ПИТАННЯ 42. Кальвінізм

Цей напрямок протестантизму пов'язаний з ім’ям ЖанаКальвіна (1509 —1564 pp.) — фран­цузького богослова, активного діяча Реформації в Швейцарії. У Франції за антикатолицьку діяльність (в Парижі він очолював євангелістську громаду) він переслідувався, внаслідок чого в 1535 році змушений був утекти із Франції та оселитися в Женеві. Ж. Кальвін грунтовно переосмислив у буржуазному дусі віровчення католицької церкви, вніс значні зміни до католицького культу.

Він висунув і розвинув учення про «абсолютне приречення», згідно з яким Бог ще до створення світу визначив долю людей, тобто визначив тих, хто одержить спасіння, і тих, хто потрапить у пекло. Проте це, за Кальвіном, не повинно штовхати віруючого на пасивний шлях життя. Людині невідомо, чи буде вона врятована, чи ні. Вона своїм життям і діяльністю повинна заслужити милість Бога і довести, що вона є Божим обранцем.

Успіх у справах може служити опосередкованим доказом того, що віруюча людина обра­на для спасіння, а невдача — ознака приреченості. Цим самим кальвінізм освячував буржуазну заповзятливість у підприємництві. Послідовники Ж. Кальвіна поглибили це вчення, наголошуючи, що успішне підприємництво, доброчесність, набожність, працьовитість, покірність владі — все це прояви Божої обраності.

Ж.Кальвіном була висуну­та теза про «світське покликання» і «світський аскетизм», які ви­магають повної відданості людини своїм справам, бережливості, а також відмови від комфорту, розваг, радощів життя.

На ґрунті ідей Ж. Кальвіна виникла кальвіністська церква.На відміну від компромісного лютеранства, Ж. Кальвін істотно реформував християнську церкву, зробивши її простою, загальнодос­тупною і дешевою. Він повністю відмінив церковну ієрархію, запро­вадив виборність церковного керівництва, ліквідував єпископський сан.

Основною ланкою кальвіністської церкви є релігійна громада, яку очолюють пастори і пресвітери. Пресвітери та пастори (їх ще називають «міністрами») становлять консисторію, яка керує релігійними справами. Догматичні питання вирішуються на зборах провідних богословів, пасторів і пресвітерів. Ці збори дістали назву конгрегацій.

З релігійного культу була усунена розкіш, а культ зазнав ради­кального спрощення. В кальвіністських храмах немає вівтарів, ікон і хрестів, органної музики, відсутні літургія та облачення пасторів. Богослужіння провадиться у формі спільних молитов, читання Біблії, співу псалмів. Із семи таїнств кальвіністи визнають лише хрещення і причастя, але розглядають їх лише як духовні символи, як спомин про «спокутну жертву Ісуса Христа».

Особливістю кальвінізму є нетерпимість до інших релігій і наукових знань, зокрема до тих наукових відкриттів, що суперечать Біблії. Прикладом ворожого ставлення до науки і культури було те, що сам У. Кальвін був ініціатором спалення іспанського вченого-гуманіста, відомого природознавця й анатома М. Сервета, який тоді випадково опинився у Женеві. Кальвін писав, що «Бог не щадить цілі народи, він велить вщент руйнувати міста і знищувати сліди їх, коли вони впадають в єресь».

Кальвіністів також характеризує прагнення ввести обмеження в особисте життя віруючих.Релігійні громади вдаються до дріб'язкового нагляду за громадським і особистим життям віруючих, забороняють розваги, яскравий одяг, танці, вимагають регулярного відвідування церковних служб.

Кальвінізм виявився найбільш радикальною формою пристосування християнства до потреб буржуазної епохи.Подальша еволюція кальвінізму відбувалася на основі врахування національних особливостей тих країн, де він поширювався, а також особливостей тих соціальних верств населення, ідеологію яких він виражав. Згодом кальвінізм втратив крайній радикалізм і набув поміркованішого характеру. На основі кальвінізму виникли релігійні угруповання: реформаторство, пресвітеріанство та конгрегаціоналізм.

Реформаторствопоширене у Швейцарії, Франції, Голландії, Чехії, Словаччині, Угорщині, Польщі, Латвії.

Пресвітеріанство і конгрегаціоналізммають англо-шотландське походження, вони поширені у Великій Британії, США і Південно-Африканській Республіці.

Кальвіністські церкви об'єднані у Всесвітній пресвітеріанський союз, до складу якого входить 125 незалежних церков. Послідов­ників кальвінізму тепер налічується близько 50 млн. чоловік.

В Україні кальвіністські громади зареєстровані в основному в західних областях. Н а кінець 2004 року були зареєстровані 191 реформаторська громада і 37 громад пресвітеріан.

Дата добавления: 2015-12-08