Читайте также:
|
Будівельні роботи в приміщеннях, здаваних під монтаж, повинні бути доведені до станів, при яких забезпечується:
нормальне й безпечне ведення електромонтажних робіт;
захист монтируемого електроустаткування від атмосферних опадів;
схоронність механізмів, інструмента, пристосувань і матеріалів;
цілість змонтованих електропроводок, приладів і апаратів.
У приміщеннях, де проектом передбачений монтаж освітлювальних і силових електропроводок, повинні бути настелені чорнові Підлоги, виконані штукатурні роботи, побілені або пофарбовані -Яа один раз панелі, стіни й стелі. Остаточна обробка
приміщень повинна виконуватися будівельниками після всіх електромонтажних робіт.
Роботи по відбудові ушкоджених поверхонь будівельних конструкцій після установки на них електромонтажниками кріпильних або опорних деталей повинні виконуватися будівельниками.
У всіх приміщеннях, де будуть проводитися електромонтажні роботи, повинні бути навішені двері, засклені віконні рами й установлені (у зимовий час) опалювальні прилади, що забезпечують підтримку температури не нижче 10°С.
Особливо важливе значення має готовність будівельної частини приміщень підстанцій. Приміщення підстанції повинне бути побілене. У місцях уведення кабелів у приміщення повинні бутиозакладені азбестоцементні труби діаметром не менш 100 мм, залишені прорізи, по своїх розмірах відповідні до проектної кількості кабелів, що прокладаються.
Розташування й глибина закладення азбестоцементних труб повинні відповідати проекту: довжина труб повинна бути тако|, щоб вони одним кінцем входили в стінку приямка або кабельного каналу, а іншим — виходили за межі вимощення навколо будинку підстанції.
Поверхні каналів і приямків повинні мати правильні геометричні форми й добре затерті.
Верхні крайки каналів і приямків повинні бути обрамлені кутовою сталлю й пофарбовані асфальтовим лаком для запобігання від корозії.
У приміщенні підстанції повинні бути встановлені й пофарбовані асфальтовим лаком усі опорні конструкції.
Канали й приямки повинні бути покриті сталевими плитами товщиною 5—6 мм. Плити повинні мати рифлену поверхню й щільно перекривати канали й приямки. У плитах повинні бути передбачені обладнання у вигляді «утоплених ручок» або отворів «під гачок» для зручного підйому й опускання їх у процесі монтажу й експлуатації.
Двері, запори, вентиляційні жалюзі й знімні сітки (з розмірами гнізд 10X10 мм) повинні бути добре підігнані, щільно входити у свої попередньо оштукатурені гнізда й точно відповідати по конструкції й розмірам проектним даним.
Відстань між нижньою крайкою дверей і вимощенням або виступом цоколя фундаменту повинне бути не менш 150—200 мм, що дозволить експлуатаційному персоналу в зимових умовах вільно відкривати двері підстанції без очищення підходів від снігу й льоду.
Стікаюча з покрівлі вода не повинна попадати на стіни й пілястри підстанції щоб уникнути їх руйнування, тому звис покрівлі повинен виступати на відстань 150—200 мм від зовнішньої поверхні стін підстанції.
§ 20. Класифікація приміщень, будівельних матеріалів і конструкцій
Вибір електроустаткування й електротехнічних матеріалів, а також способи їх монтажу визначаються головним чином характером приміщень і будівельних конструкцій, де встановлюється електроустаткування й застосовуються матеріали.
Правилами обладнання електроустановок (ПУЭ) визначені основні ознаки, по яких прийнято класифікувати приміщення, будівельні матеріали й конструкції.
Приміщення класифікуються по характеру середовища, ступені взрывоопасное™ і пожежонебезпеки, а також по ступеню небезпеки поразки людей електричним струмом.
Класифікація приміщень по характеру середовища. Сухими поме
щениями називають приміщення, у яких відносна влаж
ность не перевищує 60%. температура довгостроково не перевищує
30°С, не виділяється технологічний пил, що осідає на прово
дах або проникаюча в машини й апарати, а також не содер
жатся пари, що діють разрушающе на ізоляцію й токоведу-
щие частини електроустаткування. • - •
До вологих приміщень ставляться приміщення, у яких пари або волога, що конденсує, виділяються лише тимчасово й у невеликих кількостях і відносна вологість повітря більш 60%, але не перевищує 75%.
Сирими називають приміщення, відносна вологість повітря яких довгостроково перевищує 75%.
Особливо сирі приміщення відрізняються від сирих тим, що відносна вологість повітря в. їх близька до 100% (стелі, стіни, підлога й предмети, що перебувають у приміщенні, покриті вологою).
Жаркими приміщеннями називають приміщення, у яких температура довгостроково перевищує 30°С.
Курними називаються приміщення, де за умовами виробництва виділяється технологічний пил у такій кількості, що вона може осідати на проводах, проникати в машини, апарати й т.п. Курні приміщення підрозділяються на приміщення із провідним пилом і приміщення з непровідним пилом.
Приміщення з хімічно активним середовищем — це приміщення,:У яких за умовами виробництва постійно або довгостроково Дотримаються пари' або утворюються відкладання, що діють разру-щающе на ізоляцію або струмоведучі частини електроустаткування.
Класифікація приміщень по ступеню взрывоопасное™. Вибухонебезпечними називаються приміщення, у яких за умовами технологічного процесу можуть утворюватися вибухонебезпечні #меси:
-;. горючих газів або пар з повітрям або киснем, а також $: іншими газами — окиснювачами (наприклад із хлором);
горючих пилів або волокон з повітрям при переході їх у зважений стан.
Вибухонебезпечні приміщення й установки розділяють на шість класів.
До класу В-1 ставляться приміщення, у яких горючі гази або пари виділяються в такій кількості й мають такі властивості, що можуть утворювати з повітрям або іншими окиснювачами вибухонебезпечні суміші при нормальних нетривалих режимах роботи.
У клас В-1а входять приміщення, у яких при нормальній експлуатації не утворюються вибухонебезпечні суміші горючих газів або пар з повітрям або іншими окиснювачами, але можуть утворюватися в результаті аварії або несправностей.
До класу В-16 ставляться ті ж приміщення, що й класу В-1а, але, що відрізняються одній з наступних особливостей:
горючі гази в цих приміщеннях мають високу нижню межу взрываемости (15% і більш) і різким заходом при гранично припустимих по санітарних нормах концентраціях (наприклад, машинні зали аміачних компресорних і холодильних абсорбційних установок);
вибухонебезпечна концентрація газів за умовами технологічного процесу виключається, а можлива лише в аварійних випадках;
горючі гази й легкозаймисті горючі рідини є в приміщеннях у невеликих кількостях, що не створюють загальної вибухонебезпечної концентрації, і робота з ними проводиться без застосування відкритого полум'я. Ці приміщення ставляться до невибухонебезпечних, якщо робота проводиться у витяжних шафах або під витяжними парасолями.
Клас В-1г включає зовнішні установки, що містять вибухонебезпечні гази, пари, горючі й легкозаймисті рідини (наприклад, газгольдери, ємності, сливоналивные естакади й ін.), де вибухонебезпечні суміші можливі тільки в результаті аварії або несправності.
Для зовнішніх, установок, вибухонебезпечними вважаються зони в межах:
до 20 м по горизонталі й вертикалі від місця відкритого зливу й наливу — для естакад з відкритим зливом і наливом легкозаймистих рідин;
до 3 м по горизонталі й вертикалі від вибухонебезпечного закритого технологічного встаткування й 5 м по вертикалі й горизонталі від дихальних і запобіжних клапанів — для інших установок.
Зовнішні відкриті естакади із трубопроводами для горючих газів і легкозаймистих рідин ставляться до невзрывот небезпечним.
У клас В-II входять приміщення, у яких виділяються перехідні у зважений стан горючі пили або волокна, спо-
собные утворювати з повітрям і іншими окиснювачами вибухонебезпечні суміші при нормальних нетривалих режимах роботи.
До класу ВпПа ставляться приміщення, у яких небезпечні стани, зазначені для приміщень класу В-П, можливі тільки в результаті аварій і несправностей.
Класифікація приміщень по ступеню пожароопасное™. Пожароопасными називають приміщення або зовнішні установки, у яких застосовують або зберігають горючі речовини. По ступеню пожежонебезпеки вони розділяються на чотири класи: П-1, П-П, П-Па, П-Ш.
Приміщення, у яких застосовують або зберігають горючі рідини з температурою спалаху пар вище 45°С (наприклад, склади мінеральних масел, установки по регенерації мінеральних масел і ін.), ставляться до класу П-1.
Приміщення, де виділяються горючий пил, волокна, що переходять у зважений стан, входять у клас П-І.
Виробничі приміщення й різні склади, що містять тверді або волокнисті горючі речовини (дерево, тканини й ін.), ставляться до класу ПпПа.
Зовнішні установки, у яких застосовують або зберігають горючі рідини з температурою спалаху пар вище 45°С (наприклад, відкриті склади мінеральних масел), а також тверді горючі речовини (склади вугілля, торфу, дерева й ін.) належать до класу П-Ш.
Клас виробничих приміщень, які хоча й не містять пожаро- або вибухонебезпечного технологічного встаткування й матеріалів, але граничать із вибухонебезпечними приміщеннями, визначається наступним:
клас приміщення, що примикає до вибухонебезпечних приміщень класів В-1, В-1а, В-П і відділеного від них однієї стіною із дверми, знижується на один щабель, тобто відповідно буде В-1а, В-16, ВпПа;
клас приміщення, що примикає до вибухонебезпечних приміщень класів В-16 і ВпПа, відділеного від них однієї стіною із дверми, а, що також примикає до приміщень класів В-1, В-1а, В-П, але відділеного від них двома стінами й дверми, що утворюють коридор абомтамбур, стає невзрыво- і непожароопасным.
При цьому стіни між приміщеннями повинні бути неспаленними, а двері — протипожежними й відкриватися убік менш небезпечного приміщення.
Тамбури й коридори повинні мати такі розміри, щоб кожні двері можна було закривати або відкривати при закритих других дверях.
Камери витяжних вентиляторів, що обслуговують вибухонебезпечні приміщення й ізольовані від них, ставляться до вибухонебезпечних приміщень відповідно на один клас нижче.
Клас вибухонебезпечних і пожароопасных приміщень і зовнішніх установок визначається технологами разом з електриками, що проектує або експлуатуючої організації. Віднесення
приміщень до того або іншому класу проводиться після виявлення не тільки фізико-хімічних властивостей пар або газів, але також можливих їхніх обсягів у приміщенні, якості вентиляції, температури середовища й т.п.
Класифікація приміщень по ступеню небезпеки поразки людей електричним струмом. Ці приміщення розділяють на три категорії:
на приміщення з підвищеною небезпекою, що характеризуються одним з наступних ознак:
вогкістю або провідним пилом; струмопровідними підлогами (металевими, земляними,. залізобетонними, цегельними й Ін.); високою температурою; можливістю одночасного дотику людину до металоконструкцій, що мають з'єднання із землею, будинків, технологічним апаратам, механізмам, з одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування, з іншої;
на приміщення особливо небезпечн, що характеризуються одним з наступних ознак:
особливою вогкістю; хімічно активним середовищем; наявністю двох або більш умов підвищеної небезпеки;
. на приміщення без підвищеної небезпеки, у яких відсутні умови, що створюють підвищену й особливу небезпеку.
Знання класифікації приміщень необхідно електромонтажникові, тому що від класу приміщення залежить не тільки вибір марок проводів (кабелів) і спосіб їх прокладки, але й конструкція й виконання арматури світильників, різного електроустаткування й настановних приладів.
Класифікація будівельних матеріалів і конструкцій по ступеню займистості. Будівельні матеріали й конструкції по ступеню займистості діляться на три групи:
1-я група енеспаленні матеріали. До них ставляться всі природні й штучні неорганічні мінеральні матеріали, а також застосовувані в будівництві метали.
2-я групаотрудносгораемые матеріали. У неї входять матеріали, що полягають із неспаленних і спаленних компонентів, наприклад, гідроізол, асфальтовий бетон, гіпсові деталі з арматурами з органічних матеріалів або з наповнювачами, гіпсові лицювальні аркуші, глиномсолом'яні матеріали при об'ємній масі не менш 900 кг/м3, деревина, піддана глибокому просоченню антипіринами, повсть, вимочений у глиняному розчині, лінолеум, бетон з органічними наповнювачами (ксилобетон
II Ін.), фіброліт.
3-я група — спаленні матеріали. Вона включає всі органічні матеріали, не піддані глибокому просоченню вогнезахисними складами.
Характеристики матеріалів і конструкцій по ступеню займистості наведені в табл. 27.
Таблиця 27
Ступінь займистості будівельних матеріалів і конструкцій
| Характеристика по займистості | ||
| Група займистості | матеріалів | конструкцій |
| Неспаленні Трудносгораемые Спаленні | Під впливом вогню або високої температури не запалюються, не жевріють і не обвуглюються Під впливом вогню або високої температури із труднощами запалюються, жевріють або обвуглюються й продовжують горіти або жевріти тільки при наявності джерела вогню (після видалення джерела вогню горіння й тління припиняються) Під впливом вогню або високої температури запалюються або жевріють і продовжують горіти або жевріти після видалення джерела вогню | Виконані з неспаленних матеріалів Виконані з важкооспаленних матеріалів, а також конструкцій зі спаленних матеріалів, захищені від вогню штукатуркою або облицюванням з неспаленних матеріалів Виконані зі спаленних матеріалів і не захищені від вогню штукатуркою або облицюванням з неспаленних матеріалів |
Контрольні питання
1. Як підрозділяються будівельні процеси?
2. Що прийнято називати грабарствами і якими механізмами їх виконують?
3. Назвіть один з видів опоряджувальних робіт і опишіть спосіб його виконання.
4. По яких ознаках класифікуються приміщення?
5. Чим характеризується приміщення з підвищеною небезпекою поразки людей електричним струмом?
6. Як класифікуються будівельні матеріали й конструкції по ступеню займистості?
Глава V
ЕЛЕКТРОМОНТАЖНІ МЕХАНІЗМИ, ІНСТРУМЕНТИ Й ПРИСТОСУВАННЯ
При виробництві електромонтажних робіт у майстерень і не
посередньо на об'єктах монтажу використовуються багато хутр
низмы, інструменти йии- пристосування як загальбудівельного
застосування, так і спеціалізовані електромонтажні. У майстернях створюються потокові технологічні лінії по індустріальній обробці й заготовці труб, листової й сортової сталі, шин, вузлів електропроводок, кабелів і т.д. Для виконання робіт безпосередньо на об'єктах комплектують спеціалізовані автомашини або автопричепи й пересувні майстерні.
Усі машини, механізми й засобу механізації, застосовувані в електромонтажнім виробництві, можна розділити на п'ять груп:
1. Механізований і ручний інструмент, пристосування й інші засоби малої механізації: електрифіковані, пневматичні й піротехнічні інструменти, слесарноомонтажоный і різальний інструмент, монтажні інвентарні пристосування.
2. Зварювальне встаткування: зварювальні трансформатори й зварювальні генератори постійного струму, напівавтомати для дугового зварювання в середовищі захисних газів, устаткування для газового зварювання й різання.
3. Спеціалізовані автомашини й автопричепи й пересувні майстерні.
4. Металообробні верстати й механізми, зосереджені головним чином у майстерень МЗУ на потокових технологічних лініях і в ремонтних цехах головного механіка: ножиці, преси, шинотрубогибы, вальці, листозгинальні, свердлильні, обдирні, заточувальні, токарські, фрезерні й стругальні верстати.
5. Монтажні механізми (для вантажно-розвантажувальних і монтажних робіт): автомобільні крани, крани на пневмоколісному ходу, трубоукладачі й тракторні крани, гідропідйомники й телескопічні вишки, бурові й крановий^-кранові-бурильно-кранові машини, балка^-балки-балки-кран-балки й электротали, акумуляторні й автомобільні навантажувачі, баштові крани й краниунавантажувачі, талі й лебідки, блоки й поліспасти, а також загальбудівельні механізми — трактори, бульдозери й ін.
Великі загальбудівельні й монтажні механізми й металообробні верстати описані в каталогах заводівовиготовлювачів і спеціальних довідниках і тут не приводяться.
§ 21 Електромонтажні інструменти
Інструменти для з'єднання й оконцевания жив проводів і кабелів:
[/Кліщі КСИ-1М (мал. 14, а) призначені для снятия'изоляции з кінців проводів перетином 0,75—4 мм2 і їх перекусывания. Кліщі складаються із трьох вузлів, зв'язаних між собою шарнірно: важеля для затиснення проведення, важеля з ножами для надрізу ізоляції й важеля з повзункомсексцентриком, що переміщають притиск і фасонний ніж у губках кліщів.
Проведення закладають в отвір при зімкнутім положенні губок, стиском верхнього й середнього важелів проведення затискають і надріжуть його ізоляцію, потім, не розтискаючи рукояток, підхоплюють тою же рукою рукоятку нижнього важеля й натискають на неї, при цьому губки кліщів розсовуються й знімають ізоляцію із провідника на встановленій довжині.
Відкушування проводів роблять спеціальними ножами при стиску нижнього й середнього важеля кліщів.
| 18 П 1В |
| Рис. 14. Кліщі КСИ-1М (а) і КСИ-2М (б): 1 — ножі для надрізання ізоляції, 2, 6 і 7 •- ножі для відкушування проведення, 3, 9, 10 і 16 — важелі, 4 — притиск, 5 і 17 — ексцентрики, 8 — повзун, И —- штифти, 12 — пластмасові чохли, пружина, 14 — упор, 15 — пластина, 18 — вісь |
- вт замість кліщів із трьома ручками розроблені модернізовані кліщі КСИ-2М (мал. 14, б). с двома ручками, більш продуктивні й зручні в роботі.
Кліщі КСИ-2М працюють так: кінець проведення вставляють у проріз між притисками й отворами ножів і сжимают.важелі- Відбувається затиск 'проводів і перекусывание ізоляції в місці змикання ножів.
При подальшому стиску кінці важелів розсовуються й кінець надрізаної ізоляції скидається. Перекусывание проводів проводиться ножами гострозубців. Хід важелів обмежений упорами. Ножі змінні.
6 658
Кліщі КУ нагадують по своєму зовнішньому вигляду плоскогубці. Кліщі ці універсальні, ними можна виконувати шість монтажних операцій: перекусывание проводів, зачищення жив, вирізання перемички, зняття ізоляції, виготовлення колечок і затиск проведення.
д/ Уводити, увести до ладу лящ і ПК-1М и ПК-2М (мал. 15) призначені для опрессования наконечників і гільз на жилах проводів і кабелів.
|
|
| *І |
Рис. 15. Прес-кліщі ПК.-1М (а) і ПК-2М (б):
/ — важелі, 2 — блокувальне обладнання, 3 — рукоятки, 4 — шток з пуансоном, 5 — голівка для установки матриці
Кліщі ПК-1М складаються з подовжених рукояток 3 з качанами, двох планок, двох важелів / і _ блокувального обладнання 2. На важелях закріплюють змінні пуансони й матриці. Блокувальне обладнання не дозволяє розкривати кліщі під час опрессования й знімати наконечник або гільзу до закінчення опрессования. Повернення важелів у початкове відкрите положення роблять
|
після спрацьовування блокувального обладнання.
Кліщі ПК-2М складаються із двох рукояток, голівки, скоби, штока, двох тяг і блокувального обладнання. На штоки закріплюється пуансон і на голівці кліщів — матриця. Рис. 16. Гідравлічні монтажні кліщі ГКМ: Дія блокирующе-
/ — бугель, 2 — корпус, 3 — масляний резервуар, 4 — ру- ГО обладнання ЭНаЛОГИЧ-
коятка насоса, 5 — матриця на штоку поршня, 6 — блок пт/- т лл
с пуансоном АЛЕ КЛвЩаМ ПКк Ш.
Гідравлічні монтажні кліщі Г КМ (мал. 16) призначені для опрессования гільз ГАО діаметром до 6 мм, гільз ГА й наконечників ТА для жил перетином до 25 мм2. Кліщі діють за принципом перетекания й тиску масла в замкненій посудині.
Для опрессования наконечник або гільзу закладають у матрицю, переміщення якої здійснюється' хитанням рукоятки. Закінчення опрессования відбувається при спрацьовуванні пропускного клапана. Для повернення поршня з матрицею в початкове положення відкривається вентиль на корпусі. {/Ручний механічний прес РМП-7М (мал. 17, а) має форму кліщів і складається з корпуса й двох важелів. На кор-
Рис. 17. Ручні преси:
«— механічний. РМП-7М, 6 — гідравлічний РГП-7М; / — матриця, 2 — рейка для установки змінного пуансона, 3 і 5 — кільця, 4 — барабан із тросом, б — рухлива ручка, 7 — нерухлива ручка, 8 — трос, 9 — важелі, 10 і 13 — корпуса, // — відкидна скоба, 13 — насос, 14 — важіль насоса, 15 — резервуар для масла, 16 — запірний кран, /7 — качана, 18 — поршень із пуансоном
пусе шарнірно закріплена відкидна скоба, що защіпається, для установки в ній змінних матриць. У центральному отворі корпуса встановлений, що вільно переміщається пуансонодержатель, робочий і зворотний рух якого здійснюється важелями. Для зменшення зусиль важелі стискуються за допомогою сталевого троса, намотаного на барабан на правому важелі. ОпнРессование проводиться хитанням рукоятки до зіткнення заплічка пуансона з матрицею.
1. Ножний гідравлічний прес із електроприводі м П Г Э П - 2 служить для опрессования жив у наконечниках і гільзах подвійним вдавленням двухзубьш пуансоном. Прес
складається з насоса й робочої голівки, з'єднаних рукавом високого тиску длиною 2 м. Під дією тиску масла переміщається робочий поршень із пуансоном і відбувається опрессование шляхом вдавлення пуансона в наконечник або гільзу.
УРу год ний гідравлічний прес РГП-7М (мал. 17, б) складається з наступних основних вузлів: корпуса, насоса із клапанами, поршня з пуансоном, резервуара з маслом, качани з матрицею й важеля насоса. При хитанні важеля насоса під дією тиску масла переміщається поршень із пуансоном і відбувається опрессование.
|
V Ручний гідравлічний прес ПГР-20 (мал. 18) складається з наступних вузлів: корпуса, що є робочим циліндром, скоби, закріпленої на різьбленні, на корпусі якої розміщають матриці й пуансони, запірного клапана, рукоятки, склянки, що з'єднує корпус із рукояткою, важеля, установленого шарнірно на склянці, масляного балона. Робочою рідиною для преса служить масло АКкЮ.-
| Рис. 18. Ручний гідравлічний прес ПГР-20: |
і Т е р м про - до л е щ і ТК-1 (мал. 19) призначені для зняття пластмасової ізоляції з жил проводів на будь-якій ділянці з кінців і* із середини. Перетин оброблюваних проводів і жив кабелів від 1,5 до
6 ММ2.
| 1 — скоба для установки матриць і пуансонів, 2 — корпус (робітник циліндр), 3 — склянка, що з'єднує корпус із ручкою, 4 — важіль, 5 — ремінь, 6 — рукоятка. 7 — пуансони, 8 — матриці, 9 — кабельні наконечники, спресованийеные пресом |
Кліщі є. термомеханічними: у роботі кліщів сполучається механічний вплив і розплавлювання ізоляції. Завдяки электропрогреву ножів можна робити зняття ізоляції при мінімальних зусиллях на рукоятках кліщів. Робоча температура ножа 170—200° С. Потужність 65 Вт, напруга 36 В, маса 1 кг.
-■„•' Секторні ручні ножиці призначені для перерізання кабелів і проводів (мал. 20).
|
Рис. 19. Термоклещи ТК.-1.1— нагрівальні елементи, 2 — рукоятки, 3 — голівка з ножами
6 3
|
| а) |
Рис. 20. Секторні ручні ножиці: а — НУСК-120; б — НУСК-300, в — НБК-2М; / — рухливий секторний ніж із зубами, 2 я собачка, що подає, 3 ярухлива рукоятка, 4 — нерухлива рукоятка, 5 — фіксуюча собачка, 6 — нерухливий секторний ніж
Ножиці НУСК-120 перерізують кабель перетином жили до •50 мм2 однодротові й до 70 мм2 багатодротові. Ножиці НУСК-300 перерізують голий кабель перетином жили відповідно 120 і 240 мм2. Ножиці НБК-2М призначені для перерізання броньованого кабелю перетином до 3X240 мм2. Ручні секторні ножиці скорочують тривалість операцій по різанню кабелю: наприклад, кабель перетином 120 мм2 відрізають за 25 с.
Технічні характеристики кліщів і пресів, найбільше широко застосовуваних при монтажі освітлювальних електропроводок для з'єднання й оконцевания проводів, наведені в табл. 28.
Таблиця 28
Характеристики найпоширеніших кліщів і пресів для з'єднання, оконцевания й відгалуження жив кабелів обпресуванням
Механізм
Тип
Технічна характеристика
Область застосування
Прес-кліщі ручні
Прес-кліщі ручні
Гідравлічні монтажні кліщі
Ручний механічний прес
Ручний гідравлічний прес
Гідравлічний прес із електроприводом
Ручний гідравлічний прес
ПК-1М
ПК-2М
Г КМ
■РМП-7М
РГП-7М
ПГЭП-2
ПГР-20
Максимальне зусилля на інструменті 1,4 Т; максимальне зусилля на рукоятці 30 кг; розміри 535Х85Х Х28 мм; маса 2,6 кг; хід пуансона 15 мм
Максимальне зусилля на
інструменті 0,5 Т; розміри
255X64X42 мм2; маса 0,7 кг
Максимальне зусилля на інструменті 1,4 Т; максимальне зусилля на рукоятці 30 кг; розміри 272x77 мм; маса 1,2 кг, хід пуансона 15 мм
Максимальне зусилля на інструменті 7 Т; максимальне зусилля на рукоятці 15 кг; розміри 650Х120Х Хбо мм; маса 4,9 кг хід пуансона 18 мм
Максимальне зусилля на інструменті 7 Т; максимальне зусилля на рукоятці 15 кг; розміри 590X150X90 мм; маса (з маслом) 6,7 кг; хід пуансона 25 мм
Максимальне зусилля на інструменті 10 Т; розміри 430X210X274 мм; маса (з голівкою) 23 кг; маса голівки 6 кг; хід пуансона 25 мм
Максимальне зусилля на інструменті 20 Т. маса 5 кг
Для мідних жил перетином 16—50 мм2
Для мідних жил перетином 4—6 мм2
Для алюмінієвих жил перетином до 35 мм2
Для алюмінієвих і мідних жил перетином 16-
240 мм2 '
Те ж
Механізми для буравлення отворів. Электромагнитобур СЦ-2 (мал. 21) складається із двох незалежних двигунів, змонтованих у дюралевому корпусі: однофазного синхронного електромагнітного двигуна ударної дії й однофазного колекторного двигуна обертальної дії. Обоє двигуна сблокированы між собою.
|
| Рис. 21. Электромагнитобур З1Д-2: / — синхронний електромагнітний дзига- тель ударної дії, 2 — двигун обертальної дії |
Двигун ударної дії складається із двох котушок япручи
мого й зворотного ходу, зовнішнього магнітопроводу, діамагнітної
напрямної втулки, бойка
з буферною пружиною. Бойок
при роботі двигуна соверша
ет: усередині напрямної втул
ки безперервне човникове дви
жение й наносить по хвостовикові
шпинделя 3000 ударів у міну
ту. Пружина служить для накоп
ления енергії зворотного ходу
бойка. Включення двигуна
проводиться за допомогою мик
ровыключателя, розташований
ного на бічній рукоятці- Пі
тание двигуна здійснює
ся выпрямленным пульсую
щим струмом 44 В від кремнієвих
силових вентилів. г
Двигатель обертальної дії через триступінчастий редуктор і фрикційну муфту з'єднаний зі шпинделем, якому він повідомляє крутний момент. Робочий інструмент з'єднаний зі шпинделем за допомогою твердого конусного зв'язку. Харчується двигун змінним струмом 44 В, 50 Гц. Мікровимикач розташований на задній рукоятці. Перетворювальне обладнання складається з понижувального трансформатора 220/44 У и двох кремнієвих випрямлячів. Усе встаткування змонтоване в металевому футлярі, на бічній стінці якого розташована чотириполюсна штепсельна розетка для приєднання кабелю.
Охолодження электромаг'ннтобура— примусове, від вентилятора колекторного двигуна.
У якості робочого інструмента застосовуються звичайні спіральні свердли по металу, оснащені пластинками твердого сплаву ВК8 з переточеними конусами Морзе на конусность 1:8 для забезпечення легкої зміни свердла. Свердли заточуються з негативним кутом &0—100°.
Основні технічні дані:
максимальний діаметр буравлення по бетону 30 мм
число оборотів шпинделя............................. 420 про/хв.
число ударів у хвилину.............................. 3000
енергія удару................................................... 0,45 кГ/м
маса (без кабелю)........................................ 9,2 кг
Е7
потужність електромагнітного двигуна 500 Вт
потужність колекторного двигуна... 220 Вт
потужність знижувального трансформатора 900 ВА
напруга двигунів............................................. 44 В
частота..................................................... 50,0 Гц
маса перетворювального устропсгза.. 19,5 кг
• При роботі электромагнитобуром спочатку включається електродвигун обертання шпинделя й після впровадження на мінімальну глибину в підставу (3—4 обороту інструмента) включається ударний двигун. Після досягнення необхідної глибини буравлення відключають ударний двигун, виймають із пробуреного •отверстия робітник інструмент і відключають двигун обертання. Зусилля натискання на механізм обертання не повинне перевищувати 10—15 кг щоб уникнути перевантаження двигуна. Підключення механізму до мережі повинне проводитися з одночасним заземленням корпуса.
Электросверлильные машини. Залежно від діаметра свердління электросверлильные машини бувають трьох виконань: пістолетного типу для отворів малого діаметра до 8—■ 10 мм; з однієї верхньою закритою рукояткою — для отворів діаметром до 15 мм; із двома бічними рукоятками й грудним або гвинтовим упором — для отворів діаметром понад 15 мм. Кожна электросверлильная машина складається із трьох основних частин: електродвигуна, зубчастої передачі й шпинделя.
Электросверлильные машини випускаються на напруги 220 В промислової частоти з одинарною й подвійною ізоляцією й на 36 В підвищеної частоти 200 Гц. Для харчування электросверлильных машин підвищеної частоти застосовують перетворювачі частоти. Такі машини мають менша вага, двигун з короткозамкненим ротором (а не колекторний із щітковим механізмом), безпечні в роботі. Але необхідність користування при провадженні робіт спеціальними переносними перетворювачами частоти порівняно великої ваги обмежує їхнє застосування. Электросверлильные машини з подвійною ізоляцією знаходять усе більш широке застосування. Ці машини мають дві незалежні одна від іншого щабля ізоляції, які виконані таким чином, що ушкодження однієї з них не приводить до появи потенціалу на доступних дотику металевих частинах машини.-
Останнім часом розроблена электросверлильная машина з ударноо поворотною насадкою (мал. 22), яка призначена для буравлення отворів у залізобетонних підставах. На корпусі редуктора электросверлильной машини закріплюють насадку, яка перетворить обертовий рух робочого інструмента в ударно-поворотне. Насадка складається із трьох основних вузлів: вала зі шпинделем, ударного механізму (бойок) і корпуса. Обертання від шпинделя электросверлильной машини передається через вал на шпиндель насадки й робочий інструмент. Вал з'єднує
■88
обоє механізму. Один кінецьцвала вставляють у шпиндель, а іншої—.з'єднують зі шпинделем насадки двома циліндричними' шпонками. Насадка закріплюється двома стяжними напівхомутами.
Рис. 22. Электросверлильная машина з ударноо поворотною насадкою:
а — загальний вид, б — обладнання насадки; / — корпус, 2 — бойок, 3 — голівка, 4 — шпиндель
Ударний механізм складається з. трьох кулачкових напівмуфт і пружини. Передня напівмуфта є частиною шпинделя насадки, а задня напівмуфта — частиною бойка. При обертанні шпинделя насадки бойок під дією пружини вдаряє по шпинделю. Тому що удар здійснюється енергією стислої пружини, що працює не потрібно додавати значних зусиль. Коли натискання на робочий інструмент припиняється, пружина відводить шпиндель насадки в початкове положення й він продовжує обертатися без ударів.. Насадка має сферичний гумовий пылесборник.
Для кріплення робочого інструмента шпиндель насадки має внутрішній конус Морзе № 2.
Основні технічні дані:
число оборотів шпинделя у хвилину... 650
число ударів у хвилину (три удари за один оборот шпинделя)....... 1950
енергія удару................................................. 0,2 кГ/м
маса насадки............................................ 2,5 кг
маса насадки разом з электросверлиль
ний машиною............................................. 5,3 кг
споживана потужність..................................... 270 Вт
максимальний діаметр буравлення..,, до 15 мм
1/ Для вибірки борозен у цегельних стінах і гіпсолітових пері
городках застосовується бороздофрезс приводом від электросвер
лильной машини (мал. 23). Робочим органом бороздофреза явля
ется дискова фреза, оснащена пластинками із твердого сплаву
ВК-6 або ВК-8. Обладнання має захисний розбірний кожух з пы-
лесборником, рукоятки для втримання механізму в руках, ролики
для полегшення пересувного бороздофреза по оброблюваній
площині, а також для фіксації заданої глибини врізання фре
зы в будівельну підставу. Продуктивність становить до
5 м борозни в 1 хв по гіпсолітових стінах і 2 м по цегельних.
Розмір обираної борозни: глибина 10—20 мм, ширина — 8 мм.
Швидкість обертання фрези 650 про/хв, маса 5 кг.,
Рис. 23. Механізм для вибірки борозен МВБ-2 (бероздофрез):
/ — рукоятка, 2 афреза. 3 — пылесборник, 4 — електропривод
Инструменты для зварювальних робіт. Апарат ВКЗ-1 призначений для автоматичного зварювання одножильних алюмінієвих проводів перетином до 6 мм2 без застосування флюсу. Він складається зі зварювального пістолета й корпуса, у якім установлений зварювальний трансформатор 220/10,5 В трансформатор, що знижує, 220/36У и реле МКУ-48, котушки із проведенням ШРПС і штепсельного рознімання. Принцип роботи апарата полягає в оплавленні кінців скручених проводів у моноліт при проходженні електричної дуги між електродом і алюмінієвими проводами. Припинення зварювання в момент оплавлення — автоматичне. Маса апарата— 24,2 кг, кількість зварювань у хвилину 23, зварювальний струм 280 А.
Установка УСШ\ призначена для з'єднання й оконцеевания алюмінієвих проводів і кабелів зварюванням контактним розігрівом.
Установка складається зі зварювального трансформатора, электродержателя з вугільним електродом, зварювальних двохелектродних кліщів і двох охолоджувачів зі змінними вкладишами. Зварювання проводиться у формах із графіту, кераміки або стали. Розігрів-Проводів до температури плавлення здійснюється за рахунок виділення тепла в контакті вугільного електрода з алюмінієвою жилою. Вугільний електрод на початку зварювання щільно притискається до жил, а потім, при розплавлюванні алюмінію, залишається зануреним у рідку ванночку до кінця процесу. Зварювання проводиться із застосуванням флюсу ВАМИ.
Пістолет ПТЛ-? призначений для електричної крапкової контактної приварки монтажних смужок товщиною до 0,5 мм до метало-конструкцій електротехнічних установок. Пістолет складається із пластмасової рукоятки, електрода й пускової кнопки. З'єднання пістолета із трансформатором проводиться проведенням. Харчування проводиться від зварювального трансформатора СТЭ-34. Пістолет поставляється комплектно із щитком керування.
Для зварювання монтажну смужку прикладають до зачищеного місця металоконструкції й притискають електродом, після чого натискають пускову кнопку пістолета, що включає зварювальний. струм.
Основні технічні дані:
Зварювальний струм 1300—1500 А
Споживана потужність.. 5,5—7,0 кВт
Рід струму........ однофазний,
' змінний
Напруга:
первинне 380/220 В
вторинне 6,7—7,5 В
Напруга ланцюга керування 36 В
Час зварювання однієї крапки 1,5 з
Газовоздушны е пальника ГПВМ-1, ГПВМ-0,5 і ГПВМ-0,1 призначені для зварювання алюмінієвих проводів різних перетинів, пайки й інших робіт, пов'язаних з нагріванням. Кожна з.пальників складається з корпуса, власника голки, що замикає, з маховиком, рукоятки й рукава.
Приєднання пальника ГПВМ-1 до газового балона ємністю 55 л проводиться через газовий редуктор, установлений на балоні.
Приєднання шланга пальника ГПВМ-0,5 до газового балона. ємністю 4 л проводиться за допомогою гайки. Приєднання шланга пальника ГПВМ-0,1 до газового балона ємністю 1 л проводиться через кран шланга, а до газового балона ємністю 4 л — за допомогою перехідника, що вгвинчується в гайку при знятому шлангу.
Основні технічні дані:
| ГПВМ-1 ГПВЛ1-0.5 ГПВМ-0,1 300 150 35 Пропан-бутан 55 4 1,0 і 4,0 1 0,5 0,1 |
Найбільший перетин обра
батываемых проводов.
мм2................................
Застосовуваний газ..
Ємність застосовуваних
балонів, л...................
Витрата газу, мз/ч..
Температура, створювана 1200— 1200— 950— полум'ям пальника, °З —1300 — 1300 —1000
Габаритні розміри пальника (без рукава), мм:
довжина.................... 445 325 195
ширина........................... 100 100 -' 24
висота............................. 320 240 165
маса (без рукава), кг 2,0 1,16 < 0,9
Ранцевий монтажний напівавтомат ПРМ-4 з випрямною приставкою ПВ-400 до зварювального трансформатора призначений для зварювання, що плавиться електродом у середовищі захисних газів конструкцій з углеродистых і нержавіючих сталей, міді, алюмінію і його сплавів. Товщина матеріалу, що зварюється, 1—■ 50 мм. Застосовується в стаціонарних і монтажних умовах.
Комплект ПРМ-4 складається з ранцевого напівавтомата, електроустаткування й випрямної приставки ПВ-400.
Напівавтомат являє собою ранець, на панелі якого монтується механізм подачі дроту, знімна касета (котушка) і пальник зі шлангом. Залежно від металу, що зварюється, застосовується відповідний пальник — більша (300 А) або мала (200 А).
Електроустаткування напівавтомата, призначене для харчування його механічної частини й керування зварювальним процесом,. ■состоит з апаратної шафи, джерела зварювального струму й електромагнітного газового клапана.
Електрична схема напівавтомата забезпечує плавне регулювання й стабілізацію швидкості подачі електродного дроту, кнопковий пуск і дистанційне керування, включення..-подачі захисного газу й можливість настановного переміщення електродного дроту «уперед» і «назад».
У якості джерела харчування електричної дуги постійним струмом використовується випрямна приставка ПВ-400 (у комплекті зі зварювальним трансформатором і дроселем). Приставка складається з восьми кремнієвих силових вентилів, дроселя, передньої й задньої панелей. Приставка монтується на візку й закривається захисним кожухом. Напруга живильної мережі 220 В, выпрямленного струму 65 В.
•52
Піротехнічні інструменти й механізми. При виробництві електромонтажних робіт застосовують механізми й інструменти, що діють за принципом використання енергії вибуху порохового заряду. До них ставляться будівельно-монтажні пістолети, піротехнічні оправлення, стовпчики, преси. Піротехнічні механізми використовуються для пробивних робіт у залізобетонних плитах (стовпчика) для кріплення деталей і виробів шляхом забивання дюбелів (пістолети й оправлення), для опрессования кабельних наконечників (преси).
Будівельно-монтажний пістолет знайшов широке застосування для забивання сталевих, термічно оброблених, дюбелів у цегельні, бетонні, залізобетонні й металеві підстави. За допомогою будівельно-монтажного пістолета механізовані трудомісткі роботи із кріплення конструкцій, електропроводок, кабелів, труб і інших деталей.
У цей час застосовують будівельно-монтажний пістолет СмппЗм. Принцип дії пістолета і його конструкція, процес зарядки, взаємодія частин при виробництві пострілу, правила обіги широко освітлені в літературі й у спеціальних інструкціях і тут не приводяться.'
У цей час початий випуск нових поршневих монтажних пістолетів для дюбелів діаметром 3,5—6,8 мм непрямої дії ПЦ-52-1.
Поршневі пістолети непрямої дії відрізняються від пістолетів СМП рядом переваг:
значно підвищуються умови безпеки робіт, практично інструмент безпечний;
рикошет дюбеля й наскрізний простріл підстави виключені;
рівень звуку значно нижче.
|
| Рис. 24. Обладнання оправлення ОДП-4м: 1 — зарядний шток, 2 — запірна гайка, 3 — корпус, 4 — поршень, 5 —< вихлопні отвори корпуса, 6 — фланець, 7 ягальмова шайба |
Пиротехническая оправлення ОДП-4м служить для забивання дюбелів у бетонні й цегельні підстави для закріплення електропроводок, электроустановочных виробів і інших виробів невеликої ваги с. навантаженням на дюбель не більш 5 кг. Оправлення ОДП-4м (оправлення дюбельная піротехнічна) більш продуктивна, чому ручне оправлення ОД-6: забивання дюбеля проводиться за один удар, полегшує забивання дюбелів у бетонні підстави.
Обладнання піротехнічного оправлення показано'на мал. 24, а її застосування на мал. 25.
|
У сталевому корпусі оправлення розташована камера для патрона
(патронник) і поршень, що впливає на дюбель. У порожнині
корпуса вільно переміщається зарядний шток з голівкою, з по
міццю якого здійснюється накол капсуля патрона. Сам кор
пус оправлення являє собою порожню втулку із зовнішньої різь
бій на кінцях для нагвинчування флан
ца з отвором для дюбеля з однієї
сторони й кришки — з іншої. На кор
пус надет кожух, що представляє з
бій сталеву втулку, обрезиненную
зовні. '"
Робота оправлення, як і строительно-
.монтажного пістолета, заснована на
використанні енергії розширювальних
ся порохових газів. Але в строительно-
монтажному пістолеті порохові гази
безпосередньо впливають на дю
біль, тому будівельно-монтажний
пістолет є піротехнічним
інструментом прямої дії.
У піротехнічнім оправленні на дюбель
у процесі його впровадження в будівельник
ное підставу діють не порохові
гази, а проміжна деталь (пор
шень), що рухається під дією
порохових газів. Тому оправлення
ОДП ставиться до піротехнічного
інструмента непрямої дії. У ка-
Рис. 25. Застосування оправ- честве джерела енергії в пиротехни
ки ОДП ческой оправленню використовуються беспыже-
вые патрони В 4-В9, застосовувані
в будівельно-монтажному пістолеті. Удар молотком по штокові оп
равки викликає запалення капсуля патрона й тиском поро
ховых газів через поршень дюбель забивається в підставу. Постріл
у піротехнічнім оправленні відрізняється від пострілу в строительно-
монтажному пістолеті: дюбель не одержує попереднього разго
на до зіткнення з підставою, а як би вдавлюється в осно
вание тиском порохових газів зі стану спокою при пострілі
дюбеля, не здобуває небезпечного потеницала енергії й тому
менш небезпечний. При роботі піротехнічним оправленням виключається
можливість рикошету дюбелів.
Піротехнічним оправленням забивають дюбелі дрібних розмірів, застосовуваних для ручних оправлень ОД-6. Це дюбелі-цвяхи ДГР діаметром 3,5 мм і длиною 25 і 35 мм для незнімного закріплення деталей і дюбеліигвинти ДВР тих же розмірів для кріплення знімних деталей і виробів за допомогою гайок. Для фіксування дюбеля в оправленні і його центрування використовують металеві шай-
би діаметром 8 м'м. Добір групи й номера патронів, а також дюбелів для оправлень проводиться по певній таблиці залежно від матеріалу підстави, марки й розміру дюбеля.
При забиванні оправленням дюбелів-цвяхів ДГР на останні повинні бути попередньо насаджені шайби, що центрують.
-Дюбелі рекомендується забивати в ряд по прямої лінії з відстанню між сусідніми дюбелями в 40 мм.
- Маса оправлення 2 кг, розмір 200X50 мм. Продуктивність 200—258 пострілів у зміну. Довговічність оправлення 5000 пострілів (з використанням запасних частин).
Ударний стовпчик КК-2М. Для пробивання отворів у багатопустотних залізобетонних междуэтажных перекриттях застосовують ударний піротехнічний стовпчик КК-2М. (мал. 26,27). Отвір пробиває пробійник, який переміщається в стовбурі стовпчика під дією порохових газів. У якості джерела
|
|
Рис. 26. Обладнання удар- Рис. 27. Пробивання отвору в плиті
ний стовпчика КК-2М: перекриття приміщення за допомогою
/ — піротехнічна голів- СТОВПЧИКА КК-2М
ка, 2 — вузол повороту й амортизації голівки, 3 — штанга, 4 — муфта, 5 — підп'ятник
енергії в колонку використовують беспыжевые патрони від В7 до В9 і від П до Г2, застосовувані в будівельно-монтажному пістолеті.
Принципова схема дії стовпчика полягає в наступному: у стовбурі розміщений пробійник і патронник, у який установлюють патрон. Стовбур з'єднаний з корпусом, у якім змонтований ударноуспусковий механізм. Під впливом пружини ударник наколює капсуль патрона, відбувається постріл і під тиском порохових газів пробійник спрямовується вперед, пробиваючи отвору в плиті перекриття.
Маючи загальну принципову схему, стовпчики відрізняються конструкцією вузлів і деталей.
У колонку КК-2М застосований пробійник конічної форми, що забезпечує його самогальмування в пробитому отворі. Пробійник виштовхується поршнем, що перебуває в стовбурі стовпчика, якому при пострілі повідомляється енергія порохових газів.
Шлях розгону пробійника до зустрічі з будівельною підставою становить 30 мм, а його вихід за межі напрямного циліндра — 60 мм. Подальший рух пробійника обмежений амортизатором.
Стовпчик КК-2М постачена простий і надійною конструкцією ударносспускового механізму, має блокування, що виключає можливість випадкового пострілу. У конструкції пробійника прийняті раціональна схема амортизації, а також гасительное обладнання, що знижують силу звуку при пострілі. Робітник, що втримує колонкові в руках, випробовує незначну віддачу.
Маса стовпчикалне більш 8 кг, довжина 1800 мм, максимальний діаметр отвору, що пробивається, —40 мм у бетоні товщиною 15— 50 мм марки 200—400. Максимальна продуктивність 250—.300 пострілів у зміну. Довговічність із використанням запчастин — 5000 пострілів.
Перший постріл роблять патроном В8, але якщо отвір не пробився, постріл повторюють патроном з більшим зарядом В9, а якщо цей заряд виявився недостатнім, втретє роблять постріл патроном Г2. Застосовувати патрони з більш високим зарядом, тобто ГЗ і Г4, заборонене. Якщо після спуска ударного механізму пострілу не відбулося, то це пояснюється однієї з наступних причин: осічкою через незадовільну якість патрона, ослабленням або поломкою пружини ударника, затупленням кінця ударника, забрудненням ударного механізму. Для визначення причини несправності потрібно повторно звести ударний механізм і зробити спуск ударника. При відсутності пострілу слід замінити патрон і зробити 2— 3ыкратний спуск ударника. Якщо постріл знову не відбудеться, то колонкові потрібно здати в ремонт.
Піротехнічні стовпчики відрізняються простотою конструкції, зручністю в роботі, високою продуктивністю, не вимагають застосування противошумных навушників, безпечні й мають достатню потужність.
Піротехнічний прес ППО-95 (мал. 28) призначений для оконцевания однодротових алюмінієвих жил перетином 25—95 мм2 з утвором контактної лапки з отвором під сполучний болт. Оконцевание проводиться об'ємної штдмповкой кінця жили.
16 15 Н 13 12 11 10 9 8 7
Рис. 28. Обладнання піротехнічного преса ППО-95:
/ — пружина повернення, 2 і 8 — корпус, 3 — плита, 4 — замкова гайка, В — амортизатори, 6— кожух, 7 аматриця, 9 — гвинт матриці, 10 — пуансон, // — гальмове кільце, 12 — патрон", /3 — настановний гвинт, 14 — пружина відбою, 15 — пружина
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 96 | Нарушение авторских прав