Основні технічні дані дюбелів

Тип

Розміри болта, гвинта, шурупа

Найбільша товщина деталі, що закріплюється, мм

Розміри, мм

діаметр

Маса 1000 шт., кг

ДО434 ДО435 ДО436/1 ДО436/И ДО437/1 ДО437/П ДО438/1 ДО438/П ДО439/1 ДО439/П

Дюбелі металеві

10 10 10 20 15 30 20 40 20 40

М4Х35 М6Х40 МВХ55 М8Х65 М10Х65 М10Х80 М12Х80 М12Х100 М16ХЮ0 М16Х120

с розпірної

24 30 48

48 55 55 65 65 85 85

гайкою

10,5

12,4

15,6

15,6

20 20 26 26

АЛЕ

Дюбелі з волокнистим заповнювачем

ДО410

ДО411

ДО412

ДО413

ДО413а

ДО414

В656 В658 В678 В661 В663

4x25	—
4X36	—
5X36	—
5x50	—
5X60	—
5X70	Дюбелі кш	фатальні
3,5X30	7
5X40
5X60
8X80
12X100				ПО

Таблиця 30 Дюбелі для забивання оправленням і встреливания пістолетом

Найменування	Позначення	Розміри, мм	Маса, 1000 шт., кг
ДюбеліиГвинти	ДВ	М6Х50 М8Х70 М10Х10	7 15 23
Дюбелі-Цвяхи	ДГ	4,5X40 4,5X50 4,5X60 5,5X50 5,5X60
Дюбелі-Цвяхи зрифленням	дг	4,5X30 5,5X30 6,8X35
Дюбелі-Цвяхи ручного забивання	ДГР	3,5X25 3,5X35	2,2 3,1

Установка кріпильних деталей раніше проводилася у дві операції: свердління або пробивання отворів і закладення в готовий отвір кріпильної деталі. Виконання кріплень за одну операцію стало можливим тільки після застосування в електромонтажнім виробництві будівельно-монтажного пістолета, а також ручний і піротехнічної оправлень для забивання сталевих дюбелів.

Кріплення монтажних деталей і легких конструкцій (вагою не більш 5 кг) до будівельних підстав невисокої твердості проводиться забиванням кріпильних дюбелів вручну.

У якості інструмента для забивання дюбелів у цегельні й бетонні підстави застосовують ручне оправлення ОД-6, яка являє собою нескладне напрямне обладнання для забивання дюбелів за допомогою молотка. Оправлення забезпечує при забиванні дюбеля передачу удару молотка в осьовому напрямку.

За допомогою оправлення закріплюють скоби для прокладки труб і кабелів, дерев'яні розетки, ответвительные коробки й скоби для прокладки проводів АПРФ і неброньованих кабелів АВРГ, АНРГ і інші шини заземлення, рейки прюфильные монтажні, захисні кожухи й інші вироби, що створюють невеликі навантаження на, що забиваються дюбелі.

Розмітку місць убивання дюбелів слід виконувати точно й ретельно, тому що надалі виправити неточно забитий

дюбель практично неможливо. У сталевих смугах мережі зазем­
ления й допоміжних деталях для їхньої прокладки необхідно
в місцях кріплення попередньо просвердлити отвори диа­
метром 4 мм. - -

Ручне оправлення поряд з перевагами (простота обладнання, безпека й зручність у роботі, досить висока міцність закріплення й ін.) має й ряд недоліків: необхідність нанесення слабких ударів для повернення бойка й добивання дюбеля до упору в деталь після зняття оправлення, відносно швидке спрацьовування затискних губок і, як наслідок, погіршення фіксації дюбеля.

Розміри дюбеля вибирають залежно від твердості підстави й наявності на ньому штукатурки: для бетону й залізобетону.марки 200 і нижче — 25 мм, для червоної й силікатної цегли — 35 мм і для оштукатурених підстав за недостатності довжини дюбеля 3,5x35 мм застосовують дюбелі 4,5X40 мм.

Для перевірки правильності вибору довжини дюбелів, оскільки якість матеріалу підстави, від якого цілком залежить довжина заглубляемой частини, може оцінюватися тільки досить приблизно, необхідно по місці робіт провести пробне забивання декількох дюбелів.

Правильність вибору довжини дюбелів повинна визначитися ходом самого забивання, а також міцністю закріплення їх у підставі. Останнє з достатньої для практичного застосування точністю може бути перевірене пробій на витаскування дюбеля з підстави вручну за допомогою плоскогубцев.

При забиванні в оштукатурену цегельну стіну можливе влучення дюбеля у шви між цеглами, що легко виявляється відсутністю опору підстави при забиванні. У цьому випадку випливає дюбель витягтися й замінити його більш довгим або. перемінити місце кріплення.

Забивання дюбелів піротехнічним оправленням більш продуктивна, чому ручний. Особливо полегшує забивання дюбелів у бетонні підстави.

Закладення в будівельні підстави кріпильних деталей шляхом вмазки. Цей спосіб кріплення є трудомістким, але в ряді випадків він знаходить застосування, наприклад тоді, коли упущені заставні частини або не можуть бути застосовані дюбелі для кріплення важких апаратів. Вмазка конструкцій, штирів і інших кріпильних деталей складається з наступних операцій:

обладнання в будівельній підставі гнізда шляхом свердління або пробивання;

очищення гнізда й змочування його водою;

заповнення гнізда на одну третину або половину цементним* або алебастровим розчином;

* Цементний розчин складається з однієї частини цементу марки 400 і трьох частин піску.

закладення опорної деталі в гніздо. Кріплення деталей і виробів зварюванням до заставних частин.

Для кріплення елементів електроустаткування й конструкцій до стін, перекриттів, колон, ферм, балок і іншим будівельним підставам широко застосовують так звані заставні частини. Вони являють собою відрізки водо-, газопровідних труб, листової, смугової, кутової або круглої сталі, які попередньо встановлюють у будівельних підставах при спорудженні будинків або при виготовленні будівельних конструкцій на заводах і полігонах. Установка заставних частин повинна бути передбачена в робочих кресленнях спорудження. Для цієї мети організація, що проектує електроустаткування, видає завдання на установку заставних частин для кріплення конструкцій і на отвори, які потрібно залишити в конструкціях будинку для проходу труб і проводів.

Кріплення электрообрудования й обладнань електричної мережі до заставних частин проводиться болтами або електрозварюванням, або через проміжні перехідні деталі. У приміщеннях, які мають перекриття зі збірних залізобетонних плит, для установки заставних частин доцільно використовувати шви між плитами й місця сполучення окремих деталей. Для надійності закріплення кінці заставних частин із профільної сталі загинають або приварюють до них пластини, шайби й т.п.

Використання заставних частин для кріплення конструкцій виключає пробивні роботи й дозволяє виконувати електромонтажні роботи після остаточної обробки приміщення.

Приклеювання кріпильних деталей і виробів. Останнім часом починає використовуватися метод кріплення деталей для електропроводок, электроустановочных виробів і дрібних конструкцій до будівельних підстав за допомогою клеїв з полімерних матеріалів. Приклеювання має рядом істотних переваг у порівнянні з іншими способами кріплення: виключаються пробивні роботи, полегшують умови праці, удешевляется монтаж, зберігається цілісність і міцність підстав. Але до останнього часу цей метод кріплення при виробництві електромонтажних робіт не одержав широкого застосування й не виходив за рамки досвідченого впровадження. З великої кількості підібраних для випробування клеїв, що й схоплюють складів жоден повністю не задовольняв вимогам швидкого й міцного приклеювання деталей і виробів. І тільки застосування складу, що клеїть, на основі акрилової смоли марки БМК-5 До показало надійність і перспективність використання цього методу.

Склад клею БМК-5 ДО (ТУ 36-978-68) наступний:

смола БМК-5..... 180 вагарень частейз

ацетон........ 420 „ „ розчинник}

каолін..................................... 400 „ „ наповнювач.

Уведення до складу клею наповнювача підвищує міцність і еластичність клейового шару, знижує усадочні явища й скорочує час тужавіння.

Клей поставляється розфасованим у туби ємністю в 0,1 дц^3, або в іншій тарі, що герметично закривається, ємністю до 0,²⁵ дц3. Готування клею й змішання розчину смоли з наповнювачем безпосередньо на робочім місці не рекомендується. Клей БМК-5 До зберігає однорідність складу навіть після тривалого зберігання й тому не потрібно додаткове його' розмішування.

Рис. 37. Кріпильні деталі для приклеювання проводів і кабелів до будівельних підстав і приклеювання настановних виробів:

а — деталь із жерсті із пряжкою, б — деталь із пластмаси або металу в комплекті з поливинилхлоридной стрічкою й кнопкою з полістиролу, в — деталь із пластмаси або металу в комплекті зі смужкою й пряжкою, г — пластмасова деталь для кріплення проводів, д — сполучна коробка, приклеєна до підстави, е — напівгерметичний вимикач, приклеєний до підстави

Закріплення проводів, смуг заземлення й дрібних настановних виробів проводиться за допомогою, що приклеюються кріпильних деталей (мал. 37), а також безпосереднім приклеюванням пластмасових ответвительных коробка й інших пластмасових виробів, що мають плоску опорну поверхню не менш 6 див².

Перед приклеюванням потрібно підготувати поверхню будівельних конструкцій шляхом зачищення місць приклеювання сталевим шпателем або сталевою щіткою від нерівностей і забруднення. Не допускається приклеювання на побілку, олійну фарбу, промаслені- і закопчені підстави. Поверхня будівельної підстави повинна бути сухий, рівної й чистої. Сталеву поверх-

ность очищають від іржі й знежирюють чистим тампоном, змоченим в ацетоні або бензині марки не нижче М-72. Перевіряють також опорну поверхню деталі, що приклеюється, і в необхідних випадках очищають від пилу, жирових плям і іржі, видаляють заусенцы й виправляють металеві деталі в площині приклеювання для щільного прилягання до підстави.

Приклеювання здійснюють у наступному порядку: шпателем-лопаткою наносять клей на будівельну підставу в місця приклеювання й по всій площі на деталь, що приклеюється. Шар повинен бути рівним і мати товщину не більш 0,5—1,0 мм, тому що зайвий клей знижує міцність приклеювання. виріб, що потім відразу ж приклеюється, притискають рукою до опорної поверхні з деяким зусиллям і втримують залежно від ваги виробу протягом 3—5 с. Сила схоплювання клею після цього достатня для втримання маси виробу. Необхідна для виробництва подальших робіт міцність приклеювання досягається через 24 ч.

Гарантійний строк зберігання клею 9 місяців. Після закінчення цього строку клей підлягає повторному випробуванню на міцність відриву.

■приклеивать проведення або кабелі клеєм марки БМК.-5 До безпосередньо до будівельної підстави не рекомендується, тому що, по-перше, через швидке висихання клей буде мати по всій довжині проведення неоднакову консистенцію й, отже, неоднакову міцність з'єднання й, по-друге, відставання проведення в одного кінця проводки викличе відклеювання всієї проводки без особливих зусиль.

Клей марки БМК-5 До має задовільну характеристику на міцність приклеювання: мінімальна питома міцність при прямому відриві по бетону, залізобетоні, кераміці й т.п.— 5 кГ/див² і по цеглі — 1 кГ/див².

Якість і міцність склеювання залежать від правильного готування клею й дотримання технологічних вказівок.

Хпри випробуванні клею марки БМК-5 ДО, а також на основі досвіду його впровадження встановлені наступні обмеження для його застосування: не слід приклеювати деталі, що зазнають ударним навантаженням і сильної вібрації, тому що клей тендітний; не слід застосовувати клей у сирих приміщеннях (пральні, лазні, розчинновий вузли й т.п.). Після затвердіння клей марки БМК-5 До водостійкий, зменшення міцності склейки незначне; у сирих приміщеннях відклеювання відбувається за рахунок зниження міцності поверхневого шару будівельної підстави внаслідок його намокання.

При зіткненні з водою рідкий клей марки БМК-5 До звивається й втрачає свої властивості. Тому не можна робити приклеювання до сирих підстав.

Затверділий клей морозостійкий, але рідкий клей непридатний для використання при низьких температурах. Клей можна застосовувати тільки при позитивній температурі. Не рекомендується

приклеювати электроустановочные виробу до гіпсолітових, гипсотбетонним, оштукатуреним мокрим способом будівельним конструкціям і сухій штукатурці, що мають недостатню міцність поверхневого шару.

Клей має гарну адгезію (злипання поверхонь двох різнорідних тіл) до сталі, вініпласту, скла, порцеляни, дерева, до карболітових і інших пластмасових виробів. Але адгезія до алюмінію й оцинкованому залізу в 2 рази нижче, чим до сталі. Враховуючи корозію сталевих деталей при відповідних атмосферних умовах, рекомендується застосовувати кріпильні деталі із пластмас, за иключением поліетиленових. Норма витрати клею марки БМК-5 До близько 100 г на 100 кріплень.

Приклеювання в порівнянні з іншими способами кріплення проводів і настановних виробів підвищує продуктивність праці в 2— 3 рази.

При роботі із клеєм БМК-5 До потрібне дотримання деяких заходів щодо охорони здоров'я працюючих і пожежної безпеки.

Для запобігання рук від влучення на них клею рекомендується робити роботи в тонких еластичних гумових рукавичках, а при приклеюванні на вертикальній площині або на стелі — надягати захисні окуляри. Влучення ацетону на роговицю очей може викликати опіки, тому розведення клею слід робити в захисних окулярах, дотримуючи обережності. Приймання ацетону або клею марки БМК-5 усередину навіть у малих кількостях може привести до отруєння або сліпоти. При влученні смоли на шкірні покриви її видаляють тампоном, змоченим в ацетоні, і промивають гарячою водою з милом. Протирати руки ацетоном і мити гарячою водою з милом потрібно щораз після закінчення робіт- в обідню перерву й періоди відпочинку.

Смола марки БМК-5 і ацетон вогненебезпечні, тому при готуванні клею й при виробництві всіх робіт із приклеювання необхідно обов'язково дотримувати заходів пожежної безпеки. Не допускається робота із клеєм поблизу відкритого вогню й нагрівальних приладів. Забороняється ухвалювати їжу й курити в приміщеннях, де готують або працюють із клеєм. Ці приміщення повинні мати вентиляцію й систематично провітрюватися.

Просівання наповнювачів потрібно робити тільки в расопираторах.

Контрольні питання

1. Як проводиться розмітка трас електропроводок?

2. Розповідайте про засоби й способи механізації пробивних робіт.

. 3. Як проводиться кріплення монтажних виробів і деталей до будівельних підстав?

4. Які ви знаєте дюбелі і як вони прикріплюються до будівельних підстав?

5. У чому полягають переваги капронових дюбелів?

6. Що таке заставні частини і як вони застосовуються?

7. Розповідайте 6 приклеюванні кріпильних деталей і виробів.

8. Які ви знаєте правила техніки безпеки при роботі із клеєм БМК-5 ДО?

Глава VII

Дата добавления: 2015-12-08