Читайте также:
|
Природні ресурси - це частина природи, яка використовується або може бути використана суспільством з метою задоволення матеріальних і духовних потреб людей.
Ресурси поділяються на відтворювальні (ті які можна відновити - посадити ліс) та невідтворювальні (не можуть бути відновлені в господарському обороті, наприклад, родовище вугілля).
Ринок природних ресурсів пов'язаний із купівлею-продажем такого особливого фактора виробництва, як земля.
На ринку природних ресурсів відбувається передання прав власності від їхніх власників до майбутніх користувачів - підприємств (видобувних, будівельних, сільськогосподарських, приватних чи державних) й окремих осіб. Земля як правило здається в оренду для її обробки або розробки родовищ корисних копалин.
Особливістю ринку природних ресурсів є те, що наявні у природі ресурси неможливо значно розширити, навіть при значному зростанні попиту на них, тому пропозиція природних ресурсів постійна, і не може змінитися навіть при значних змінах попиту або цін на ринку.
Попит на ресурси є похідним (залежним) від попиту на споживчі блага, які виробляються з цих ресурсів. Попит на ринку ресурсів пред'являють підприємці. На попит впливають такі фактори:
· попит на готову продукцію;
· якість природних ресурсів(родючість ґрунтів, клімат, місцерозташування);
· можливість взаємозаміщення ресурсів;
· науково-технічний прогрес, наявність штучних замінників.
Попит на землю зображений кривою ДД, що опускається зліва направо. Загалом це відбиває той факт, що за нижчої ціни користувачі готові придбати більше землі.
Пропозиція землі зображена як лінія SS, що піднімається вертикально вгору. Це відбиває той факт, що кількість землі, яка може перебувати в економічному обігу, є обмеженою. Можна поліпшувати землі, але при цьому їхня кількість лишатиметься незмінною. Тому пропозицію землі називають нееластичною: хоч би як зростала рента, кількість землі збільшити не можна.
Криві попиту і пропозиції на ринку ресурсів перетинаються в рівноважній точці Е, і визначають рівноважну ціну природних ресурсів - ренту, ціну рівноваги пропозиції землі і попиту на неї. Відносини щодо ціноутворення і розподілу доходів від використання природних ресурсів називаються рентними.
Якщо ціна буде вище точки рівноваги, то попит зменшиться, оскільки не знайдуться бажаючі взяти землю в оренду, і навпаки низька рента не буде заохочувати власників здавати її в оренду.
Економічна рента – це ціна, що її сплачують за використання землі та інших природних ресурсів, пропозиція яких строго обмежена.
У зв’язку з обмеженістю пропозиції землі ціна на землю повністю залежить від попиту на неї. Чим вища рента від послуг ділянки землі, тим вища ціна землі.
Р = R / I,
де R – річна рента, і – ринкова ставка позичкового відсотка.
Отже, підприємець продасть свою ділянку землі тільки тоді, коли гроші покладені в банк будуть приносити більше доходу, ніж передача землі в оренду.
На практиці різні ділянки землі мають різні ступені продуктивності щодо варіації їх використання. Саме тому науковці виділяють таке поняття як диференціальна рента. Існує диференціальна рента І та диференціальна рента ІІ.
Ринок землі в Україні ще не сформований. Можна передбачити, що його формування відбуватиметься найдовше. Це передусім пов'язано з традицією державної власності на землю. Доти, поки не буде забезпечене повне володіння, що включає право купівлі-продажу землі, ринок землі сформуватися не може.
Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 62 | Нарушение авторских прав