Свято Різдва Всесвіту.

Кожного року – нове народження світу, новий аграрний цикл життєдіяльності родин і громад. Початок циклу – 25.ХІІ (початок нарощування світла). Це і день святого Спиридона.

Висуваються припущення, що єдиним богом слов’ян могла бути Коляда. Це жіноче божество, на честь якого і досі справляються народні обряди, які припадають на час зимового сонцестояння і збігаються зі святом Різдва Всесвіту і (пізніше) Нового року. Коляда, за уявленням багатьох народів Півночі, звідки походять і слов'яни, щороку народжує у світ сина – Сонце. Цей син росте і швидко, набуває сили, яка досягає свого апогею в середині червня, під час літнього сонцестояння. Називають цей день і святом корочуна (найкоротшого дня, у Закарпатті так називають хліб).

Обрядова і художня мова спирається на уявлення про «12 священних ночей»: від Різдва до водохрещення. Остання ніч – 6.І. це за новим стилем.

Астрально-небесний сенс свята «12 ночей» – моделювання всього річного сонячного циклу на рухові Місяця (прохання «квартир»: по 3 знаки зодіаку в кожній з чотирьох «сторін світу»). 12 Галактик – 12 зодіакальних сузір’їв. Місяць за 12 ночей проходить шлях, який за 12 місяців пройде Сонце. Це справді моделювання певної містерії енергетичних змін Сонця. Кожна ніч з 12 – сакральний символ місячного циклу. Видимість процесу на нічному небі. Можливості передбачень в ці ночі: обрядові ворожіння, гадання, чарування.

Зміна картин нічного неба як орієнтир для родинних обрядових культів: готування 12 зодіакальних страв у вигляді печива чи жертовних тварин. Вареники – це символи Місяця.

6 січня. «Святвечір». Якщо ніч зоряна – врожайний рік. Хто спить у цю ніч – проспить царство небесне. Закликання морозу.

Естетика «Святвечора» в родинному середовищі. Зоря-вістунка сповіщає про Перше сузір’я Нового Року (Стрілець-Перун), куди увійшов Господар нічного неба – Місяць. Народження немовляти – у сузір’ї Козерога – можливо Сварога (бога початкового сонцестояння). Місяць у домі Козерога перебуває до 20.01 за старим стилем, потім переходить до Водолія. Отже перед самим входженням до Водолія з Стрільця – кінець різдвяних свят. Народжувалася Дана (вода), без якої світло, вогонь – безсилі дати урожай.

Перун- Стрілець пускає стріли вогненні в Дану-Діву (сузір’я Водолія) – Життя зачинається. Символіка потенцій життя.. Завершення Різдва (створення світу) водохрещенням (воду «світили» при Місяці). Еротично-шлюбна естетика обрядів. Магічні ритуали.

Весь рік – це ритмічні зміни у шлюбних пропорціях води й вогню. Разом вони – Данапер (Дана+Перун) – готська назва Дніпра.

Ще до появи Зорі діти несуть вечерю до названих, хрещених батьків чи до пупорізки, чи до дідуся й бабусі. Господар родини годує тварин, розмовляє з ними, робить пожертву Місяцю – Сніп-Дідух. А після появи Зорі-вістунки – початок різдвяної вечері. Багата кутя. – пшеничні зерна, мед, узвар, приправи, книші – обрядовий хліб. 7 – 9 – 12 страв.

Різдвяне свято тривало три дні. Ворожіння (прогнозування важливих подій на рік), заклинання, частування (навіть диких звірів). А головне – колядування. «Колядування» - це вираз різдвяної обрядовості в громадському житті. Молодіжні гурти займалися колядуванням. «Зоря» і «Коза» були важливими художньо-обрядовими атрибутами колядування. Тотемічні сліди в колядуванні: блукання душ з того світу, імітація звуків квохтання, гудіння бджіл тощо. Шанування живих і померлих родичів. Носили «вечерю». Синтез мистецтв в колядуванні.

7 січня. Різдво. Від 1990 року – офіційне свято в Україні за старим стилем – Різдво Христове. Колядування в різдв’яні дні.

13-14. 01. (1.01. за нс). Новий рік. Художньо-обрядова символіка Новорічного свята (у побуті – Маланки – 14.01 і Василя – 13.01). «Щедра кутя» і щедрування. Щедрувальники носили символ Зорі, у християн – Зоря над Віфлеємом. Побажання добробуту., також водили козу (опудало). Провідування родичів.

Вшанування Прадерева Світу (сьогодні це ялинка або сосна, колись була верба тощо). Художнє обрядження ялинки. Печиво в формі зодіакальних тварин вішали на Дерево.Запалювали на Дереві галактичні світильники.

«Посівання» як символічне побажання родючості. Вся незримо-зрима сутність Всесвіту можливо й символізувалась образом Світовиду, а сонцедайність – Колядою. Зверху Дерева – Місяць, Зоря, Сонце. На вежі зірки перекочували з дерева.

Дата добавления: 2015-12-08