ПИТАННЯ 46. Адвентизм

Цей напрямок протестантизмусформувався у США в 30-х роках XIX ст. на основі баптизму. В 1833 р. баптист В. Міллер видав книжку «Докази святого письма про друге пришестя Христа», в якій твердив, що ця подія відбудеться у березні 1843 р. Однак це пророкування не здійснилося. Після цього точні дати адвентуса (пришестя) Ісуса Христа не вказувалися, проте ідея продовжувала жити і навколо неї сфор­мувався адвентистський рух. У 1863 р. утворилася самостійна Адвентистська церква, в організації якої велику роль відіграла Олена Уайт.

У нашу країну адвентизм був завезений американськими про­повідниками наприкінці XIX ст. Спочатку він поширився серед німецьких колоністів у Таврії. Численне розорення дрібних власни­ків у країні створило відповідну соціальну базу для адвентизму. Рух швидко зростав за рахунок споріднених з ним течій євангелізму та баптизму. В 1907 р. російські й українські адвентисти утворили самостійну організацію і вийшли з німецького союзу адвентистів.

Основою віровчення адвентистів є Біблія, зокрема книги пророка Даниїла і «Одкровення св. Іоанна Богослова», а також твори В. Міллера та О. Уайт. Визнаючи основні положення Біблії, адвентисти водночас вдаються до реформування суперечливих місць Святого Письма. Адвентисти всю свою діяльність підпорядковують проповіді містич­них ідей другого пришестя Ісуса Христа, кінцю світу і встановлення тися­чолітнього царства спочатку на небесах, а потім на землі.

Основою адвентистського віровчення служить ідея богообраності їхньої віри. Ця ідея обґрунтовує положення про релігійну ви­нятковість адвентистів як «Божого народу», його зна­чення в питаннях спасіння людства. Згідно з адвентистським віровченням, пришестя Ісуса Христа повинне ознаменуватися тим, що воскреснуть померлі праведники і разом з живими адвен­тистами вознесуться на небо, де царствуватимуть на чолі з Ісусом Христом тисячу років. Упродовж цього часу відбуватиметься суд над грішниками. Після того, як доля грішників буде вирішена, Ісус Христос разом з адвентистськими праведниками зійдуть на землю, Бог воскресить грішників для страшного суду та знищить їх шля­хом спалення. Згорить і сама грішна земля, замість неї з'явиться оновлена земля, де адвентисти будуть вічно раювати.

Віруючі, повчають проповідники, завжди повинні бути готові до пришестя Ісуса Христа, оскільки ніхто не знає точного часу, коли він прийде. Усе, що очищає лю­дину від гріхів і готує її до зустрічі з Ісусом Христом — це добро, воно моральне, а те, що відволікає віруючих від підготовки до переходу в тисячо­літнє царство — є зло, воно гріховне.

Адвентисти заперечують християнське вчення про потойбічний світ і безсмертя душі. Душа вмирає разом з тілом, у могилі вона чекає страшного суду. В судний день душі померлих воскреснуть і, разом з живими адвентистами, з'являться до Бога для остаточного вирішення своєї долі. Душі грішників будуть навіки знищені, а праведники здобудуть вічне блаженство в царстві Божому на землі.

Культ адвентистів відкидає церковні таїнства й обряди, поклоніння іконам, розп'яттю, мощам і святим, заперечує майже всі християнські свята, навіть ті, що пов'язані з іменем Христа. Обряд хлібопереломлення вони проводять чотири рази на рік - першої суботи кожного кварталу. Перед цим вони здійсню­ють обмивання ніг на згадку про Таємну вечерю Ісуса Христа.. В дні свят віруючим забороняється працювати, пропонується молитися й обов'язково відвідувати молитовні збори. Кожний член релігійної громади має сплачувати членські внески — десяту частину свого доходу.

Очолюють адвентистські громади проповідники та пресвіте­ри, а також виконавча рада, яка обирається на зборах релігійної громади.

Для адвентистів характерним є вчення про санітарну реформу, яка втілює, як вва­жають адвентисти, турботу не лише про духовне, а й про фізичне здоров'я людини. Вона вимагає дотримання вегетаріан­ського харчування, не споживати свинину, тваринні жири, молочні продукти, каву, какао, вживати алкогольні напої, наркоти­ки, користуватися медикаментами тощо.

Адвентисти велику ува­гу приділяють хворим, людям похилого віку та дітям-сиротам, яким вони допомагають. Саме такій категорії людей легше довести тлінність і гріховність життя, вселити надію на блаженство в царстві Божому. Пресвітери радять активним членам громади працюва­ти в лікарнях, дитячих будинках, будинках для інвалідів і людей похилого віку санітарами, нянями, медичними сестрами, брати участь в екологічному русі за збереження природи.

Адвентизм не є однорідною релігійною течією. Він скла­дається з багатьох напрямків: адвентисти сьомого дня (свят­кують суботу), адвентисти першого дня (святкують неділю), ад­вентисти тисячоліття, адвентисти євангельські, адвентисти-рефор­місти, адвентисти майбутнього століття тощо.

В Україні вищим органом адвентистського руху є «Українська уніонна конференція», яка об'єднує понад 1000 гро­мад.

ПИТАННЯ 47. Ієговізм (Свідки Ієгови)

Ця протестантська течія в християнст­ві виникла в 70-х роках XIX ст. у США. В Україну Ієговізм на початку XX ст. проник із західних держав, зокрема з Польщі, Німеччини, Угорщини, Словаччини та Румунії. Його поширювали єговістські місіонери, серед яких були реемігран­ти, які в США пройшли спеціальну підготовку. Перші єговістські осередки в 1921 р. виникли на Львівщині й Закарпатті, в 1925 р. — на Станіславщині (територія Івано-Франківської області). Після Другої світової війни ієговізм почав по­ширюватися й у східних областях України.

Основою віровчення в ієговізм і є Біблія і твори про­відних єговістських теологів, зокрема Ш. Русселя «День помсти», Дж. Рутерфорда «Визволення», Н. Кнора «Переклад Біблії Нового світу» тощо.Характерною особ­ливістю віровчення єговістів є специфічне пояснення Біблії Єговістські тео­логи висунули тезу про необхідність наукового, філософського вивчення Біблії відповідно до реальних тенденцій розвитку су­часного світу. Це по суті модерністське, соціально-політичне ко­ментування Біблії. Віруючим рекомендують читати не саму Біблію, а єговістську літературу про Біблію, де коментуються біблійні тексти з позиції сучасності.

Свідки Ієгови ніяких християнських свят не відзначають, крім одного. Вони святкують Господню вечерю на честь жертвенної смерті Ісуса Христа. Це свято відзначається щорічно 19 квітня.

Вони поклоняються Богу-отцю, ім'я якого Ієгова. Бог має такі риси, як мудрість, справедливість, любов і необмежену силу. Ці риси він виявляє лише до єговістів, а до інших людей ставиться як владний самодержець, грізний і жорсто­кий. Ісус Христос — це син Божий, найдосконаліше створіння, перший свідок Ієгови, посланець Бога на Землі. Він Богом не може бути. Дух святий — це Божа сила.

Єговісти відкидають християнський догмат про безсмертя душі та існування потойбічного світу. Душі, повчають єговісти, не існує тому що Бог сотворив людину з праху земного.

Розуміння душі єговісти зводять до матеріального чинника. Душа — це кров, повчають єговісти, оскільки без крові немає життя. Душа вмирає разом з тілом, у могилі все перетворюється на прах, і нічого не залишається. Вважають, що в час другого пришестя Ісуса Христа воскреснуть лише єговісти, а всі інші, тобто не єговісти, будуть знищені назавжди. Свідки Ієгови воскреснуть і житимуть у тисячолітньому царстві Ієгови, яке він встановить на Землі. Воно настане через Армагеддон. Це буде тисячолітнє царство справедливості і добробуту, яким керуватиме Ісус Христос разом з єговістськими праведниками. В цьому царстві будуть блаженствувати єговісти, а інші люди, як грішники будуть знищені назавжди.

Армагеддон - це остан­ня священна битва «свідків Ієгови» під проводом Ієгови з їх ворогами - сатаністами. Слово «Армагеддон» зустрічається у 16-й главі Апокаліпсису, де йдеться про неминучу загибель Вавилону. Армагеддон — це тотальна теократична війна, що призведе до знищення всіх християнських і нехристиянських держав. Озна­ки Армагеддону - це соціальні і природні катаклізми, зростання пияцтва, наркоманії, насильства, крадіжок, амо­ральності тощо. Етапами Армагеддону єговісти вважають першу і другу світові війни, війни США у В'єтнамі, Ізраї­лю з арабами тощо.

Друге пришестя Ісуса Христа нині єговісти пов'язують з катастрофою всієї цивілізації. Вони доводять, що ця катастрофа є неминучою, оскільки освячена самим Ієговою. При цьому вони з особливою насолодою описують страхіття, що при­несе ця катастрофа, змальовують жахливі картини знищення всіх народів світу. Єговістське віровчення має апокаліптичний характер.

Єговісти відкинули всі християнські таїнства, обряди й свята. В них є лише одне свя­то — вечеря спомину смерті Ісуса Христа. Віруючі збираються після заходу сонця, запрошують родичів і знайомих. Вони мо­ляться, співають релігійні пісні, а потім споживають прісний хліб і червоне вино, що символізує тіло та кров Христову. Проте приймають ці символи лише ті єговісти, хто вважає себе помаза­ним духом Божим.

Особливою тенденцією сучасного ієговізму є клерикалізм. Він виявляється у прогнозах глобального знищення всього людства в ім'я виправдання вселенського суверенітету Ієгови; непримиренній та войовничій ненависті до прогресу людства; апології іудейсько-теократичної моделі суспільного ладу і намагання нав'язати подіб­ний устрій усьому людству; запереченні національного суверенітету та політичної соціально-економічної незалежності народів; в екстремізмі й екзальтації на ґрунті теократичного вождізму та гегемонізму.

Ієговізм намагається тримати своїх послідовників у постій­ному страху і очікуванні світової катастрофи. Для нагнітання есхатологічних настроїв, єговістські футурологи використо­вують негативні наслідки науково-технічної революції, ви­черпання природних запасів сировини, енергетичну та еко­логічну кризи, «демографічний вибух» і загрозу голоду для людства.

Молитовні зібрання єговістів — це своєрідні семінарські заняття, на які віруючі приходять не лише для того, щоб помолитись і послухати проповідь, а, головним чином, щоб вивчати літературу про Біблію і самим комен­тувати Святе Письмо. Віруючі беруть участь в обговоренні прочита­ного, відповідають на поставлені запитання, виступають з коментарями й рефератами. Крім того, на таких зборах формуються специфічні стосунки між присутніми, що характеризуються певною емоційно-психологічною солідарністю, груповою релігійною думкою, яка мо­рально впливає на кожного віруючого.

У світі сьогодні налічується понад ЗО тис. єговістських громад і відповідна кількість корпорацій старійшин. В Україні діє близько 600 єговістських громад, які об'єднані в «Релігійну організацію свідків Ієгови України».

Дата добавления: 2015-12-08