|
Читайте также: |
1.1. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства (дачі — Методичні рекомендації) розроблені відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. N 996-XIV (зі змінами та доповненнями), постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 3996 року N 473 "Про затвердження Типового положення з планування, обліку й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості", постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 p. N 1706 "Про затвердження Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів".
1.2. Методичні рекомендації враховують особливості діяльності таких підгатузей житлово-комунального господарства:
- житлове господарство;
- водопровідно-каналізаційне господарство;
- теплове господарство;
- міський електротранспорт.
1.3. Методичні рекомендації розроблені для здійснення планування,
ведення обліку і калькулювання операційної собівартості послуг на
підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства не
залежно від відомчої підпорядкованості, форм власності і господарю
вання та на підприємствах і організаціях інших галузей, що виконують
роботи і надають послуги по обслуговуванню житлового фонду, тепло
водопостачанню та перевезенню пасажирів міськелектротранспортом.
Методичні рекомендації дають основу для групування витрат для здійснення планування операційної собівартості при формуванні цін (тарифів) на роботи (послуги) підприємств підгалузей, визначених в п. 1.2.
Для цілей обліку Методичні рекомендації визначають основні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, які утворюють операційну собівартість робіт (послуг), розкриття її в фінансовій звітності та надає класифікацію витрат для використання при
створенні системи внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, формулює об'єкта і одиниці калькулювання.
У структурних підрозділах підприємств, виділених в окрему планово-облікову одиницю, що відносяться до інших галузей господарства, крім галузей, вказаних в п.1.2 даних Методичних рекомендацій (промислові підрозділи, підсобні сільськогосподарські виробництва тощо), застосовуються типові положення (інструкції) з планування, обліку і калькулювання витрат продукції робіт (послуг) відповідних галузей (промисловість, будівництво, сільське господарство, санаторно-курортні заклади, профілакторії тощо).
1.4. Терміни, наведені в цих Методичних рекомендаціях, застосовуються в" такому значенні:
Виробнича собівартість робіт (послуг) — це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво. В бухгалтерському обліку виробнича собівартість реалізованих робіт (послуг) складається з втрат, пов'язаних з операційною діяльністю підприємства, які включаються до собівартості реалізованих послуг, що визначається згідно з П(С)БО 16 "Витрати" та 9 "Запаси".
Операційна собівартість робіт (послуг) — (далі — собівартість) — це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на їх виробництво і збут, а також загальногосподарські витрати на обслуговування та управління підприємством. В бухгалтерському обліку такі витрати є витратами операційної (основної) діяльності підприємства, а також інших видів діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою. Згідно з П(С)БО 16 "Витрати" витрати операційної діяльності підприємств поділяють на собівартість реалізованих робіт (послуг) та витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованих робіт (послуг).
Повна собівартість (собівартість звичайної діяльності) — це виражені в грошовій формі сукупні поточні витрати звичайної діяльності підприємства. З метою ціноутворення та аналізу підприємство (на свій розсуд) може здійснювати калькулювання собівартості звичайної діяльності. З цією метою в калькуляції окремо виділяються статті фінансових, інвестиційних та інших витрат звичайної діяльності з наступним розподілом загальної суми між окремими об'єктами витрат. Підприємство, виходячи з економічної доцільності, встановлює самостійно в наказі про облікову політику перелік статей калькуляції по повній собівартості та порядок їх формування (розрахунку).
Планування собівартості робіт (послуг) — це система обгрунтованих техніко-економічних розрахунків витрат підприємства на здійснення робіт (надання послуг) в плановому періоді.
Облік собівартості робіт (послуг) — цс бухгалтерський та внутрішньогосподарський (управлінський) облік на підприємствах житлово-комунального господарства.
Калькулювання собівартості — це визначення розміру втрат у грошовій формі як по окремих видах діяльності, виробничих процесах, структурних підрозділах, гак і в цілому по підприємству на виробництво (збут) одиниці виконаних робіт (послуг) за допомогою економічно обгрунтованих методів. *
Об'єкт витрат — окремий вид діяльності або роботи (послуги) в цілому, об'єднані за певною ознакою однорідності (наприклад, призначення), які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат і які можна включити до окремої калькуляційної групи. Ступінь деталізації об'єктів витрат та порядок визначення калькуляційних іруп с внутрішньою справою кожного підприємства і знаходить відображення в наказі про облікову політику підприємства.
Наведене визначення поняття "об'єкт витрат" відповідає обліку методами управлінського обліку: нормативному, попередільному та позамовному, визначених у Типовому положенні з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості.
1.5. Метою планування собівартості є визначення величини еко
номічно обгрунтованих витрат, необхідних для виконання робіт (на
дання послуг) кожного виду, у планованому періоді, які відповідають
вимогам щодо їх якості. Розрахунки планової собівартості використо
вуються для планування цін (тарифів), визначення потреби в оборотних
коштах, планування прибутку з метою виконання програм розвитку
житлово-комунального господарства та визначення економічної ефек
тивності цих заходів та виробництва в цілому.
Метою обліку є виявлення, вимірювання, реєстрація, накопичення, узагальнення, зберігання та передача інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень, а також підготовка цієї інформації внутрішнім користувачам для оцінки та аналізу виконання планових показників, визначення результатів діяльності структурних підрозділів та підприємства в цілому, фактичної ефективності організаційно-технічних заходів, спрямованих на розвиток та удосконалення виробництва, для планово-економічних та аналітичних розрахунків у процесі управління підприємством та здійснення контролю за використанням матеріальних, трудових та грошових ресурсів.
1.6. При здійсненні планування, обліку та калькулюваїшя собівар
тості повинно бути забезпечене повне зіставлення планових та звітних
даних щодо складу витрат, об'єктів і одиниць калькулювання, методів
розподілу витрат між об'єктами калькулюваїшя та плановими (звітними) періодами.
Дата добавления: 2015-12-08; просмотров: 70 | Нарушение авторских прав