Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Залежність затрат на підготовчо-завершальні роботи (1) і на збитки від зв’язування обігових коштів (2) від розміру партії

Читайте также:
  1. Cредньорічна сума коштів підприємства
  2. I. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  3. Автоматизация задач по учету затрат на производство
  4. Алгоритм роботи лікаря бригади швидкої медичної допомоги, що прибуває першою на місце катастрофи
  5. Анализ затрат на производство в разрезе экономических элементов
  6. Анализ источников формирования запасов и затрат
  7. Анализ общей суммы затрат на производство продукции

 

 

Економічно доцільний розмір партії (оптимальний), що має мінімальну питому величину цих витрат, можна обчислити за допомогою такої формули: , де Попт – оптимальний розмір партії, шт.; N р – кількість деталей з програми на рік; Зп.-з – витрати на підготовчо-завершальні роботи на одну партію деталей, грн; С і – собівартість однієї деталі, грн.; К з – коефіцієнт збитків від зв’язаних коштів у незавершеному виробництві.

 

Періодичність запуску-випуску деталей в оброблення, або ритм серійного виробництва (R з.-в), визначають за формулою , де П – прийнятий розмір партії, шт.; N с.д – середньодобова потреба в даній деталі.

 

Кількість запусківзап) у плановому періоді обчислюють за такою формулою: , де Фпл – фонд часу в плановому періоді, год або днів.   Величину нормативу циклового заділу (Z ц) обчислюють за формулою Z ц = Т ц N с.д, де Тц — тривалість виробничого циклу виготовлення деталей, год; N с.д — середньодобова кількість деталей, що споживаються під час складання виробу.

 

У плануванні роботи підрозділів підприємства можуть застосовуватися комплектні й подетальні системи:   · комплектні: машино-комплекти, вузлові, групові комплекти, системи планування за номерами комплектів, система безперервного оперативно-календарного планування;   · подетальні системи „на склад”, система „Р-Г”. Систему „на склад” використовують під час планування виробництва уніфікованих і стандартних деталей, за якими терміни запуску-випуску не пов’язані з випуском основних виробів. Система „Р-Г” є розрядною, її застосовують у багатономенклатурному серійному виробництві для планування роботи обробних і заготівельних підрозділів.

 

 

4. Оперативно-календарне планування в масовому виробництві

 

Масове виробництво характеризується стійким випуском обмеженої номенклатури виробів, великими обсягами випуску, високим рівнем безперервності й ритмічності виробничого процесу, широким застосуванням методів потоку. Головним завданням оперативного планування в таких умовах є організація й забезпечення безперервного руху деталей і виробів за операціями виробничого потоку та виконання цих операцій у встановленому ритмі роботи.

 

Розрахунки календарно-планових нормативів Під час планування роботи однопредметних безперервних потокових ліній визначають такт роботи ліній (r) з формули: де Феф — ефективний фонд часу роботи устаткування, год; N — виробнича програма випуску деталей, шт. Ритм передавання (R) розраховують за формулою: R = r n’, де n’ — величина транспортної партії, шт. Обчислюють кількість робочих місць (РМ) за кожною операцією за формулою , де t шт — норма штучного часу з урахуванням її фактичного виконання.

 

 


Дата добавления: 2015-11-26; просмотров: 69 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)