Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Одкровення пекла

Читайте также:
  1. Одкровення Марії Вальторти
  2. Одкровення пекла
  3. Перша причина вічності пекла: сама природа вічності
  4. Темрява пекельного вогню. Одкровення св. Терези Авільської
  5. Чому стільки людей намагається заперечити існування пекла?

Те свідоцтво

Нехай Господь благословить вас, брати. Коли Господь узяв мою руку я побачив, що ми стої­мо на скелі, а позаду нас я побачив ангела. Ми поча­ли спускатися через тунель з неймовірною швидкіс­тю. Я озирнувся і помітив, що ангела вже не було з нами, і трохи злякався. Я запитав Господа: «Господи, а де ангел? Чому він більше не з нами?»

Господь відповів: «Він не може піти туди, куди ми прямуємо».

Ми продовжували спускатися, поки різко не зупинилися, як ліфт. Я бачив декілька тунелів, і ми пішли до того, про який говорила моя сестра Сан-дра. Тунель, де люди висіли на гаках з кайданами на зап'ястях. Стіна, на якій висіли люди, здавалася нескінченно довгою. Мільйони людей висіли на ній, і по них повзали хробаки. Я придивився вперед і по­бачив ще одну таку саму стіну. Я сказав Господові: «Господи, в цьому місці так багато людей».

Моментально мені на думку спав стих із Писан­ня, який я не розумів до цього: Шеол і Аваддон ні­коли не насичуються (Прип. 27, 20).

Звідси ми вирушили в інше місце, яке ми назва­ли «Долиною котлів». Ці котли були повні киплячої грязюки, і ми стали біля одного з них. Першою, кого я побачив, була жінка. її тіло занурювалося і підні­малося з грязюки, але коли Господь подивився на неї, її тіло тимчасово стало нерухомим на рівні талії.

Господь запитав: «Жінко, як твоє ім'я?» Вона відповіла: «Мене звуть Rubiella». її волосся було повне бруду і шматків плоті, яка відшаровувалася від кісток. Хробаки виповзали з її очей, заповзали в рот і виповзали з її вух. Коли хро­баки не могли пролізти кудись, вони робили собі новий отвір в іншій частині її тіла, що завдавало їй

величезного болю.

Вона кричала: «Господи, будь ласка, забери мене з цього місця! Пощади мене! Я не можу більше цьо­го винести! Накажи цьому припинитися, Господи!»

Господь запитав її, чому вона тут. Вона відпові­ла, що попала сюди через марнославство. Це саме слово було написано на металевій пластині, на її грудях. В її руці була красива пляшка дуже дорогих парфумів. RubіеІІа взяла її і бризнула парфумами на своє тіло. Це була кислота, яка, потрапивши на тіло, обпалювала і викликала сильний біль. Вона крича­ла до Господа: «Господи, помилуй мене! Я не можу більше тут бути!»

Я не кажу, що парфуми це гріх, але Господь сказав нам, що та жінка була там через свої парфуми. Вона була там, тому що її краса, парфуми і марнославство були першим місцем у її житті. Проте Господь Ісус -Цар усіх царів і Владика усіх владик. Лише Він пови­нен бути першим у нашому житт. У житті цієї жінки так не було, і саме тому вона була там.

З сумом Господь подивився на неї і сказав:

«RubіеІІа, для тебе вже занадто пізно. Постіль твоя -

черва, хробаки -твоє покривало». Коли Господь вимовив це, вогняне полум'я охо­пило жінку, і вона знову занурилася в котел.

Потім ми пішли звідти в інше місце, і прийшли до гігантських дверей. Коли ми підійшли до них, двері відчинилися перед нами. Там була величез­на печера. Раптом ми почули музику, сальсу, рок та інші види попмузики, які люди чують по радіо. Господь зробив рух рукою, і ми побачили мільйони людей, підвішених на ланцюгах за зап'ястя. Вони дико підскакували над полум'ям вогню. Господь по­дивився на нас і сказав, що це плата танцюристам. Вони підскакували над вогнем точно в ритм музиці. Вони не могли не підскакувати. Але гірше, ніж це, були їхні черевики, на підошвах яких були 15-сан-тиметрові шипи. Щоразу, коли вони підстрибували, шипи встромлялися в їхні стопи, і так тривало знову й знову. Щойно хтось із них намагався зупинитися і не підскакувати, відразу приходили демони, і ко­лоли їх списами, проклинаючи і кажучи: «Хваліте його. Тепер це ваше царство, зараз, хваліть сатану! Хваліть його! Ви не можете зупинятися, щоб не хва­лити його. Хваліть його. Ви повинні хвалити його! Ви повинні стрибати! Ви повинні танцювати! Ви не мо­жете зупинитися ні на секунду!»

Жахливо було те, що багато людей були христия­нами, які знали Бога, але вони були в нічних клубах, коли померли. Можливо, ви питаєте, як це може бути? У писанні Якова написано:

Перелюбники! Хіба не знаєте, що дружба сві­ту цього - то ворожнеча проти Бога? Хто, отже,


Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 57 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)