В.О. Сухомлинський

А.С. Макаренко

Великий внесок його в розробку теорії і методики організації виховного колективу. Розробив систему виховання особистості в колективі і через колектив. Основні положення його теорії:

1) Виховання в колективі. "Виховуючи окрему особу, ми повинні думати про виховання всього колективу".

2) Колектив - живий соціальний організм. Він "народжується", живе, розвивається, перестає існувати. Це життя повинно бути радісним, цікавим, наповненим працею, пізнанням, романтикою, грою.

3) Це органічний сплав особистих і суспільних цілей.

Наприклад, шкільний колектив є основою для різнопланової діяльності школярів, самовираження, виявлення здібностей, таланту. Особиста ціль не повинна загубитись серед колективних цілей. Педагог повинен спрямувати свою діяльність на органічне злиття особистих та колективних цілей.

4) Розробив прийоми і методи впливу на особистість через колектив.

5) Виділив ознаки колективу.

6) Обгрунтував стадії розвитку колективу.

7) Велику увагу приділяв створенню активу та системи органів самоврядування. Для виховання активу Макаренко організував різні види діяльності в колективі, залучаючи органи самоврядування. За допомогою широкої сітки самоуправління кожен член колективу навчався і підчинявся товаришу, і в той же час вчився керувати колективом. Діти ставали і в позицію відповідальності, і залежності, і взаємодопомоги.

8) Сформулював закон руху колективу - перспективні лінії. Стверджував, що людина не може жити в світі, якщо у неї немає ніяких радісних чекань. Колектив завжди повинен жити чеканням завтрашньої радості.

В.О. Сухомлинський

Основні положення його концепції виховуючого колективу:

1) Приділяв велику увагу розвитку відносин дітей в колективі. Він підкреслює, що не може бути ніякого колективу, якщо відносини між його членами не пройняті духом взаємодопомоги, співробітництва, доброзичливості. "Найважливішою діяльністю, якою одухотворяється колектив, є постійна турбота про людину." Не менш важливим є спільна діяльність, спрямована на творення добра для всіх людей в оточуючому середовищі.

2) Особливого значення надавав вчений взаємозв'язку особистих та колективних цілей, взаємній відповідальності і вимогливості.

Духовне життя колективу залежить від духовного багатства кожного члену колективу.

"Колектив - це безперервне, що ніколи не припиняється, взаємне, моральне збагачення. Це передача один одному духовних цінностей і в той же час поглиблення власної неповторності".

Інтереси колективу повинні відбивати інтереси особистості, а не навпаки. "Чим більше дає колектив особистості, тим більшою мірою морально виправданим стає для особистості втручання колективу в її життя".

Образно пояснює відносини відповідальності і підпорядкування. "Колектив - складний оркестр, в якому кожен має свій інструмент і грає на ньому..., і він не повинен зазвучати дисонансом".

3) У своїй діяльності здійснював зв'язок дитячих і дорослих колективів. Тільки за допомогою такого зв'язку учні розуміють і відчувають, що їх благополуччя створюється працею багатьох людей.

4) Розкриває роль традицій і системи перспективних ліній у створенні колективу.

І.П. Іванов

У своїй статті "Виховувати колективістів" він особливу увагу звернув на КТС.

КТС - це суспільно важлива справа. Найперше її призначення - турбота про поліпшення життя свого колективу і навколишнього життя, це сплав практичних і організаторських дій на загальну радість і користь.

Колективна - планується, готується, здійснюється і обговорюється вихованцями і вихователями як молодшими так і старшими товаришами по спільній громадській турботі.

Творча - шукають кращі шляхи, способи і засоби розв'язання життєво важливих питань, не може перетворюватись на догму.

У КТС відбувається в єдності - формування громадянської самосвідомості, істинно гуманних почуттів і переконань.

2. Ознаки колективу - це ті характерні риси, які властиві колективу:

а) наявність суспільно значимої мети.

б) щоденна спільна діяльність, спрямована на її досягнення. Основним законом життя є рух - форма його життя, зупинка - форма його смерті. (А.С. Макаренко)

Спільна діяльність є основним змістом життя дітей: це навчання, це праця, це різноманітні заняття в гуртках, факультативах і т.д.

в) наявність органів самоврядування.

Це і загальні збори, органи учнівського самоврядування, рада школи, актив класу і т.д. А.С. Макаренко наголошував: "Колектив — це соціальний живий організм, який через те і організм, що він має органи, що там є повноваження, відповідальність, співвідношення частин, взаємозалежність, а якщо нічого цього немає, то немає і колек­тиву, а є просто юрба або зборище"

Головна функція самоврядування в учнівському колективі - залучення всіх школярів до свідомої систематичної участі в управлінні шкільними справами шляхом створення працездатних органів колективу. У кожному з цих органів зосереджується керівництво певним видом колективної діяльності, а їхня спільна діяльність реалізує самоврядування як функцію колективу.

г) відносини відповідальної взаємодопомоги, загальної турботи..

А.С. Макаренко писав: "Там, де є організація колективу, там є органи колективу, там є організація уповноважених осіб, довірених колективу, і питання ставлення товариша до товариша - це не питання дружби, а це питання відповідальної залежності.

"Я тільки тоді зумію наказати товаришеві, доручити йому, спонукати до дії, коли я почуваю відповідальність перед колективом і коли я знаю, що, наказуючи, я виконую волю колективу".

Через органи самоврядування організується чітке, цілеспрямоване і змістовне життя колективу, і в діяльності членів колективу складаються певні відносини взаємодопомоги і відповідальності за свої вчинки і справи колективу.

ґ) психологічний клімат у колективі. Він повинен бути комфортним для кожного члена. Тут дитина повинна мати можливість самореалізуватися, отримати захист і підтримку від агресивних проявів соціуму.

д) дисципліна та самодисципліна – це елемент, який об’єднує всі ознаки в одне ціле, передумова їх створення та прояву. Основою дисципліни в колективі є норми поведінки, визнані або встановлені самими членами колективу, а не нав’язані ззовні.

е) Деякі вчені виділяють ще таку ознаку – як відкритість колективу шкільній спільності (правильні взаємовідносини між первинним і вторинним колективом) і далі, готовність до співпраці з усіма іншими спільнотами для громадського блага.

Дата добавления: 2015-12-08