Читайте также:
|
Ескізи деталей сприяють правильному зображенню конструкцій будинку, що розробляються. Кількість деталей має бути 3 – 5 шт. Вона залежить від щільності заповнення аркушів кресленнями; виконують їх у масштабі 1:20 або 1:50 з деталізацією розроблення до стану робочих креслень із достатньою кількістю розмірів і пояснювальних написів (рис. 11). Над кресленням деталей слід позначити номер у подвійному колі (внутрішнє потовщене) відповідно до
положення на розрізі будинку.
Для детального розроблення можуть бути рекомендовані такі деталі й вузли: сполучення сходових маршів із площадками сходів; спирання міжповерхових й горищних перекриттів на стіни; спирання й прилягання перегородок до стін, перекриттів, деталі фундаментів, деталі вікон і дверей, елементи головного входу, конструкція балконів та лоджій, вертикальні й горизонтальні стики зовнішніх стінових панелей, сполучення внутрішніх і зовнішніх несучих стін, конструкція вимощення, примикання килима покриття до парапетних панелей, влаштування водоприймальних воронок, конструктивний склад підлоги над підвалом і між поверхами, утеплення горищного перекриття, конструкція шахти ліфта та ін.
3.6 Розроблення таблиць у графічній частині
На аркуші креслень виносять такі таблиці: «Експлікація приміщень», «Специфікація заповнення віконних і дверних прорізів», «Техніко-економічні показники», «Специфікація залізобетонних виробів» (рис. 12). Форма таблиць визначається ДСТУ.
3.7 Техніко-економічні показники
У курсовому проекті визначають і розраховують основні показники, пов’язані з об’ємно-планувальним рішенням будинку:
1 – житлова або робоча площа, м2. До житлової площі належить площа спальних кімнат у гуртожитках і житлових кімнат у будинках; до робочої – площа основних функціональних приміщень у цивільних будинках (класи, аудиторії, читальні зали, конторські приміщення тощо). До житлової площі включають і площу вбудованих шаф;
2 – допоміжна (підсобна) площа, м2, – сума площ приміщень службового характеру (коридори, вітальні, вестибюлі, санвузли);
3 – загальна площа, м2, – сума житлової (робочої) та допоміжної площі. До загальної площі включають також площу веранд, лоджій, балконів і терас, яку підраховують із понижувальними коефіцієнтами: для лоджій – 0,5; для балконів і терас – 0,3.
Площі ніш заввишки не менше як 1,8 м включають до площі приміщень, до яких вони належать. Площа під сходовим маршем внутріквартирних сходів при висоті від підлоги до низу випнутих конструкцій 1,6 м і більше включається до площі приміщень, в яких розміщені сходи. При визначенні площі мансардного приміщення враховується площа тієї частини, яка має висоту до похилої стелі не менше як 1,6 м;
4 – площа забудови, м2, визначається за зовнішніми розмірами першого поверху будинку в перетинаючій площині на рівні вище цоколю;
5 – будівельний об’єм надземної частини, м3, – добуток площі забудови на висоту від рівня чистої підлоги першого поверху до верху утеплювача на горищному перекритті;
6 – планувальний коефіцієнт К1 – відношення житлової (робочої) площі до загальної;
7 – об’ємний коефіцієнт К2 – відношення будівельного об’єму наземної частини будинку до житлової (робочої) площі.
4 ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ПАНЕЛЬНИХ БУДИНКІВ
4.1 Перехресно-стінова конструктивна система з малим кроком поперечних несучих стін
Прив’язка координаційних осей зовнішніх стін – 100 мм від внутрішньої грані; величина заводки панелей внутрішніх стін у стик зовнішніх – 30 мм. Для даної системи передбачені бетонні панелі внутрішніх стін товщиною 120 і 160 мм відповідно для міжкімнатних та міжквартирних огороджень, залізобетонні панелі перекриттів суцільного перерізу товщиною 120 мм і розміром на конструктивно-планувальний відсік. Відповідно до кліматичних умов України передбачено тришарові панелі зовнішніх стін з ефективним утеплювачем.
Обпирання панелей передбачено по контуру. Глибина площадки обпирання на зовнішні стіни – 90 мм. Номінальний розмір глибини площадки обпирання на внутрішні стіни дорівнює половині товщини панелі мінус 10 мм, за винятком випадків обпирання на стіни сходинкової клітки. Обпирання панелей перекриття на стіни сходинкової клітки прийнято на всю товщину останніх завдяки використанню подовжених плит перекриття.
Рядові плити товщиною 120 мм мають номінальну ширину 2680 – 3580 мм та довжину 4180 – 7180 мм із кроком 300 мм. Плити, що спираються на стіну сходової клітки, – ширину 2750 – 3650 мм; довжину – 4180 – 7180 мм із кроком 300 мм.
Марка:
ПЗ-27.60.12 – рядова плита перекриття під корисне навантаження 3 кН/м2 шириною 2680 мм і довжиною 5980 мм;
ПЗ-28.60.12 – плита, що спирається на стіну сходової клітки, шириною 2750 мм, довжиною 5980 мм.
Для покриття у будівлях із малим кроком поперечних несучих стін застосовуються залізобетонні плити П-подібного перерізу з поздовжніми і поперечними ребрами висотою 170 мм та товщиною полки 30 мм. Номінальна довжина плит 5100 – 6300 мм, ширина 2400 – 3600 мм із кроком 300 мм.
4.2 Конструкція панельних будинків зі змішаним кроком поперечних стін
Прив’язка координаційних осей зовнішніх стін – 100 мм від внутрішньої грані; величина заводки панелей внутрішніх стін у стик зовнішніх – 30 мм. Передбачені бетонні панелі внутрішніх несучих стін товщиною 160 мм, залізобетонні панелі перекриттів суцільного перерізу товщиною 160 мм з умовою три-чотирибічного обпирання на несучі стіни (рис. 13, 14). Ширина плити перекриття 1180 – 2680 мм; довжина – 4180 – 6280 мм із кроком 300 мм.
Плити, що спираються на стіну сходової клітки: ширина – 1180 – 2680 мм; довжина – 4250 – 6350 мм із кроком 300 мм.
Марка:
ПЗ-27.63.16 – рядова плита перекриття під корисне навантаження 3 кН/м2 шириною 2680 і довжиною 6280 мм;
ПЗ-27.64.16 – плита, що спирається на стіну сходової клітки, шириною 2680, довжиною 6350 мм.
В якості покриття використовують ребристі залізобетонні плити з несучими поздовжніми ребрами висотою 300 мм та допоміжними поперечними ребрами висотою 140 мм (рис. 15). Товщина полиці 30 мм. Плити виготовляють довжиною 2700 – 6600 мм із кроком 300 мм, шириною 1200 та 1500 мм.
4.3 Конструкція панельних будинків із великим кроком поперечних стін
Прив’язка координаційних осей зовнішніх стін – 100 мм від внутрішньої грані. Бетонні панелі внутрішніх несучих стін товщиною 160 мм, залізобетонні багатопустотні панелі перекриттів товщиною 220 мм з обпиранням на дві короткі сторони (рис. 16, 17). Ширина плити прекриття 990, 1190, 1490, 1790 мм; довжина – 4780 – 6280 мм із кроком 300 мм.
В якості покриття використовують ребристі плити з обпиранням на лоткові панелі внутрішнього водостоку (рис. 18).
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Сербинович П.П. Гражданские здания массового строительства. – М.: ВШ, 1975. – 319 с.
2. Архитектурные конструкции. Под ред. З.А. Казбек-Казиева. – М.: ВШ, 1989. – 342 с.
3. Шерешевский И.А. Конструирование гражданских зданий. – М.: Арх-ра, 2005. – 176 с.
4. Конструкции гражданских зданий: Учеб. пособие для вузов. Под ред. Т.Г. Маклаковой. – М.: Стройиздат, 1986. – 135 с.
5. Конструкции гражданских зданий. Под ред. проф. Н.К. Туполева. – М.: Стройиздат, 1978. – 205 с.
6. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Том 2. Основы проектирования. Под ред. В.М. Предтеченского. – М.: Стройиздат, 1976. – 215 с.
7. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Том 3. Жилые здания. Под ред. К.К. Шевцова. – М.: Стройиздат, 1983. – 237 с.
8. Справочник по инженерно-строительному черчению / Рускевич Н.Л., Ткач Д.И., Ткач М.Н. – Киев: Будівельник, 1987. – 264 с.
9. Чернявський В.В., Волик Г.Л., Юрін О.І. Теплотехнічні розрахунки огороджуючих конструкцій будівель: Методичні рекомендації. – Полтава: ПолтНТУ, 2001. – 61 с.
10. Защита от шума / Справочник проектировщика / под ред. Е.Я. Юдина. М.: Стройиздат, 1974. – 165 с.
11. ДБН В.2.6-31-2006. Конструкції будинків і споруд. Теплова ізоляція будівель. –К.: Держбуд України, 2006. – 71 с.
12. ДБН В.2.2-15-2005. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення – К.: Держбуд України, 2005. – 36 с.
13. СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика / Госстрой СССР. – М: Стройиздат СССР, 1983. – 136 с.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 81 | Нарушение авторских прав