Періоді (від народження до 7років).

Лекція №3

Формування вищої нервової діяльності в різні періоди життя людини (розвиток умовних рефлексів, вищих психічних реакцій, пам’яті, уваги).

На вищому етапі свого розвитку ЦНС стає органом психічної діяльності, в якому на основі фізіологічних процесів виникають: відчуття, сприйняття й з’являється мислення.

Основною формою діяльності нервової системи є рефлекторна. Рефлекси: умовні і безумовні.

Для створення умовного рефлексу необхідні найважливіші умови:

ü наявність умовного подразника;

ü наявність безумовного підкріплення;

ü необхідно нормальний дієвий функціональний стан нервової системи.

Утворення нервових рефлексів можливе завдяки особливій властивості мозку – пам’яті. Пам'ять – це процес збереження тимчасових зв’язків, що утворюють в процесі навчання.

Два види пам’яті:

ü короткочасна;

ü довготривала.

У початковій стадії навчання фіксація його результатів відбувається в короткочасній пам’яті, потім вони передаються в довгострокову пам'ять.

Це дозволяє відібрати для запам’ятовування тільки необхідної інформації, що мають важливе значення і відсіяти випадкову інформацію.

Пам'ять – навчально-виховна робота по своїй суті завжди зв’язана з вироблення у дітей і підлітків різних умовно-рефлекторних реакцій.

Вища нервова діяльність в ранньому і дошкільному

періоді (від народження до 7років).

Дитина народжується з набором безумовних рефлексів. З перших днів життя дитини утворюються умовні рефлекси – умовний рефлекс на час годування, через 2 тижні – на положення дитини діє годування. З розвитком дитини кількість умовних рефлексів зростає. Утворюються умовні рефлекси на зорові подразники: дитина бачить пляшечку з молоком – оживляється. З віком швидкість утворювання умовних рефлексів зростає. До кінця першого року дитина відносно добре розрізняє смак їжі, запахи, форму та колір предметів, розрізняє голоси і обличчя. Значно удосконалюється рух, деякі діти починають ходити, формуються умовні рефлекси на словесні подразники. Дитина намагається вимовляти окремі слова: «мама», «тато». Отже, вже наприкінці першого року повним ходом йде розвиток другої сигнальної системи і формується її спільна діяльність з першою.

Дитина починає розуміти слова дуже рано, і тому, для розвитку мови важливо «розмовляти» з дитиною з перших днів після його народження. Змінюючи сорочечку або пелюшку, перекладаючи дитину або готуючи його догодівлі, бажано робити це не мовчки, а звертатися до дитини звідповідними словами, називаючи свої дії. Полегшити формування мови можна вірної вимовою слів, щоб дитина постійно чула потрібні її зразки (рефлекс наслідування).

На другому році розвитку дитини удосконалюються всі види умовно -рефлекторної діяльності, значно збільшується словниковий запас (2роки – 200-400 слів, 3роки – 2000 і більше). Вирішальне значення у формуванні мови дитини має спілкування дитини з дорослими, тобто навколишнє соціальне середовище і процеси навчання. Вік з 2-х до 5-ти є «критичним» в оволодінні мовою.

Другий і третій рік життя відрізняються орієнтовною і дослідницькою діяльністю («що це таке?», «що з цим можна зробити?»). Дитина тягнеться до кожного предмету, чіпає його, обмацує, штовхає, пробує підняти і т. д.

Таким чином, описаний вік дитини характеризується «предметним» характерним мислення. Після 2-х років діти роблять спробу малювати. Малюнок є важливим показником розвитку вищої нервової діяльності. Дитина поступово від хаотичних ліній переходить до відтворення чітких контурів фігур. Спочатку малюк чітко обводить намилювану фігуру, а потім правильно малює самостійно.

У молодшому шкільному віці нервові процеси характеризуються достатньою силою, рухливістю і врівноваженістю.

Особливою формою проявів вищої нервової діяльності є утворення динамічних стереотипів – це ланцюг умовно-безумовних рефлексів, які здійснюються послідовно і автоматично на комплекс умовних подразників.

Стереотипи важко виробляються, але в подальшому приводять до автоматизму в багатьох діях. Вироблений стереотип важко переробити, тому треба прагнути, щоб у дітей з самого дитинства формувалися тільки правильні і корисні стереотипи, бо це є основою навичок і вмінь в любій діяльності. Ходьба, біг, письмо, користування ложкою, виделкою – все це стереотипи.

Вік від 2-х до 5-ти років – відповідальний вік гармонійного формування всіх фізіологічних і психічних можливостей людини (тому що динамічні стереотипи, які виникають у цей час, відрізняються міцністю і проносяться людиною через все життя, вони можуть бути на тривалий час загальмованими, але при певних умовах легко відновлюються).

До 5-7 років ще більш підвищується роль сигнальної системи слів, діти починають вільно говорити. У такому стані дитина стає придатною до навчання.

Дата добавления: 2015-12-08