|
Читайте также: |
Основна частина складається з розділів, підрозділів. Кожний розділ починають з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.
У розділах основної частини подають:
-·огляд літератури за темою і вибір напрямів досліджень;
-·виклад загальної методики й основних методів досліджень;
-·експериментальну частину і методику досліджень;
-·відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;
-·аналіз і узагальнення результатів досліджень.
В огляді літератури дослідник окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників зазначаються ті питання, що залишились невирішеними. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі.
У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напряму досліджень, наводять методи вирішення поставленої проблеми, розробляють загальну методику проведення досліджень. В теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних — принципи дії і характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювання.
У наступному розділі з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень з висвітленням того нового, що вносить автор у розроблення проблеми.
Після основної частини робляться висновки досліджень.
Висновки
У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати їх достовірність та викласти рекомендації щодо їх використання.
Висновки містять узагальнену підсумкову оцінку здійсненої роботи. При цьому важливо зазначити в чому полягає її основний зміст, які важливі наукові результати отримані, які наукові завдання виникають у зв’язку з проведеним дослідженням. Важливо вказати на новизну, теоретичну і практичну цінність дослідження.
У висновках необхідно наголосити на тому, що мету дослідження досягнуто, а всі поставлені завдання вирішено, гіпотезу підтверджено або спростовано. Висновки мають бути новими, оригінальними для даної галузі.
Інколи виникає необхідність зазначити шляхи продовження дослідження, конкретні завдання, які майбутнім дослідникам доведеться вирішувати в першу чергу.
Додатки
Додатки не є обов’язковим елементом науково-дослідницької роботи і не входять до основного ліміту обсягу, проте вони підвищують рівень довіри до результатів дослідження, свідчать про їхню достовірність.
До додатків за необхідності доцільно включати допоміжний матеріал:
- проміжні математичні доведення, формули та розрахунки;
- таблиці допоміжних цифрових даних;
- протоколи й акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного ефекту;
- інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, розроблених у науково-дослідницькій роботі; допоміжні ілюстрації;
- зразки анкет, опитувальних листів, тестів.
За формою це можуть бути: тест, таблиця, схема, графік, карта, веб-сайт та інше.
Додатки оформлюють як продовження науково-дослідницької роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток __” і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, ї. Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б.
При оформленні додатків окремою частиною на титульному аркуші під назвою роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».
Однією з суттєвих частин роботи, яка відбиває самостійну творчу роботу учня-дослідника є список використаних джерел.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 116 | Нарушение авторских прав