Захворювання зубів у дітей молодшого шкільного віку

Читайте также:

ЗАХВОРЮВАННЯ ЗУБІВ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

РОБОТУ ВИКОНАВ:

слухач МАН

Чернюк Валерія Олександрівна

7травня 2001р.

9 клас

гімназія №179 міста Києва

Голосіївський район

Домашня адреса: вул.Вільямса 13/2 кв.35

Контактний телефон: (068) 168 88 57; 252 06 35.

Науковий керівник:

Прохно Ольга Іванівна

звання: кандидат медицинських наук,

лікар - стоматолог

Педагогічний керівник:

Присяжнюк Наталія Володимирівна

вчитель біології

гімназія №179 міста Києва

Пр. 40-чя Жовтня 120-В

моб. тел. 0968399583

КИЇВ – 2014

ЗАХВОРЮВАННЯ ЗУБІВ У ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Чернюк Валерія Олександрівна, 9-Б клас, гімназія №179, Голосіївського району міста Києва, педагогічний керівник: Присяжнюк Наталія Володимирівна – вчитель біології і основ здоров’я.

Здоров’я зубів безпосередньо пов’язане з рівнем профілактики захворювань ротової порожнини. Зуби – це кісткові органи, розташовані в ротовій порожнині й призначенні для відкушування, утримання, та пережовування їжі, а також беруть участь в утворенні деяких звуків мови. Зуби закладаються ще в утробний період, але, перші, так звані, молочні зуби, з’являються з 6 місяців, а до 10-12 років вони замінюються на постійні. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я 94 % дітей потребують лікування молочних зубів. Їх пошкодження виникає за нестачі в організмі кальцію й фтору, внаслідок дії хімічних і механічних факторів, що руйнують емаль та при поганому догляді за зубами.

Метою роботи є виявлення причин розвитку найпоширеніших хвороб молочних зубів у дітей молодшого шкільного віку, їх профілактика та лікування.

Завданням роботи є виявлення корисних змін в ротовій порожнині при неухильному дотриманні гігієнічних вимог та зменшення інтенсивності та поширеності захворювань зубів.

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………….4

Розділ 1. Характеристика найпоширеніших захворювань зубів у дітей…….5

1.1. Особливість лікування молочних зубів…………………………………..6

1.2. Зміна молочних зубів……………………………………………………..12

Розділ 2. Роль їжі для зубощелепної системи……………………………...15

Розділ 3. Профілактика стоматологічних захворювань у дитячому віці…...18

Висновок……………………………………………………………………….. 20

Список використаних джерел…………………..………………………… …..22

Додатки………………………………………………………………………….23

ВСТУП

Стоматологічна захворюваність в нашій країні достатньо велика, і слід очікувати подальшого її збільшення, якщо не будуть змінені в сприятливому напрямку умови, що впливають на розвиток захворювання.

Тема захворювань зубів у дітей молодшого шкільного віку дуже актуальна, оскільки результати численних досліджень показують, що інтенсивність основних стоматологічних захворювань (карієсу зубів і хвороби пародонту) серед дорослого населення складає 100%. Отже, для покращення статистики та для здоров’я всього організму потрібно привчати дітей до ретельного догляду за зубками, та при найменших пошкодженнях звертатись до лікаря. Здоров’я молочних зубів та прорізування постійних зубів залежать від правильного харчування та режиму дня, а також систематичному догляді за порожниною рота. Результати численних досліджень показують, що інтенсивність основних стоматологічних захворювань (карієсу зубів та хвороби пародонту) серед насе-ления України досить висока. В трирічних дітей інтенсивність карієсу тимчасових зубів становить середньому 3,7, тобто в кожної трирічної дитини майже 4 зуба вражені карієсом.

Завданням роботи є виявлення корисних змін в ротовій порожнині при неухильному дотриманні гігієнічних вимог та зменшення інтенсивності захворювань зубів.

Необхідно з дитинства придiляти увагу гiгiєнi порожнини рота, грамотно харчуватись, давати зубам жувальне навантаження, регулярно вiдвiдувати стоматолога - i ви збережете свої зуби, а значить, забезпечите здоров’я всьому органiзму.

РОЗДІЛ 1

Характеристика найпоширеніших захворювань зубів у дітей

У дітей дуже часто виникають проблеми з зубами, адже в їхньому віці емаль ще не зміцнилася і їй дуже складно справлятися з численними бактеріями та інфекціями. Найчастіше у дитини можна спостерігати карієс, у малюків він з'являється через надмірне вживання солодких напоїв (молочні суміші, соки). Особливо ризик появи карієсу високий під час нічного годування, коли у нього практично не виділяється слина, і бактерії, харчуючись цукром, активно розмножуються. Також карієс з'являється через залишки їжі. Оскільки емаль в цей час дуже тонка, зуб під дією молочної кислоти швидко руйнується, поверхня емалі стає пористою, і в неї забиваються дрібні частинки їжі. Потім бактерії починають занадто активно розмножуватися, добираються до основної тканини зуба - дентину, а оскільки він дуже м'який, орган дуже швидко руйнується.

Також у дітей бувають некаріозні захворювання. Не каріозні захворювання поділяють на 2 типи:

- до першого типу відносять такі захворювання, як порушена мінералізація емалі або її надмірне утворення, флюороз (хронічне захворювання, що виникає в наслідок надлишкового надходження фтору в організм), порушення в розвитку тканин зуба, які можуть бути спровоковані або спадковістю, або надмірним вживанням медикаментів під час вагітності. Всі ці некаріозні захворювання потрібно лікувати на початковій стадії, або в дорослому віці це призведе до загнивання і випадання корінних зубів, і в результаті на їх місце доведеться імплантувати імплантати.

- до другої групи не каріозних захворювань відносяться: патологічне стирання і травми зубів, ерозія, клиновидні дефекти, некроз твердих тканин.

Для того щоб запобігти каріозним і не каріозним захворюванням, дуже важливо виробляти регулярну гігієну порожнини рота, а також відвідувати дитячого стоматолога, який допоможе виявити розвиток хвороби на ранній стадії. Також він запобіжить її поширення, у результаті вам вдасться уникнути багатьох важких наслідків, які можуть позначитися не тільки на здоров'ї зубів і всієї порожнини рота, але і на стані організму в цілому. Рис. 1.2.

Крім цього у дітей часто може спостерігатися запалення слизової оболонки ясен, таке захворювання носить назву гінгівіт. Першою її ознакою є почервоніння ясен, а також її кровоточивість, особливо це можна спостерігати при чищенні. Причинами виникнення гінгівіту може стати поганий імунітет, неякісна гігієна всієї порожнини рота, а також ослаблення організму після хірургічних втручань. Гінгівіт часто свідчить про зниження власних захисних сил організму. Тому лікування повинно бути спрямоване не тільки на ліквідацію запального процесу, а й на підвищення імунітету. Тоді найбільш виправдано застосування імунокоректорів. Препарати цієї групи активізують захисні сили слизової оболонки порожнини рота. Діючи через систему імунологічних механізмів, вони сприяють посиленню фагоцитарної активності (фагоцитоз – захоплення та знешкодження бактерій клітинами імунної системи), збільшення вмісту в слині особливого ферменту – лізоциму, відомого своєю бактерицидною активністю, стимуляції і збільшенню числа імунокомпетентних клітин, відповідальних за вироблення антитіл.

Нерідко у дітей зустрічається стоматит, який має найрізноманітніші причини виникнення - від грибка до вірусу. При стоматиті прийом їжі через болі в ротовій порожнині стає скрутним, а часом практично неможливий. У таких випадках лікарями призначаються різного роду антисептики, і деколи навіть антибіотики.

1.1 Особливість лікування молочних зубів

Лікування молочних зубів у дітей має свої особливості, відмінні від дорослої стоматології. Від дитячого стоматолога потрібен особливий підхід до маленького пацієнта, так як дитина ще не розуміє, як слід себе вести на прийомі у лікаря і нерідко лякається. Тому стоматологу доводиться шукати особливий підхід до дитини. Незважаючи на те що термін життя молочних зубів невеликий, вони для людини аж ніяк не є пробними, або «тренувальними», оскільки мають велике значення для розвитку і формування щелепи. Саме молочні зуби створюють «фундамент» для постійних зубів. Якщо дитина через карієс занадто рано втрачає перші зубки, у неї порушується правильний розвиток щелеп. Крім того, зачатки постійних зубів розташовуються прямо під молочними зубками, тому інфекція може легко проникнути всередину щелепи і зруйнувати їх. Регулярне спостереження у стоматолога, збалансоване харчування, а також застосування спеціальних лікувальних засобів по догляду за порожниною рота є основою профілактики зубних хвороб.Сучасні методи лікування молочних зубів у дітей значно менш травматичні і болючі, ніж ще років десять тому. До того ж, вони постійно удосконалюються і поліпшуються. Розглянемо найпоширеніші з них:

1) Сріблення емалі. Даний метод відноситься до найбільш часто вживаним і безболісним способам терапії зуба. Він полягає в нанесенні на молочні зуби розчину, який містить нітрат срібла. Завдяки антибактеріальній дії іонів срібла руйнування зуба припиняється;

2) Ремінералізація. Під час проведення такої процедури на молочні зуби наносять спеціальні лікувальні пасти, що містять фосфор, кальцій і фтор. Таким чином відновлюється структура емалі зуба;

3) Озонування. Метод лікування, який полягає в обробці кореневого каналу, дентину і емалі зуба озоном. Крім того, що в результаті озонування припиняється руйнування зуба, знищуються патогенні бактерії в місці застосування озону;

4) Герметизація фесур. Під час лікування цим методом на жувальну поверхню ураженого зуба наноситься спеціальне стеклоподобную речовину. Практично загерметизувавши зуб, воно надійно захищає його від руйнування. У більш складних випадках при лікуванні молочних зубів у дітей застосовується бормашина. Рис. 1.1.

Лікування молочних зубів має свої відмінності і тонкощі. Карієс молочних зубів розвивається в рази швидше через не міцної емалі. Тому зуби у дітей вимагають куди більшої уваги, ніж у дорослих. Відкладати лікування зубів через подальшої їх зміни не слід. Крім того, що хворий зуб є сильним осередком інфекції, так і раніше випадання молочного зуба може негативно відбитися на корінних зубах і викликати в подальшому їх зміщення. Тому не тільки обов'язково виконання всіх рекомендацій дитячого лікаря, але й своєчасне лікування молочних зубів.

В результаті запущеного карієсу нерідко утворюється пульпіт. Він викликає сильну біль і вимагає негайного лікування. При лікуванні пульпіту спочатку розкривають зуб і проводять обробку його пульпи спеціальним препаратом. Потім через 12 днів пульпу видаляють і остаточно заліковують зуб.

Молочні зубки у дітей, точно так само, як і у дорослих, схильні до розвитку карієсу. Саме тому в останні роки так поширена серед батьків процедура сріблення зубів у дітей. Ця сучасна методика дозволяє попередити виникнення захворювань порожнини рота і зупинити карієс ще на початковому етапі його розвитку.

Метод сріблення дитячих зубів не є новинкою в стоматології. Багато десятиліть лікарі застосовують цю процедуру для лікування початкової стадії карієсу у маленьких дітей. Сріблення молочних зубів – сучасний метод профілактики розвитку дитячого карієсу, заснований на антисептичних властивостях нітрату срібла. Молочні зубки дитини покриваються спеціальним складом, що захищає їх від руйнування. Цей засіб складається з 30% розчину нітрату срібла і інших додаткових складових компонентів. Розчин наносять на вогнище ураження, на якому створюється захисна плівка перешкоджає подальшому пошкодження зуба. Таке захисне дію досягається за рахунок осідання нітрату срібла на поверхні зуба і його глибокого проникнення в емаль, що перешкоджає потраплянню бактерій всередину.

Сріблення не є методом лікування, а скоріше методом консервації. Воно лише на деякий час зупиняє каріозний процес. Інколи зубчик дотримується до його фізіологічної зміни, інколи – ні. Головним недоліком процедури, який представляє собою серйозну проблему для діток, є зміна кольору зубної емалі. Срібло осідає на поверхні емалі і робить її чорною, що завжди помітно для оточуючих.

Найпопулярнішою послугою, за якою звертаються батьки є лікування карієсу і установка пломб. Проте, досить часто потрібне видалення зуба, тоді мова заходить про таку область, як стоматологічна хірургія. Далеко не у всіх дітей молочні зубки відразу ж змінюються постійними. Найчастіше, батькам доводиться мучитися з непокірними зубами своїх дітей. У деяких випадках зубки не квапляться звільняти своє місце, тоді як корінна зміна вже прорізалася. Або, наприклад, зуб не підлягає лікуванню. Тоді, звичайно ж, необхідне хірургічне втручання. Завдяки сучасним методикам, видалення зуба є простою маніпуляцією, яка проводиться під місцевим знеболенням. При цьому, якщо молочний зуб рухливий, то анестезія не є уколом, а всього лише уприскуванням спрея.

До обезболення в дитячій стоматології ставляться обережно і уникають сильнодіючих препаратів. Цей захід приймається з тією метою, щоб уникнути негативного впливу препаратів на організм дитини. Найбільш поширений спосіб знеболення - ін'єкційна анестезія, при якій лікар робить укол, що викликає оніміння області видалення зуба. При хірургічній стоматології анестезія застосовується, і проведення стоматологічних маніпуляцій із застосуванням наркозу не є рідкістю. Застосування наркозу дозволяє спростити роботу лікаря і домогтися високої точності виконання, що дуже позитивно позначиться на здоров'ї дитини.

Досить популярною на сьогоднішній день є сімейна стоматологія. Багато захворювань, в тому числі і стоматологічні, передаються разом з генами. Сімейний лікар може дозволити поліпшити якість лікування зубів дитини та передбачити подальші його проблеми виходячи з спадковості.

Останнім часом при лікуванні молочних зубів застосовуються лазери. Це не тільки знижує больові відчуття дитини, але і дозволяє більш якісно обробити заражену поверхню. Борт-машина застосовується лише в запущених випадках. У крайніх випадках роблять і видалення зуба, щоб надалі виключити виростання нерівних зубів.

1.2 Зміна молочних зубів

Як відомо, молочні зуби випадають, і на їх місці виростають постійні зуби. Зміна молочних зубів у дітей зазвичай починається в 5-6 років. Постійний зуб активно росте і виштовхує молочний. Одночасно корінь молочного зуба поступово розсмоктується, зуб починає хитатися і випадає.Послідовність і терміни випадання молочних зубів індивідуальні у кожного малюка. Але, як правило, вони змінюються в тому ж порядку, в якому прорізалися молочні. Процес зміни зубів в більшості випадків закінчується до 15 років. У деяких випадках початок зміни молочних зубів може затягнутися, що не є патологією. Але якщо постійний зуб не росте протягом року після випадання молочного, краще показати дитину стоматологу. Рис. 1.3.

Фізіологія заміни: до 5-річного віку міжзубний простір стає ширше. Так відбувається підготовка щелепи до процесу зміни.Якщо відстань між зубами не збільшується, то необхідно показати дитину лікарю, адже через нестачу місця вони можуть (і будуть) рости через бік десни (горизонтально) або, навпаки, усередину ротової порожнини. Між корінням молочних знаходяться зачатки постійних, тому процес зміни починається з розсмоктування кореня молочного зуба з боку, що прилягає до зачатку. Процес розвивається від верхівки кореня і поступово досягає основи. В цей час молочний починає хитатися, а коли уражається шийка, то він випадає.У всіх людей завжди виростає 20 молочних зубів, і випадають вони абсолютно всі. Максимум до 15 років вони повинні бути замінені постійними одиницями.

Порядок зміни молочних зубів у дітей: процес відбувається у двох напрямках одночасно - молочні випадають, прорізуються постійні. Важливим чинником в цей період є й те, які будуть випадати першими. Випадати молочні будуть у тому ж порядку, в якому вони виростали. Схема завжди однакова: спочатку міняються різці, за ними премоляри (малі корінні зуби), а в останню чергу – ікла. Варто відзначити, що перші моляри (великі кутні зуби) виростають відразу постійними і відбувається це ще до початку процесу зміни. Другі моляри виникають на порожніх місцях, які утворилися в процесі росту щелепи. Треті моляри, або зуби мудрості, у деяких людей не виростають зовсім, так як у них вже немає необхідності.

Вікові зміни молочних зубів у дітей:

- 6-7 – років – перші моляри;

- 6-8 – центральні, а слідом за ними і бічні різці;

- 10-12 – премоляри;

- 9-12 – ікла;

- 11-13 – другі моляри;

- 17-25 – треті моляри.

Однак терміни можуть сильно коливатися. У одних дітей вони зуби починають випадати раніше, у інших – пізніше. Цей процес залежить від багатьох факторів і допустимі коливання становлять від 4 до 8 років.

На зміну впливають наступні фактори:

- тривалість грудного вигодовування;

- генотип малюка;

- інфекції, перенесені дитиною;

- наявність токсикозу у жінки в період вагітності.

Часто фізіологічне запізнювання випадання зубів робить постійні одиниці більш стійкими до карієсу, але якщо цей процес не почався до 8 років, то можливо відсутні зачатки. Бувають випадки, коли молочні хитаються, але не випадають. При цьому поряд з ними вже з’явилися постійні, а так як їм не вистачає місця, то вони ростуть неправильно розташовуючись, виступаючи з зубного ряду. У такій ситуації необхідно звертатися до фахівця для негайної корекції.

Всього процес заміни займає від 5 до 8 років. Рахувати потрібно від випадіння першої одиниці і до втрати останньої. Порушення цих термінів може бути викликане генетичним фактором, якістю питної води і раціоном харчування. Вважається нормою випадання останнього тимчасового зуба до 14 років.

Особливості гігієни порожнини рота під час зміни зубів:

1. Якщо молочний зуб почав хитатися, покажіть дитині, як можна його розхитувати самостійно. Робити це слід тільки чистими руками і дуже акуратно.

2. Ранку, утворену на місці зуба, що випав, не потрібно чіпати ні руками, ні мовою. Промивати її теж не потрібно. Якщо ж ясна навколо запалилася, обов'язково зверніться до лікаря, і він призначить полоскання.

3. У період зміни молочних зубів у дітей слід обов'язково проводити контроль гігієни. Водите дитини на профілактичні огляди до стоматолога раз на три місяці. Також обов'язково запишіться на прийом до дитячого ортодонта: він огляне маленького пацієнта на предмет неправильного прикусу.

4. Щоб зубки росли здоровими і міцними, давайте дитині більше жорсткої їжі. Регулярне споживання свіжих фруктів і овочів дає необхідне навантаження на зуби і весь щелепно-лицевої апарат, необхідну для активного і своєчасного зростання постійних зубів.

РОЗДІЛ 2.

Роль їжі для зубнощелепної системи

Основна роль їжі для зубощелепної системи – це повноцінне навантаження зубів і зв’язкового апарату. Причиною, що знижує функцію розвитку дитячого жувального апарату, є м'яка консистенція їжі. Високий розвиток кулінарного мистецтва, подрібнена їжа ведуть безсумнівно до зменшення жувальної функції.

Переважне годування дитини кашами та іншою м'якої їжею, виключення з його меню харчових речовин, що вимагають інтенсивного пережовування, безперечно, не сприяє нормальному формуванню зубощелепної системи. До нераціональної їжі відносяться також тістечка та інші солодкі речовини, які, подібно іншої м'якої та клейкої їжі, прилипають до зубів і порожнина рота від них важко очищається.

Тверда їжа приносить особливу користь дітям, відрізняє так звану лінню жування. М'яку їжу такі діти ковтають без праці. Тверду ж їжу вони змушені попередньо пережовувати, і це є досить ефективною гімнастикою для жувальної мускулатури.Рис.2.1.

Їжа, багата мінеральними солями і вітамінами (А, С, D), робить досить сприятливий вплив на формування дитячого організму взагалі і на будову зубів і їх імунність до карієсу зокрема. Про це свідчать численні спостереження над людьми і експериментальне вивчення тварин. Дефіцит білкової їжі в період розвитку зуба може призводити до порушення структури емалі, що формується. Особлива роль належить незамінним амінокислотам (аргінін, лізин, аланін, гліцин, пролін, тирозин), обмін яких порушується при карієсі.

Найнесприятливіший вплив на тверді тканини зубів чинять вуглеводи, більшість з яких (сахароза, фруктоза, глюкоза) легко ферментується мікроорганізмами зубного нальоту з утворенням органічних кислот, здатних посилювати процеси демінералізації емалі. З метою зниження карієсогенного потенціалу вуглеводів слід рекомендувати пацієнтам зменшити загальну кількість вживаного цукру, частоту вживання цукру та інших вуглеводів; не утримувати довго в ротовій порожнині солодку їжу (льодяники, карамель тощо); по можливості замінювати легко ферментовані вуглеводи на такі, що не метаболізуються бактеріями ротової порожнини — сорбітол, ксилітол, цикла-мат, аспартам, сахарин.

Крім цього їжа повинна містити в собі вітаміни, а саме: A,В, C, E, D і К. Вітамін A або ретинол підсилює захисні властивості шкіри та слизової. При його нестачі на зубах може з’являтися жовта пігментація і гіпоплазія твердих тканин зубів, якщо недостатня кількість вітаміну виявилася в період їх розвитку. Якщо ж нестача у вітаміні A відбулася після прорізування зубів,виникає таке захворювання як гіперкератоз і проліферація базового шару.

При надлишку вітаміну A відбувається аномалія розвитку щелеп, мови, а так само аномалія густини дентину.

При нестачі вітаміну B, на фоні гіповітамінозу вітаміну A, може бути атрофія слинних залоз, що призводить до змін у пародонті. При цьому в яснах спостерігається гіперкератоз епітелію, життєвий цикл епітелію робиться значно коротшим, що призводить до розвитку гінгівіту, а потім і пародонтиту.

Роль вітаміну E полягає в руйнуванні ліпідів і оберігання від переокиснення. Вітамін E активізує перетворення каротину в вітамін A, а також сприяє його активному засвоєнню. При нестачі вітаміну E може виникати кровоточивість ясен і розвинутися пародонтит або навіть пародонтоз. При досить тривалій недостачі цього вітаміну відбувається зменшення міозину, мінеральних речовин, а також накопичення холестерину і розвиток дистрофічних процесів.

Вітамін D відповідає за регулювання обміну кальцію і фосфору в організмі, стимулює ріст і формування кісток, бере участь у формуванні тканинного дихання. При нестачі вітаміну D розвивається всім відомий рахіт, а також карієс зубів. Крім цього, нестача вітаміну D призводить до первинного положення метаболізму кальцію. Відбувається збільшення обсягу органічного матриксу дентину. Може розвиватися остеопороз кісткової тканини альвеолярного відростка, у важких випадках виникає гіпоплазія емалі. При нестачі вітаміну D, а також кальцію і фосфору, у дітей виникає рахіт, а у дорослих розвивається остеомаляція (тобто порушення мінералізації). Нестача вітаміну D провокує також уповільнений ріст щелеп, пізніше прорізування зубів, що надалі призводить до патологій прикусу.

Вітамін K необхідний організму для вироблення так званого протромбіну, який забезпечує згортання крові. Логічно, що при його недостатності виникає запалення і кровоточивість ясен як при чищенні зубів, так і мимовільно.

Вітамін C нормалізує проникність судинної стінки, її міцність та еластичність, а також підвищує її опірність до інфекції.

При нестачі вітаміну B і C розвивається таке захворювання, як цингА або скорбут. При цьому спостерігається кровоточивість, крововиливи в шкіру, підшкірну клітковину, в м’язи, суглоби, розвиваються дистрофічні процеси. Так само відбувається порушення утворення колагену, сповільнюється утворення кісткової тканини. Безпосередньо в порожнині рота виникає геморагічний гінгівіт, швидкоплинний пародонтит.

Аби уникнути перерахованих неприємних наслідків, не лінуйтесь стежити за власним здоров’ям, вживайте збалансовану їжу, насичену вітамінами та не забувайте відвідувати стоматолога з профілактичною метою.

Хороше тренування зубо-щелепної системи відбувається під час вживання твердої сухої їжі, що підвищує слиновиділення. Тверду їжу рекомендують дітям для вироблення у них звички до жування, для поліпшення росту й розвитку зубо-щелепної системи. Бажано вживати овочі та фрукти після солодкої, липкої, м'якої їжі, а також у проміжках між основними прийомами їжі.

РОЗДІЛ 3.

Профілактика стоматологічних захворювань у дитячому віці

Профілактика стоматологічних захворювань - це попередження виникнення та розвитку захворювань порожнини рота. Впровадження програм профілактики призводить до різкого зниження інтенсивності карієсу зубів та різних захворювань, значного зменшення випадків втрати зубів у ранньому віці. Вартість профілактичних методів, в середньому, у 20 разів нижче вартості лікування захворювань зубів.

Навіть у дітей шкільного віку в середньому 3-4 уражених постійних зуба, а на час закінчення школи кожна п'ята дитина має один видалений постійний зуб. Змінити ситуацію на краще, поліпшити здоров'я підростаючого покоління можна тільки методами первинної профілактики, де важливу роль грають ерудиція та відповідальність кожної людини як за себе, так і за своїх дітей.

Зрозуміло, що правильне харчування - запорука здоров'я, в тому числі й здорових зубів. Але це не значить, що їжа повинна бути дорога та у великій кількості. Всім, особливо дітям, треба давати продукти, що містять білки: м'ясо, рибу (15-20% білка), квасолю, горох, сою (22-23%), тверді сири (27%), молоко, сир (7,1-7,3%), крупи, макаронні вироби (6-10%). Для формування та збереження структури зубів необхідно вживати продукти, в яких багато кальцію, фосфору, фтору, мікроелементів та вітамінів групи В. Це молочні продукти, особливо тверді сири (20-30 г в день); крупи, особливо гречана, вівсяна; чорний хліб, смажена та печена картопля, яйця (1 в день), гарбуз, чай, бобові, морська капуста, буряк, морква, горіхи (5-6 штук в день).

У раціоні кожної людини, зокрема дитини та підлітка, повинні бути горохові та фасолеві супи, вінегрет. Гарніри до м'ясних страв краще готувати з круп, частіше вживати овочеві салати з додаванням горіхів та великої кількості зелені (кріп, петрушка та ін.). Всім дітям (від 1,5-2 років) та підліткам в день треба давати приблизно 0,5 л молочних продуктів у тому вигляді, який більш імпонує (каша, свіже або кисле молоко та ін.).

Яєчна шкаралупа (висушена після варіння, подрібнена на порошок) може бути гарним додатком до раціону дітей від 8-9 місяців до 14 років в кількості 0,5-1 чайна ложка в день з молочними продуктами. Необхідно тільки робити місячні перерви після кожного місяця приймання. Яєчну шкаралупу треба вживати під час вагітності (від 2-го до 7-го місяця з перервами - 1 місяць) та в період годування дитини за тією ж схемою.

Одна з головних вимог до їжі - вона має бути в міру жорсткою. Обов'язкові для всіх - вживання сирих овочів та фруктів, салатів із зелені та активна жувальна робота.

Тренування жувального апарату настільки важливе для формування зубощелепної системи, гарного кровообігу, нормального росту щелеп та правильного розміщення зубів, що в школах багатьох країн обов'язково проводяться «5 хвилин жування» на уроках в молодших класах. Діти під керівництвом учителя пережовують протягом 5-7 хвилин будь-що жорстке (сушену грушу, моркву, яблуко, курагу та ін.).

Неприпустимо вживання великої кількості солодощів, борошняної вуглеводистої їжі, особливо перед сном. Така дієта сприяє розвитку карієсу. Однак, позбавити дітей утіхи з'їсти смачну цукерку, тістечко або печиво було б жорстоко і практично неможливо. Краще навчитися їсти подібні ласощі вдень, після основної їжі, ні в якому разі не перед сном. Після вживання солодкого - негайно почистити зуби або з'їсти твердий овоч, фрукт.

Вельми шкідливо, коли батьки привчають дитину засинати з цукеркою або печивом у роті. У подібній ситуації в порожнині рота на всю ніч залишається вуглеводистий наліт, під яким зуби швидко декальцинуються. Не такий шкідливий сам продукт, що містить вуглеводи, як його тривале перебування в порожнині рота.

Гігієна порожнини рота є однією з головних складових у профілактиці стоматологічних захворювань. Чищення зубів вранці після сніданку та перед сном повинне стати непорушним законом для кожного дорослого. Дітям можна обмежитися проведенням цієї процедури тільки перед сном.

Чищення зубів тим необхідніше, чим менше в раціоні людини овочів, фруктів, жорсткої їжі. Не слід посилатися на дідуся, який ніколи не чистив зуби, але до глибокої старості не знав про захворювання зубів. Дідусь, напевно, не їв стільки вуглеводів, як ми, і в його раціоні основними були овочі (особливо цибуля, часник). Рис.3.1.

Для контролю ефективності чищення зубів, навчання дитини правильно це робити, існує досить проста методика. Після чищення зубів та полоскання рота з зовнішньої та внутрішньої сторін зуби треба змастити тампоном з 5%-м розчином йоду та прополоскати рот. Якщо якість чищення добра, то на зубах залишається легке жовте забарвлення. Місця, де лишився не знятий щіткою наліт, пофарбуються в темно-коричневий колір. Слід повторити чищення, щоб досягти ефекту від нього.

Напрямки руху щітки повинні бути різні: горизонтальні, вертикальні, подовжні та поперечні по жувальних, зовнішніх і внутрішніх поверхнях зубів. Чищення займає мінімум 1,5-2 хвилини для того, щоб лікувальні компоненти, які містяться в зубних пастах, встигли проникнути до емалі зуба або слизової оболонки порожнини рота.

Жувальні гумки можуть покращити очищення зубів механічно, якщо не доступна зубна щітка, а також примушують працювати жувальні м'язи, що сприяє підсиленню кровообігу в тканинах. Але з цією метою краще вживати ті, що не містять цукор (з ксилітом або сорбітом), і жувати їх не більше 15-20 хвилин після їжі. Тривале та часте (більше 2-3 разів на день) використання гумок може призвести до перевантаження слинних залоз і викликати їх виснаження, а в майбутньому - зменшення секреції слини та патологічну сухість у роті. Крім того, в період жування гумки починається рефлекторне виділення секретів шлунка, підшлункової залози та інших травних залоз. Якщо в цей момент не дати шлунку їжі, може початися захворювання шлунково-кишкового тракту (панкреатити, виразкова хвороба тощо). Тому користуватися гумкою треба тільки після їжі.

Окрім правильного, здорового способу життя, раціонального харчування, старанної гігієни порожнини рота та позбавлення шкідливих звичок значне місце в профілактиці захворювань відводиться медикаментозній профілактиці. Основним засобом попередження ураження зубів карієсом є фтор. Він може вводитись в тканини зуба не тільки втиранням зубної пасти, що містить фтор, але й з допомогою електрофорезу, нанесенням фторлаку на поверхню зуба, аплікацією 0,2%-го розчину фтористого натрію та ін.

Необхідно з дитинства приділяти увагу гігієні порожнини рота, грамотно харчуватись, давати зубам жувальне навантаження, регулярно відвідувати стоматолога - і ви збережете свої зуби, а значить, забезпечите здоров'я всьому організму.

Найкращим джерелом кальцію є молоко та молочні продукти, які сприяють повноцінній мінералізації емалі. Вміст кальцію в молоці становить 120 мг%,у сирі — 135 мг%, у сирковій масі — 95-160 мг%.

У рекомендаціях із раціонального харчування не слід забувати й про те, що їжа — це чинник самоочищення ротової порожнини, природного звільнення від м'якого зубного нальоту. Тому одним із шляхів посилення самоочищення ротової порожнини є вживання твердо їжі, (сирі овочі, тверді фрукти).

ВИСНОВОК

Молочні зубки у дітей, точно так само, як і у дорослих, схильні до розвитку карієсу, тому для найбільш ефективного лікування дуже важлива правильна діагностика й оцінка стану твердих тканин зубів: як втрачених, так і залишилися. Тому удосконалення існуючих клінічних методів дослідження при різних патологічних процесах для оцінки решти твердих тканин зуба є однією з актуальних завдань сучасної стоматології.

Більшість дитячих стоматологів, перед тим, як саджати дітей в стоматологічне крісло розмовляють з ними, допомагаючи їм усвідомити, що лікування потрібне, підбадьорюючи їх, і надаючи усіляку моральну підтримку. Поширеним явище в кабінеті дитячого стоматолога є монітор, який знаходиться перед самим кріслом, і який показує який-небудь цікавий мультфільм. Це відволікає дитину, допомагаючи тому не лише перетерпіти біль, але ще і про багато що спрощуючи роботу самому стоматологові.

Особливо уважно слід відноситься до заміни зубів на постійні. Вчасно не випав молочний зуб може перешкодити зростанню постійного. Красива посмішка і чітка вимова у дорослої людини беруть витоки з дитинства. Не нехтуйте регулярним профілактичним оглядом вашої дитини стоматологом.

Наприкінці відзначимо те що від стану зубів залежить наше здоровя, якщо у дітей та дорослих людей будуть здорові зуби, то організм та окремі його системи будуть менше піддаватися різним інфекціям. Дотримуючись елементарних гігієнічних норми, кожна людина взмозі забезпечите своїй дитині здорову і красиву посмішку на довгі роки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Боровський Є.В. Терапевтична стоматологія. М., Медицина, 2003

2. Булкіна Н. В.,Масумова В. В.,Некаріозні ураження твердих тканин зуба, 2001.

3. Виноградова Т.Ф., «Диспансеризация детей у стоматолога», М., 1988г.

4. Грошик М.І. Некаріозних поразки тканин зуба. М., Медицина, 1985

5. Кузьміна Е. М. «Профілактика стоматологічних захворювань». Навчальний посібник. Видавництво «Полі Медіа Прес», 2001, с.216

6. Страшко С.В., Горяна Л.Г., Білик В. Г. Біологія. – Київ, 2009. – 70,72.

7. Хамадеева А.М., Архипов В. Д., «Профілактика основних стоматологічних захворювань», С., 2001.

8. Шабатура М.Н., Матяш Н. Ю., Мотузний В. О. Біологія людини. – Київ, 1997. – 57

9. Яковлєва В.І., Давидович Т.П., Трофімова Є.К., Просверяк Г.П. Діагностика стоматологічних захворювань. М., Медицина, 1986

10. http://mednews.in.ua/home/narkologija/

11. http://uk.m.wikipedia.org/wiki