Читайте также:
|
Колективізація і голод на Україні: 1929-1933. Збірник матеріалів і документів / АН України. Інститут історії України та ін.: Упоряд.: Г. М. Михайличенко, Є. П. Шаталіна; Відп. ред.: Кульчицький С. В. - Київ: Наукова думка, 1992. - 736 с. - Додатки: 643-733 с. У збірнику документів висвітлюються процеси, що відбувалися в українському селі в ході здійснення насильницькими методами суцільної колективізації і призвели до голодомору 1932-1933 р.
Цей лист із 32-го року зберігається у Центральному державному архіві Жовтневої революції і радянської держави УРСР (фонд 1, опис 8, одиниця зберігання 117). У фонді приймальні голови ВУЦВКу. Забігаючи наперед, зазначимо: лист «шановному секретареві ВКП(б)» різко вирізняється з-поміж сотень, тисяч прочитаних нами листів, адресованих у 1932 — 1933 роках Всеукраїнському старості та зібраних у розділі під грифом: «Секретно». Перед нами соціальний портрет села, написаний рукою людини прозорливої, добре обізнаної. Цей лист - крик про допомогу і милосердя, від якого, здавалося б, камінь здригнеться. Але тільки не серця більшовицьких вождів
Чим більше вчитуєшся в рядки, тим більше вражає почуття гідності, самоповаги, якими дихає цей лист. Автор аж ніяк не відчуває себе гвинтиком; з високим адресатом, «великим вождем» і «батьком усіх часів та народів» розмовляє без ворожості, радше шанобливо, та й без рабського схиляння, без погляду знизу вгору, а на рівних: «Вислухайте, товаришу Сталін...»
Автор непогано знає історію. Звідси і його порівняння з кріпаччиною. Обізнаний він із подіями недавнього часу, з «правим ухилом» Бухаріна: знає й про залякування, репресії («назвуть опортуністами»). Але обстоює своє: «Отаке-то на селі, хоч і суди,— скажи, що опортуніст».
В листі є розвінчування міфу про народний характер влади: замість проголошеного Жовтнем «Вся влада радам» (тобто народовладдя селянських депутатів, обраних громадою),— безконтрольне, хиже, жорстоке всевладдя уповноважених, активістів, буксирних бригад («Що захотіли активісти, те й зроблять... а й жодного члена обраного, все нові й нові, чужі люди»).
В цьому, гадаю, ключ до переусвідомлення нового підходу для висвітлення більш ніж актуальних для нашого сьогодення тем: «Народ і Сталін» (рабська покірність, культ вождя не мали під собою достатнього грунту на селі, а отже, насаджувалися згори), «народ і колективізація» (і тут у листі переважає тверезий, критичний погляд), народ і влада (неприйняття влади, нав’язаної згори, активна підтримка влади, обраної знизу, народом, словом, не імітована, не підставна, а реальна, жива, дійова влада Рад).
І останнє. Лист — це повчальний урок для нас усіх. Один з найпекучіших: до чого призводить штучно культивована глухота та сліпота партійних і радянських органів, тих, хто вважав себе за вождів, вожаків мас. Їхнє невміння, небажання своєчасно, без упередження, без ярликів («опортуніст») прислухатися до голосу народу, вести політичний діалог, а тим більше — піднятися до політичних узагальнень.
Грудень 1927 р. – ХV з’їзд ВКП(б) – курс на кооперування села. Приводом для цього стала хлібозаготівельна криза 1927 – 1928 рр.
Колективізація – примусова система заходів, спрямована на перетворення одноосібних селянських господарств у великі колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи).
Завдання колективізації: налагодження каналу перекачування коштів із села до міста на потреби індустріалізації; забезпечення населення країни дешевими продуктами харчування та сировиною; перетворення неконтрольованих державою індивідуальних селянських господарств на велике виробництво, повністю підконтрольне партійно-державному керівництву; ліквідація дрібнотоварного селянського укладу, який, на думку більшовиків, був джерелом капіталізму на селі, а отже, ліквідація куркульства як класу.
Січень 1928 р. – рішення політбюро ЦК ВКП(б) про примусове вилучення в селянства зернових надлишків та необхідність форсованої колективізації.
1928 р. – створення першої машинно-тракторної станції (МТС) в Україні. Завдання: виробничо-технічне обслуговування колгоспів і радгоспів, посилення впливу держави на село.
Листопад 1929 р. – курс на суцільну колективізацію села (мала завершитися восени 1931 р. або навесні 1932 р.).
Лютий 1930 р. – лист-директива С. Косіора місцевим партійним організаціям, у якому ставилося завдання колективізувати степ за час весняної посівної кампанії, а всю Україну – до осені 1930 р., зо призвело до застосування насильницьких методів колективізації.
Осінь 1929 р. – весна 1930 р. – хвиля селянських виступів та повстань.
Березень 1930 р. – стаття Й. Сталіна „Запаморочення від успіхів”, у якій він виступив проти надмірностей у колгоспному будівництві, звинувачуючи в них партійні комітети та радянські організації на місцях. Селянам дозволялося виходити з колгоспів.
Осінь 1930 р. – директивний лист ЦК ВКП(б) „Про колективізацію”, який закликав найрішучішими методами й темпами завершити цей процес, що призвело до нового етапу колективізації. Повторне об’єднання селян у колгоспи в Україні мало завершитися до кінця 1931 р. (до кінця 1932 р. в Україні були об’єднані у колгоспи близько 70% селянських господарств, що володіли 80% посівних площ).
Ліквідація куркульства як класу: передача колгоспам (державі) найприбутковіших селянських господарств разом із землею та реманентом, вилучення значних запасів сільськогосподарської продукції, ліквідація найзаможнішого прошарку селян, яких радянська влада вважала джерелом капіталізму на селі.
Наслідки колективізації: одержано кошти для індустріалізації; знищення найбільш працездатних селянських господарств; занепад почуття індивідуалізму, властивого українському селянинові; дезорганізація аграрного сектору (індивідуальні селянські господарства руйнувалися, а колгоспи технічно й організаційно були ще слабкими); наростання кризових явищ у сільському господарстві (зниження продуктивності праці, падіння валових зборів зерна тощо); утвердження командної економіки на селі при повному підпорядкуванні колгоспів державній владі; голодомор 1932 – 1933 рр.
Причини голодомору 1932 –1933 рр.: волюнтаристська політика сталінського керівництва; прискорена насильницька колективізація; завищений план хлібозаготівель для України на 1932 р.; постанова „Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперацій і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності”, відома як „Закон про 5 колосків”7 серпня 1932 р. (за крадіжку колгоспного майна передбачався розстріл із конфіскацією всього майна або позбавлення волі терміном не менше ніж на 10 років); діяльність в Україні надзвичайної комісії на чолі з В. Молотовим, основною метою якої було вилучення хліба в селян за всяку ціну. Отже, хлібозаготівельна кампанія перетворилася на цілеспрямоване фізичне винищення українського селянства.
Заходи влади: продовження хлібозаготівель; створення загороджувальних загонів, які не випускали селян до міст; замовчування голоду; відмова від міжнародної допомоги.
Наслідки: величезні людські втрати – від 3,5 до 8 млн. чоловік; знищення традиційного українського села; подолання опору колективізації, перемога колгоспного ладу на селі.
Згаданий уривок джерела є фрагментом листа комсомольця Пастушенка з села Полонисте (нині Голованівський район Кіровоградської області), який адресований Й. Сталіну у роки Голодомору 1932-1933 рр.
Цей лист є проявом відчаю людини, яка вірить у радянську владу і комуністичні ідеали. Описуючи трагічний стан села, доведеного колгоспною системою і хлібозаготівлями до зубожіння та голоду, Пастушенко звертається до радянських керманичів із докором, порівнює існуючий лад на селі з панщиною. Описом непосильних поборів з селян він намагається показати всю безглуздість ситуації, коли наче робітничо-селянська влада з селян висмоктує останні “кров і серце”, “садить і судить” селян “нізащо”. Вказує, що “маса населення підбурена проти радвлади...”.
Цей документ містить велику кількість фактологічного матеріалу, статистичних даних, які дають змогу оцінити рівень життя колгоспників, об’єм податків і поборів; відносини між владою і селянами, між селянами; розкривають механізм вилучення продовольчих ресурсів з села, наслідки такої політики.
Завдяки цьому документу можна глибше зрозуміти злочин сталінського режиму, вчиненого проти українського селянства.
15 варіант
1. Г: 1 – Чернігівська, 2 – Львівська, 3 – Луганська, 4 – Миколаївська
2. Г: 4 – виступ М. Хрущова «Про культ особи та його наслідки» на ХХ з’їзді КПРС (1956 р.), 1 – випуск «Запорожця» - першого в Україні легкового автомобіля (1960 р.), 2 – Космічний політ за участю першого українського космонавта П. Поповича (1962 р.), 3 – Вихід друком книги І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965 р.)
3. Б
4. Г: 2 – публічне цькування і звинувачення в націоналізмі українських істориків та письменників, 5 – успіхи в електроніці, зокрема створення електронно-обчислювальної машини.
5. Г: 3 –недостатній рівень розвитку галузей групи «Б» у порівнянні з розвитоком галузей групи «А», 4 – низький рівень квартплати та ціни на комунальні послуг.
6. Г: 2 – у 1930-ті роки був під слідством як керівник організації «Український національний центр», 5 – голова і незмінний лідер Української Центральної Ради.
7. 1937 р. (перша п’ятирічка 1928/32, друга – 1933/37)
8. Пацифікація 1930 р.
9. Соціалістична політика; невирішеність аграрного питання; позбавлення політичних прав значної частини українських громадян, особливо національно активної української інтелігенції; відсутність ефективної системи державного управління; «отаманщина»; особисте протистояння між лідерами Директорії С. Петлюрою і В. Винниченком; поразка у війні з радянською Росією.
Помилки Директорії: 1. Проголосивши закон про скасування приватної власності на землю, Директорія мало що зробила для його здійснення. 2. Директорія не змогла створити на своїй території дієвого адміністративного апарату. 3. Реальна влада зосереджувалася в руках виборних органів, які запроваджували цензуру, забороняли збори, нерідко здійснювали репресивні дії щодо робітників і селян, придушували страйки, навіть розганяли профспілки. 4. Не зуміли зберегти армії, яка на час падіння гетьманського режиму налічувала 100 тис. військовиків. Внаслідок розпаду й дезертирства армія скоротилася до 21 тис., розпорошених по окремих партизанських загонах на чолі з отаманами, які намагалися уникнути контролю з боку С. Петлюри. 5. Склалася атмосфера анархії та сваволі, яку називали отаманщиною. 6. Значних масштабів набули єврейські погроми. 7. Проголосивши злуку УНР і ЗУНР в єдину соборну Українську державу, уряди обох її частин так і не змогли втілити її в життя. 8. Орієнтація на країни Антанти не виправдалася.
10.
Даний документ є спогадами селянина Андрія Григоровича Труха про те, як він на початку Першої світової війни у серпні-вересні 1914 р. вступив до Легіону Українських Січових Стрільців (УСС).
Описуючи події, автор із захопленням оповідає про те піднесення, яке охопило українство Галичини у зв'язку із закликом Головної української ради утворити український добровольчий підрозділ для "Війни за волю України!"
Уривок документа висвітлює організаційні заходи ГУР та Бойової управи зі створення підрозділу, всіляку підтримку громадськості добровольців, про підготовку підрозділу до відправки на фронт, про першу стрілецьку пісню: "Ой у лузі червона калина похилилася...".
Будучи безпосереднім учасником подій, А. Трух позитивно і з пафосом оповідає про пережите. Він намагається донести до читачів ту атмосферу загального патріотичного піднесення серед українців, що мало місце на початку Першої світової війни.
Події, описані у джерелі, мали веливе значення для подальшої долі України. Саме цим стрільцям довелося у подальші роки пройти криваві битви Першої світової війни, набути бойового досвіду і коли впалиРосійська і Австро-Угорська імперії, стати основою армій УНР та ЗУНР. Саме стрільці були найкращими підрозділами, які винесли на собі увесь тягар Визвольних змагань. І хоча вибороти незалежність України не вдалося, саме колишні стрільці склали кістяк тих, хто продовжив боротьбу за незалежність України.
Завдяки джерелу стає більш зрозумілим ставлення українства Східної Галичини до Першої світової війни, те, наскільки справедливим є твердження, що Галичина була "Українським П'ємонтом". Викликають захоплення ті дії українців, котрі заради волі Батьківщини готові пожертвувати своїм життям.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 203 | Нарушение авторских прав