Читайте также:
|
Метод єдиних вимог полягає в тому, що вихователі розробляють і послідовно впроваджують у виховну систему педагогічні вимоги, що відображають основні норми колективної діяльності учнів. Одночасно педагоги залучають найактивніших дітей до розробки та виконання цих вимог, насамперед дотримання дисципліни й культури поведінки.
Названий метод ефективний під час розробки будь-якого виховного заходу. І практично він охоплює всі сторони життя та діяльності колективу. Найчастіше педагогічні вимоги закріплено в таких офіційних документах, як "Статут школи", "Правила для учнів", "Правила дорожнього руху".
З віком зростають вимоги до вихованців і стають менш детальними й регламентованими. Постійно виконуючи їх (під керівництвом педагога), діти накопичують відповідний досвід, реалізують свої права та обов'язки, самостійно орієнтуються в навколишньому середовищі.
Забезпечення єдності вимог у вихованні учнів - один із основних шляхів корекції виховання свідомої дисципліни у школі, важливий показник її реалізації.
4. Виховання особистості в колективі
Важливою умовою формування особистості є дитячий колектив. Н.К.Крупська вважала, що тільки в колективі відбувається становлення дитини, формуються колективні почуття й переживання, вона вчиться жити в колективі, розвивати свої індивідуальні можливості, товариську солідарність, допомагати іншим, здобувати знання.
Колектив об'єднує духовно, дає можливості повно й усебічно розвиватися кожній людині. З іншої сторони, усебічний розвиток особистості збагачує колектив.
У результаті індивідуального росту збільшуються можливості колективної діяльності. Колектив - це суспільне середовище, яке впливає на становлення особистості. «Тільки через колектив кожний його член входить у суспільство Якщо колективного виховання не буде, то за індивідуального виховання є ризик виховати тільки індивіда» (A.C. Макаренко).
Колектив має єдину мету. Кожна особистість повинна поєднувати свій особистий потяг з бажанням інших. Проте загальна мета має визначати особисту, оскільки діти пов'язані не просто дружніми стосунками, а спільною відповідальністю в роботі, загальною участю в житті колективу.
Виховання особистості повинно грунтуватися на повазі, любові й вимогливості. «Чим більше поваги до людини, тим більше вимогливості до неї», — найважливіший принцип виховної роботи, на думку А.С.Макаренка.
Ідеї видатних педагогів втілюються під час розв'язання проблеми взаємодії особистості і колективу у виховному процесі спеціальної школи. Формування колективу, виховання дітей у колективі, всебічний розвиток особистості з урахуванням індивідуальних особливостей, здібностей і нахилів здійснюється відповідно до цих ідей.
Література
1.Синьов В.М. Психолого-педагогічні проблеми дефектології та пенітенціарії. -К.: «МП Леся», 2010. - 779 с.
2.Основи теорії виховання / В.1. Кривуша, О.І. Пометун, В.М. Синьов, М.О.Супрун: Київський інститут внутрішніх справ. - К.: МП «Леся», 2000. - 140 с.
3.Гонеев А.Д. и др. Основы коррекционной педагогики: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений / А.Д. Гонеев, Н.И. Лифинцева, Н.В. Ляпаева: Под ред. В.А.Сластёнина, - 2-е изд. перероб. - М.: Издательский центр «Академия», 2002. -128 с.
4.Липа В А. Основы коррекционной педагогики. - Донецк: Лебидь, 2002. - 327 с.
Сорока ГЛ. Сучасні виховні системи та технологи. - Харків: Веста: Видавництво "Ранок", 2002. - 128 с
Завдання для самостійної роботи
Ознайомтеся з методичним посібником Дульнев Г.М. Учебно-воспитательная работа во вспомогательной школе. - М., 1981. Визначте можливості формування учнівського колективу допоміжної школи-інтернату, виховання особистості в колективі на стадії його формування та структуру створення нормального соціально-психологічного клімату у виховному колективі.
Питання для обговорення
1. З'ясуйте зміст поняття "учнівський колектив".
2. Назвіть дитячі організації, які сприяють демократизації шкільного життя.
3. Визначте роль колективу у розвитку міжособових стосунків, формування особистих якостей дітей з обмеженими можливостями в умовах шкільного колективу.
Додатковий матеріал:
У своєму розвитку колектив проходить три основні стадії (етапи).
На першій стадії розвитку колектив характеризується такими ознаками:
- він лише починає створюватись;
- члени колективу недостатньо знають один одного;
- вихованці неповною мірою усвідомлюють завдання;
- відсутня ініціатива в конкретній діяльності;
- відсутній актив.
Провідною тактичною лінією діяльності вчителя є забезпечення системи вимог і організація діяльності на засадах єдиноначального керівництва і педагогічного авторитаризму.
Виходячи з ознак колективу на цій стадії і тактичної лінії діяльності вихователя, можна визначити такі напрями його роботи:
• вивчення членів колективу;
• забезпечення знайомства вихованців між собою;
• висунення конкретних завдань перед вихованцями;
• організація спільної діяльності, спрямованої на виконання означених завдань;
• сприяння формуванню активу.
На цій стадії розвитку колективу взаємини між педагогом і вихованцями будуються на засадах безпосереднього впливу як на колектив загалом, так і на кожного члена колективу зокрема. Вихователь у своїх діях не має змоги спиратися на помічників (актив) з числа вихованців. Тому доводиться виявляти авторитаризм і діяти за принципом єдиноначальства. Вихователь одноосібно визначає конкретні завдання кожному вихованцеві колективу, керує виконанням цих завдань і перевіряє та оцінює результати.
З цього приводу A.C. Макаренко в одній зі своїх лекцій про виховання говорив: "Така вимога, висловлена у формі, що не припускає заперечень, необхідна на початку в кожному колективі. Я не уявляю собі, щоб можна було дисциплінувати розладнаний, знервований колектив без такого холодного тону вимоги окремого організатора. А потім це йде значно легше".
Схематично структуру діяльності первинного колективу на першій стадії можна подати так (рис. 3.6).
Класному керівникові в роботі з колективом, який знаходиться на першій стадії розвитку, доводиться розв'язувати низку педагогічних завдань. Простежимо логіку дій педагога на цій стадії в контексті певних ситуацій.
Колективу класу необхідно зробити генеральне прибирання класної кімнати. Вихователь збирає всіх учнів класу, пояснює сутність завдання; порядок його виконання; розподіляє доручення між учнями, конкретизує, хто чим має займатися, які інструменти, пристрої, знаряддя праці необхідно використати, хто відповідає за них; показує, інструктує учнів, контролює їхні дії; у підсумку оцінює діяльність кожного учня і колективу загалом.
Класному керівникові треба виставити оцінки за поведінку вихованців за першу чверть. Педагог самостійно (в окремих випадках проконсультувавшись з учителями, які працюють у цьому класі) виставляє оцінки кожному учневі, оголошує їх на класних зборах. Це в тому випадку, якщо в школі оцінюється поведінка учнів.
Дирекція школи доручила учням 6-го класу на пришкільній ділянці скопати грядку землі для розміщення клумби. Класний керівник обстежує об'єкт, знайомить учнів із обсягом роботи. Розділяє всю площу на окремі ділянки; за кожною ділянкою закріпляє по два учні; дає їм інвентар (лопати, граблі); контролює хід роботи; окремим показує, як треба копати і скородити, вибирати корінці; після завершення приймає роботу від кожної ланки, оцінює якість.
Як довго колектив може перебувати на першій стадії залежить від багатьох чинників: від віку членів колективу; від обізнаності вихователя з теорією та технологією формування і розвитку колективу; від рівня соціально-психологічного розвитку членів колективу; від уміння педагога правильно визначити перспективну мету діяльності колективу.
У процесі життєдіяльності колективу на першій стадії в ньому визрівають ознаки (соціальні, психологічні), які піднімають його на вищий щабель.
Колективу на другій стадії розвитку властиві такі ознаки:
• сформувався актив;
• більшість вихованців підпорядковується меншості;
• члени колективу усвідомлюють свої завдання;
• актив починає виявляти ініціативу у визначенні завдань та організації колективної діяльності.
 |
Відповідно до такого статусу колективу педагог організовує свою діяльність у таких напрямах:
• продовжує вивчати вихованців (їх розвиток постійно перебуває в динаміці);
• навчає членів активу здійснювати керівні функції;
• сприяє формуванню органів самоврядування;
• спільно з активом, органами самоврядування визначає перспективні лінії та завдання діяльності колективу на перший період.
На другій стадії розвитку взаємини між педагогом (керівником) і вихованцями базуються на засадах демократизму і принципі паралельних впливів на особистість вихованців (поєднання безпосереднього й опосередкованого впливів).
З цього приводу А.С. Макаренко розмірковував: "Друга стадія розвитку цієї вимоги, коли на ваш бік перейшли перший, другий, третій, четвертий активісти, коли навколо вас організовується група хлопчиків або дівчаток, які свідомо хочуть підтримати дисципліну.
Я поспішав з цим. Я, незважаючи на те, що ці хлопчики або дівчатка мають багато недоліків, намагався швидше набрати таку групу активістів, які підтримували мої вимоги своїми вимогами, що їх вони висловлювали на загальних зборах, у своїй групі, своїми думками.
...Цей шлях від диктаторської вимоги організатора до вільної вимоги кожної особи від себе на фоні вимог колективу, цей шлях я вважаю основним шляхом у розвитку дитячого колективу".
Схематична структура діяльності первинного колективу на другій стадії має такий вигляд.
На другій стадії розвитку колективу починає діяти принцип паралельної дії: педагог впливає на вихованців через актив і одночасно тактовно і ненав'язливо здійснює безпосередній вплив. Це дієвий, але водночас і доволі тонкий інструмент формування колективу і забезпечення належних умов для життєдіяльності кожного його члена.
"Що таке паралельна педагогічна дія? — ставив запитання A.C. Макаренко і відповідав. — Ми маємо справу тільки з загоном. Ми з особою не маємо діла. Таке офіційне формулювання. По суті, це є форма впливу саме на особу, але формування йде паралельно суті. Насправді, ми маємо справу з особою, але твердимо, що до особи нам немає ніякого діла". І наводить приклад паралельної педагогічної дії:
"Петренко спізнився на завод. Ввечері я дістаю про це рапорт. Я викликаю командира того загону, в якому перебуває Петренко, і кажу:
— У тебе спізнення на заводі.
— Так, Петренко спізнився.
—Щоб цього більше не було.
Єсть, більше не буде.
Завершуючи опис напрямів діяльності керівника колективу, який перебуває на І стадії, ми навели приклади, як мас працювати педагог у процесі розв'язання завдань, що їх висувають життєві обставини перед первинним колективом. Якщо ж колектив перейшов на другу стадію розвитку, педагог організовує вихованців на виконання різних дій і доручень через актив. На першому місці у вихователя має стояти завдання — вчити активістів керувати процесами діяльності товаришів.
Період діяльності колективу на ІІ стадії може тривати довго. Це знову ж таки залежить від багатьох об'єктивних і суб'єктивних чинників.
Далі настає період, коли колектив набуває ознак третьої стадії:
• більшість вихованців перейшла на бік активу, усвідомлює вимоги керівника;
• більшість підпорядковує собі меншість;
• колектив усвідомлює свої завдання;
• вихованці в змозі самі формувати нові завдання;
• органи самоврядування спроможності організувати колектив на виконання означених завдань.
Тактична лінія діяльності керівника такого колективу: здійснювати управління через загальні збори з дотриманням демократичних основ.
Основні напрями роботи педагога з колективом на третій стадії:
• продовжує вивчати вихованців;
• включає активістів почергово у виконання керівних функцій;
• спільно з усім колективом визначає перспективні лінії діяльності.
На цьому етапі важлива зміна напрямів вимог. "...Третя стадія розвитку цієї вимоги, — писав A.C. Макаренко, — коли вимагає колектив. Це — той наслідок, що винагороджує вас за нервову працю першого періоду. Коли вимагає колектив, коли колектив збився в певному тоні і стилі, робота вихователя стає математично точною, організованою роботою" (Макаренко A.C. Твори: В 7 т. Т. 5. - К.: Рад. шк., 1954. -С. 137).
Структура діяльності колективу на ІІІ стадії вкладається в таку схему.
Всі питання життєдіяльності колективу на цій стадії розглядаються на загальних зборах. Педагог-вихователь набуває статусу рядового члена колективу з правом одного голосу. У нього є одна перевага: знання і практичний досвід, який вихованці можуть використовувати в консультативному плані.
Повернувшись до тих завдань, які треба було виконати з колективом на першій стадії розвитку — організація належної дисципліни, прибирання класу, робота па пришкільній ділянці тощо, на третій стадії ці питання розв'язуються рішеннями загальних зборів. Для виконання певних короткотермінових
завдань загальними зборами можуть бути призначені керівники (старости, бригадири, ланкові та ін.). Вихователь на цій стадії не повинен виконувати роль наглядача, контролера. Найбільш зручна для нього позиція — брати активну участь у конкретних справах разом з учнями, показуючи їм приклад.
На успішність розвитку і становлення колективу впливає низка соціально-педагогічних чинників. Зокрема:
• глибокі знання вихователями психолого-педагогічних основ теорії і практики формування та розвитку колективу.
• забезпечення наступності і єдності дій педагогів у роботі з колективом;
• володіння технікою створення перспективних ліній;
• забезпечення педагогічно доцільної роботи з актином і органами самоврядування;
• дотримання належного тону і стилю діяльності колективу;
• наявність традицій у життєдіяльності колективу;
• створення соціально-педагогічних умов для ефективної діяльності членів колективу.
Питання теорії і практики розвитку колективу, його впливу на формування особистості досить добре досліджені у психолого-педагогічній літературі, непогано розроблені і технології роботи з колективом. Варто лише у процесі практичної роботи впевнено спиратися на надбання педагогічної науки, цілеспрямовано працювати над розвитком колективу на засадах гуманізму, демократизму, враховувати надбання української етнопедагогіки, використовувати колектив як джерело,соціаль-но-психологічного розвитку особистості, її соціальної захищеності.
Особистість на шляху свого становлення проходить кілька етапів, що так чи інакше впливають на її розвиток: сім'я, дошкільні виховні заклади, школа, позашкільні дитячі виховні заклади, професійні освітні заклади, соціальне побутове оточення, засоби масової інформації та ін. І тут важливо забезпечити єдність і наступність впливу на колектив, у якому перебуває людина. Передовсім це стосується діяльності вихователів. З цього приводу A.C. Макаренко писав: "Повинен бути колектив вихователів, і там, де вихователі не об'єднані в колектив, і колектив не має єдиного плану роботи, єдиного тону, єдиного тонкого підходу до дитини, там не може бути ніякого виховного процесу. Тому краще мати 5 слабких вихователів, об'єднаних у колектив, захоплених однією думкою, одним принципом, одним стилем, які працюють єдино, ніж 10 хороших вихователів, не об'єднаних у колектив".
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 1 | Нарушение авторских прав