Запитаєте: “Де знаходиться пекельний вогонь?”
Ані з Божого одкровення, ані з науки Католицької Церкви, ми майже нічого про це не знаємо. Однак теологи одностайні у тому, що вогненна безодня розміщена всередині землі. Саме там є місце, куди після воскресіння потрапляють тіла проклятих.
Цього навчає катехизм Тридентського Собору. Таке ж твердження надибуємо в науці св. Томи: “Хоча ніхто напевно не знає, де розміщене пекло, та все ж можна, і не безпідставно вважати, що воно під землею”. На це вказує сама його назва. “Пекло” означає щось нижче рівня землі, тобто підземне. Святе Письмо ж говорить, що прокляті перебувають під землею. Це засвідчують видіння пекла, яке мали діти у Фатімі та багато інших святих і містиків Святої Церкви (Див. Додаток).
У листах св. Павла читаємо, що у Велику П’ятницю блаженна душа нашого Спасителя на якийсь час відокремилася від Свого Тіла, спустилася у “лоно землі” (Мт. 12, 40), “в найнижчі частини землі” (Еф. 4, 9) і принесла радісну новину про Відкуплення праведникам Старого Завіту, які від початку світу вірили й чекали на Нього з надією і любов’ю. Знаємо, що душа Ісуса Христа спустилася у чистилище щоб потішити й спасти душі, які там відпокутували свої провини, щоб звідти потім вознестися на Небо. Відомо, що Він зійшов в ад, щоби сатані та всім проклятим душам показати Свою тріумфальну перемогу над гріхом, плоттю і світом. Звідси виникає припущення, що пекло знаходиться всередині землі,3 як незмірний океан вогню, сірки й розтопленої смоли (Пор. Ап. 20, 10; 21, 8).
У Святому Письмі Сам Святий Дух щоразу, коли говорить про пекло, завжди подає його як місце, куди падають, вкидають або вступають. Отже, це місце не тільки підземне, але і глибоке. Такої ж думки про пекло Отці Церкви, святі, теологи, Свята Церква та її вірні.
Зрештою, цю думку підтверджують (незважаючи на різні свої відхилення) поганські джерела, як - от: грецька і римська міфологія, де місце покарання у потойбічному світі представлено як величезний підземний простір, де панує грізний Плутон - ніщо інше, як міфологічна карикатура диявола. Вогонь і полум’я відіграють там найважливішу роль. Неважко помітити певну схожість в описанні безодні у Святому Письмі, де перебували праведники Старого Завіту, очікуючи на Криваву Жертву нашого Спасителя.
У словах св. Августина, які наводить св. Тома сказано, що після смерті тіло ховають, тобто опускають у землю, щоби там своєю гниллю воно відплатило Божій справедливості за свої провини. Отже, цілком вірогідно, що душа, покутуючи за свої гріхи, або через очищення у чистилищі, або через пекельну муку, сходить під землю у вогонь, котрий запалив, караючи її, справедливий Господь.
З усього сказаного випливає, що пекло та страшний пекельний вогонь міститься всередині землі, у безодні. Там горить підземний вогонь і палить зі страшною силою. Звернімо також увагу на те, що цей природний вогонь, який розпалила всесильна Божа справедливість. І він отримав надприродні властивості, щоб палити так, як цього вимагає сувора Божа кара, пронизуючи не лише плоть, але й душу, однак, не знищуючи до тла тіла проклятих, а зберігаючи їх. Згадаймо слова Самого Божого Судді: “У пекло, де... вогонь не вгасає... кожен вогнем посолиться” (Мк. 9, 48-49). Так як сіль проникає й зберігає м’ясо, так і матеріальний вогонь у пеклі завдяки надприродному впливу, пронизує проклятих і дияволів, не знищуючи їхніх тіл.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 67 | Нарушение авторских прав