Молдова та ЄС

Індивідуальна робота

з курсу «Міжнародна економіка»

на тему:

Місце Молдови

в міжнародній економіці»

Виконала:

ст. гр. МК-31

Пагута М.Г.

Перевірила:

к.е.н, доц. каф. ММП

Сай Л.П.

АНОТАЦІЯ

Головною метою індивідуальної роботи є дослідження місця Молдови в міжнародній економіці. Тут знайдуть відображення така інформація, як загальна характеристика країни (політичний устрій, грошова одиниця, галузі промисловості, макроекономічні показники), місце країни на міжнародному ринку факторів виробництва (інвестиції, технології), участь країни у міжнародній торгівлі (експорт, імпорт, їх структура та динаміка, торгівля послугами), участь країни в інтеграційних об’єднаннях (МФВ, ЄС, НАТО, ЄБРР) та співпраця Молдови з Україною.

ANNOTATION

The main purpose of individual work is the research of Moldova in the international economy. It will reflect the following information as a general description of the country (political system, currency, industry, macroeconomic indicators), the country's place in the international market of production factors (investment, technology), the country's participation in international trade (export, import, and their structure dynamics, trade in services), the country's participation in integration associations (EU, NATO) and the cooperation of Moldova with Ukraine.

ЗМІСТ

1. ВСТУП………………………………………………………………………………4

2. РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика країни……………………………………5

3. РОЗДІЛ 2. Місце країни на міжнародному ринку факторів виробництва…10

4. РОЗДІЛ 3. Участь у міжнародній торгівлі………………………………………14

5. РОЗДІЛ 4. Участь країни у інтеграційних об’єднаннях………………………17

6. РОЗДІЛ 5. Співпраця з Україною………………………………………………19

7. ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….21

8. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………22

ВСТУП

Об’єктом даної індивідуальної роботи є стан Молдови в міжнародній економіці. Молдова — держава у Східній Європі, столиця — місто Кишинів. На півночі, сході й півдні межує з Україною, на заході — з Румунією. Площа країни — 33 843 км² (136 місце у світі).

Молдова є унітарною парламентською республікою. Це записано в конституції країни, яку було прийнято 29 липня 1994 року з наступними змінами, внесеними 19 липня 1996 року і 5 червня 2000 року. Також згідно з нею Молдова є нейтральною державою. На чолі держави є президент, якого обирає парламент. Молдова — член ООН, СОТ, СНД.

В межах Молдови виділяється Придністровська Молдовська Республіка — не визнане державне утворення, незалежність якого проголошена 25 серпня 1991. Згідно із законодавством Молдови, Придністров’я має статус Автономного територіального утворення з особливим правовим статусом.

Метою індивідуальної роботи є здобуття додаткових знань про Молдову, аналіз її стану серед інших країн світу в міжнародній економіці та знаходження шляхів його підвищення.

Завданнями індивідуальної роботи є аналіз:

- загальної характеристики країни;

- місця країни на міжнародному ринку факторів виробництва;

- участі країни у міжнародній торгівлі;

- участі у інтеграційних об’єднаннях;

- співпраці Молдови з Україною.

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇНИ

Державний устрій

Молдова згідно з Конституцією є суверенною і незалежною, неподільною, демократичною, унітарною позаблоковою парламентською республікою. Основним законом держави є Конституція, яку було прийнято 29 липня 1994 року з наступними змінам, внесеними 19 липня 1996 року і 5 червня 2000 року. Головним органом законодавчої влади є Парламент Молдови, виконавчої влади — уряд на чолі з прем’єр-міністром.

Законодавчу владу здійснює однопалатний парламент, що є найвищим представницьким органом народу Республіки Молдова. Парламент складається зі 101 депутата, яких обирають на основі загального, рівного і прямого виборчого права. Термін повноважень парламенту — чотири роки. Парламент таємним голосуванням обирає президента. Чинний парламент вісімнадцятого скликання, проте через неспроможність обрати президента восени 2010 року відбулися дострокові парламентські вибори.

Виконавчу владу здійснює уряд, який складається з прем’єр-міністра, першого заступника і заступників прем’єр-міністра, міністрів та інших членів, визначених законом. До складу уряду входить глава адміністрації Ґаґаузії. Кандидатуру на посаду прем’єр-міністра вносить на розгляд парламенту президент, попередньо узгодивши її під час консультацій з парламентськими фракціями.

Президент є главою держави, його обирають в парламенті під час таємного голосування терміном на чотири роки. Парламент одного й того ж скликання обирає президента лише один раз, на що має дві спроби. Повторне обрання тим самим скликанням можливе за умови відставки, відсторонення чи смерті президента. З 11 вересня 2009 до обрання президента виконувачем його обов’язків є спікер парламенту Міхай Ґімпу [2].

Грошова одиниця

Грошовою одиницею Молдови є молдовський лей, введений в готівковий обіг 29 листопада 1993. Молдовський лей прийшов на зміну купонах, тимчасовим грошовим знакам держави, що діяли з 10 червня 1992 року. При обміні 1 лей міняли на 100 купонів. 1 лей становить 100 банів. Номінальний ряд національної валюти Молдови представлений банкнотами номіналом 1, 5, 10, 20, 100, 200, 500, 1000 леїв і монетами номіналом 1, 5, 10, 25 і 50 банів. Слово «лей» походить від назви нідерландських монет «leeuwendaalder» із зображенням лева, які були в обігу в Молдавії в XVII столітті і називалися молдаванами леями.

На лицьовому боці банкноти номіналом 1 лей розміром 58 x 114 мм зображені портрет Штефана чел Маар, державний герб Республіки Молдова і багатобарвний національний орнамент, на зворотному боці вміщено зображення монастиря Кепріяна з написом «MANASTIREA CAPRIANA», герба Штефана чел Маар, Колони Нескінченності, Колони Траяна і півмісяця між цими колонами. Домінуючі кольори - коричневий, охра, жовтий і зелений.

Купюра номіналом 10 леїв має розміри 61 х 121 мм і домінуючі кольори в оформленні - червоний, фіолетовий і золотий охра. На зворотному боці зображений монастир Хиржаука з написом «MANASTIREA HIRJAUCA». Банкнота номіналом 20 леїв виконана переважно в зеленому і жовтому кольорах, її оборотна сторона містить зображення фортеці Сорока з написом «CETATEA SOROCA».

На купюрі номіналом 50 леїв, оформленої в червоно-фіолетових кольорах, зображений монастир Щербовець з написом «MANASTIREA HIRJAUCA» [9].

Галузі промисловості

Молдова – аграрно-індустріальна країна. На частку промисловості припадає близько 60%. У структурі споживання паливно-енергетичних ресурсів нафта, вугілля, природний газ і продукти їх переробки становлять близько 80%. Основні галузі промисловості: харчова, сільськогосподарське машинобудування, хімічна, текстильна, деревообробна, металургійна. Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий. Міжнародне летовище знаходиться в Кишиневі [1].

З 1940-х років економіка Молдови базувалася головним чином на сільському господарстві і виробництві товарів народного споживання. У дорадянський період Молдова була суто аграрною країною. У радянський період проводилася індустріалізація, насамперед в Кишиневі і Придністров’ї. Нарівні з харчовою з’явилися текстильна промисловість, машинобудування і електроніка. На початку 1990-х років промисловість давала майже 2/5 національного прибутку. Економіка Молдови, що фактично не мала мінеральних ресурсів, залежала від імпорту. Електростанції працювали виключно на привізних енергоносіях (нафті, нафтопродуктах і вугіллі) [1].

Економіка Молдови в часи незалежності

З часу досягнення незалежності економічний розвиток Молдови стримувався через нестабільність як всередині країни, так і за її межами. Регіональні конфлікти перешкоджали встановленню надійних торгових зв’язків Молдови з іншими колишніми радянськими республіками. Збройний конфлікт з прихильниками автономії Придністров’я перешкоджав економічному розвитку Молдови.

За даними Всесвітнього банку, у 1995 році валовий національний продукт (ВНП) становив приблизно 3,9 млрд. дол., або 920 дол. в перерахунку на душу населення. У першій половині 1990-х років ВВП країни щорічно скорочувався. У 1996 році уряд виступив ініціатором введення трирічної програми, орієнтованої на прискорення переходу до ринкової економіки. Молдавії вдалося отримати кредити від МВФ, які забезпечували можливість здійснення цієї програми.

Після отримання незалежності (27 серпня 1991 року) Молдова досягла великих успіхів в реформуванні планової економіки. У січні 1992 парламент проголосував за вихід з рублевої зони з метою встановлення повного контролю над економікою. У листопаді 1993 як національна валюта був введений молдавський лей. Легалізована приватна власність, з’явився ряд акціонерних товариств і спільних підприємств. Разом з тим, доля економічних реформ стала неясною після перемоги партії комуністів на парламентських виборах 1998 і виборів лівого президента країни [17].

Придністров’я

Серйозною політичною проблемою є самопроголошена Придністровська Молдовська Республіка з населенням порядку 250 тисяч, де відсоток російської та українського населення вище, ніж на решті території країни. У регіоні свій президент і парламент. на даній території розташована найбільша електростанція і єдиний сучасний металургійний завод. Через Придністров’я проходять газопроводи [12].

Сільське господарство

Сільське господарство залишається найбільш значущою сферою економічної діяльності. Приватна власність на землю була легалізована лише в 1991, однак продаж сільськогосподарських земель починається тільки з 2001. Сільське господарство дає понад 2/5 ВВП. М’який клімат і родючі ґрунти дозволяють вирощувати велике число культур. Розвинене виноградарство і садівництво. Важливою комерційною культурою є тютюн. Вирощують цукровий буряк, який дає сировину для численних цукрових заводів. Соняшник вирощується для отримання рослинного масла. Повсюдно висіваються кукурудза і пшениця. Виробництво м’яса становить до 50% загального обсягу сільськогосподарського виробництва [17].

Промисловість

Провідна галузь важкої промисловості – машинобудування, основною продукцією якого є електромотори, електро- і сільськогосподарське обладнання. Є хімічна промисловість (виробництво пластмас, синтетичних волокон, фарб і лаків), а також будівельних матеріалів і цементу, виробництво товарів народного споживання. За оцінками МВФ, в Молдові (за винятком Придністров’я) частка продуктів харчування в 1995 становила 50% від всього виробництва. Молдова славиться своїми винами і коньяками. Промисловість, включаючи видобуток корисних копалин, будівництво і виробництво енергії, на початку 1990-х років складала значну частку, що постійно збільшується в економіці Молдови, незважаючи на загальне падіння виробництва. У 1995 на частку промисловості припадало 36,4% приросту чистого матеріального продукту. У 1994 році в промисловому секторі було зайнято 19,4% працездатного населення країни. У другій половині 1990-х відбувалося істотне скорочення промислового виробництва [17].

Таблиця 1

Макроекономічні показники та загальна статистика Республіки Молдова (без даних Придністровського району) станом на 28.05.2010) [19]

Назва інформації	2009 рік	2010 рік
Січень	Лютий	Березень	Квітень
Золотовалютні резерви в РМ (на кінець періоду), тис..дол. США *	1480254,36	1464359, 86	1465256,96	1464077, 41	1461898,07
Валовий внутрішній продукт в РМ **: - млн. дол. США (у поточних цінах) - у % до відповідного періоду поперед. року - в розрахунку на 1 особу, тис. дол. США	5402,8 -6,5 1,52	Розраховується щоквартально. Станом на 28.05.10 дані відсутні
Зовнішньоторговельний обіг РМ **: - експорт товарів, млн. дол. США - імпорт товарів, млн. дол. США	1297,7 3278,3	84,5 198,6	195,1 450,7	313,2 763,2	Станом на 28.05.10 дані відсутні
експорт послуг, млн. дол. США * імпорт послуг, млн. дол. США *	675,19 703,95	Розраховується щоквартально. Станом на 28.05.10 дані відсутні
Зовнішньоторговельний обіг РМ з Україною **: - експорт товарів, млн. дол. США - імпорт товарів, млн. дол. США	81,3 458,8	5,5 19,2	12,0 52,1	19,1 92,3	Станом на 28.05.10 дані відсутні
- експорт послуг, млн. дол. США * - імпорт послуг, млн. дол. США *	28,51 27,13	Розраховується щоквартально. Станом на 28.05.10 дані відсутні
Індекси цін в РМ (до грудня поперед. року): індекс споживчих цін (інфляція) **	100,4	102,3	104,4	105,5	105,8
Індекс цін виробників промислової продукції	101,0	102,64	104,7	105,0	104,9
Темпи промислового виробництва в РМ, %	-22,2	5,0	4,1	4,9	5,5
Діючі проценті ставки по кредитах та та депозитах в Нацбанку Молдови, (середньозважені в річному обчисленні, на кінець періоду) *: кредити (в молд. леях/в дол. США) депозити (в молд. леях/в дол. США)	20,31/12,51 14,66/7,61	17,3/10,67 9,70/3,59	17,78/10,37 8,45/3,63	17,25/10,21 9,11/3,37	16,85/10,29 8,31/3,37
Прямі іноземні інвестиції РМ (на кінець періоду), млн. дол. США *	2604,22	Розраховується щоквартально. Станом на 28.05.10 дані відсутні
Прямі іноземні інвестиції РМ в Україну (на кінець періоду), млн. дол. США *	1,27 (за 2009 рік)	Розраховується щоквартально. Станом на 28.05.10 дані відсутні
Прямі іноземні інвестиції в розрахунку на 1 особу в РМ (на кінець періоду), тис. дол. США *	0,73	Розраховується щоквартально. Станом на 28.05.10 дані відсутні
Рівень безробіття в РМ, (на кінець періоду), % **	6,4	Розраховується щоквартально. Станом на 28.05.10 дані відсутні
Державний борг РМ (на кінець періоду), млн. дол. США ***	773,673	952,895	937,245	990,009	982,582
Прогнозні показники РМ на 2010 рік ***: - ВВП (у % до попереднього року) - інфляція (у % до грудня попереднього року)	101,5 105,0

Таблиця 2

Валовий внутрішній продукт (ВВП) Молдови [19]

Рік	ВВП, млрд. дол.	ВВП на душу населення, доларів	Доля в світовому ВВП, ‰	Темп росту ВВП,%
			0.1	138.6
			0.09	88.5
			0.09	107.4
			0.1	120.7
			0.1	104.3

Таблиця 3

Валовий національний дохід (ВНД) Молдови [19]

Рік	Національний дохід, млрд. дол.	Національний дохід на душу населення, доларів	Доля в світовому національному доході, ‰	Темп росту національного доходу,%
			0.11	137.5
			0.1	86.4
			0.1	110.5
			0.11	120.6
			0.11	103.9

Таблиця 4

Валова додана вартість Молдови та країн-сусідів [19]

Рік	Молдова	Україна	Румунія	Всього
	5,1			350.1
	4,7			261.7
	6,2			311.2

РОЗДІЛ 2

МІСЦЕ КРАЇНИ НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА

Прямі закордонні інвестиції Молдови складають $54,2 млн. (країна сподівається на їх збільшення до 200-250 млн.). Імпорт (нафта, природний газ, вугілля, машини, продовольство) - $ 2,9 млрд. (Росія – 20%; Румунія – 15%; Україна – 14%; Німеччина – 11%; Італія – 6%). Експорт (сільськогосподарські продукти, насамперед вина і тютюн, тканини, машини і хімічна продукція) – $ 2,3 млрд. (Росія – 40%; Румунія – 8%; Німеччина – 7,8%; Україна – 7,3%; Італія – 5,5%).

Таблиця 5

Валові інвестиції Молдови

Рік	Валові інвестиції, млрд. дол.	Доля в світових споживчих валових інвестиціях, ‰	Доля валових інвестицій у ВВП, %	Валові інвестиції на душу населення, доларів	Темп росту валових інвестицій,%
	2,4	0.16	39.3		141.2
	1,3	0.1	24,1		54.2
	1,4	0.09	24,1		107.7
	1,7	0.1	24,3		121.4
	1,7	0.1	23,3

Міграція

Динаміка міграції

Раніше, коли Республіка Молдова входила до складу Радянського Союзу, «зовнішня міграція» була під забороною. Як наслідок, міграційні потоки з Республіки Молдова обмежувалися радянською територією. Тим не менш, при перших же сигналах лібералізації в Радянському Союзі наприкінці 1980-х років міграційні обмеження ослабли, і багато країн стали свідками повернення громадян на свою історичну батьківщину і до своїх сімей (в основному – міграція євреїв і німців до Ізраїлю, Німеччини та США). Цей феномен отримав ще більш широке поширення після розпаду СРСР.

Розвал СРСР призвів до подальшого становлення Молдови в якості нової незалежної держави. Відмінною ознакою цього періоду часу стало зростаюче міжетнічне напруження, що вилилося в етнічний і/або військовий конфлікт (тобто, Придністровський конфлікт 1992 року). Ці обставини викликали в першій половині 90-х років міграцію на етнічному грунті, переважно в бік Росії та України. Тим не менш, вплив даного конфлікту на міграційний процес не слід переоцінювати.

Починаючи з другої половини 90-х років, будучи спочатку викликаний економічними причинами, результат молдовських мігрантів набув масового характеру. На сьогоднішній день можна виділити три хвилі масової міграції. Перша масова міграція була спровокована економічними причинами і носила комерційний характер (купівля товарів за кордоном для їх подальшого продажу на молдовському ринку). Проте, введення візового режиму, встановлення більш жорстких митних правил і вирівнювання цін на території посткомуністичних держав зробили цей тип комерційної міграції менш прибутковим для мігранта-підприємця. Внаслідок цього комерційна міграція поступово поступилася місцем трудової міграції.

Фінансово-економічна криза, що вибухнула в 1998 році в Російській Федерації, породив другу хвилю масової міграції з Молдови, яка, не втрачаючи напору, докотилася як мінімум до 2007 року. Ця хвиля масової міграції стала реакцією на крайню бідність.

В даний час міграція з Молдови в основному є відгуком на можливості, що надаються закордонним ринком праці, і повинна розглядатися як інвестиційна стратегія подальших відповідних заходів проти крайньої бідності [7].

Структура міграції

В цілому, довгострокові молдовські мігранти – це представники всіх соціальних верств як з міської (25%), так і з сільської (75%) місцевості. Мігранти з Молдови прагнуть, головним чином, у бік двох регіонів: Європейський Союз (в основному, Італія і Португалія) і Співдружність Незалежних Держав (в основному, Москва і Санкт-Петербург в Російській Федерації, та іноді - Україна). Характерною особливістю молдовської міграції є високий рівень об’єднання людей в групи в місцях міграції. Переважна більшість мігрантів зосереджено в декількох регіонах призначення - в десяти містах проживають близько 3/4 всіх мігрантів з Молдови.

В даний час в Молдові можна виділити три типи міжнародної міграції:

1) короткострокова міжнародна міграція, в основному в країни СНД;

2) довгострокова міжнародна міграція, головним чином в країни Європейського Союзу;

Законна довгострокова міжнародна міграція в США і Канаду.

Зовсім недавно в загальній структурі молдовської міграції були виявлені наступні тенденції і зрушення:

- від СНД - до ЄС;

- від короткострокової і сезонної міграції - до довгострокової міграції;

Зростання міграції у бік Сполучених Штатів і Канади.

Структура молдовських мігрантів виглядає, в основному, наступним чином:

- молоді люди - молдовські мігранти складаються з економічно активної частини населення; найбільша частина мігрантів (79%) – особи у віці від 18 до 44 років;

- сімейні люди – з точки зору цивільного стану молдовських мігрантів, істотну частину складають люди сімейні (71%), хоча ступінь возз’єднання сімей в місцях міграції залишається відносно низькою (21%);

Більш освічені люди - відмінною рисою міграції з Молдови є те, що значна частина людей, які виїжджають з країни відносно добре освічені; 28% всіх мігрантів - це випускники університетів, 63% - здобули середню освіту або професійну/технічну освіта.

Чоловіча міграція поряд з жіночою - трудові мігранти чоловічої статі (63% всієї робочої сили) прагнуть виїхати в сторону СНД, і влаштовуються, головним чином, у сфері будівництва, ремонту, транспорту, промисловості та сільського господарства. Жінки схильні мігрувати до країн ЄС для роботи в сфері обслуговування, домашнього господарства, торгівлі, догляду за літніми особами та дітьми.

Молдовські мігранти складаються з економічно активної частини населення. Характерною рисою молдовських мігрантів є їх відносно молодий вік. Середній вік на момент від’їзду становив 29,7 років, а на момент інтерв’ю – піднявся до 36,1 років. Найбільша частина мігрантів (79%) – особи у віці від 18 до 44 років. Чоловіки переважають у віковій групі 18-29 років, тоді як жінки знаходяться, в основному, в групі від 45 до 65 років [7].

Грошові перекази мігрантів

Грошові перекази мігрантів є одним з найбільш вивчених аспектів міграції в Молдові. Починаючи з 1999 року, потік грошових переказів з-за кордону продовжує стабільно зростати. Згідно Національному банку Молдови, в 1999 році грошові перекази з-за кордону, пов’язані з міграцією громадян, склали 89,62 мільйона доларів США, тоді як у 2008 році - 1660090000 доларів США. Офіційні дані про приплив грошових коштів мігрантів, ймовірно, занижені, оскільки існує велика частка неофіційних приток, щодо яких відсутні достовірні дані і які складно виміряти.

Проте, згідно класифікації Всесвітнього банку від 2008 року, в даний час Молдова знаходиться у верхній частині списку країн, що залежать від грошових переказів мігрантів, займаючи в ньому друге місце в світі. Грошові перекази мігрантів становлять 36% від усього ВВП.

Обсяг грошових переказів мігрантів виріс на національному рівні не тільки в абсолютному вираженні, але й у кількості, одержуваному окремими особами. Згідно з дослідженням MOM, середній обсяг грошових переказів мігрантів у номінальному вираженні виріс з 1,296 доларів США у 2006 році до 1,848 доларів США в 2008 году.20 Однак, починаючи з 2008 року, у світлі світової економічної кризи грошові перекази мігрантів стали скорочуватися. У звіті ВВС21 наголошується, що Молдова знаходиться серед країн, в яких скорочення грошових переказів мігрантів у 2008-2009 рр. проявилося найбільш різко. Ця тенденція знаходить подальше підтвердження в останньому дослідженні, проведеному MOM, а також в IASCI-CIVIS 201022.

Згідно IASCI-CIVIS (2010), в 2009 році 84% мігрантів, перерахували гроші в Молдову, що склало 422 млн. євро. Емігранти перерахували в середньому 4,403 євро. Основна мета грошових переказів мігрантів – підтримати залежних членів сім’ї (як правило, дружину, дітей і батьків). Більша частина цих грошей витрачається на споживчі потреби і сприяє зниженню рівня бідності.

Відправників грошових переказів можна в загальних рисах розділити на три окремі групи. Найбільша група включає осіб в міграції, які відправляють грошові перекази щоб, в першу чергу, покрити витратні потреби своїх сімей в Молдові. Як було відзначено, через низьку ступінь возз’єднання сімей в місці міграції, дана група мігрантів перераховує кошти головним чином подружжю і дітям.

Усередині цієї групи, ті відправники, які відправляли в Молдову грошові кошти в першу чергу для «підтримки дружини і дітей», в середньому перерахували 4,423 євро (у 2009 році). У тих випадках, коли первинними бенефіціарами є батьки, це значення опускається до 2,598 євро. Це наочно демонструє процес дорослішання міграції, при якому возз’єднання з сім’єю призводить до систематичного скорочення загального обсягу грошових переказів до Молдови (припускаючи, що загальна кількість мігрантів залишається стабільним).

Друга група складається з мігрантів, для яких заощадження є пріоритетним завданням при здійсненні грошових переказів. У 2009 році обсяг грошових переказів мігрантів у цій групі склав в середньому 6,630 євро. Частина цих грошових переказів депонується в банківській системі Молдови у вигляді заощаджень, і являє собою основне джерело ліквідності для всієї системи.

Третя (найменша) група включає в себе мігрантів, які перераховують гроші безпосередньо в цілях інвестування, яке є для них пріоритетом в 2009 році. Середній обсяг грошових переказів мігрантів цієї групи істотно вище - 13,260 євро [8].

Таблиця 6

Загальний об’єм перечислень (включаючи грошові перекази мігрантів), прямих іноземних інвестицій і торгового дефіциту в Молдові [8]

Рік
Перекази	89,6				317,3	422,2	683,3	854,5
Прямі іноземні інвести-ції	65,77	129, 49	100, 31	90,09	77, 33	130,1	176, 25	233, 58	591, 24	717, 99	38,5
Торго-вий дефіцит				3942 09	6124 14	7833 60	12010 37	16415 63	23477 89	33075 77	19908 0

РОЗДІЛ 3

УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ

Експорт

Національна економіка не могла б всебічно розвиватися без інтеграції держави у світовий економічний оборот. Таким чином, експорт стає основним важелем, за допомогою якого будь-яка держава впроваджується в світовий оборот і який являє собою перевезення за межі країни товарів, послуг і капіталу з метою їх реалізації на закордонних ринках збуту. Експорт виступає як результат світового поділу праці, а дохід від експорту суттєво впливає на макро- і мікроекономічні показники.

Тільки в період з січня по травень 2011 року Республіка Молдова експортувала товари вартістю близько одного мільярда американських доларів. Щоб цей показник продовжував зростати, необхідно, щоб експортовані товари були високої якості, і цю вимогу виконують місцеві економічні агенти; кожна партія товару, що експортується, особливо алкогольні напої та продукти харчування, проходить ретельний контроль якості.

Основними торговельними партнерами Молдови з експорту товарів є такі країни: Росія, Румунія, Італія, Україна, Німеччина, Великобританія, Туреччина, Польща, Білорусь, Казахстан, Болгарія, США, Франція, Бельгія та Швейцарія.

З аналізу інформації про експорт товарів випливає, що Республіка Молдова експортує наступні основні категорії товарів:

- продукти харчування та живі тварини;

- напої та тютюнові вироби;

- неїстівні необроблені матеріали за винятком палива;

- мінеральні паливні матеріали, мастильні речовини і похідні продукти;

- масла, жири і віск тваринного або рослинного походження;

- хімічні та похідні продукти, не зазначені в інших пунктах;

- готові вироби, що класифікуються в основному по сировинному матеріалу;

- машини та транспортне обладнання;

Різні готові вироби.

Слід зазначити, що Республіка Молдова не виробляє абсолютно всі категорії товарів, деякі з них мають іноземне походження і обробляються в Республіці Молдова.

Порівнюючи обсяг товарів, експортованих в тих же триместрах 2010 і 2011 рр., спостерігається значне зростання експорту в 2011 році, що є позитивним фактором у розвитку економіки нашої країни [19].

Таблиця 7

Експорт Молдови

Рік	Експорт, млрд. дол.	Доля в світовому експорті, ‰	Доля експорту у ВВП, %	Експорт на душу населення, доларів	Темп росту експорту,%
	2,5	0.13
		0.13
	2,3	0.12	39.7
	3,2	0.14	45.7		139.1
	3,2	0.14	43.8

Імпорт

Внутрішня продукція часто не задовольняє потреби населення, або її недостатньо, або її якість не відповідає очікуванням. У цьому випадку для вирішення подібних проблем будь-яка держава вдається до імпорту продукції. Таким чином, імпорт є торговою операцією з купівлі за кордоном деяких матеріальних товарів та / або послуг за певну кількість домовленої валюти, що має на увазі перехід товаром митного кордону імпортера. Імпорт може бути: прямим або непрямим; імпорт матеріальних товарів та / або послуг; власне імпорт або ж доповнювач імпорту; тимчасовий або постійний; з негайною оплатою або оплатою в розстрочку.

Тільки лише за період з січня по травень 2011 року Республіка Молдова імпортувала продукцію на суму близько 2 мільярдів доларів США. Основними категоріями товарів, що імпортуються Республікою Молдова, є:

- мінеральна продукція;

- хімічна продукція;

- продукти рослинного царства;

- харчові жири і масла;

- машини та апаратура; електричне обладнання; апаратура для запису або відтворення звуку і зображень;

- транспортні засоби та матеріали;

- поширені метали та вироби з них;

- деревна маса; папір, картон та вироби з них;

- пластмаси, каучук та вироби з них;

Кам’яні, гіпсові, цементні, керамічні, скляні вироби, а також вироби з схожих матеріалів [19].

Таблиця 8

Імпорт Молдови [19]

Рік	Імпорт, млрд. дол.	Доля в світовому імпорті, ‰	Доля імпорту у ВВП, %	Імпорт на душу населення, доларів	Темп росту імпорту,%
	5,7	0.29	93.4		132.6
		0.26	74.1		70.2
	4,6	0.25	79.3
		0.27	85.7		130.4
	6,1	0.28	83.6		101.7

Торгівля послугами

Республіка Молдова - це європейська країна з економікою, що розвивається. У сфері послуг працює ціла низка підприємств, які, однак, не оцінюють ретельно всі поточні можливості.

На перший погляд, ринок транспортних послуг здається досить-таки завантаженим підприємствами, що надають послуги з міжнародного вантажоперевезення, проте при більш детальному розгляді це враження проходить, оскільки лише деякі підприємства пропонують послуги з морського і повітряного вантажоперевезення - а це той сегмент ринку, який пропонує незмірні переваги та можливості.

У Республіки Молдова дуже зручне геостратегічне положення, має розвинену транспортну інфраструктуру, як то автостради, магістралі, залізниці та аеропорти. Республіка Молдова є сприятливим середовищем для розвитку підприємництва, особливо в сфері перевезень - у сфері, в якій досліджені ще не всі аспекти.

У Республіці Молдова переважають автомобільні перевезення як вантажів, так і пасажирів. Більш вигідне, ніж інші види перевезень, автомобільне перевезення є основним типом вантажоперевезень як у торговельних відносинах Республіки Молдова з іншими країнами, так і у внутрішній діяльності. Завдяки максимальній доступності, цей тип перевезень використовується більшістю економічних агентів. У сфері перевезень та відправок в Республіці Молдова діє понад 1700 підприємств, з яких лише 430 є членами Міжнародної асоціації автомобільних перевізників Молдови.

РОЗДІЛ 4

УЧАСТЬ КРАЇНИ У ІНТГЕРАЦІЙНИХ ОБ’ЄДНАННЯХ

Молдова є членом таких міжнародних організацій – ОБСЄ (з 30 січня 1992 року), ООН (з 2 березня 1992 року), МБРР, МВФ, ЦЄІ, СНД.

Молдова та МВФ

12 серпня 1992 року Молдова стала членом Міжнародного Валютного Фонду. Частка Молдови складає 123,2 мільйони (приблизно 155 млн. $ США) або 0,96% усієї частки (частка членів МВФ установлюється на основі розміру економіки, експорту, і інших факторів і визначає повноваження голосування і доступ до ресурсів МВФ).

Повноваження голосування Молдови в МВФ обчислюється 1482 голосами, що складає 0,07% від загальної кількості голосів. Голова МВФ у Молдові є головою Національного Банку Молдови. З 1993 року Молдова підписала 3 угоди з МВФ про підтримку урядових програм по економічному врегулюванню і приступила до програм про допомогу в Системному Перетворенні і Компенсації і Фінансуванні. Відтоді як Молдова стала членом Світового Банку, ці програми забезпечили постійну підтримку економічним реформам. Первісною метою стала підтримка бюджетного врегулювання, побудова приватного сектора в сільському господарстві і виробництві, поліпшення економічного і фінансового керування в енергетичному секторі.

Останні задачі Стратегії Допомоги Країні, такі як макроекономічна підтримка, побудова приватного сектора (ППС), і реформа публічного сектора (РПС) були націлені на встановлення підтримки економічного росту, передумови скорочення бідності і соціального нестатку. Збалансованість між ППС і РПС була спрямована на підтримку зусиль країни не завдати шкоди державою приватній ініціативі, зменшити бідність шляхом поліпшення соціальної служби, установити послідовний підхід у боротьбі з корупцією і поліпшити керування.

У грудні 2002 правлінням був схвалений Документ Стратегії Боротьби з Бідністю, а цілком розгляд даного документа завершився до кінця 2003 року.

Молдова та ЄС

Відносини між Молдовою та Європейським союзом (ЄС) в даний час регулюються Європейською політикою сусідства (EПС), інструментом зовнішньої політики ЄС щодо сусідніх з ним країн. Європейський союз розвиває все більш тісні взаємини з Молдовою, виходячи за рамки співробітництва, прагнучи до поступової економічної інтеграції та поглиблення політичного співробітництва ЄС відкрило своє представництво в Кишиневі (столиці Молдови) і призначив 23 березня 2005 спеціальним представником Адріаан Якобовіца де Сегеда по вирішенню конфлікту щодо Придністров’я. Європейська комісія відкрила нове представництво в Молдові 6 жовтня 2005, яке очолив Чезаре де Монтіс. Основним стратегічним пріоритетом для офіційного Кишинева зараз є членство в інститутах ЄС.

Угода про партнерство та співробітництво являє собою юридичну основу для взаємовідносин Молдавії з ЄС. Угода була підписана 28 листопада 1994 і набула чинності 1 липня 1998 року, дійсна протягом наступних 10 років. Цей документ забезпечував основу для співпраці у політичній, комерційної, економічної, правової, культурної та наукової областях.

Проект нової угоди про асоціацію було парафовано обома сторонами в 2013 році. 24 січня 2011 Молдова офіційно отримала від комісара з внутрішніх справ ЄС Сесілії Мальмстрем план дій щодо лібералізації візового режиму, зокрема можливості безвізового короткочасного подорожі по країнах ЄС. [4] У жовтні 2013 Європейська рада заявила, що безвізовий режим з Молдовою може бути встановлений вже в 2014 році. 28 квітня було скасовано візовий режим для власників біометричних паспортів [15].

27 червня 2014 відбулася церемонія підписання угоди про асоціацію. Зараз йде процес ратифікації цього договору.

Згідно з даними соціального опитування, проведеного з 21 по 30 грудня 2012, 52% громадян республіки Молдова на референдумі підтримали б пропозицію про вступ країни до Євросоюзу. 48% громадян також підтримало б вступ країни в МС ЄврАзЕС [16].

Дата добавления: 2015-10-29