотив свободи | Катря, Максим Тримач, Семен | романтизм | оповідь від 1-ї особи | |||||
Іван Нечуй-Левицький, 1838-1918 рр. | «Кайдашева сім'я», 1879 р. | соціально-побутова, сатирично-гумористична повість | висміювання життя українського села в перші десятиліття скасування кріпацтва; основна проблема: стосунки батьків і дітей | Маруся, Кайдаш, Карпо, Лаврін, Мотря, Мелашка | реалізм | окремі герої мають прототипів | |||||
Панас Мирний, 1849-1920 рр., та Іван Білик (брати Рудченки) | «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», 1875 р. | перший соціально-психологічний роман (4 частини) | історія життя і морального падіння Чіпки Варениченка («пропащої сили»); конфлікт між соціально-політичним станом селянина в пореформеній Україні та сильною індивідуальністю | Чіпка, мати, Грицько, Галя, Максим, Лушня, Матня, Пацюк | критичний реалізм | Іван Білик доопрацював історичні картини; основа твору - повість «Чіпка» | |||||
Іван Карпенко-Карий (Тобілевич), 1845-1907 рр. | «Мартин Боруля», 1886 р. | трагікомедія | проблема: підміна етичних цінностей становою належністю (бажання Мартина Борулі стати дворянином) | Мартин Бо-руля, Красовський, Степан, Марися | реалізм | сюжет побудовано на фактах із життя родини Тобілевичів | |||||
Іван Франко, 1856-1916 рр. Перекладач, науковець, фольклорист | «Гімн», 1887 р. | громадянська лірика (збірка «3 вершин і низин») | зображення незламного оптимізму, віри в оновлення життя, своєрідний гімн україн-ського народу; музична інтерпретація М.Лисенка | алегоричний образ вічного революціонера | реалізм | ||||||
«Чого являєшся мені у сні?» | любовна лірика (збірка «Зів'яле листя») | осмислення власних душевних переживань, мотив нерозділеної любові | |||||||||
«Мойсей», 1905 р. | філософська поема (ліричний пролог і 20 пісень) | проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам'яті | Мойсей, народ (Датан, Авірон, Єгошуа) | біблійна основа сюжету: шукання Обітованої землі ізраїльтянами - це історія пошуку українцями національного і духовного відродження | |||||||
Література XX ст. | |||||||||||
Ольга Кобилянська, 1863-1942 рр. | «Земля», 1902 р. | соціально-психологічна повість | земля як сенс життя для селянина; одвічні проблеми: людини і землі, злочину й кари, батьків і дітей; мотив братовбивства | Івоніка та Марія, Михайло, Сава, Анна, Рахіра | символізм, реалізм | сюжет узято з реального життя | |||||
Леся Українка (Лариса Косач), | «Contra spem spero», 1890 р. | філософська лірика (збірка «На крилах пісень») | боротьба і віра в перемогу над хворобою та кривдою в суспільстві | назва (переклад) «Без надії сподіваюсь» | |||||||
1871-1913рр. | «Лісова пісня», 1911 р. | драма-фєєрія (пролог, 3 дії: весна, літо, осінь) | вічні проблеми:сила матеріального і духовного; краса людської душі і тягар побутового гніту; гуманістичні ідеї перемоги гармонії природи і краси в житті людини | Лукаш, мати, дядько Лев, Мавка, лісові істоти, Килина | неоромантизм | метафоричність, символічність, неоромантична проблематика | |||||
Михайло Коцюбин-ський, 1864-1913 рр. | «Intermezzo» (перепочинок), 1908 р. | психологічна новела з автобіографічною основою | внутрішній монолог; філософська проблема: людина і суспільство, людина і природа | Моя утома, Людське горе, Залізна рука города, Сонце | імпресіонізм; «Братство тарасівців» | присвята: «Присвячую кононівським полям» | |||||
«Тіні забутих предків», 1911 р. | повість | тема: показ життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, єдності людини і природи; гімн природі, чистоті почуттів; осуд бездуховного життя | Іван Палій-чук, Марічка, Палагна, Юра, нявка, щезник | написана під враженням від перебування в Карпатах | |||||||
Василь Стефаник, 1871-1936 рр. | «Камінний хрест», 1900 р. | новела | тема еміграції (в основі справжній факт); трагізм розставання з рідною землею; камінний хрест - символ страдницької долі селянина | Іван Дідух, Катерина, діти, селяни | експресіонізм, імпресіонізм | написана під враженням від масової eмiграції галицьких селян | |||||
Микола Вороний, 1871-1938 рр. | «Блакитна Панна» | інтимна лірика (цикл «Гротески») | єдність краси природи і мистецтва; абстрактний образ Блакитної Панни | неоромантизм, символізм | репресований, розстріляний | ||||||
Олександр Олесь (Кандиба), 1878-1944 рр. | «Чари ночі» | інтимна лірика, романс | гімн молодості, коханню, філософське осмислення скороминущості життя і його вічності; прийом обрамлення | символізм | романс «Сміються, плачуть солов'ї» (музика В.Безкоровайного) | ||||||
«О слово рідне! Орле скутий!..» | громадянська лірика | роль поетичного слова в житті народу; осуд національного безпам'ятства, зневаги до рідного слова | поезія - відгук на революційні події 1917 р. | ||||||||
Володимир Винниченко, 1880-1951 рр. | «Момент» (з оповідань тюремної Шехерезади) | новела | тема: перехід героїв через кордон; філософський підтекст: роздуми про миттєве і вічне, про сенс життя, щастя людини | оповідач, Семен, Муся | імпресіонізм | збірка оповідань «Краса і сила» (1906 р.) | |||||
Павло Тичина, 1891-1967 рр. | «О панно Інно» | інтимна лірика | глибокі переживання ліричного героя, що згадує про юнацьке кохання | Інна - Нюся Коновал | елементи різних течій модернізму: символізму, імпресіонізму | збірка «Сонячні кларнети»; кларнетизм -світоглядно-естетична концепція П.Тичини виражена через різні поетичні засоби | |||||
«Арфами, арфами», 1914 р. | пейзажна лірика (написана верлібром) | оптимістичний пафос; музичність поезії (алітерація, асонанс), символіка кольорів | |||||||||
«Ви знаєте, як липа шелестить...» | інтимна лірика (елегія) | мотив кохання; паралелізм картин природи і людських переживань | |||||||||
Максим Рильський, 1895-1964 рр. | «Молюсь і вірю» | пейзажно- психологічна лірика | оспівування земних насолод, захоплення красою і неосяжною величчю світу | неокласицизм | поезія належить до ранньої лірики | ||||||
Юрій Яновський, 1902-1954 рр. | «Подвійне коло», 1935 р. | 1-ша новела роману в новелах «Вершники»(8 новел) | проблема розпаду роду, родини як трагедія народу; засудження братовбивства заради «світлого майбутнього» | брати Половці: Андрій, Оверко, Опанас, Сашко, Іван | неоромантизм | порушено батьківський заповіт «Тому роду нема переводу,в котрому браття милують згоду» | |||||
«Шаланда в морі» | 3-тя повела | утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності та любові | Мусій Половець, Половчиха, Чубенко | Половчиха - образ-символ чекання | |||||||
Микола Хвильовий (Фітільов), 1893-1933 рр. | «Я (Романтика)», 1924 р. | новела (збірка оповідань «Сині етюди»); присвята: «Цвітові яблуні» | проблема гуманності і фанатичної відданості революції; протистояння добра і зла в душі героя, роздвоєність («я чекіст, але і людина»); тема: складна революційна дійсність | «Я», матір Марія, доктор Тагабат, Андрюша, дегенерат | імпресіонізм, експресіонізм, романтика вітаїзму | заснував В АПЛІТЕ, очолив літературну дискусію (памфлети «Камо грядеши?», «Україна чи Малоросія?») | |||||
Володимир Сосюра, 1898-1965 рр. | «Любіть Україну», 1944 р. | громадянська лірика (форма послання) | заклик бути патріотами; за гірш автора звинувачено в «націоналізмі»; деякі рядки було змінено | символізм, романтизм | двоїстість поета (націоналіст і комуніст) | ||||||
Валеріан Підмогиль-ний, 1901-1937 рр. | «Місто», 1928 р. | перший урбаністичний роман (має два епіграфи) | історія розвитку людини, яка потрапила з провінції до столиці; філософські питання буття; неоднозначність образу Степана | Степан Рад-ченко, Ви-горський, Зося, Борис | екзистенціалізм | репресований 1935 р., розстріляний 1937 р.; роман був заборонений | |||||
Остап Вишня (Павло Губенко), 1889-1956 рр. | «Моя автобіографія» | художня автобіографія | гумор і легка іронія в розповіді про дитинство та юність: сім'ю, навчання, початок літературної діяльності | реалізм; «Плуг», «Гарт» | репресований 1933 р., 10 років заслання. Увів жанр «усмішка» - синтез анекдоту і пейзажної лірики | ||||||
«Сом» | усмішка (збірка «Мисливські усмішки») | гумористична оповідь про рибалок, які намагалися спіймати сомів на Осколі, Дніпрі; поетизація природи | дід Панас, пан, рибалки | ||||||||
Микола Куліш, 1892-1937 рр. | «Мина Мазайло», 1929 р. | сатирична комедія | змалювання процесів українізації у 20-х роках XX ст.; засудження міщанства, національної упередженості; засоби комічного: гротеск, сатира | Мина, Рина, Уля, Мокій, тьотя Мотя, дядько Тарас | експресіонізм | розстріляний у 1937 р.; 2-й президент ВАПЛІТЕ | |||||
Богдан-Ігор Антонич, 1909-1937 рр. | «Різдво» | календарно-обрядова поезія (збірка «Три персні») | поєднання язичницьких і християнських мотивів; зв'язок з лемківським фольклором | був заборонений як поет-містик | |||||||
Олександр Довженко, 1894-1956 рр. Режисер, кіносценарист | «Зачарована Десна», 1956 р. | автобіографічна кіноповість | поетизація краю дитинства, його людей, природи; спогади про сім'ю, село, повінь, війну; «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє» | Сашко, дід Семен, батько, мати, дядько Са-мійло, баба Марусина | реалізм і романтизм, елементи експресіонізму | «Гарт», ВАПЛІТЕ. 1958 р. - «Земля» О.Довженка серед 12-ти найкращих фільмів у світі. «Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди високої марки» (Ернест фон Крауз) | |||||
«Україна в огні» (заборонена, 1941— 1943 рр.) | кіноповість | зображення початку війни з німецькими загарбниками, відступу військ; проблема національної свідомості та історичної пам'яті | Лаврін Запорожець, Заброда, Ернест фон Крауз, Олеся, Христя | ||||||||
Андрій Малишко, 1912-1970 рр. | «Пісня про рушник», 1959 р. | пісня (музика П.Майбороди) | мотив материнської та синівської любові, патріотизму; рушник - символ дороги, символіка кольорів; пісню перекладено 35 мовами світу | образи-сим-воли | класичний стиль, народнопоетична основа | на музику покладено 100 віршів | |||||
Василь Симоненко, 1935-1963 рр. | «Лебеді материнства», 1981 р. | колискова | два мотиви: дивосвіт дитинства, мотив дороги як вибору життєвого шляху дитиною; рефрен | образи-сим-воли | шістдесятник; класичний стиль | 15 років забороняли; посмертно - Державна премія ім. Т.Шевченка | |||||
Григір Тютюнник, 1931-1980 рр. | «Три зозулі з поклоном», 1966 р. | новела (збірка «Зав'язь»; «Любові Всевишній присвячується») | автобіографічні моменти; складність людських стосунків; героїв єднає страждання та любов як найвище мірило людських цінностей | оповідач (син), Михайло, Соня (батьки), Марфа Яркова | імпресіонізм | написано під впливом пісні «Летіла зозуля через мою хату» | |||||
Олесь Гончар, 1918-1995 рр. | «За мить щастя» | новела | художнє осмислення краси і сили кохання, короткочасності щастя; події відбуваються в післявоєнний час; трагічна кінцівка: за вбивство Ларисиного чоловіка Сашка розстрілюють | Сашко Діденко, Лариса | романтизм | суперечливість, двоплановість в оцінці вчинків героїв | |||||
Іван Драч, І936 р. | «Балада про соняшник», 1962 р. | балада, написана верлібром (збірка «Соняшник») | асоціативність, символ, метафоричність; роль поезії і поета, тема обдарованості | соняшник (поет), сонце (поезія) | шістдесятник; символізм, імпресіонізм | перекладач, журналіст, голова Народного Руху; поема «Чорнобильська мадонна» | |||||
Василь Стус, 1938-1985 рр. | «Як добре те, що смерті не боюсь я» | громадянська лірика (збірка «Палімпсести») | відповідь ув'язненого Стуса своїм «суддям»; своєрідний заповіт; передчуття трагічної смерті, мужність | шістдесятник; екзистенціалізм, символізм; «Українська Гельсінська група» | репресований, дисидент (2 арешти), посмертно - Шевченківська премія | ||||||
«О земле втрачена, явися...» | патріотична лірика (збірка «Палімпсести») | духовний зв'язок ЛЮДИНИ 3 рідною землею; світлі спогади про рідний край і сумна дійсність; прийом обрамлення | |||||||||
Ліна Костенко, 1930 р. | «Маруся Чурай» | історичний роман у віршах (9 розділів, ключовий розділ -«Сповідь») | 2 сюжетні лінії: нещасливе кохання Марусі та Грицька у поєднанні з широкою картиною України XVII ст.; проблеми: вірність і зрада, митець і народ | Маруся, Іван Іскра, Грицева мати | шістдесятниця; модернізм | в основі твору балада «Ой не ходи, Грицю»; роман відзначено Шевченківською премією | |||||
«Страшні слова, коли вони мовчать» | філософська лірика (цикл «Іскри історії») | ліричний роздум про значення слова в житті, свідомості людини; «Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі» | |||||||||
«Українське альфреско» | філософська лірика (книжка «Сад нетанучих скульптур») | переосмислення атрибутів української свідомості; мотив самотності | |||||||||
Твори письменників-емігрантів | |||||||||||
Іван Багряний (Лозов'яга), 1906-1963рр. | «Тигролови» (1-ша назва «Звіролови»), 1944 р. | пригодницький роман (елементи автобіограф-фізму) | трагедія України в часи тоталітарного режиму, відображення впливу сталінського терору на долі інженера-авіатора Г.Многогрішного | Григорій Многогрішний, Мед-вин, Сірки, Наталка | екзистенціалізм, неоромантизм | репресований, 1940 рееміграція в Німеччину | |||||
Євген Маланюк, 1897-1968рр. | «Стилет чи стилос?» | громадянська лірика | роздум про творчу місію митця і його покликання; стилет і стилос, зброя й перо, сила і краса символізують боротьбу за ідеали народу | модернізм; МУР, Празька школа | концепція мистецтва Маланюка: завдання поета - служити Україні, втілювати загальнонаціональні ідеї | ||||||
Сучасний літературний процес | |||||||||||
Напрям - постмодернізм. Зародився в 1980-х роках з появою літературного угруповання «Бу-Ба-Бу». Основні літературні угруповання: «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск, Балаган, Буфонада) - Львів, 1985 р.; «Пропала грамота» - Київ, 1991 р.; «Нова дегенерація» - Івано-Франківськ, 1992 р.; «ЛуГоСад» - Львів, 1984 р. та ін. Утворення АУП - Асоціації українських письменників - Київ, 1997 р. Ю.Андрухович (Бу-Ба-Бу, АУП) - поет, прозаїк, есеїст. Найвідоміші романи: «Рекреації», «Московіада», «Перверзія»; О.Забужко - поет, прозаїк, есеїст, літературознавець. Збірки поезій «Травневий іній», «Автостоп», роман «Польові дослідження з українського сексу»; І.Римарук (віце-президент АУП, редактор ж. «Сучасність») - поет. Збірки поезій «Висока вода», «Упродовж снігопаду» | |||||||||||
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 824 | Нарушение авторских прав