27-28. «...збіжжя з мірки черпає моєї...» - тобто «їсть мій хліб». Йдеться тут про «хенік» - трохи більшу за літр мірку сипучих тіл, що вважалась денною прожитковою нормою на одну людину. Саме слово «хенік» - пізнішого походження, як і весь цей уривок. Відоме воно з афінського прислів'я «не сідай на хенік» - тобто на мінімальний пайок, інакше кажучи - «не будь бездіяльним».
34. «Із золотим каганцем...» - теж вказівка на пізніше походження уривка, бо за гомерівських часів доми освітлювались лише вогнищем, смолоскипами та жаровнями.
86. «...наче дар Аполлона...» - буквально «з ласки Аполлона», який був втіленням молодості й покровителем юнаків.
144-145. За гомерівських часів не вважалось неетичним говорити про майбутню смерть близької людини.
163. «...не із дуба ти виріс... не із скелі...» - подібне до нашого «не з неба ж ти упав». Пенелопа запитує гостя приказкою, побудованою на міфі про походження людей від каменя або від дуба. Розповідають, що в давнину був звичай викидати новонароджених, яких не хотіли виховувати, на скелі або в дупло порохнявого дерева. Не знаючи,
[534]
хто їх справжні батьки, про них говорили, що вони походять від дуба або від скелі.
174. Дев'яносто міст - епічне кругле число.
175. «Різні там мови змішалися...» - Гомер називав п'ять племен, що жили на Криті, в тому числі етеокритів, тобто корінних критян, доахейських осельників острова, і навіть дорійців, які значно пізніше оселились на середземноморському узбережжі, - ще одне свідчення різночасного походження окремих частин поеми.
178-179. «...володарив дев 'ятиліттями Мінос, великого Зевса бесідник...» - Міф про відновлення верховної влади раз на дев'ять років за допомогою магічного єднання з Зевсом, в розмові з яким володар одержує нові закони для країни, дуже давній. В основі його - первісне уявлення про зв'язок добробуту країни з фізичним станом її володаря, якого або вбивали, або обмежували певним строком урядування, що його можна було продовжувати.
183. Етон - вигадане ім'я Одіссея.
188. Амніс - місто на острові Криті, Ілітія - богиня пологів, покровителька породіль, пізніше ототожнена з Артемідою.
225-231. Після багатьох сперечань, де саме була зображена сцена оленя з собакою (вишита на плащі чи вигравірувана на пряжці), вчені на підставі нових археологічних відкрить погодились на другому припущенні.
260. Злоіліон - тобто лихої пам'яті Іліон, з яким пов'язано багато сумних спогадів.
337-338. Рідкісне у Гомера випадкове римування.
408-409. Гра слів - одворотний був досі та Одіссей - відтворення відповідної гри слів оригіналу. (Див. також І. 61 - 62.)
428-466. Епізод ловів на Парнасі навіть за глибокої давнини був не у всіх списках «Одіссеї». Так, Платон знає цей епізод, а Арі-стотель («Поетика», VIII) хвалить Гомера за те, що той не все описував, що трапилось з його героєм, наприклад, як було поранено його на Парнасі.
467-475. Сцену впізнання Одіссея старою нянею високо цінували з найдавніших часів, починаючи з Ціцерона, Діонісія галікар-наського та ін.
473. Доторкнутись до підборіддя співбесідника було у греків ознакою любові та ніжного прохання.
[535]
563-567. Гра слів оригіналу, яка дуже захоплювала стародавніх греків і римлян (Платон, Горацій, Вергілій).
573. Сокири одна за одною вряд устромлялись лезами в землю так, щоб обухи утворювали пряму лінію і стріла могла пройти через вушка всіх дванадцяти сокир.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 68 | Нарушение авторских прав