Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Декларація про державний суверенітет України

Читайте также:
  1. II. Справляння митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України з метою вільного обігу
  2. III. Митний контроль і митне оформлення ТЗ, що ввозяться для вільного обігу на митній території України
  3. IV. Митний контроль та митне оформлення ТЗ, що ввозяться на митну територію України з метою транзиту
  4. V. Запишіть 2 приклади вчинення замаху на злочини, передбачені статтями розділу ІІІ Особливої частини КК України (складіть фабули).
  5. V. Переміщення територією України МЕВ, що перебувають під митним контролем
  6. VI. Митний контроль і митне оформлення ТЗ, що вивозяться за межі митної території України для вільного обігу
  7. VІІ. Митний контроль і митне оформлення МЕВ, призначених для вивезення за межі митної території України

Аграрна реформа Столипіна мала для України позитивне значення і сприяла розвитку капіталізму; у 1913 р. був зібраний найбільший за всю попередню історію валовий збір зерна; почався масовий відтік робочої сили з с/г в промисловість; політика переселення (трудова еміграція) була не дуже вдалою: з 1906 р. по 1912 р. з України виїхало майже 1 млн. чоловік, майже 25% повернулися в Україну, ті, хто залишився, утворили східну українську діаспору.

10. Олександр Борисович Гольденвейзер (10 березня 1875 — 26 листопада 1961) — радянський піаніст, педагог, композитор, громадський діяч, мемуарист. Доктор мистецтвознавства (1940), Народний артист СРСР (1946), лауреат Сталінської премії (1947).

Алексей Александрович Гольденвейзер (1890—1979) — юрист, видный еврейский общественный деятель в Киеве, Берлине и Нью-Йорке, издатель, публицист, автор книг «Киевские воспоминания»(1921), «Якобинцы и большевики: психологические параллели» (1922), «Я. Л. Тейтель (1850-1935)» (1944), «В защиту права» (1944), «Книга о русском еврействе» в 2-х тт. (с соавторами, 1960, 1968)

25 жовтня (7 листопада) 1917 р. – збройне повстання більшовиків у Петрограді, повалення влади Тимчасового уряду

29 –31 жовтня (11 – 13 листопада) 1917 р. – збройне повстання більшовиків у Києві, спроба встановлення радянської влади в Україні

7 (20) листопада 1917 р. – проголошення ІІІ Універсалу УЦР (проголошення Української Народної Республіки (УНР) у складі федеративної Росії, УЦР – вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат – вищий виконавчий органи УНР до скликання Установчих зборів України)

Листопад 1917 р. – невдалі спроби більшовицького перевороту в УНР, зрив більшовицького повстання військами Центральної Ради, які 30 листопада оточили казарми більшовицьких частин, роззброїли їх і під вартою відправили до Росії. Більшовики змінюють тактику: використання створених ЦР форм державності, але надати їм іншого – радянського – характеру.

4 - 6 (17 –19) грудня 1917 р. – робота І Всеукраїнського з’їзду Рад у Києві, на якому було зроблено чергову спробу більшовиків передати всю владу радам, перетворивши УЦР на Центральний Виконавчий Комітет рад (ЦВК), але з’їзд висловив довіру УЦР. Делегати-більшовики залишили цей з’їзд та переїхали до Харкова, де проходив обласний з’їзд рад Донецько-Криворізького басейну. Цей з’їзд визначили як Всеукраїнський з’їзд рад.

12 (25) грудня 1917 р. – проголошення з’їздом рад у Харкові радянської влади в Україні; обрання радянських органів влади: Центральний Виконавчий Комітет (ЦВК) рад України.

4 (17) грудня 1917 р.„Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради”, підписаний В. Леніним і Л. Троїцьким – вимоги до УЦР: відмовитися від спроб дезорганізувати загальний фронт; припинити роззброєння більшовицьких частин; не пропускати на Донг та Урал, де розгорнулося антибільшовицьке повстання, військові частини; сприяти радянським військам у боротьбі з „контрреволюційними” повстаннями.

5 (18) грудня 1917 р. – відхилення більшовицького ультиматуму Генеральним Секретаріатом УНР.

Перша війна Радянської Росії проти УНР:грудень 1917 р. – січень 1918 р. – більшовики захопили майже всю Лівобережну Україну, загроза нависла над Києвом.

9 (22 січня) 1918 р. – проголошення ІV Універсалу УЦР: проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою.

16 (29) січня 1918 р. – більшовицьке повстання у Києві на заводі „Арсенал”; бій під Крутами між радянськими військами, очолюваними колишнім підполковником царської армії М. Муравйовим та об’єднаним загоном українських добровольців, який складався з курсантів військової школи та студентів на чолі з сотником В. Омельченком.

26 січня (7 лютого) 1918 р. – Мала Рада і Рада Народних міністрів залишила Київ; вступ більшовицьких військ до Києва.

Початок лютого 1918 р. – захоплення більшовицькими військами більшої частини України і Криму.

Перша спроба радянізації України. Червоний терор: тільки в Києві на початку 1918 р. було розстріляно без суду та слідства 5 тис. чол.

25 жовтня (7 листопада) 1917 р.) – ІІ з”їзд рад у Петрограді проголосив декрет про мир, у якому пропонувалось усім воюючим країнам негайно розпочати мирні переговори й украсти мир без анексій та контрибуцій.

2 (15) грудня 1917 р. – перемир’я між Росією та країнами Четверного блоку.

9 (22) грудня 1917 р. – початок переговорів про мир у Брест-Литовську

11 (24) грудня 1917 р. – нота Генерального Секретаріату про намір України самостійно вести переговори, оскільки в Росії відсутня легітимна загальнодержавна влада.

13 (26) грудня 1917 р. – згода німецької сторони на участь у переговорах делегації УЦР.

19 грудня 1917 р.(1 січня 1918 р.) – прибуття на переговори української делегації на чолі з В. Голубовичем.

30 грудня 1917 р. (12 січня 1918 р.) – невдала спроба більшовиків замінити делегацію УЦР представниками радянської України; визнання (після проголошення ІV Універсалу) делегації УЦР єдиним самостійним і повноваженим представником народу України.

27 січня (9 лютого) 1918 р. – підписання Берестейського мирного договору між Україною та державами Четверного союзу: завершення стану війни між сторонами; відмова від взаємних територіальних та матеріальних претензій; налагодження економічних взаємовідносин; поновлення довоєнних кордонів між Україною та Австро-Угорщиною; зобов’язання з боку України надати країнам Четверного союзу 1 млн. т збіжжя тощо.

18 лютого 1918 р. – початок наступу 450-тисячної армії Четверного союзу та військ УЦР по всьому фронту від Балтійського моря до Карпат.

1 березня 1918 р. – радянські війська залишають Київ.

7 березня 1918 р. – повернення УЦР до Києва.

Політика УЦР у січні -квітні 1918 р.: запровадження нового стилю в літочисленні (заміна Юліанського календаря Григоріанським); уведення в обіг національної валюти – гривні; затвердження державного герба – тризуба; впровадження закону про громадянство; скасування приватної власності на землю та прийняття закону про землю, згідно з яким передбачалися соціалізація землі та встановлення максимуму землеволодіння; підтвердження курсу і соціально-економічної політики, проголошених у ІІІ і ІV Універсалах; ухвалення демократичної Конституції УНР та обрання президентом України М. Грушевського.

Загострення суперечностей між УЦР та німецько - австрійською окупаційною адміністрацією. Німці були незадоволені неспроможністю УЦР навести порядок в країні, а також налагодити постачання хлібом і сировиною австро-німецьких військ; почалися втручання німців у внутрішні справи УНР: наказ командуючого Г. Ейнхгорна про повний засів земельних площ (тобто селяни могли взяти стільки землі, скільки мали змогу засіяти), запровадження воєнно-польових судів для українців, роззброєння дивізій синьожупанників (Синьожупанники, сині дивізії (назва від кольору уніформи) — дві українські дивізії, cформовані після Берестейського миру на підставі договору української мирової делегації з Німеччиною (заходами Союзу Визволення України) з українських полонених з таборів у Німеччині) тощо.

Квітень 1918 р. – в Києві була створена Українська Народна громада, яка розпочала переговори з німецьким командуванням про зміну влади в Україні шляхом здійснення перевороту.

29 квітня 1918 р. - на з’їзді хліборобів-землевласників владу було передано генералу Павлу Скоропадському.

Згаданий документ є уривком спогадів одного з членів УЦР О. Гольденвейзера. В уривку оповідається про події в Києві в період з січня до березня 1918 р. (від проголошення IV Універсалу до повернення УЦР і вступу німецьких військ до міста). Автор детально описує жахи артилерійського обстрілу міста більшовиками впродовж 11 днів, першу більшовицьку окупацію міста впродовж трьох тижнів, а також вступ до міста німецьких військ і їхні першу заходи. Мимоволі примушує читача порівняти ті влади, що змінили одна одну упродовж короткого часу.
У наведеному уривку джерела автор намагається дати також оцінку діяльності УЦР, порівнюючи з першими кроками більшовиків. Робить спробу пояснити поразку Центральної Ради тим, що вона намагалась бути “лівішою” за більшовиків, щоб здобути прихильність народу.
Описані події стали першим досвідом для киян, яким упродовж наступних трьох років довелося пережити більше десятка змін влади. Відчути, що несла мешканцям міста нова більшовицька влада.
Наведений уривок джерела дає можливість глибше зрозуміти трагічність подій початку 1918 р.

8 варіант

1. А: наступ Червоної армії в січні – травні

2. Б: 2 – ухвалення Верховною Радою Закону України «Про Збройні Сили України» (6 грудня 1991 р.), 4 – обрання Леоніда Кучми Президентом України на перший термін (липень 1994 р.), 3 – Вступ України до Ради Європи (9 листопада 1995 р.), 1 – Прийняття Верховною Радою Конституції України (28 червня 1996 р.)

А

4. Ж: 4 – всебічний контроль компартійних і радянських органів за всіма сферами життя, 5 – чистки «старої більшовицької гвардії», вищих військових кадрів і всіх інакодумців.

5. Г: 2 – недостатній обсяг виробництва споживчих товарів, 5 – залишковий принцип фінансування сфери охорони здоров’я.

6. Г: 2 – засуджений за звинуваченням в «антирадянській агітації й пропаганді», 5 – автор поетичних рядків «Народе мій, до тебе я ще верну…»


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 73 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)