Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Основні поняття та наукові категорії регіональної економіки.

Читайте также:
  1. IОсновні поняття
  2. Бюджетний процес та основні функції його учасників
  3. Введення в дію нового стандарту з бібліографічного опису ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Основні відмінності від ГОСТ 7.1.—84. Нові правила бібліографічного опису.
  4. Вивітрювання гірських порід і основні його чинники.
  5. Визначення поняття внутрішньошкільного контролю. Принципи, мета, задачі та функції контролю.
  6. Договір довічного утримання (догляду): поняття, предмет, форма, сторони.
  7. Економічний район, його сутність та основні риси.

Для подальшого поглиблення знань про предмет регіональної економіки слід зупинитися на основних поняттях та категоріях, якими вона оперує. Вихідними в цій галузі є поняття про регіон і територію.

У ієрархічній системі соціально-економічного простору країни регіон займає проміжний "мезорівень" між макрорівнем країни та мікрорівнем суб'єктів господарювання. Категорія "регіон" тлумачиться у науковій літературі по-різному. Основною відмін­ністю є те, що частина дослідників визначає його як подібну за своїми природними, економічними властивостями, соціальними властивостями, яка характеризується певною спільністю проблем та бар'єрів розвитку [1, 8]. Інші автори, беручи до уваги все вищезазначене, вважають обов'язковою рисою регіону його адміністративну визначеність [14, 54]. Тобто, на їхню думку, яка є найбільш доцільною, регіон будь-якого рівня завжди виступає як одиниця територіально-адміністративного поділу або їх поєднання. Такий підхід більш ефективний з народногосподарського погляду, бо включає регіон у систему територіального управління держави. Коректним, на нашу думку, є визначення регіону як відкритої, територіально-цілісної і адміністративно визначеної частини країни, яка поєднує господарство, населення і природу та виступає суб'єктом певних економічних відносин та носієм різнобічних внутрішніх і зовнішніх функцій та інтересів. Таке розуміння регіону з позиції системного підходу, як складної єдиної суспільно-економічної' системи країни, лежить в основі досліджень, спрямованих на вирішення найбільш комплексних, інтегрованих завдань (проблем): регіоналізації державного життя країни, розробки та реалізації регіонально-конкретизованих стратегій соціально-економічного розвитку, обґрунтування механізмів гармонізації інтересів держави, регіонів та суб'єктів господарювання.

В інших випадках при тематично спрямованих дослідженнях, націлених на вирішення певних соціальних, економічних, екологічних проблем, регіон може трактуватись у більш "вузько­му" розумінні, адекватному за змістом цим проблемам. Так, у західній літературі регіон часто визначають як систему ринків; при соціальній спрямованості дослідження, наприклад, для оцінки якості життя населення в усіх його параметрах (від медико-фізіологічного до соціально-економічного), регіон може трактуватися як поліструктурна система забезпечення життєдіяльності населення. У геополітичних розвідках регіон повинен розглядатися, у першу чергу, як носій певних геополітичних якостей, що визначають його статус у геополітичному просторі країни чи світу.

До класиків регіоналістики, які почали пізніше називати цю галузь знань, необхідно віднести: на заході - Йоганна Тюнена, Альфреда Вебера, Вільгельма Кристаллера, Аугуста Леша (з поглядами яких ми ознайомилися під час розгляду теми "Теорія і концепція РПС і регіональна економіка". Серед вітчизняних і ро­сійських учених необхідно назвати Степана Руданського, Миколу Баранського, Миколу Колосовського.

Отже, регіон перш за все являє собою складну територіальну соціально-економічну систему. І тому необхідно чітко визначити поняття терміна «територіальна соціально-економічна система».

Територіальна соціально-економічна система - взаємопов'язане, взаємообумовлене, певним чином організоване поєднання різноякісних об'єктів типу "природа - населення - господарство" на цілісній території. Тобто, головними компонентами (підсистемами) ТСЕС є природні, господарські та соціально-демографічні, які в процесі взаємодії між собою утворюють нову якість, що виражається у відносній стійкості, певному вияві закономірностей і функцій розвитку цієї цілісності. Кожна з цих підсистем має свою внутрішню структуру, тобто, складається з підсистем нижчого рангу, які також у відповідній мірі структурно організовані. Складність функціонування ТСЕС полягає в тому, що кожний її елемент має множинність взаємозв'язків різного характеру, спрямованості та стійкості як з елементами даної системи, так і з зовнішнім середовищем. ТСЕС - це різного рангу форми просторової організації соціально-економічного життя суспільства у вигляді промислового чи сільськогосподарського підприємства, окремого населеного пункту, промислового району, області, країни, світової співдружності країн [].

ТСЕС - це складні динамічні системи, що постійно змінюються в часі. Кожна з них має як функціональну так і територіальну структуру. ТСЕС - це цілісний організм, для якого властиві якісно більш складні закономірності, ніж сума закономірностей складових частин. Цілісність системи породжує нову якість, яка не зводиться (є складнішою) до суми властивостей її елементів. Важливого ознакою цілісності є відносна стійкість системи, яка виявляється в тому, що інтенсивність взаємозв'язків між елементами (внутрішніх зв'язків) вища, ніж інтенсивність зв'язків цих елементів із зовнішнім середовищем системи.

Специфічною властивістю ТСЕС. що підкреслює ії суспільно-географічну якість, є територіальність. Територія, як складова частина системи, для решти елементів слугує своєрідним базисом, вона характеризує систему з точки зору територіальної впорядкованості, густоти, рівномірності розміщення, протяжності, географічного положення. Територіальність системи виявляється в територіальних (просторових) зв'язках та відношеннях між її елементами.

 

 


Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 128 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Основні завдання курсу. | Зміст основних понять «закон», «закономірність», «принцип», «фактор», їх об’єктивний характер. | Загальні закономірності розміщення виробництва та формування економіки регіонів. | Принципи та фактори розвитку і розміщення продуктивних сил, їх сутність. | Основні етапи розвитку теорій регіональної економіки. | Поняття про економічний простір, особливості його формування та структура. | Економічне районування як науковий метод територіальної організації народного господарства. | Принципи, критерії та чинники економічного районування. | Економічний район, його сутність та основні риси. | Взаємовідносини «регіон-столиця». |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Об’єкт і предмет курсу «Ргіональна економіка».| Методологічні основи досліджень регіональної економіки.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)