Читайте также:
|
Склад графічних матеріалів встановлено діючими інструктивно-методичними матеріалами.
До складу обов’язкових графічних матеріалів технічної документації входять:
– план меж земельної ділянки (кадастровий план земельної ділянки);
– план меж зон обмежень і сервітутів земельної ділянки.
План меж земельної ділянки складається за результатами кадастрової зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками по межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів). На бажання замовника замість плану меж земельної ділянки може складатися кадастровий план земельної ділянки.
План меж зон обмежень і сервітутів земельної ділянки складається
за результатами офіційної інформації, отриманої виконавцем у встановленому порядку від місцевого державного органу із земельних питань щодо обмежень у використанні земельної ділянки і наявні земельні сервітути.
Графічні матеріали складаються, як правило на топографічних планах
масштабу 1:500, 1:1000. Зазначений масштаб топографічних планів дозволяє забезпечити поточний та кінцевий інформаційний контроль щодо подробиць стану об’єкту землеустрою та прилеглих територій на дату складання технічної документації, а саме:
- будівель та споруд житлові та нежитлові із зазначенням
їх призначення, матеріалу (для вогнестійких) та поверховості;
- промислових об'єктів
- комплекси будівель і споруд заводів, фабрик, електростанцій, шахт, кар'єрів, торфорозробок тощо;
- бурові та експлуатаційні свердловини, нафтові та газові вишки, цистерни, наземні трубопроводи, лінії електропередач високої та низької напруги, колодязі і мережі підземних комунікацій;
- об'єкти комунального господарства;
- залізниці, шосейні та ґрунтові дороги всіх видів і споруди при них - мости, тунелі, переїзди, переправи, шляхопроводи, віадуки тощо;
- гідрографії:
- річки, озера, водосховища, площі розливів, приливно-відливних смуги та т. ін.
- об'єкти гідротехнічні та водного транспорту - канали, канави, водоводи і водорозподільні пристрої, греблі, пристані, причали, моли, шлюзи, маяки, навігаційні знаки та т. ін.;
- об'єкти водопостачання - колодязі, колонки, резервуари, відстійники, природні джерела та ін.;
- рельєф місцевості із застосуванням горизонталей, відміток висот і умовних знаків обривів, скель, воронок, осипів, ярів, зсувів, льодовиків та ін.
- рослинності деревної, чагарникової, трав'яна, культурна рослинність (ліси, сади, плантації, луги та ін), окремо стоячі дерева і кущі.
- ґрунтів і мікроформ земної поверхні: піски, галечники, такири, глинисті, щебеневі, монолітні, полігональні та інші поверхні, болота
і солончаки;
- меж землекористувань, різних огорож;
- власних назв населених пунктів, вулиць, залізничних станцій, пристаней, лісів, пісків, солончаків, вершин, перевалів, долин, балок, ярів та інших географічних об'єктів.
Формат аркушів графічних матеріалів визначається розмірами зовнішньої рамки. Значення та розміри основних форматів повинні відповідати вказаним розмірам сторін:
А0 – 1189х841 мм;
А1 – 841х594 мм;
А2 – 594х420 мм;
А3 – 420х297 мм;
А4 – 297х210 мм.
Для зручності розглядання, брошурування, зберігання та розмноження графічних матеріалів на копіювальних апаратах допускається застосування допоміжних форматів, які утворюються завдяки збільшенню сторін основних форматів, на величину, кратну розміру формату А4. При цьому коефіцієнт збільшення повинен бути цілим числом.
У зв’язку з різними технічними характеристиками копіювальної техніки, застосованої для розмноження, допускається відхилення розмірів сторін
від установлених у межах +-3%.
Масштаби зображень на графічних матеріалах обираються для технічних документацій з такого ряду: 1:200; 1:500; 1:1000; 1:2000; 1:5000.
На графічних матеріалах технічної документації із землеустрою масштаби розміщуються внизу аркуша на відстані 10 мм від внутрішньої рамки креслення.
Графічні матеріали оформляються основними підписами і допоміжними графами до них. Вимоги до змісту, розташування та розміру граф основних підписів і допоміжних граф до них наведено на Схемі розміщення основних елементів оформлення графічних матеріалів (рис.4).
Основний напис (штамп) розміщуються у правому нижньому куті листа. Нижня та права межі основних підписів поєднуються з внутрішньою рамкою листа. Додаткові графи розташовуються в лівому нижньому куті листа між його внутрішньою та зовнішньою рамками, при цьому права межа допоміжних граф з’єднується з внутрішньою рамкою, а нижня – служить її продовженням (рис.5).
Каталог координат земельної ділянки розміщується у правому верхньому куті листа Рамки каталогу координат не поєднуються з внутрішньою рамкою листа. (рис. 6).
Експлікація земельних угідь розміщується у правому нижньому куті листа над основним написом (штампом). Рамки експлікації не поєднуються з внутрішньою рамкою листа та основним написом. (рис. 7).
Товщина ліній зовнішніх меж основних написів та допоміжних граф
до них повинна відповідати товщині ліній внутрішньої рамки креслення.
Внутрішні лінії між графами основних написів і допоміжних граф
до них виконуються суцільними лініями товщиною 0,3 – 0,4 мм.
Схема розміщення основних елементів графічних матеріалів документації із землеустрою
Рис. 4
Схема
заповнення основного напису (штампу)
Рис.5
У графах основного напису (штампу) (рис. 5) номерами в допоміжних графах позначено розміщення наступної інформації:
а) у графі 1 – факультет та назву кафедри;
б) у графі 2 – повну назву об’єкта землеустрою;
в) у графі 3 – назву документації із землеустрою;
г) у графі 4 – найменування аркуша графічного матеріалу;
ґ) у графі 5 – умовні позначення стадії розроблення документації
із землеустрою;
д) у графі 6 – порядковий номер аркуша графічного матеріалу;
е) у графі 7 – загальну кількість аркушів графічного матеріалу;
є) у графі 8 – назву розробника документації із землеустрою та рік її складання;
ж) у графах 9 – 12 – посади, прізвища, підписи виконавців та інших відповідальних осіб за зміст документації та дати підписання.
Схема
заповнення каталогу координат земельної ділянки
Рис6 
У графах каталогу координат земельної ділянки (рис. 6) номерами
в допоміжних графах позначено розміщення наступної інформації:
а) у графі 1 - номер поворотної точки межі на плані;
б) у графі 2 – значення дирекціоного кута між суміжними поворотними точками межі на плані;
в) у графі 3 – довжину лінії між суміжними повторними точками межі на плані;
г) у графі 4 – координати поворотної точки межі земельної ділянки;
ґ) у графі 5 – округлене до цілого (в градусах) значення дирекціоного кута;
д) у графі 6 – значення дирекціоного кута у хвилинах та секундах;
е) у графі 7 – Х значення координати поворотної точки межі;
є) у графі 8 – У значення координати поворотної точки межі.
Заповнення каталогів координат всіх угідь земельної ділянки здійснюється відповідно.
Схема
заповнення експлікації земельних угідь
Рис.7
У графах експлікації земельних угідь (рис. 7) номерами в допоміжних графах позначено розміщення наступної інформації:
а) у графі 1 – код класифікації видів цільового призначення земель;
б) у графі 2 – загальна площа об’єкта землеустрою;
в) у графі 3 – площа земель об’єкта землеустрою в зоні дії обмежень прав;
г) у графі 4 – назва угіддя згідно КВЗУ;
ґ) у графі 5 – код угіддя згідно КВЗУ;
д) у графі 6 – площа угіддя;
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 216 | Нарушение авторских прав