Вогник знайомства.

Модуль1. Тема 1.

ЛІТНІЙ ТАБІР ЯК ПОЗАШКІЛЬНИЙ ОЗДОРОВЧО-ВИХОВНИЙ ЗАКЛАД

План

1. Сучасний етап розвитку національної системи освіти та підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя;

а) Призначення, типи, структура, сучасні тенденції розвитку літніх оздоровчих закладів відпочинку.

б) Планування виховної роботи в літньому оздоровчому закладі.

в) Основні періоди табірної зміни.

г) Організація чергування в таборі.

2. Роль і місце літнього відпочинку в системі виховання школярів

1. Поняття про табірну зміну; її роль у житті дитини.

2. Тимчасово створені дитячі літні колективи.

3. Виховний захід; його особливості в умовах табірного літа. Предметний та виховний результати виховного заходу. Технологія підготовки і проведення виховного заходу. Недоліки у підготовці (організації) та проведенні виховних заходів у дитячих тимчасово створених літніх колективах.

4. Нетрадиційні форми виховних заходів в умовах табірного літа; їх роль у формуванні й розвиткові у дітей комплексу позитивних ділових якостей.

5. Технологічна карта спільної творчої справи (СТС).

6. Організаційний, основний та заключний періоди табірної зміни; їх мета, завдання та характерні особливості. Основні завдання педагога-організатора на кожному з етапів.

1. СУЧАСНИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОСВІТИ ТА ПІДВИЩЕНІ ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ.

Сучасний етап розвитку національної системи освіти висуває підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя, озброєного новітніми методиками і технологіями виховання, впевненого дослідника, інженера, менеджера виховного процесу.

Виховна робота у дитячому оздоровчому закладі (дальше ДОЗ), як позашкільній установі – важлива складова виховного процесу підростаючого покоління, оскільки доповнює, розширює вплив школи, сім’ї, дитячих громадських формувань на становлення, всебічний розвиток особистості дитини.

Пропонований курс «Методика виховної роботи у ДОЗ» – це синтез отриманих психолого-педагогічних знань студентів, їх особистої орієнтації на педагогічну діяльність, вивчення унікальності методик існуючих дитячих оздоровчих закладів, формування теоретичних знань, практичних навичок методики роботи з дітьми в оздоровчих закладах.

Навчальний курс складається з:

- теоретичної підготовки;

- практичного удосконалення набутих знань;

- індивідуального творчого пошуку;

- педагогічної практики у дитячих закладах відпочинку та оздоровлення.

Мета курсу: підготувати майбутнього вчителя до організації виховної роботи в літніх оздоровчих закладах.

Завдання: ознайомити із специфікою, основними положеннями, традиційними методами та інноваційними технологіями виховної роботи в дитячих оздоровчих закладах; навчити орієнтуватися у нормативних документах, які регламентують діяльність літніх оздоровчих таборів; формувати практичні уміння та навички педагогічної майстерності педагога-організатора для роботи у дитячих оздоровчих закладах; організувати самостійну практичну діяльність студентів в якості педагогів-організаторів у дитячих оздоровчих закладах.

Виховна робота у дитячому оздоровчому закладі – важлива складова системи виховання дітей. Діяльність оздоровчого закладу доповнює, розширює вплив школи, сім’ї, громадських дитячих організацій на становлення, всебічний розвиток особистості дитини;

– це розумне поєднання відпочинку з самообслуговуючою працею, спортом з пізнавальною, cуспільною, громадсько-патріотичною, естетичною, розважальною діяльністю;чітка, продумана організація тимчасового дитячого творчого колективу; зміцнення здоров’я, оздоровчий режим дня. Завдання виховної роботи у дитячому оздоровчому закладі - це максимальна увага розвиткові особистості дитини, розкриття її здібностей, задоволення незадоволених у школі інтересів і потреб, залучення дітей до різноманітного соціального досвіду, створення у дитячому оздоровчому закладі стосунків співробітництва, співтворчості, співучасті на рівних, суспільне значима дозвільна діяльність дітей, активне спілкування з природою, збереження романтичних традицій організації дитячого табору минулого.

– будується з урахуванням національних традицій народів, що проживають на даній території зміцнення міжнаціональних стосунків.

Основні напрямки, пріоритети виховного процесу у дитячому оздоровчому закладі:

- розвиток дитячого самоврядування;

- естетичне виховання, розвиток дитячої творчості;

- виховання у дітей потреби у здоровому способі життя;

- трудове виховання, самообслуговуюча праця;

- фізичне виховання, спортивно-оздоровча діяльність;

- формування моральних установок;

- екологічне, валеологічне виховання;

- основи правового виховання;

- розвиток пізнавальних інтересів;

- отримання практичних навичок з основ безпеки життєдіяльності людини.

У дитячих оздоровчих закладах усіх видів та форм власності уже вироблено певну сукупність специфічних форм і методів роботи, проте виховні можливості закладені у дитячому закладі, можуть бути успішно реалізовані лише за умови врахування його особливостей.

Загальна мета діяльності дитячого оздоровчого закладу вцілому:

• залишити позитивний слід у свідомості дитини, котра формується;

• задовольнити потреби дитини у спілкуванні;

• створити умови кожній дитині знайти своє місце у колективі;

• набути чи перевірити практичні уміння та навички дитини дозволяють дитині проявити себе;

• дати дитині певні знання та уміння з різних видів діяльності (туризму, краєзнавства, екології, мистецтва, художньої, технічної творчості тощо).

Вважаємо, що у роботі з дітьми у позашкільному закладі відмовитись від надмірного захоплення масовими заходами, які не орієнтовані на особистість кожної дитини, перевантажені фальшивою емоційністю, заорганізованістю і потребують тривалої підготовки, розходження між словом і ділом, авторитарного примусу, ігнорування прав і свобод дитини, штучне звуження соціального і територіального простору (слабке використання можливостей дитячого закладу, природних особливостей), не цікавих дітям формальних видів і форм діяльності, неправильного розподілу функціональних обов'язків педагогів-організаторів, методистів, вихователів.

Виховна робота у дитячому оздоровчому закладі повинна бути реальна з точки зору наявних засобів і сил (матеріальних, фінансових, творчих тощо). В першу чергу слід враховувати традиції і можливості табору, рівень підготовки педагогічного колективу, бажання, інтереси дітей і батьків, власний досвід, а також досвід накопичення кращими вітчизняними та зарубіжними таборами.

Виховний процес у дитячих оздоровчих закладах здійснюється у сприятливих умовах природного, соціального оточення. Дитячий відпочинок повинен бути „активний", наповнений глибоким змістом і суспільною спрямованістю. Суспільно-корисна праця здебільшого пов'язана з наведенням порядку і чистоти на території табору. Кожного дня діти повинні робити зарядку різноманітних заходів на свіжому повітрі. У дитячому оздоровчому закладі діти повинні знімати набуту фізичну та моральну утому школи, зміцнювати нервову та м'язову системи.

Вирішальні виховні можливості має тимчасовий колектив оздоровчого закладу. У новому товариському оточенні дитині хочеться показати усі свої здібності, сили, вміння, проявити кращі риси характеру активного спілкування інтенсивніше, повніше розкривається особистість дитини за таких обставин можна швидше виявити, помітити те, що у школі залишається прихованим, нереалізованим.

У дитячому оздоровчому закладі перед дитиною постає багато проблем: незнайома група однолітків, незвичні, більш офіційні стосунки з дорослими, а головне, - цілий комплекс норм і правил, що досить твердо регламентують їхню поведінку. Усе це зумовлює прагнення дитини максимально швидко посісти своє місце серед ровесників, засвоїти ті моральні норми, які перед ними висувають. Це не означає просто пристосуватися, видавати себе таким, як усі. Ні, саме стати, реально відчути себе схожим на інших, відчути силу цього ”ми” - ось таким повинен бути результат адаптаційного періоду.

У дитячих оздоровчих закладах діти самостійніші ніж вдома. Тут менше регламентацій, людей, що стримують прагнення до самостійності, і більше умов, що стимулюють їх розвиток.

Короткий за часом існування дитячий колектив, початок і завершення табірної зміни, обов’язкова оцінка діяльності всього колективу і кожної дитини – усе це сприяє активній діяльності, дає їм можливість побачити результати своєї творчої діяльності.

1. Призначення, типи, структура, сучасні тенденції розвитку літніх таборів відпочинку.

Одним із важливих напрямів діяльності шкіл і позашкільних закладів є організація літнього оздоровлення, змістовного дозвілля дітей, підлітків та молоді різних категорій, сприяння їхньому творчому розвитку.

У зв’язку з тим, що протягом останнього десятиріччя в Україні зберігається тенденція до погіршення стану здоров’я дітей та підлітків, що пов’язана із впливом різних негативних факторів соціально – економічного, екологічного та психоемоційного характеру проблеми організації роботи літніх таборів відпочинку стає особливо актуальною.

Сучасний оздоровчий дитячий табір дещо нове явище в нашому житті. Сьогоднішні діти ростуть в іншій моральній та соціальній атмосфері. Єдиних дитячих та молодіжних організацій, які б однозначно визначали зміст, методи і організацію роботи з дітьми та підлітками уже немає. У взаєминах між людьми домінує пріоритет насилля, гроші. Все це, безумовно, слід враховувати при побудові концепції літнього відпочинку дітей та підлітків у тому чи іншому оздоровчо – виховному закладі.

Основними завданнями дитячого оздоровчо–виховного закладу є:

Ø створення умов для зміцнення здоров’я дітей, засвоєння і застосування ними навичок гігієнічної і фізичної культури;

Ø реалізація медико – профілактичних спортивних освітніх, культурних програм і послуг, які забезпечують відновлення сил, професійне самовизначення, творчу самореалізацію, моральне, громадське, патріотичне виховання і розвиток дітей.

Діяльність табору літнього відпочинку базується на таких педагогічних принципах: демократія і гуманність; єдність виховної та оздоровчої роботи; розвиток національних і культурно–історичних традицій; ініціативи і самодіяльності; врахування інтересів, вікових особливостей дітей та підлітків.

У педагогічній літературі можна зустріти різні підходи до класифікації таборів літнього відпочинку.

Різноманітність типів таборів літнього відпочинку свідчить про специфічність і складність організації роботи цього дитячого оздоровчо – виховного закладу. Між тим, у кожному регіоні існує розгорнута мережа таборів. До неї залучаються численні кадри керівників, учителів – вихователів, студентів – практикантів.

Які основні тенденції сучасного розвитку мережі таборів? Це відмова від сірої одноманітності через зміну традиційних уявлень про літній оздоровчий табір, зокрема через змістовий та організаційний компонент роботи закладу. Крім того побутує думка про те, що режим дня повинен бути більш гнучким для різних категорій дітей. На порядку денному – поява нових форм літнього відпочинку – сімейні табори, плавучі табори, табори дитячих громадських організацій, літні майстер – школи, історичні табори, табори народних ремесел, фольклору, літні центри дитячих громадських організацій. І ще одна тенденція – гуманізація діяльності оздоровчих закладів, задоволення інтересів і творчих потреб дітей і підлітків, яка останнім часом все більше привертає увагу педагогів – організаторів, вихователів, керівників дитячих установ.

Дитячі оздоровчі заклади розподіляються:

- за місцем знаходження: за межами населеного пункту, у межах населеного пункту;

- за режимом роботи: цілодобові, з денним перебуваням (не менше 6 годин);

- за терміном роботи: цілорічного функціонування, сезонного (протягом оздоровчого сезону), змінного (протягом зміни);

- за типами: заміські, які розташовані у приміщенні(окремому будинку) за межами населеного пункту, де діти перебувають цілодобово і де поряд з оздоровчими надаються комплекси медичних профілактичних послуг, спрямованих на запобігання захворюванням.

З урахуванням специфіки захворювань дітей такі заклади можуть бути спеціалізованими:

• профільні, у яких діти перебувають цілодобово і вяких поряд з оздоровчими надаються комплекси послуг, спрямованих на розвиток у дітей певних здібностей та інтересів;

• з денним перебуванням, які створюються на базі навчальних закладів де діти перебувають упродовж дня;

• праці та відпочинку, у яких діти перебувають цілодобово і де поряд з оздоровчими надаються комплекси послуг, спрямованих на формування у дітей трудових інтересів та навичок;

• комплексні, що поєднують 2 і більше типів (заміські санаторного типу, профільні з денним перебуванням, профільні заміські).

Табір – це дитячий оздоровчо – виховний заклад, основними завданнями якого є:

Діяльність табору літнього відпочинку базується на таких педагогічних принципах: демократія і гуманність; єдність виховної та оздоровчої роботи; розвиток національних і культурно – історичних традицій; ініціативи і самодіяльності; врахування інтересів, вікових особливостей дітей та підлітків.

У педагогічній літературі можна зустріти різні підходи до класифікації таборів літнього відпочинку.

Однак, на думку деяких авторів, у табірній зміні слід окремо виділити підготовчий період, що включає в себе знайомство вихователя з адміністрацією табору, його територією, а також з дітьми і їх батьками. В процесі реєстрації дітей слід провести анкетування батьків чи осіб, які їх заміняють. Це дасть можливість вихователю заочно познайомитися з дітьми, особливостями їх характеру, поведінки, скласти план роботи за зміну. (Зміст анкети у додатку). В процесі бесіди, в атмосфері довір’я, слід дізнатись про наявність у дітей якихось специфічних хвороб (енурез, алергія) чи особливостей (боязнь темноти).

Наприклад, на території табору літнього відпочинку можуть діяти такі закони:

Ø 1 закон – закон території (ніхто не має права залишати табору без дозволу вихователя)

Ø 2 закон – вимагає бережливо ставитися до зелені (кожного листочка, квітки, рослинки).

Ø 3 закон часу – час лине швидко, а зміна коротка, потрібно з усіма познайомитись, взяти участь у всіх справах групи, табору, набратись нових сил, здоров’я, знань, одержати вміння та навички, що стануть у пригоді і в школі, і в житті.

Ø 4 закон дружби та доброзичливого ставлення одне до одного. Посміхнись людині, поділись з нею своєю радістю, і в неї теж буде хороший настрій.

В залежності від специфіки табору, його розташування можна доповнити іншими законами (закон моря, мужності і відваги, тихого часу та інше).

У роботі з молодшими школярами з метою знайомства та встановлення дружніх стосунків використовують такі ігри:

Ø „Спіймай м’яч”. Дитині кидають м’яч, спіймавши його, вона називає своє ім’я. Поступово гру ускладнюють: спіймавши м’яч, гравець повинен назвати ім’я дитини, яка знаходиться справа або зліва.

Ø „Розповідь по колу”. Вихователь пропонує дітям назвати себе і розказати про себе смішний випадок на тему „Коли я був зовсім маленьким”. Діти сідають по колу, і передають кульку, в якій прихована смішинка. Наприклад, „Мене звати Тарас. Коли я був зовсім маленький, намочивши руки, побіг до мами, щоб вона їх витерла, інакше вони поржавіють”.

Ø „Моя улюблена іграшка”. Молодші школярі часто беруть у табір свої любимі іграшки. Дитина називає себе, потім знайомить всіх присутніх зі своєю іграшкою, розповідає за що вона її любить, що вона вміє робити. Можна дітям запропонувати дітям познайомитись один з одним і „познайомити ” свої іграшки.

Ø „Люблю – не люблю”. Діти стають в коло, передають один одному м’яч, називають себе і розповідають про себе. Наприклад, „Мене звати Таня, я люблю ввічливих, але не люблю коли грубіянять і б’ються”.

Операції „Джерельце”, „Мурашник”, інсценіація віршів, оповідань, казок про добро, чуйність, турботу, фестиваль дружби „Хай лине пісня понад світом”, конкурси на кращу саморобку з природнього матеріалу (жолуді, шишки, корені, листки), свята „Моє рідне Поділля”.

2. Планування виховної роботи в таборі

Планування виховної роботи у таборі вимагає певної послідовності, системності та спадкоємності. У таборі складається перспективний план роботи на літо, календарні плани роботи табору і загону на зміну, план-сітка загонових справ, плани роботи гуртків, клубів за інтересами, плани загонових вихователів, методиста, старшого педагога - організатора, конкретні плани підготовки та проведення різноманітних справ.

Починаючи планування, педагог уважно ознайомлюється з інструктивними матеріалами, з публікаціями в педагогічній пресі про організацію літнього відпочинку дітей та молоді. Велике значення має врахування визначних дат і свят, що припадають на цей період, календар літніх пам’ятних дат (див. у додаток), традицій табору, місця? умов і можливостей, вікових та індивідуальних періодів дітей.

Перспективний план роботи складається на всі зміни начальником табору разом з старшим педагогом-організатором, методистом та іншими членами колективу, обговорюється, затверджується педагогічною радою, до заїзду дітей у табір. Перспективний план включає такі розділи: характеристика регіону, що оточує табір, його матеріальна база, виховні завдання, зміст виховної роботи.

Календарний план роботи складається на одну зміну з урахуванням завдань, що зазначені в перспективному плані роботи табору і пропозицій загонів. Він складається з трьох розділів: загальнотабірні справи, робота з проведення заходів у групах, загонах.

При складанні календарного плану треба враховувати пропозиції дітей. На основі затвердженого плану складається план – сітка роботи загону (Див. Додаток).

Беруться до уваги природно-кліматичні умови та (знаходитись на свіжому повітрі мінімум 6 годин.

План повинен передбачати рівень розумового та фізичного навантаження з урахуванням віку дітей, емоційних вражень, що привносять їх масові заходи під час підготовки та проведення.

Безсистемних масових заходів у діяльності табору не повинно бути, адже при спонтанному проведенні таких заходів, діти залишаються пасивними глядачами і не дають дітям можливості для творчого розвитку.

При плануванні дружинних, загально-табірних справ, потрібно відвести на них час для їх підготовки, репетицій.

При плануванні загонових справ вожатий повинен активного відпочинку, читання книг, написання листів.

Необхідно враховувати, що влітку, коли дуже жарке спортивні змагання необхідно переносити на другу полови планувати розваги на пляжі, конкурси на піску. Вільно використовується час і місце для проведення загонових справ у парках, на спортивних майданчиках, ігротеках, відкритих і закритих концертних площадках та атракціонах.

У плані потрібно передбачити також зміну погоди (дощ, вітер) тощо.

Особливу увагу слід приділяти найвідповідальніше організаційному та підсумковому періодові зміни. У перші дні діти, що не були в таборі, їм досить складно, тому у період розважальних загонових справ, потрібно залучати індивідуальні можливості дитини. Відбувається акліматизація, діти себе почувають себе по-різному, тому у цей період потрібно якнайбільше використовувати індивідуальний підхід до кожної дитини.

План-щоденник як одна з форм особистого плану педагога-організатора; їх різновиди.

Особисті плани, за бажанням, можуть бути планами-щоденниками, де, крім плану роботи на день, можуть бути зроблені записи спостережень, аналіз роботи, успіхів і невдач. Використовуючи метод спостереження, педагог-організатор помічає всі етапи організації, проведення справи: від задуму (розподіл завдань, обов'язків, підготовка справи, початок, хід, завершення, аналіз) до практичного втілення, водночас фіксуючи позицію кожного учасника справи — вихователя, школярів інших загонів, працівників табору, що залучалися до проведення спільної справи. Результати спостереження можна подати в таблиці:

Етапи підготовки справи	Позиція учнів	Позиція педагога, вихователя, інших
Задум	активно включилися в роботу А., К., М.; не вмішуються В., З.	симулюють активність, ініціативу тощо

Для педагога-організатора важливим є й методично правильно спостерігати і фіксувати прояви ставлення учнів один до одною. Засобом такої фіксації й слугує щоденник.

“ Хороший вихователь повинен обов'язково вести щоденник своєї роботи, в якому записувати окремі спостереження за вихованцями, випадки, які характеризують ту чи іншу особу, бесіди з нею, рух вихованця вперед, аналізувати явища кризи або перелому, які бувають у всіх дітей в різному віці...” (А.С.Макаренко. Методика организации воспитательного процесса // Соч. в 8т. — Л., 1988. — Т.1. — С. 320-321). Це допомагає вчасно втрутитися на тому чи іншому етапі процесу підготовки чи проведення заходу, здійснити корекцію самої діяльності чи стосунків учасників заходу, або допомогти вихованцям усвідомити окремі норми чи реалізувати свої здібності з максимальною користю для колективу. Таким чином, педагогічний щоденник — це результат творчості і майстерності, це роздуми, творчий звіт. Він вчить не лише організовувати час, а й міркувати, аналізувати. Щоденник — це ще й робочий документ, у якому педагог-організатор планує свою організаторську і педагогічну діяльність, діяльність свого загону, розкриває суть зроблених справ, проводить аналіз кожного дня, робить висновки, накреслює перспективи.

Контроль за веденням щоденника педагогом-організатором здійснюють старший педагог-організатор і методист; вони ж надають педагогові-організаторові необхідну допомогу.

Щоденник — це своєрідна скринька майстерності, заглядати в яку необхідно кожного дня, щоб, працюючи, міркуючи, занотовуючи щось важливе, плекати завтрашню перемогу.

Щоденник педагога-організатора може складатися з таких розділів:

1. Список членів загону за формою: прізвище, ім'я, дата народження, клас, № школи, хобі, доручення в школі, відомості про сім'ю, домашня адреса.

2. Виховні завдання загону на зміну, де враховується специфіка зміни, її особливості, вік, індивідуальні особливості дітей.

3. План-мережа роботи на зміну.

4. План роботи загону за формою:

План роботи на день	Діяльність педагога-організатора	Аналіз, висновки

5. Психолого-педагогічна характеристика загону (необхідно відмітити ті зміни, що відбулися в загоні, як пройшла робота з набуття учнями навичок, умінь).

6. Звіт про роботу за зміну (дати оцінку діяльності за зміну відобразити, що особливо турбувало в житті загону, чи вдалося вирішити накреслені на зміну завдання. /Якщо так, то яким чином; якщо ні, то чому?/).

Детальніше зупинимося на 1-му розділі щоденника педагога організатора. Необхідно розписати по годинах конкретно детальний план роботи загону на день; намітити роботу творчих груп (об'єднань), роботу гуртків (якщо є), як іде підготовка до загальнотабірних чи загонових справ тощо.

В розділі “Діяльність педагога-організатора” планується вся діяльність педагога-організатора по годинах: що і як буде робитися сьогодні, над чим поміркувати, що проводити, з ким провести бесіду, куди піти, що перечитати, а також записуються більш деталізовані питання, справи, які вимагають термінового вирішення.

У розділі третьому – слід аналізувати накреслені завдання та ступінь їх виконання (чи співпадали результати і намічені цілі, чи відповідали форми і методи завданням). Тут же педагогові-організаторові необхідно визначити свої наступні кроки у роботі з загоном і дати оцінку своєї діяльності.

Оптимальні умови для забезпечення ефективності планування роботи педагога-організатора.

Важливим моментом у організації праці педагога-організатора є аналіз діяльності, який дозволяє найбільш оптимально визначити ефективність виконаної роботи.

Одним з видів такого аналізу є співбесіда з педагогом-організатором перед зміною та після її закінчення. Педагог-організатор повинен вміло проаналізувати хід виконання педагогічних завдань, детально діагностувати рівень зростання дитячого об'єднання, яким він керував, ріст своєї педагогічної майстерності.

Наступною формою аналізу є п'ятихвилинки, які поділяються на тематичні й оперативні. Тематичні п'ятихвилинки розглядають питання удосконалення методики роботи органів учнівського самоврядування, аналізують проведення і підготовку спільних творчих справ з точки зору вирішення виховних завдань, певних рекомендацій. Готуючись до п'ятихвилинки, педагог-організатор може скористатися записами в робочому плані, щоденником, провести аналіз роботи зі своїм загоном, органами самоврядування, творчими групами; матеріалами для звіту можуть бути також відвідування спільних творчих справ, вечірніх вогників тощо.

Важливою є й освіта педагога-організатора. Окрім названих форм, що суттєво впливають на ріст педагогічної майстерності працівника літнього табору, потрібно виділити:

— методичні заняття;

— самоосвіту;

— взаємовідвідування загонових і табірних заходів.

Всі вищеперераховані ланки і складають систему організації праці педагога-організатора. тора

3. Основні етапи табірної зміни: організаційний, основний та заключний періоди табірної зміни; їх мета,

завдання та характерні особливості.

Основні завдання педагога-організатора на кожному з етапів.

Кожна зміна в таборі поділяється на три періоди: організаційний, основний, заключний. Кожен з них вирішує свої завдання, ставить виховну мету, визначає зміст, форми і методи роботи. Але всіх їх об'єднує тісна співпраця дорослих і дітей, в основі якої пробудження і розвиток ініціативи, атмосфери радості і творчості.

Організаційний період зміни:

Мета: Розкрити перспективи діяльності дітей у таборі, допомогти дитині адаптуватись до життя в таборі, познайомити дітей з режимом дня оздоровчого закладу, законами, традиціями табору, закласти основи тимчасового дитячого об'єднання, враховуючи попередній досвід дітей, намагатись визначити місце та роль кожної дитини у загоні.

Завдання:

1.Вивчити попередній досвід дітей, рівень їх умінь і навичок у організаторській діяльності, інтересів і захоплень, дізнатися чого вони чекають від перебування у таборі.

2. Ознайомити дітей із законами і традиціями табору.

3. Довести єдині вимоги до виконання режиму дня, дисципліни в таборі, створити творчу атмосферу діяльності загону, визначити стиль взаємовідносин у дитячому об'єднанні, сформувати органи дитячого самоврядування.

Організаційний період у таборі — найважливіший і найскладніший проміжок часу в житті загону.

Діяльність педагога-організатора в цей період відзначається найбільшою інтенсивністю: необхідно підготуватися до першої зустрічі (оформити привітання, можливо, наказ попередньої зміни, показати себе); продумати всю систему дій в організаційному періоді.

Аналіз організаційного періоду повинен знайти своє відображення в щоденнику педагога-вихователя.

Пропонуємо форми виховних дій, які доцільно використати в першому (організаційному) періоді табірного літа:

Вогник знайомства.

Мета: знайомство дітей один з одним, з традиціями табору.

2. Екскурсія по території табору.

Мета: ознайомлення дітей з табором, особливостями його роботи, правилами поведінки. Закладаються основи дбайливого ставлення до табірного майна, природи.

3. Розвідка цікавих справ.

Мета: використання методу мозкової атаки (мозкового штурму) для визначення пропозицій до плану діяльності загону.

4. Збір-знайомство.

Мета: познайомити дітей із співробітниками табору, за єдиними вимогами, роз'яснити суть законів і традицій табору. Перше знайомство з колективом педагогів-організаторів.

5. Збір “Народження загону”.

Мета: визначити мету і завдання діяльності загону, з'ясувати статутну характеристику загону.

В якості прикладу збору “Народження загону” наведемо гру “Лідер” (Див. Додаток 1).

Ігрові знайомства.

"Сніговий вал". Перший учасник називає своє ім'я, другий – ім’я першого і своє, третій – імена першого, другого і своє і т.д. Якщо в загоні велика кількість дітей, можна провести гру повторно у зворотному напрямкуі у пришвидшеному темпі.

"Пори року". У загоні створюються 4 команди із дітей які народилися в одні і ті ж порі року. Кожна із команд за виділений час готує невелику презентацію на захист "своєї" пори року. Можна використувати вірші, пісні, засоби пантоміми, уривки із художніх творів. Варіація гри - групування за зодіакальними знаками.

"Я, ти, оплески...". Всі діти сидять в колі, виконують такі рухи: два рази плещуть в долоні, потім два рази стріпують долоні і т.д. Перший учасник, плескаючи в долоні, одночасно називає своє ім'я. Плескаючи в долоні після стріпування, учасник називає своє ім'я, а потім ім'я іншого представника загону і передає гру іншому.

1 -й день заїзду

(приблизний розпорядок дня)

7.45.	Виховательська лінійка
8.00	Заїзд та реєстрація дітей
9.00	Сніданок
10.00	Вирішення побутових проблем, організаційно-побутовий збір
12.00	Екскурсія по дитячому оздоровчому закладу
14.00	Обід
15.00	Час відпочинку
16.00	Підвечірок
16.30	Збір знайомств у загоні
18.00	Організаційний збір у загоні
19.00	Вечеря
20.00	Колективна творча діяльність (КТД)
22.00	Друга вечеря, вечірній "вогник", підготовка до сну
22.00	Сон

Не менш важливим етапом організаційного періоду є організаційний збір. До нього потрібно підготуватися. Вирішити, як будуть 20 днів жити діти в таборі, розділити загін на мікрогрупи (ланки, сім'ї, тусовки, здійснити перший розподіл тимчасових і постійних доручень. З допомогою гри „Лідер” (Див. Додаток) визначається лідер загону. Він – помічник вожатого у налагодженні щоденних організаційних моментів, своєрідний місток між вожатим та дітьми при вирішенні можливих конфліктних ситуацій. Потрібно стежити за тим, щоб особистість лідера загону мала авторитет у друзів. Інакше можливе обрання іншого лідера.

Організаційний збір вирішує також завдання розподілу обов'язків у загоні. Обов’язки дітей можуть варіюватися у залежності від характеру зміни, її тривалості та інших чинників. Традиційно, згідно з умовами діяльності дитячого центру, склалися такі необхідні для виконання обов'язки: редакційна колегія, художня рада (відповідальні за підготовку художніх номерів), вітальний центр (відповідальні за привітання з днем народження), служба охорони (відповідальні за збереження речей), служба технічного забезпечення (відповідальні за чистоту в загоні). Сприяйте ініціативності дітей, не заперечуйте, якщо хтось із них запропонує всій варіант відповідальності за якусь ділянку роботи.

Обов'язковим етапом організаційного збору в загоні є ознайомлення дітей з режимом дня. Потрібно доступно розповісти дітям про обов'язкові режимні моменти: підйом, зарядка, прибирання кімнат, відпочинок біля моря, час приймання їжі тощо.

Щоб бути міцним, колектив, очевидно, повинен мати притаманні, лише йому особливості. Разом із дітьми придумайте назву, закличку, пісню вашого загону. Спробуйте різні варіанти і зупиніться на тому, який може об’єднати майже всіх.

На організаційному зборі потрібно провести бесіду про безпеку життєдіяльності, та щоб кожна дитина поставила підпис про ознайомлення із правилами у педагогічному щоденнику. Закінчуючи організаційний збір, потрібно пам’ятати про те, що діти зібралися для активного відпочинку, а він повинен бути веселим та невимушеним. Для реалізації цього завдання пропонуємо розповсюджену форму колективної творчої діяльності – гру „Ромашка” (Див. Додаток).

Попереду у дітей – безліч цікавих справ, бажано, щоб участь у них взяли всі діти в загоні. А ось від того, як пройдуть справи в організаційний період залежатиме і характер зміни. Особливість першого періоду – інтенсивне спілкування один з одним. Зблизити, здружити їх допоможе колективна творча діяльність.

До системи справ організаційного періоду можуть бути внесені справи специфічні для кожної дружини, кожного загону.

Кожних двадцять днів на педагогові-організаторові лежить основне навантаження у вирішенні організаційних і виховних завдань. На допомогу йому можуть прийти такі методи впливу на дітей.

Метод суспільно-корисної діяльності. Необхідно пояснити дітям для кого і з якою метою проводяться усі справи в таборі.

Метод гри і романтики. Самому грати з дітьми, дивуватися заходом сонця, ніби бачиш його вперше, радіти разом із дітьми їхнім маленьким знахідкам творчих справах і якомога більше грати!

Метод доручення. Вже в організаційний період намагатися довіряти дітям у вирішенні загонових проблем, щоб вирішував їх новообраний актив. Це допоможе дізнатися більше про особистості дітей.

Кульмінаційним моментом організаційного періоду є збір знайомств дружини. На ньому дітей вітають усі педагоги-організатори. Тут розповідається історія дитячого центру, розповіді про його нинішнє життя. На зборі знайомств педагоги – організатори презентують себе із найяскравішого, найкращого боку. На ньому діти повинні вперше відчути себе частинкою єдиного цілого організму – свого дитячого оздоровчого закладу.

Отже організаційний період зміни включає такі види діяльності:

- реєстрація;

- розселення;

- організаційно-побутовий збір (ознайомлення дітей з правилами техніки безпеки у таборі, поході, місті, морі; ознайомлення дітей з режимом,
законами та традиціями дитячого центру в цілому, обговорення будь-яких побутових питань (камера зберігання, каса, кімната для прасування, душова кімната тощо);

- екскурсія по території дитячого оздоровчого закладу;

- загоновий збір знайомств (день народження загону) знайомство з загоновими вожатими, дітей між собою (проведення гри „Сніговий вал”, „Знайомтесь це - я!”, перші КТД „Ромашка”, „Пісенне коло” „Гороскоп і я”, „Пори року” тощо),

- організаційний збір; збір-планування;

- розповідь дітям про історію та сьогодення, діяльність, ФДО України (експрес гра „Веселковими стежинами”);

України (експрес-гра "Веселковими стежинами");

- урочисте зібрання відкриття табірної зміни (представлення органів самоврядування, дружинного прес-центру, штабів цікавих і корисних справ, життя дружини);

- святкова програма урочистого відкриття зміни.

Основний період зміни

Мета: досягти повного вирішення питань відпочинку і оздоровлення кожної дитини, розвитку інтересів дітей, набуття ними у таборі можливих знань, умінь, навичок.

Завдання:

1. Допомагати кожній дитині в особистому розвитку в умовах СТС і міжособистісних стосунках.

2. Розвивати організаторські вміння, навички дітей через систему громадських доручень (виборний актив, тимчасові об'єднання, традиційні доручення).

3. Досягти виконання всіма школярами єдиних режимних вимог.

4. Організовувати діяльність загону у взаємозв'язку із законами й вимогами табору.

В цей період зміни проходить відбір об'єктів спільних справ, які відповідають інтересам, можливостям, уподобанням школярів, їх здібностям і нахилам. Творчі справи цього періоду повинні стимулювати дітей та підлітків до загального успіху.

На практиці добре зарекомендувати себе такі форми роботи: концерт-загадка, гра-естафета “Пізнай себе”, майстерня мод, конкурси “Шукаємо товариша”, квітковий бал-конкурс (див. додаток), день творчості, свято гри та іграшки, походи по рідному краю, екологічні експедиції, вечори “Диво калинове”, “Уклін тобі, рідна матір”, українські вечорниці, свято Івана Купала (див. додаток), свято українського рушника (див. додаток), свято Нептуна, танцювальний марафон, екологічний аукціон, екологічне лото (див. додаток), день іменинника, гра “Ромашка”, експрес-гра “Подорож у світ бізнесу”, гра-вікторина “Що, де, коли?” (див. додаток), тижні “Здоров'я”, “Екології”, “Культурних надбань”, конкурси (найрізноманітніші).

Характерними особливостями основного періоду зміни є:

— суспільна спрямованість і зв’язок з життям;

— різнобічність та творчий характер;

— насиченість і ускладнення форм. (Процес розвитку дитячого об'єднання потребує постійного ускладнення видів діяльності);

— емоційність і романтичність.

Важливою на цьому етапі є загонова робота, вона різнопланова, не повинна спинятися протягом усього часу від підйому до відбою. Було б помилково вважати, що загонова діяльність може обмежитись лише часом, який у планах називається „Загонова справа”.

Загонова робота –це:

- виконання всіх режимних моментів;

- робота з дрібними дитячими підрозділами (ланками, сім’ями);

- індивідуальні бесіди з дітьми;

- прогулянки, поїздки, походи;

- робота з органами самоуправління;

- самообслуговуюча праця тощо.

Заключний період зміни /завершальний/

Мета: підведення підсумків спільної діяльності упродовж зміни.

Завдання:

1. Підбити підсумки роботи за зміну, визначивши позитивні й негативні моменти роботи.

2. Дати оцінку діяльності тимчасово створених мікрогруп у ході підготовки і виконання СТС.

3. Діагностувати розвиток міжособистісних стосунків, механізмів, що лежать в основі їх формування, особистих інтересів школярів.

4. Визначити перспективи подальшого застосування школярами знань, навичок, умінь, набутих у таборі.

В основі роботи в цьому періоді лежать традиції табору, розвиток доброзичливого ставлення до людей.

Завдання педагога-організатора:

— визначити перспективи росту кожного члена загону;

— домагатися того, щоб дитина свою діяльність у таборі розпочинала з тих справ, які дійсно були б їй близькими, знайомими та цікавими.

Обов'язковим є аналіз заключного періоду в щоденнику спостережень.

Отже, вся робота педагога-організатора повинна будуватися за певною системою:

— постановка виховних завдань у відповідності з індивідуальними особливостями підлітків і метою виховання;

— організація повсякденної діяльності;

— детальний відбір її форм і методів, які б дозволяли реалізовувати поставлені завдання;

— постійне врахування тих змін, котрі відбуваються в дитячому об'єднанні і характері окремих дітей;

— глибокий аналіз всієї виховної діяльності й висунення нових виховних завдань на основі проведеного аналізу;

— систематична особиста самоосвіта.

4. Організація чергування в таборі.

За організацію чергування відповідає старший педагог-організатор. Протягом дня чергування здійснюється загоном на чолі з педагогом-організатором, вихователем, черговим загону.

Завдання чергових – стежити за підтримкою порядку в таборі, контролювати й організовувати виконання режимних моментів і плану дня. Перед чергуванням у загоні розподіляються обов'язки, черговий загін приймає чергування від попереднього. В день чергування загін встає на півгодини раніше звичайного. В кожному таборі повинні бути складені пам'ятки для чергових по табору.

Черговий вихователь, педагог-організатор протягом дня носить парадну форму, організовує:

— виконання плану роботи табору;

— виконання законів табору;

— подання сигналів на всі справи (згідно з режимом дня);

— підготовку приміщень і місць для загальнотабірних справ;

— роботу радіоінформації;

— підбиває підсумок дня тощо.

Черговий вихователь (педагог-організатор) має право:

— терміново зібрати вихователів та чергових загонів;

— бути присутнім на загонових справах в інших загонах;

— вимагати від вихователів загонів і загонових чергових рапорти про проведення справ;

— вирішувати питання під час проведення “Дня батьків” та ін.

Пам'ятка чергового в їдальні:

Педагог-організатор організовує накриття столів у визначений час, відповідно до розпорядку дня. Пояснює обов'язки черговим загону у їдальні. Суворо контролює і несе відповідальність за своєчасне накриття столів, зовнішній вигляд чергових, дотримання правил особистої гігієни і санітарії, дисципліни дітей у їдальні.

Забезпечує прибирання приміщень їдальні. Стежить за тим, щоб діти мили руки перед їжею.

Пам'ятка чергового в загоні /групі, дитячому об’єднанні/.

Черговий в загоні – організатор дня в загоні. Забезпечує своєчасне виконання режимних моментів і плану роботи на поточний день. Узгоджує свої дії з органами дитячого самоврядування. Організовує підведення підсумків дня. Разом з черговим розподіляє і контролює виконання спільних творчих справ у загонах.

Дата добавления: 2015-10-29; просмотров: 390 | Нарушение авторских прав

<== предыдущая страница | следующая страница ==>

ТЕМПЕРАТУРНІ КЛІМАТИЧНІ ВПЛИВИ | Символи та ритуали дитячого оздоровчого закладу

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.065 сек.)

<== предыдущая страница	\|	следующая страница ==>
ТЕМПЕРАТУРНІ КЛІМАТИЧНІ ВПЛИВИ	\|	Символи та ритуали дитячого оздоровчого закладу