Тема 11. Україна та ЄС

1. Структура експорту та імпорту України та ЄС.

2. Роль та значення «Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами» (1994).

3. Самміти Україна-ЄС. Дорожня карта «Україна-ЄС».

4. Створення Спільного європейського економічного простору.

5. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Єв ропа-сусідство»(березень 2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з ЄС.

Порядок поточного Та підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни “ЄВРОПЕЙСЬКА ІНТЕГРАЦІЯ”

Згідно навчального плану система оцінювання включає блок поточного та підсумкового контролю знань для студентів денної та заочної форм навчання, та лише блок поточного оцінювання – для студентів вечірньої форми.

1. ОБ'ЄКТОМ ОЦІНЮВАННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ знань студентів денної та вечірньої форм навчання є: систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни; рівень виконання модульних завдань, а також обов’язкових та вибіркових завдань для самостійного опрацювання.

1.1. Систематичність та активність роботи студента протягом семестру оцінюється з врахуванням активності та рівня знань студентів при обговоренні питань семінарських занять.

Для денної форми навчання максимальна кількість балів за роботу на практичних заняттях складає 30 балів. Згідно робочої навчальної програми для практичних занять відведено 32 акад. год.. На написання двох поточних модульних контрольних робіт відведено по 1 год. Таким чином реальна кількість практичних занять, протягом яких студент може отримати максимальну кількість 30 балів складає 15 занять (еквівалент 30 акад. год.). Отже, максимально можлива оцінка кожного заняття складає 2 бали. При цьому шкала оцінювання виглядає таким чином:

· відмінному рівню (2 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;

· доброму та задовільному рівням (1 бал) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;

· незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.

Для вечірньої форми навчання максимальна кількість балів за роботу на практичних заняттях складає 60 балів. Згідно робочої навчальної програми відведено 16 акад. год.. На написання двох поточних модульних контрольних робіт відведено по 2 год. Таким чином реальна кількість практичних занять, протягом яких студент може отримати максимальну кількість 60 балів складає 6 занять (еквівалент 12 акад. год.). Отже, максимально можлива оцінка кожного заняття складає 10 балів. При цьому шкала оцінювання виглядає таким чином:

· відмінному рівню (10 балів) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;

· доброму рівню (8 балів) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;

· задовільному рівню (6 балів) відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, допускаючи помилки;

· незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.

Вказані бали студент отримує за відповіді та доповнення відповідей на семінарських заняттях, розв’язування проблемних та ситуативних завдань, презентації, доповіді, тощо. Алгоритм розрахунку кількості балів за семінарські заняття такий: викладач підсумовує всі оцінки, отримані студентом протягом семестру. При цьому, незадовільні оцінки не включаються до загальної суми.

Дані про отримані студентами оцінки на практичних заняттях заносяться до академічного журналу групи (під час заняття) та до електронного журналу (не пізніше, ніж протягом семи днів з дат проведення практичного заняття).

1.2. Модульні завдання, які входять до загального порядку оцінювання поточної успішності студента, складаються з виконання письмових завдань під час проведення контрольних робіт і тестових вправ.

З курсу “Європейська інтеграція” передбачається виконання двох модульних завдань. Оцінка всіх модульних завдань визначається на основі розроблених кафедрою критеріїв і становить 10 балів – для денної форми навчання та 20 балів – для вечірньої форми (відповідно по 5 та по 10 балів за кожне з завдань).

Перше модульнезавдання складається з двох теоретичних питань та п’яти тестових вправ за Темами 1-4 даного курсу:

Тема 1. Суть, етапи та напрямки розвитку європейської інтеграції;

Тема 2. Договірно-правова основа та інституції ЄС;

Тема 3. Бюджет Європейського Союзу;

Тема 4. Основні політики ЄС.

Модульна робота студентів денної форми оцінюється за шкалою 0; 3; 4 та 5 балів; вечірньої форми − 0; 6; 8 та 10 балів.

Друге модульнезавдання складається з двох теоретичних питань та п’яти тестових вправ за Темами 5-11 даного курсу:

Країнові моделі в Європейському Союзі. Економічна модель ФРН; Економічна модель Франції; Англосаксонська економічна модель (Об’єднане Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Республіка Ірландія); Середземноморська економічна модель (Італія, Іспанія, Португалія, Греція); Скандинавська модель розвитку (Швеція, Фінляндія, Данія); Особливості економічних моделей нових членів ЄС (з 2004 р.); Україна та ЄС

Критерії оцінювання модульних завдань:

Види модульних завдань	Методика оцінки
Денна та заочна форми	Вечірня форма
К-сть балів	Критерії оцінки	К-сть балів	Критерії оцінки
1. Теоре­­тичні питання		відмінному рівню (2 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;		відмінному рівню (4 бали) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу, засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;
	доброму рівню (1 бал) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;		доброму рівню (3 бали) відповідає виявлення системного знання програмного матеріалу, засвоєння основної літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення типових, практичних ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;
	незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.		задовільному рівню (2 бали) відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, допускаючи помилки;
	незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.
2.Тести		Відмінну оцінку (3 бали) студент отримує за умови успішного виконання більше 90% всіх тестових вправ;		Відмінну оцінку (5 балів) студент отримує за умови успішного виконання більше 90% всіх тестових вправ;
	Оцінку добре (2 бали) студент отримує за правильну відповідь на 70-89% тестів;		Оцінку добре (4 бали) студент отримує за правильну відповідь на 70-89% тестів;
	Задовільну оцінку (1 бал) студент отримує за 60-69% вірних відповідей;		Задовільну оцінку (3 бали) студент отримує за 60-69% вірних відповідей;
	Незадовільну оцінку (0 балів) студент отримує за 59% і менше вірних відповідей;		Незадовільну оцінку (0 балів) студент отримує за 59% і менше вірних відповідей;
РАЗОМ		Максимальна загальна оцінка за виконання модульних завдань		Максимальна загальна оцінка за виконання модульних завдань

Порядок і час складання модульних завдань визначається кафедрою, включається до робочої програми і доводиться до студентів на початку семестру.

Активність та успішність на практичних заняттях та виконання модульних завдань − обов’язкові види поточної роботи студентів, зміст та порядок оцінки яких відображені в пп. 1.1 – 1.2 − дозволяють в сумі набрати:

- максимум 40 балів із 50 для студентів денної форми навчання;

- максимум 80 балів із 100 для студентів вечірньої форми навчання.

1.3. Вибіркові завдання для самостійного опрацювання дозволяють набрати:

- 10 балів із 50 для студентів денної форми навчання, поверх 40 балів, що дозволяє претендувати на іспиті на рівень В та А за шкалою ECTS, що відповідає діапазону 81-89 та 90-100 балів за шкалою КНЕУ.

- 20 балів із 100 для студентів вечірньої форми навчання, поверх 80 балів, що дозволяє отримати рівень В та А за шкалою ECTS, що відповідає діапазону 81-89 та 90-100 балів за шкалою КНЕУ.

Для цього пропонується альтернативний вибір з трьох видів наукової роботи:

1.3.1. Студенти денної та вечірньої форм навчання, які беруть активну участь у роботі студентського наукового товариства факультету МЕіМ, представляють свої наукові роботи на конференціях, круглих столах, симпозіумах та конкурсах, готують та подають до друку наукові статті, брошури, монографії та інші види наукових робіт отримують 10 балів за умови якісної підготовки відповідних наукових доповідей та публікацій.

1.3.2. Альтернативним видом самостійного вибіркового завдання для студентів денної та вечірньої форм навчання є формування студентами аналітичних звітів (з побудовою діаграм, графіків, таблиць тощо) за заданою тематикою, яка пропонується студентом та погоджується з викладачем. Аналітичний звіт оцінюється за шкалою 0; 6; 8; 10 балів.

Написання аналітичного звіту виконується на тему «Соціально-економічна модель країни ЄС». Аналітичний звіт виконується на прикладі конкретно обраної країни-члена ЄС. Структура звіту є стандартизованою:

Розділ I. Позиції країни у провідних світових рейтингах (за останні п’ять років):

1.1. Місце країни за рейтингом «Global competitivness index» (Світовий економічний форум).

1.2. Місце країни за рейтингом «Doing business» (Світовий банк)

1.3. Місце країни за рейтингом «Human Development Index» (ООН)

1.4. Місце країни за рейтингом «Corruption Perceptions Index» (Transparency international).

1.5. Висновок.

Розділ II. Позиції країни в економіці ЄС (за останні п’ять – десять років):

2.1. Порівняльний аналіз обсягу та динаміки ВВП країни із середнім по ЄС.

2.2. Аналіз ВВП на душу населення країни та у відсотках від середнього по ЄС.

2.3. Аналіз структури ВВП країни за секторами та субсекторами економічної діяльності.

2.4. Аналіз динаміки та структури експорту країни (в тому числі – частка всередині ЄС).

2.5. Аналіз динаміки та структури імпорту країни (в тому числі – частка всередині ЄС).

2.6. Розрахунок індексу Белли Баласси «Revealed Comparative Advantage» за основними статтями експорту та імпорту країни.

2.7. Аналіз міжнародної інвестиційної діяльності країни.

2.8. Аналіз структури, динаміки, причин виникнення і наслідків збільшення / зменшення зовнішньої заборгованості країни.

2.8. Аналіз показників зайнятості і безробіття та співставлення їх із середніми показниками по ЄС.

2.9. Аналіз темпів інфляції та співставлення із середнім показником по ЄС.

2.10. Аналіз дефіциту державного бюджету (у млн. євро та % від ВВП).

2.11. Висновок

Розділ III. Розробка матриці SWOT-аналізу. Обґрунтування рекомендацій з вдосконалення стратегії економічного розвитку країни.

3.1. Аналіз внутрішніх сильних (strengths) і слабких (weaknesses) сторін економічної та соціальної моделей розвитку країни.

3.2. Аналіз зовнішніх можливостей (opportunities) та загроз (threats) для економічного та соціального розвитку країни.

3.3. Складання матриці SWOT-аналізу з обґрунтуванням рекомендацій щодо:

ü використання сприятливих тенденцій зовнішнього середовища (можливостей) для підсилення внутрішніх сильних сторін соціально-економічної моделі країни;

ü використання сприятливих тенденцій зовнішнього середовища (можливостей) для усунення або зменшення внутрішніх слабких сторін соціально-економічного розвитку країни;

ü використання внутрішніх сильних сторін країни для зменшення негативного впливу зовнішніх загроз соціально-економічного розвитку;

ü недопущення посилення недоліків (слабких сторін) соціально-економічної моделі країни внаслідок інтенсифікації дії зовнішніх загроз.

3.4. Висновок

Виконання завдання аналітичного характеру потребує використання інформаційно-довідкових матеріалів:

– он-лайн статистичні бази Євростату, аналітичні матеріали та звіти Комісії ЄС, Директоратів Комісії ЄС та статистичних органів країн-членів ЄС;

– бази даних та знань таких міжнародних організацій, як МФВ, Світовий банк, ЮНКТАД, Heritage Foundation, Центру міжнародної конкурентоспроможності, Всесвітнього економічного форуму та ін..;

– статей загальновідомих західних і вітчизняних науковців, які аналізують зміст, поняття та основні категорії поставленої перед студентом проблематики.

Студент повинен проаналізувати дані з інформаційно-довідкових матеріалів в динаміці не менше ніж за 5-10 років за допомогою статистичних показників, серед яких повинні бути абсолютні, відносні (темп росту, приросту, індекси), середні величини, показники варіації тощо. На підставі аналізу статистичних даних студент повинен виявити тенденції і встановити їх причини. Результати досліджень повинні бути представлені у вигляді нових таблиць, діаграм, графіків, що є обов’язковою вимогою до виконання завдання.

Висновки, зроблені за результатами дослідження, повинні супроводжуватися посиланнями на таблиці, на підставі яких вони робляться. Орієнтовний обсяг роботи з виконання завдань дослідницького характеру складає 8-10 сторінок (без врахування базових статистичних таблиць).

---

Дата добавления: 2015-10-30